Світити – Семеро

Іван Франко

Світити

1. Баки світит, а боком душу виймає. (Лучаківський)

Баки світити в значенні підлизуватися, говорити солодкі слова. Говорять про облесного, зрадливого чоловіка.

2. Засвітив як псу в зубах. (Львів)

Про слабе, мляве світло.

3. Не світи ми в очи, міні сонце світит. (Тисьмениця) … ми, дурню, в очи … (Сороки)

Не говори мені неправди, бо я знаю правду.

4. Світи сі, як псови в зубах. (Винники)

Варіант до ч. 2. Пор. Adalberg Świecić 9.

5. Світити очима. (Гнідковський)

Соромитися або вибріхуватися.

6. Світит очима як каганьціма. (Kolberg Pokucie)

Про розсердженого чоловіка, у якого очі блищаться.

7. Світит сі, як за жидівську душу. (Пасічне)

Про слабе, миготливе світло. Пор. Adalberg Świecić 14.

[Доповнення 1910 р.] 8. Світити своїм лицем. (Криворівня)

Відповідати за щось або стидатися чогось.

Світлий

1. В світлий тиждень пекло замкнене, а царство втворене. (Мшанець)

Світлий тиждень, це тиждень від Великодня до Томиної неділі. Народне вірування.

Світлиця

1. Аби без світлицю, а без пекарню іно шусть. (Кобаки)

Говорила попівська служниця, якій було маркітно переходити через світлицю до пекарні.

Світло

1. Кілько світла, що у вікні. (Жидачів)

Говорять про такого, що не бачить нічого поза своє обійстя. Пор. Світ ч. 56.

2. Тілько світла і кадила. (Ількевич)

Світло – свічки і кадило, це звичайні жертви селян для церкви.

Свічка

1. Аж ми в очох свічки стали. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якого вдарено в лице, або який напився від разу багато горівки. Пор. Даль І, 310; Adalberg Świeca 6.

2. Ані Богу свічки, ані чортови огарка. (Гнідковський)

Говорять про щось нездале, ні добре, ні лихе. Пор. Adalberg Bóg 275; Даль I, 610.

3. Богови свічка, чортови вогарок. (Жидачів)

Говорять про дволичного чоловіка, що підхлібляється добрим і злим. Пор. Славейков І, 22; Adalberg Bóg 28; Даль ІІ, 189.

4. Буду на тебе свічку в церкві держьити. (Нагуєвичі)

Звичай держати свічку в церкві в часі богослуження практикується в разах якогось великого покривдження. Пор. т. І, Ворог ч. 4.

5. Дайте свічки тай води, бо вже й очи не туди. (Тлумачик)

На потемки не бачу, де вода, ані не знайду свічки, щоб собі посвітити.

6. Лучша одна свічка перед тобов, ніж дві за собов. (Ількевич)

Свічка за плечима кидає лише тінь на лице чоловіка. Пор. Adalberg Świeca 3. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 186.

7. Ні Богови свічка, ні чортови ожух. (Ількевич)

Мова про непотрібного чоловіка. Варіант до ч. 2. Ожух замість ожіг. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 73; Giusti 18.

8. Прийшов свічки погасити. (Гнідковський)

Кепкують із такого, що прийде до церкви при кінці богослуженя. Пор. Носович с. 424.

9. Простий як свічка. (Нагуєвичі)

Про стрункого, випростованого чоловіка. Пор. Adalberg Prosty 5.

10. Свічки му в очох стали. (Нагуєвичі)

Вдарено його межи очі, почув наглий перестрах.

11. Свічкою шукати. (Гнідковський)

Шукати в потемках.

12. Скапав бис, як свічка! (Нагуєвичі)

Прокляття. Пор. ч. 4.

13. Став єс передо мнов, як свічка яронца. (Нагуєвичі)

Говорить, коли хто кому заступить світ перед самим лицем. Яронца – полонізм jarząca, засвічена.

14. Тілько мої свічки й воску. (Нагуєвичі)

Тільки мого добра, маєтку або заслуги. Пор. Wander I, Alles 50; Adalberg Świeca 9.

15. Того би зо свічков пошукати. (Нагуєвичі)

Це рідка проява, такого чоловіка не легко знайти. Пор. Даль ІІ, 65.

Свічкувати

1. Свічкувати кого. (Гнідковський)

Світити свічку на чиюсь погибель. Пор. Свічка ч. 4.

Свобода

1. Коли-сь в свободі, гадай о пригоді. (Ількевич)

Чоловік у щасливих хвилях звичайно прочуває своє близьке нещастя.

Сволок

1. Люляй, люляй по під сволок, мати єдна, татів сорок. (Коломия)

Приговорюють дитині, колишучи її в колисці, завішеній на сволоці.

2. Сволок – ззідж гімен сорок. (Снятин)

Мудрування.

Свояк

1. В него ціле село свояків. (Сороки)

Говорять про чоловіка, у котрого багато свояків або кумів.

2. Ми-смо собі свояки, його мама і моя мама на одній воді хусти прали. (Ількевич)

Кепкують із далекого або ніякого свояцтва.

3. Ми собі великі свояки: наші тати були тезки. (Ясениця Сільна)

Кепкують із такого, що чиниться чиїмсь свояком. Тезки – двоє людей, що мають одно хресне ім’я, по церковному тезоіменитий.

4. Свояки: як наш батько горів, їх батько ся грів. (Мшанець)

Кепкує сусід із сусіда-ворога, що чиниться його свояком.

Святий

1. Аж ми всі свйиті в очох стали. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, отуманений якимось наглим ударом.

2. Він уже всім свйитим ноги пооблизував. (Нагуєвичі)

Кепкують із занадто богомільного чоловіка, що цілує в церкві ікони всіх святих. Пор. Wander II, Heiliger 144.

3. До світого Духа тримай сі кожуха, по світім Дусі бери сірак по кожусі. (Пісочна)

По св. Дусі т. є. по Зелених святах бувають іноді дуже холодні дні. Варіант до т. II, Дух ч. 20. Пор. Даль II, 534.

4. І меже свйитими буває рай і пекло. (Нагуєвичі)

І серед найзгідливішої сім’ї буває іноді сварка.

5. І меже святими буває суперечка. (Ількевич)

Варіант до попереднього. Пор. Гильфердинг 772.

6. І свйитий сім раз на день грішит. (Нагуєвичі)

Говорять на оправдання буденних, дрібних гріхів усякого чоловіка. Пор. Adalberg Grzeszyć 6; Даль 241; Славейков І, 306. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 113.

7. І «Святий Боже» не поможе. (Ількевич)

Молитва, що починається словами «Святий Боже», найкоротша і часто вживана у богослуженню. Кепкують із чоловіка, який у нещасті призиває ім’я боже.

8. І святий на святого в небі скривиться. (Лучаківський)

І між найправеднішими людьми буває іноді немиле непорозуміння. Пор. Adalberg Święty 3.

9. Котрий святий без дупи? Хрест святий. (Водники) … без п’яти ? … (Львів)

Жартлива загадка з відповіддю.

10. На святий вечирь не треба мовити «мак», бо будут блохи. (Мшанець) … а треба казати зерньита. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

11. На що всі святі мают знати, що ся в хаті робит? (Замулинці)

Всі святі тут у значенні всі свояки або всі сусіди.

12. Не всі святі, що в церкві. (Гнідковський)

До церкви йдуть грішні і праведні. Пор. Adalberg Święty 11.

13. Не святі горшки ліплят. (Ількевич)

До кожного діла треба не особливої святості, але науки і вправи. Пор. Даль І, 545.

14. Ни той свєтий, що усе сумує; буди свєтий, як і пожиртує. (Жидачів) … буди праведний … (Жидачів)

Святість у житті, це почуття чистого сумління, яке дає чоловікові спокій і веселість.

15. «Святий кріпкий, святий Боже» – як заплатиш, то поможе. (Kolberg Pokucie)

Говорять про оплачений церковний молебен, що починається молитвою: «Святий Боже, святий кріпкий».

16. Свйитий Боже, свйитий кріпкий, нема хліба ані дрібки. (Нагуєвичі)

Жартує собі немаючий чоловік.

17. Святий Боже, святий кріпкий – а ти, попе, звідки? (Львів)

Жартують із незнайомого попа.

18. Святий Боже, святий кріпкий, ліпше дома, як у тітки. (Мшанець)

Мудрування.

19. Святий Боже, святий кріпкий, ти з Пикулич, я з Негрибки. (Пикуличі)

Мудрування села Пикуличі і Негрибка Перемиського повіту.

20. Святий Боже, святий кріпкий, я тутешня, а ти звідки? (Дидьова)

Мудрування.

21. Світий вечир світив би сі а Великдень ни снив би сі. (Жидачів)

Говорив орендар, у якого на св. вечір брали багато горілки, а перед Великоднем не брали.

22. Свйитий вечір свйитив би сі, а Великдень не снив би сі, а Николи аби не було ніколи. (Нагуєвичі)

Ширший варіант до попереднього числа. Говорив арендар, якого на празник Миколи на пиятиці побили люди.

23. Святий на святого скривиться. (Збараж)

Варіант до ч. 8.

24. Святий, тілько не чудовний. (Сілець Беньків)

Говорять про святого, що не творить чудес, або іронічно про святобливого а лукавого чоловіка.

25. Святих утець тай божа труба прийшли си до коршми і тай пют воба. (Мшанець)

Святих отець – церковний маляр, а божа труба – дяк.

26. Такий світий, що як іде до пекла, то навіть рогачки не платит. (Гвізд)

Кепкують із неправедного чоловіка.

27. Так ми, ги свйиті душу переїхали, як єм попоїв. (Нагуєвичі)

Вислів почуття задоволення голодного чоловіка, що наситився. Ги в значенні як.

28. Тут аби свйитий меже вас прийшов, то би не витримав. (Нагуєвичі) … терпеливість стратив. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, попавши у сварливу родину. Пор. Даль І, 117; Wander І, Geduld 178.

29. Ходит свєтий по вертепах, несе Бога у решетах. (Дрогобич)

Поговірка про паломника або такого, що любить ходити по відпустах. Пор. Етнографічний збірник VI, 80.

30. Через святих до Бога, а через людей до цісаря. (Ількевич)

Деякі святі уважаються патронами від спеціальних людських потреб. До них моляться з просьбою, щоб вони в тій потребі заступилися за чоловіка перед Богом. Пор. Čelakovský 244; Adalberg Święty 13.

31. Через свйитих до Бога, через людей до пана. (Сороки)

Варіант до попереднього числа. Пор. Adalberg Święty 13.

32. Як би всі свєті свєткували, не було би кому робити. (Підпечари)

Жартлива відповідь на питання: чому «Трох святих» святкують, а «Сорок святих» уже не святкують? «Трох святих» – це св. Василія, Григорія і Івана Золотоустого, що припадає на день 30 старого стилю січня, а «Сорок святих» – це сорок мучеників нікомідійських, яких пам’ять обходять 24 старого стилю лютого. [Пам’ять 40 мучеників севастійських (не нікомідійських) відзначають 9 (22) березня. Мабуть у І. Ф. описка. – М. Ж., 5.06.2021 р.]

33. Як би святі дім перелетіли. (Ількевич)

В домі зробилося тихо і радісно. Пор. Wander І, Engel 43.

34. Які ми святі! Пішли до церкви, поїли куті! (Лімна)

Кутю в церкві їдять після поминального богослуження за померших свояків.

35. Я таких світих богато видів, що молотили горох на дубі. (Ворохта)

Мова про чортів.

Святити

1. Святило ся: через міст, тай уже гість. (Яворів)

Святилося в значенні усвячений звичай, добра річ. Мова про гостя з того самого села, але з-за ріки.

Святки

1. Ой свйитки, свйитки, змерзли-смо в литки. (Снятин)

Приговорюють колядники, колядуючи в рідзвяні свята під чужими вікнами.

Свято

1. Велике свято, що Климко в церкві. (Мінчакевич, Petruszewicz) Не велике … (Мінчакевич)

Кепкують із чоловіка, що рідко буває в церкві.

2. Гнівне свято, град збіжжя вибив. (Лімна)

Говорять про празник св. Іллі або про інші літні свята, в які трафляються гради.

3. Громове свйитце. (Довгополе над Черемошем)

Так називають гуцули празник св. Іллі.

4. Дав Бог свято, а примха в гості. (Зазулинці)

Захотілося на свято чогось надзвичайного, що скінчилося прикрим випадком.

5. День свйита, а тиждень заходу. (Сороки)

Перед празниковими святами ідуть звичайно довгі і коштовні приготування Пор. Adalberg Święto 8.

6. Не велике свято, що в буддень дзвонят. (Гнідковський)

У буддень дзвонять звичайно на наняту тиху службу божу.

7. Овва, яке ми велике свйито! (Нагуєвичі)

Жартує собі чоловік із чогось, що іншим видається великим і щасливим, а йому не так-то важне.

8. Отто ми величне свято! (Бірки Великі)

Говорять про великий празник, що не вдався або вдався дуже добре.

9. Рокове свйито. (Нагуєвичі)

Свята бувають двоякі: постійні, такі, що стоять на однім дні річного календаря, і рокові або рухомі, що припадають на різні дні відповідно до того, в який день припадає велике пущення.

10. Свйито: свйитого Серила мученика. (Нагуєвичі)

Кепкують із чоловіка, що терпить на хронічну ср-ку. В греко-католицькій семінарії така немила неміч називається фірман. Пор. Дикарев 171.

11. Свйито – сім баб розпйито. (Нагуєвичі)

Жартують із чоловіка, що не робить в будній день, вимовляючися святом.

12. То в мене про велике свйито. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік про празничну одежу або якусь незвичайну, любу йому страву. Пор. Wander I, Festtag 10.

13. Тото свйито на року стойит. (Нагуєвичі)

Належить до рухомих або рокових свят.

14. Яке нині свйито? Свйитого Неробітника. (Нагуєвичі) … Нероби. (Коломия)

Картують із неробочого чоловіка.

15. Як має бути свйито, най же буде Великдень. (Жабє)

Говорить чоловік, поминаючи менші свята.

Святоєбливець

1. От то ще святоєбливец. (Коломия)

Кепкують із чоловіка, що вдає побожного, а живе розпусно.

Свячене

1. Обійде ся без свяченого аж до воскрешеного. (Гнідковський)

Воскресеніє – одиноке свято в році, коли святять біля церкви паски і всякі холодні страви. Говорять про щось надзвичайне, що годиться тільки в якихось надзвичайних випадках, а не входить у склад буденного життя.

Сей

1. Говориш ні се ні те. (Львів)

Говориш дурниці, безладно.

2. Ні в сих, ні в тих, як собака в човні. (Ількевич)

Говорять про немиле, клопотливе положення.

3. Ні сей, ні той. (Львів)

Жоден із двох, оба немилі, оба нездалі.

Секундувати

1. Най ти Пан Біг секундує. (Нагуєвичі) … сухендує. (Дрогобич)

Нехай тобі Бог помагає.

Селедець

1. Вас костен селедець? (Кобаки)

Передражнюють мішане, німецько-руське запитання вояка.

Село

1. Без чого нема села? Без мньи. (Снятин)

Кожне село має свою назву.

2. В біднім селі дідів много, а в богатім ні одного. (Кобаки)

Бідне село тим і бідне, що люди задля браку життєвих засобів помалу сходять на жебраків; у багатім селі громада легше заратує бідного, щоб не йшов на жебрака.

3. В селі не можна обійтися без попа і без жида. (Мшанець)

Типові руські села з обов’язковим попом і обов’язковою корчмою з орендарем жидом виробилися у нас під впливом панщизняних порядків по розпаденню дворищ у XVII–XVIII віках.

4. З такого села, що ні церкви ні костела. (Стрільбичі)

Говорять про чоловіка із якогось глухого присілка, що не знає громадських і товариських порядків.

5. На селі жиємо, але сіна не їмо. (Снятин)

Ми, хоч селяни, не проста худоба.

6. На село дурити, бо тут містечко. (Darowski)

У містечку люди все розумніші і практичніщі від селян.

7. Нема села без болота. (Лучаківський, Завадів)

Крім буквального значення переносно про всяку погань у громаді або інституції.

8. Пішло то по селі, як би в дзвони вдарив. (Нагуєвичі)

Говорять про наглу чутку, що розійшлася по селі.

9. Села без пана не буває, а панів без села багацько. (Darowski)

Кепкують із панів, що потратили свої села.

10. Села не перебіжиш голий, а голодний перебіжиш. (Darowski)

Говорять такі люди, що волять поскупити собі на страві, аби гарно вбратися.

11. Село не купю, а горівки купю. (Нагуєвичі)

Жартує чоловік, що по якійсь нересварці із сусідом приступає до згоди і купує могорич.

12. Що село, вело. (Гнідковський)

Говорять про такого, що йде від села до села. Тобто: щось його вело.

13. Що село, иншє гуло. (Гнідковський)

В кожнім селі про що інше говорять, інші поговірки.

[Доповнення 1910 р.] 14. Кожде село має ношу свою. (Криворівня)

В руських селах, а особливо в гуцульських панує велика різнородність народної ноші.

[Доповнення 1910 р.] 15. Красне село, а слава погана. (Тростянець)

Говорять про село, положене в гарнім місці, та заселене лихими людьми.

[Доповнення 1910 р.] 16. Нема ні села ні міста без болота. (Камянки)

Пор. т. ІІІ, Село 7.

[Доповнення 1910 р.] 17. Ціле село ходором ходит. (Станіславів)

В селі розрух, неспокій.

Селянин

1. Розказуй селянам, бо міщане самі теє знают. (Darowski)

Говорять такому, що розводить теревені, спекулюючи на наївність слухачів.

Семань

1. Ой Семаню, Семаню, гони коти на баню, а коти сі попасут, молока ти принесут. (Чернів)

Жартлива приговірка або приспівка. Семань те саме, що Семен, Семіон.

Семен

1. Семен сидит, в дудку грає; Іван мовчит, а все знає. (Лучаківський)

Поговірка про двох приятелів, із яких один балакливий, а другий мовчущий.

[Доповнення 1910 р.] 2. «Семен, муки! Семен, дров! Семен туда, звідти знов!» (Тростянець)

Марикує собі слуга, коли його раз у раз посилають сюди і туди.

Семеро

1. Семеро і плискач, а ти тепер, бідна вдово, плач! (Пужники)

Натяк на анекдот про жінку, якій чоловік видавав що дня кожну річ для щоденного виживленя і в якої з чоловіком зайшла сварка за те, чи видавав їй у тижні шестеро хліба і плескач, чи семеро. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 18.

2. Семеро й троє і маленьких двоє. (Нагуєвичі)

Говорять жартливо для означеня числа 12.