9.01.1907 р. До Ю. А. Яворського

Високоповажаний пане!

Дуже Вам дякую за Ваш прихильний лист і заразом прийміть вислів мого сердечного співчуття по Вашій фамілійній страті. Я не зазнав досі таких страт у моїй сім’ї, але не можу собі здумати, як важко діткнула б вона мене, і тим живіше спочуваю кождій такій страті, що діткне мойого знайомого.

Щире спасибі Вам за виписки змісту Ваших співаників. Вони інтересні для студій над«Богогласником». Подаю Вам бібліографічні нотатки до тих пісень, яких титули Ви виписали;

1) Гды в живот мой возрю глубоко – в «Богогл[аснику]» нема.

2) Z raju wiecznego miasta, kantyczki – вид[ання] Міцкевича, II, № 6.

3) Zaczynam lamenty – єсть у збірнику Клоповського.

4) Ах що за часи звичаї – нема.

5) Już idę do grobu ciemnego, smutnego – єсть у польських кантичках.

6) Плачуся і ужасаю – не друк[овано], єсть у рукописах Петрушевича.

7) Пам’ятай члвече, в землю тя смерть влече – досі не стрічав.

8) Нема ж правди на свѣтѣ – не стрічав.

9) И кто ж на свѣтѣ оучаждае жити – не стріч[ав].

10) О гордости прожна хвало – не стріч[ав].

11) Лакнущи свѣтѣ (диспута душі з тілом) – єсть у «Богогласнику», часть IV.

З сих пісень були б інтересні для мене хіба № 4 і 8; щодо № 4, не маю поняття про її зміст, чи буде в ній що цікавого для мене, щодо ч. 8, то здається, що се буде причинок до моєї студії про Правду і Неправду, і для того мені було б пожадано мати її копію.

Цікавить мене також віршована проповідь, яку Ви зазначили під ч[ислом] 9, та я думаю, що Ви самі опублікуєте її, і для того не хочу робити Вам конкуренції в її опублікуванні, коли буду щось мав сказати про неї, то буде час і потому.

Спасибі також за звістку про «Патерик». Свою працю про нього я відложив до виходу книжки Райценштайна про геленістичні чуда, в якій надіюся знайти дещо потрібне мені. Щодо тексту, то мені вистарчить публікації Яковлева. Щодо праці наміреної Вами про Фрола Скобеєва, то бажаю Вам найкращого успіху. Коли б Вам треба було задля неї яких бібліографічних чи історико-літературних інформацій, а я міг би дати їх Вам, то буду дуже рад. В самім питанні про літературну історію Фрола Скобеєва я досі не роздивлявся.

Щодо праці д-ра Щурата, то я стою на тім, що важне в ній власне звернення уваги на старослов’янські впливи в старопольській літературі, до чого польські історики аніруш не хочуть признатися. Що Щурат затіснив значення своїх уваг, пришпиляючи їх на одній нитці до грюнвальдської пісні, се вже вина його методу думання; пок[ійний] Веселовський був би не так обставив сю думку.

Бажаю Вам успіху і з Вашими лекціями про карпато-руське письменство. Не знаю, чи щасливо Ви вибрали тему і чи зможете зацікавити нею ширшу публіку. А от у самім Общ[естве] Нестора було б інтересно зреферувати дотеперішні результати пошукувань на тім полі в зв’язку з ширшими принципами літературно-історичної методології (географічне розложення літератури, географічні центри в зв’язку з історією заселення краю і т. і.). «Апокрифи» IV і «Откровеніє Стефана» посилаю Вам під бандеролею, додавши ще німецьке мученіє св. Фотини.

Щодо переходу проф[есора] Груш[евського] в Росію, то я, звісно, думок його не знаю, але скільки знаю факти, то думаю, що про такий перехід нема ані мови. Він переніс друк «Літ[ературно]-наук[ового] вісника» і деяких видань Спілки до Києва головно задля того, що на наші видання, пересилані з-за границі до Росії, наложено високе мито. Уступлення проф. Грушевського зі Львова було б, на мою думку, і для нього непрактичне, і для тутешніх організацій, особливо для Наук[ового] тов[ариства] ім. Шевченка, дуже шкідливе, та, як кажу, про се досі не було мови. То єсть, коли була мова, то в польських газетах, які дуже бажають собі його уступлення.

Поздоровляючи Вас з Новим роком і бажаючи всього найкращого остаюсь

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: «Радянське літературознавство», 1960, № 3, с. 122 – 123.

Подається за автографом (ЦНБ АН УРСР, ф. XXI, № 496).

…прийміть вислів мого сердечного співчуття по Вашій фамілійній страті. – Це співчуття було викликано смертю восьмилітньої доньки Ю. Яворського, про що він повідомив І. Франка у листі від 22 грудня 1906 р. (ІЛ, ф. 3, № 1635, с. 192).

…спасибі Вам за виписки змісту Ваших співаників… – тобто опис рукописних пісенників з колекції Ю. Яворського, надісланий І. Франкові у тому ж листі.

«Богогласник» – збірка пісень (з нотами) і віршів релігійно-моралістичного змісту, надрукованих в Почаєві (1790 – 1791). Деякі пісні «Богогласника» є старовинними колядками, їх співали лірники, вертепники і кобзарі.

…у польських кантичках – тобто у збірках кантів, релігійних пісень.

Подаю Вам бібліографічні нотатки до тих пісень, яких титули Ви виписали. – Це «бібліографічні нотатки» до частини тих пісень, які назвав Ю. Яворський у листі до І. Франка від 22 грудня 1906 р.

…причинок до моєї студії про Правду і Неправду. – Франко І. Пісня про Правду і Неправду. Історично-літературна розвідка (ЗНТШ, 1906, кн. 2, с. 1 – 70).

…спасибі також за звістку про «Патерик». – І. Франко дякує за відомості про один із списків «Патерика», який знаходився в колекції Ю. Яворського.

…мені вистарчить публікації Яковлева. Йдеться про працю російського дослідника Яковлева Володимира Олександровича (1840 – 1896) «Памятники русской литературы XII и XIII веков» (Спб., 1872).

Щодо праці, наміреної Вами про Фрола Скобеєва… – I. Франко мав на увазі задум Ю. Яворського написати працю про «Повесть о Фроле Скобееве» – одну з перших оригінальних російських повістей XVII ст. світського характеру.

Щодо праці д-ра Щурата… – В. Г. Щуратові належать дві праці на цю тему: «Грюнвальдська пісня. (Bogorodzicza dziewicza). Пам’ятка западно-руської літератури XIV в.» (Жовква, 1906) та «Дві статті про Грюнвальдську пісню. Відповідь А. Брюкнеру» (Жовква, 1906). Зберігаються в бібліотеці І. Франка (ІЛ, ф. 3, № 5674, 5688).

Бажаю Вам успіху і з Вашими лекціями про карпато-руське письменство… – І. Франко мав на увазі намір Ю. Яворського прочитати в Київському університеті серію публічних лекцій з історії карпато-руського письменства XVI – XVIII ст. Організацією цих лекцій займалося Історичне товариство Нестора-літописця, яке діяло в 1873 – 1874 рр. в Києві, з 1874 р. існувало при Київському університеті. Товариство висвітлювало з ліберально-буржуазних позицій історію України, досліджувало пам’ятки старовини. Названо на честь давньоруського літописця Нестора.

…«Откровеніе Стефана» посилаю Вам під бандеролею, додавши ще німецьке мученіє св. Фотини. – Франко I. Откровеніе св. Степана (Студія над одним маловідомим апокрифом). – «Киевская старина», 1906, кн. 7-8, с. 377 – 405; Франко І. Das Martyrium der heiligen Photine. – «Zeitschrift für die neutestamentliche Wissenschaft und die Kunde des Urchristentum», 1902, с. 224 – 235. З кожної статті є окремий відбиток.

Щодо переходу проф. Груш[евського ]… – Ю. Яворський у листі до. І. Франка від 22 грудня 1906 р. (ІЛ, ф. 3, № 1635, с. 192) запитував, чи правдоподібною є чутка про переїзд М. Грушевського зі Львова до Києва.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 308 – 310.