22. Подружжя

Переклад Івана Франка

Скоро дійдеш ти до літ, приведи собі жінку додому!

Не скори надто перед тридцятьма, ані не запізняйся

Надто по тридцяти; се для подружжя пора відповідна.

Дівка нехай штири роки цвіте; справ у п’ятім весілля!

Все молодую бери, щоб ще міг її всього навчити,

Вибери вільну й таку, що жиє недалеко від тебе,

Але розвідай вперед, а то будуть сміяться сусіди.

Бо ніщо краще не може здобуть чоловік в житті своїм,

Як добру й чесну жону. Зла жона, пажирлива й сварлива,

Се найстрашніша біда; вона може зсушить чоловіка

І без огню, так що він без часу постаріє та гине.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 377.