Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Літературна критика / 1886 р. / Руське письменство

Руське письменство

Іван Франко

Кінець року приніс нам кілька нових видань, гідних уваги. Насамперед, о. Лука Бобрович почав видавати часопис «Русь» у народно-католицькому дусі. Перший номер виглядає досить пристойно: чиста українська мова, деякі статті написані з незаперечним талантом, як, наприклад, «Критика програми нового політичного товариства «Народна Рада» і зауваги про часопис «Наука».

П[ан] Олександр Барвінський, учитель тернопільської семінарії, розпочав дуже важливе видання – історію русько-українського народу в монографіях Костомарова, Антоновича, Ореста Левицького, Шараневича та інших учених. Видання, здійснене українською мовою, системно впорядковане, охоплює близько 20 чималих томів і, якщо буде вміло доведене до кінця, може потужно спричинитися до піднесення національної свідомости руського суспільства.

Мушу відзначити наступні томи «Бібліотеки найзнаменитших повістей», що виходять при «Ділі». Зараз друкується її двадцятий том. Минулого року вийшло чотири, в яких уміщено «Два міста», історичну повість Діккенса (пер[еклав] М. Павлик), «Батько Горіо» Бальзака (М. Подолинський), «Князь Срібний» Толстого (М. Павлик) і збірку новел: «Сліпа» Вагнера, «Чотири дні» Гаршина, «Меліса» Брет Гарта (І. Франко), «Напад на млин» Золя (I. Франко), «Шкіци вугіллям» Сенкевича (С. Круть та І. Белей), «Нелло і Патраш» Уйди (Б. Кирчів) і «Хворе серце» Достоєвського (І. Франко). Тепер друкується відома повість Альфонса Доде «Набоб» у перекладі М. Подолинського.

Літературно-науковий часопис «Зоря», перейшовши від проф. Партицького у власність Товариства імені Шевченка і під редакцію д-ра Омеляна Калитовського, молодого історика й учня проф. Ліске, обіцяє у щойно випущеному проспекті кілька цікавих і важливих праць, насамперед систематичний огляд руської літератури пера проф. Ом. Огоновського; далі – нариси з історії сучасних слов’янських літератур, написані різними дослідниками з інших народів; нариси про життя і літературу галицьких жидів, а з белетристики – розлогий роман померлого вже А. Свидницького, інший, більшого обсягу, пані О. Пчілки, твори Нечуя-Левицького, Мирного, Мордовцева, Кониського, Цеглинського, Франка та інших.

З’явився (і був одразу конфіскований) перший номер гумористично-сатиричного часопису «Страхопуд», що підтримує знані тенденції «Слова» і «Пролому». Другий наклад першого номеру, розісланий читачам, виявився досить убогим: ані ідей, ані дотепу, ані сатири – weder Salz noch Schmalz .

Побачив світ також перший річник зовсім безцільного видання п. Лужницького «Бібліотека руських письменників». Пан Лужницький вирішив здивувати галицький світ, подаючи йому в дослівних, доволі нужденних перекладах Пушкіна, Гоголя, Тургенева і Лермонтова як своїх, вітчизняних. До кожного випуску тих вітчизняних письменників п. Лужницький був змушений додати кілька аркушів словника, який перекладає їх мову на руську. Тим словничком (як і дуже низькою популярністю свого починання) він довів хіба що таке:

1) що громадськість, для якої призначив своє видання, цих письменників не розуміє;

2) що і сам він загалом не особливо їх знає.

Не треба, зрештою, додавати, що у зв’язку з добре розвиненою книжковою торгівлею в Росії твори тих письменників у петербурзьких і московських виданнях, з урахуванням кращої коректи, будуть для кожного галичанина значно дешевші, ніж у перекладі Лужницького, увесь Тургенев якого (якщо колись вийде) коштуватиме щонайменше 50 рублів, тим часом як зараз його можна мати тут за 12 – 15 гульденів.


Примітки

Вперше надруковано польською мовою в журн. Prawda, 1886, № 2, 9 січня, s. 19, під назвою «Pismiennictwo rusinskie», за підп.: Myron.

Подається за першодруком у перекладі.

Бобрович Лука – український галицький видавець, письменник; римо-католицьккй священик.

«Русь» – український часопис, виходив у Львові двічі на тиждень у 1885 – 1887 рр.

«Народна Рада» – політична організація народовців, заснована у Львові 1885 р. під проводом Ю. Романчука. Створена на противагу опанованій москвофілами Руській Раді.

«Бібліотека найзнаменитших повістей» – літературний додаток до газети «Діло», виходила у Львові впродовж 1881 – 1906 рр. за редакцією А. Горбачевського, а потім {з 1884 р.) – І. Белея. Вийшло 74 томи.

Толстой Олексій Костянтинович (1817–1875) – російський письменник, журналіст. Разом із братами Жемчужниковими друкував у журналі «Современник» свої сатирично-пародійні твори за підписом Козьма Прутков.

Вагнер Микола Петрович (1829-4907) – російський письменник і учений-зоолог. Автор повісті «До світла» (1888), роману «Темний шлях» (т 1–2, 1890), інших творів. І. Франко переклав його оповідання «Сліпенька».

Гаршин Всеволод Михайлович (1855–1888) – російський письменник. Автор багатьох оповідань і новел.

Гарт Френсіс-Брет (1836-1902) – американський письменник, автор повісті «Тенкфул Блоссом» (1877), роману «Кларенс» (1895), багатьох оповідань.

Круть Софрон – псевдонім Феофана (Теофана) Олександровича Василевського (? – 1915), українського публіциста, перекладача, історика.

Уйда (справжнє ім’я – Луїза де ла Раме; 1840-1903) – англійська письменниця.

Кирчів Богдан (Богдар) Олексійович (1856-1908) – український письменник, фольклорист і громадсько-культурний діяч. Підтримував особисті й творчі стосунки з І. Франком.

Доде Альфонс (1840-1897) – французький письменник. Автор багатьох романів, зокрема, «Набоб» (1885), «Королі у…», що друкувалися у «Бібліотеці найзнаменитших повістей». І. Франко переклав два його оповідання.

Ліске Ксаверій (1838-1891) – польський історик; професор Львівського університету. Ініціатор «Історичного товариства» у Львові (створено 1886 р.).

…інший, більшого обсягу, пані О. Пчілки… – Йдеться про повість Олени Пчілки «Світло добра й любові», перші три розділи якої друкувалися у «Зорі» за 1886 р.

Лужницький Квінтіан (? – ?) – український галицький видавець, ініціатор видання «Библиотека русских писателей» у Львові, Вийшло 11 томів.

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 135 – 137.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1349

Модифіковано : 24.08.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.