Школа кухарства

Сосіпатр

Переклад Івана Франка

Кухар

Не зовсім згірдна та наша штука,

Коли пізнать її гаразд, Демилю мій.

Та застаріла практика її,

І кухарів усі вдають із себе,

Хоч штуки давньої зовсім не знають,

А навпаки, її псують і зневажають,

Бо кухаря коли правдивого

Знайдеш, побачиш, що ще від дитинства

В тій практиці порядно він вправлявся

І має силу, знає всі науки,

Потрібні в ній, хоч дехто й погадав би,

Що вони зайві. Кухарів таких

Лишилося ще тільки три: Боідіон,

І Харіад, і я – на інших можеш

Начхать.

Демил

Що мовиш?

Кухар

Таки правду щиру.

Пройшли науку ми у Сікіона,

Що архімайстром був тієї штуки.

Сей попереду астрології

Вчив нас, потім основ архітектури,

А про природу всі діла важніші

Мав під руками. Після всього того

Він викладав нам ще воєнну штуку

Та пильнував, аби ми все провчили,

Бо в нашій штуці може нам придаться.

Демил

Чи хочеш усе те передо мною

Втаїти, любий мій?

Кухар

Та зовсім ні.

Та поки хлопець із торговиці

Прийде, я можу дещицю тобі

Повиясняти з практики тієї.

Час, непригожий на розмову іншу,

Нехай зійде на тій.

Демил

О Аполлоне,

Всіх праць патроне, як же рад я слухать!

Кухар

Розвісь же вуха, любий пане мій!

Передовсім повинен кухар знати

Про явища небесні та про те,

Коли які заходять звізди, а коли

Стоять на небі, та про рухи сонця,

Коли короткі, коли довгі дні

Вертають, та знаки всі зодіака.

Бо кажуть, що всі страви, все їдоме

В міру, як обертається весь світ,

Інших прикмет та смаку набирають.

Хто, отже, вивчив усе те порядно,

У кожду пору року знатиме,

Чим покористуватися як слід.

Противно, той, кому все те незвісне,

Робитиме дурниці. Може, ти

Й зачудувався, чим у нашій штуці

Корисна може буть архітектура?

Демил

Так, на Геракла, зчудувався дуже.

Кухар

А зрозуміти не велика річ.

Побудувати кухню відповідно,

Впустить до неї світла, кілько треба,

Обміркувати, відки вітер віє,

Се й найважніша річ у тому ділі.

Адже з огнища дим, сюди й туди

Вітрами киданий, напакостить не раз,

Поки вариться страва. Лиш такий

Кухар, що розуміє кожде діло,

Варт буть атаманом між кухарями.

Тут пригоджається й воєнна штука.

Бо вміти добрий завести порядок

Чи в кріпостї, чи в кухні – мудрість чиста,

А в нашій штуці се найперше діло.

Що де потрібно положить в порядку

Або усунуть, на все відповідний

Трафити час, коли вставляти в піч

Брахванц, а коли виймати та які

Вносити справи гостям до вподоби;

Коли пора бува вносить кипучі,

Коли підстиглі трохи, ледве теплі

Або й морожені, як се не раз буває.

Се все потроху зачислити можна

До штуки військової й дисципліни.

Уривок із комедії «Фальшивий обвинитель» у Афінеєвих «Дейпнософістах», хт. 377 – 9. Автор належав до представників нової афїнської камедії, та про його життя й твори не знаємо нічого, крім отсього уривка в книзі Афінея.

Переклад і увагу написано д<ня) 29 червня 1915 р.

Примітки

Автограф № 414, с. 261 – 264.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 236 – 238.