Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Поч. 01.1881 р. До М. П. Драгоманова

Поч. січня 1881 р. Львів

Дорогий добродію!

Лист Ваш і посилку ми дістали і дуже дякуєм. Життєпись К[остомаро]ва дуже цікава, і ми містимо її без найменшої зміни стилістичної, тільки що в 1 номері ціла не зміститься, в слідуючім буде докінчення. Та тільки жаль, що Ви кажете, що слідуючі два місяці не будете могли дослати нам нічого, а ми якраз, задумавши подати в 2 н-рі портрет Гоголя, хотіли просити Вас о його життєпись, а то хоч би коротку характеристику. Невже ж таки не зможете написати дещо про нього? Якби тільки мож, то, будьте ласкаві, напишіть!

З проїжджим д[оброді]єм бачився і віддав Вашу карточку. Просив переказати, що лист тільки один дістав у Венеції, петиції пришле, але пізніше, так як не швидко зможе їх добути. Переказав від Вас щодо посилки друків, котрі, скоро видобуду, то й зашлю Вам по часті. Щодо подорожі кого з нас у К[иїв] виражався досить холодно, хоч, впрочім, не мав нічо проти того і просив заїжджати прямо до себе. Щодо нас, то діло таке: поїхати б мож тільки з нас котрому: мені або Б[елеєві]. Тільки ж Б. – військовий і як редактор «Світу» не може видалюватися на довший час. Значиться, лишаюсь тільки я. Та й то мені зробити б се в найближчих місяцях, так як весною Б. їде на село, а мені, здається, прийдеться підписувати редакцію, і знов годі буде рушитись. Не знаю тільки, чи тепер моя подорож здалась би на що, коли там людей мало. Впрочім, напишіть, як Ви про се думаєте і куди, по-Вашому, мені б удатися та й з яким ділом, то я готов поїхати, хоч і за своїм паспортом.

У книгарні польській був: Wojcick’ого Вам вислали, Зубрицького «Kronik»’y вишлю я з нашої бібліотеки, так як в книгарнях сеї книжки нема. Як випотребуєте, то мож буде переслати назад або, впрочім, як Ваша воля.

В[ольськ]ий обіцяв нам засилати «Frankfurter Zeitung» та «Сім’ю і школу», – чи можем надіятися їх побачити?

Щодо відобрання дебіту «Громаді», то се значить, що уряд поштовий не повинен видавати посилку. Тільки ж, з другого боку, уряд поштовий не обов’язаний переглядати посилку, – значиться, хоч і під перепаскою (такою,, як, н[а]пр., «Вест[ик] Евр[опы]», то, чень, зможе прийти. Стрібуйте вислати так один примірник, побачимо. Ага, В[ольськ]ий не переказав Вам, щоб Ви не слали нічого до «Czytelni Akademick[iej]», бо там що прийде руського, сей час кидають в огонь. Шкода.

Поперед усього пришліть також кілька «Хіба воли ревуть», бо прислані прим[ірники] всі розхоплені, так що у нас нема ні одного, а через те ми сталися нехотя причиною великого національного нещастя – невиходу другого випуску «Правди», в котрій по волі редактора мусить бути критика на «Хіба ре[вуть]», а тут редактор не може дістати книжки. Бачите, і за те, буцімто ми перепиняємо виходові «Правди» і підкопуємо її існування, за те не хоче згаданий редактор помістити в «Ділі» анонсу о виході «Світу», хоч ані хвилі не совістився містити (безплатно) анонсу «Пролому», котрого вся діяльність, здається, на анонсі й стала.

Щодо наших галицьких газет, то мені здається, що, не читавши їх, ви зовсім небагато стратили, так як у них безперечно ще менше живого соку, ніж у тих старих казаннях, через котрі вмер Бокль. Що в «Зорі» путні статті, се для нас новина, – впрочім, і самі побачите, коли Вам вишлють. Так само вишлють Вам і спис руських ремісників, вийшовший прилогою до «Руської ради». «Господар і промишленник» – газета досить добре видавана, тільки дуже тіснозора, а вже прочі, як «Денниця» (газета Верхратського, ним самим заповнена) і «Весна», прямо допотопні. Впрочім, з слідуючим роком ми будем, бачиться, давати деяким «Світ» у заміну, то коли б було що добре, зашлем Вам.

Чи не мож би було з часом роздобути кліше портрета Марка Вовчка, щоб мож з часом (де в п’ятім або шостім н-рі) подати її портрет і життєпис? Якби були у Вас або у кого-небудь зв’язки з нею, то, будьте ласкаві, похлопочіть. Конечно, се як змога й воля Ваша, та тільки у нас зв’язків з нею ні в кого нема, а сказати дещо про ню, бачиться, варто. Чи як Ваша думка? Ждемо Вашого письма.

П[авли]к дуже розгнівався на нас за те, що ми поважились висказати неприхильний суд о його листі, і поквапився зірвати з нами всякі зносини. Я написав му письмо. Те, що Ви кажете, що лист зробив би своє, коли б масою пішов між людей, може, й правда, та тільки іменно на тім і стоїть діло, що ніяк його пустити між людей. Та й, впрочім, особиста прикраска цікава і зрозуміла була б тільки для людей, знаючих особисто П-ка і його обставини, а таких людей і в самій Коломийщині надто мало, щоб треба було для них аж друкувати лист.

Прощайте!

Ваш Ів.


Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України. Т. 1. Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928 р., с. 20 – 22.

Датується орієнтовно початком січня, оскільки цей лист був написаний невдовзі після листа до М. Павлика від 31 грудня 1880 р. і ще до виходу першого номера «Світу» (10 січня 1881 р.).

Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1316.

…задумавши подати в 2 н-рі портрет Гоголя, хотіли просити Вас о його життєпись… – Життєпис М. Гоголя для «Світу» М. Драгоманов не написав.

З приїжджим д[оброді]єм бачився… – Очевидно, з В. Б. Антоновичем, який проїздив через Львів, повертаючись на Україну.

Войціцький Казімеж-Владислав (1807 – 1879) – польський фольклорист, письменник і педагог.

…Зубрицького «Kronik’у»… – Йдеться про «» Дениса Зубрицького (1787 – 1862), історика москвофільського напряму.

«Frankfurter Zeitung» – ліберальна німецька газета, виходила з 1856 р. у Франкфурті.

«Сім’я і школа» («Die Familie und Schule») – німецький педагогічний журнал.

«Czytelnia Akademicka» – польська студентська організація націоналістичного напряму у Львівському університеті .

….невиходу другого випуску «Правди», в котрій по волі редактора муситьбути критика на «Хіба ревуть воли»… – Роман Панаса Мирного та І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні» у «Правді» не рецензувався.

«Пролом» – український літературно-громадський двотижневик клерикального напряму, виходив у Львові 1880 – 1882 рр. за редакцією О. Маркова, орган галицьких «москвофілів».

…спис руських ремісників, вийшовший прилогою до «Руської ради». – М. Драгоманов потребував цього списка всіх українських ремісників по селах і містах для розсилки нелегальної агітаційної літератури, зокрема «Друкованого листа Михайла Павлика до людей».

«Господар і промишленник» – журнал, який видавався у Станіславі (Івано-Франківську), починаючи від 1880 року.

«Весна. Письмо для забави і науки» – журнал, який видавався у Коломиї 1878 – 1880 рр.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 264 – 266.