25. Поділ часу

Переклад Івана Франка

Тям собі поділ часу, що Зевес усталив по порядку,

Щоб ти навчив своїх слуг! В кождім місяці тридцятий добрий,

Щоб оглядать всі діла, розділяти стравунок, найліпший

Теж для розправ судових, як дня вільного хоче громада.

Ті дні поставив Зевес, над усіми тямучий володар:

Перший на новому місяці день святий, також четвертий і сьомий,

В той день Латона колись Аполлона вродила ясного;

Осьмий, дев’ятий також в кожнім місяці дні дуже добрі

І щастить людям у них всякий захід і всякеє діло.

День одинадцятий знов і дванадцятий також корисні.

Перший для стрижки овець, а другий же для косовиці;

Але дванадцятий від одинадцятого значно ліпший,

Бо того дня полетучий павук увесь день снує сіті.

А коли зручна мурашка збира запопадливо на свою купу,

Най твоя жінка сідає за ткацький верстат до роботи.

В протягу місяця все день тринадцятий добре минати,

Не зачинати сівбу; та щасливий він на саджениці.

Але день шостий у квадрі для всіх ростин дуже шкідливий,

Та помічний для хлоп’ят, але задля дівчат нещасливий

І тих, що родяться в нім, і тих також, що замуж виходять.

Також і перший у квадрі деньок не сприяє дівчатам,

Але для стрижки овець та цапів він буває корисний

І для городження також вівчарських кошар; у нім хлопці

Родяться браві, лише смішкуваті бувають на вдачу,

Люблять брехать та схліблять і таємні любовнії шепти.

В осьмий день місяця ти кабана валашай та буйного

Теж бугая, а в дванадцятім тихоробучого мула.

Але у повню в великий день двадцятий вродиться в тебе

Син дуже мудрий, такий, що людей буде дотепом тішить.

Хлопців порядних дає теж десятий, четвертий у квадрі –

Гарних дівчат; у той день привчай вівці й рогату худобу,

Руки кладучи на них; та затям собі, вистерігайся

Завше четвертого дня в початку й кінці місяця пильно,

Щоб не зазнав ти жури, бо ті дні нам направду фатальні.

Але четвертого дня вводи в дім свій ти любу дружину,

Птахів догледівши перш, що в тім ділі найліпше віщують.

П’ятих же днів стережись, надо всі вони злі та нещасні,

Бо в п’ятий день приняли, як говорять, еріннії Горка,

По його вродженні, як його вродила Еріс за кару

Кривоприсяги. Зате в сьомий день вій собі обережно

Хліб святий, дар Деметери, на рівнім тоці без упину;

Тесля нехай дерева того дня будівельні стинає,

Також багато ковбків, що їх для кораблів потребують,

Але четвертого лиш зачинай кораблі будувати.

Посеред місяця день благодатний під вечір дев’ятий,

Того ж дня вранці також не бува смертним жадної шкоди;

Того дня добре садить, і щасливі бувають родини

Хлопців та як і дівчат; він ніколи злим днем не буває.

Мало хто зна, як щасливий бува третій день по дев’ятім у місяць

Бочку з вином починать і ярмо на вола накладати

Та перший раз заїздить лошаків бистроногих та мулів.

Також швидкий корабель многовеслий у темнії хвилі

Морські спускать; мало хто справді зна про сей день щось.

Бочку четвертого дня починай; день середній звичайно

Люди вважають святим. Лиш немногим двадцятий щасливий,

Головно вранці; під ніч він не раз нещасливий буває.

Се, отже, дні ті, що їх боги людям на щастя дарують;

Інші між ними собі нешкідні та не мають значіння.

Дехто й ті інші хвалить, та ніхто се не знає докладно.

Раз пора – мачуха нам, інший раз наче рідная мати.

Але щаслив і блажен чоловік, що всі приписи знає

І виповняє в житті і богів не гнівить ані разу,

На птахів лет уважа і гріхів стережеться усяких.

Примітки

Але день шостий у квадрі… – тобто шостий день місяця, коли місяць на небі буває в першій або останній чверті.

Горка – персоніфіковане втілення присяги чи клятви, що його на горе клятвопорушникам породила Еріда.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 379–381.