Страх – Судина

Іван Франко

Страх

1. Аж завмер зо страху. (Нагуєвичі)

Говорять про полохливого чоловіка. Пор. Даль І, 326.

2. Більше страху, як переполоху. (Ількевич) … як чого. (Petruszewicz)

Жартливо говорять про великий перестрах із малої причини. Пор. Adalberg Strach 19.

3. Бодай ті сі страх їмив! (Нагуєвичі)

Прокляття.

4. Мене страх зуяв. (Ю. Кміт)

Я перелякався.

5. Нагнав му страху. (Нагуєвичі)

Перелякав його, набив або вилаяв. Пор. Záturecky IV, 242.

6. Наїв сі страху. (Нагуєвичі)

Набрався страху в якійсь немилій пригоді. Záturecky IV. 242.

7. Не великий страх на оден мах. (Гринява)

Один удар убійці не дуже страшний.

8. Страх більший від переполоху. (Ількевич)

Страх психологічно означає тривкий стан боязні, а переполох моментальний.

9. Страх Бога видіти! (Нагуєвичі)

Вставляють при оповіданні чогось страшного.

10. Страхи на ляхи, а русин не боїться. (Головацький Збірки)

Жартують, коли хто страшить когось чимось не дуже страшним. Пор. Даль, І, 263; Adalberg Lach 8; Čelakovský 463; Záturecky IV, 242.

11. Страхи на ляхи, і русинам ся дістане. (Мінчакевич, Petruszewicz)

В страшних пригодах не раз і ляхи і русини поносять шкоду. Пор. Adalberg Lach 8.

12. Страх на грядах, на пєцу потопа. (Яворів)

Жартують із чоловіка, що боїться якогось нещастя навіть у своїй хаті.

13. Такий страх, що аж сорочка полотном стала. (Ількевич)

Жартує чоловік із такого, що думав завдати йому страху, але не злякав його зовсім.

14. У страха великі очи. (Petruszewicz) … великії … (Ількевич)

Боязливий чоловік бачить усе в більших розмірах, ніж є справді. Пор. Bebel 120; Славейков ІІ, 134; Wander I, Furcht 15; Носович с. 449; Симони 2298; Čelakovský 119, Adalberg Strach 17.

15. Хто від страху вмер, тому бздинами дзвонять. (Ількевич)

Кепкують із чоловіка, якому здається, що вмирає зі страху. Пор. Liblinský 8.

16. Хто від страху вмирає, тому бздинами дзвонят. (Petruszewicz) … динями … (Petruszewicz)

Варіанти до попереднього числа. Пор. Adalberg Strach 10. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 238.

17. Хто від страху гине, тому вітром дзвонят. (Гнідковський)

Варіант до ч. 15, 16. Пор. Гильфердинг 2809.

18. Хто від страху умирає, тому динями дзвонят. (Мінчакевич) [Доповнення 1910 р.] Хто зі страху умирає, тому бздинами дзвонять. (Григорів Р.)

Варіант до ч. 16.

Страшити

1. Бабу страшиш великим друком, а вона й дідька не боїться. (Невід.)

Такого, що нічого не боїться, не застрашиш чим-будь.

2. Добре того страшити, хто ся боїт. (Мінчакевич, Petruszewicz) … що ся … (Ількевич)

Такого, що не боїться, не настрашиш. Пор. Záturecky IV. 206.

3. Коли страшиш, сам не бій ся. (Ількевич)

Бувають такі люди, що люблять страшити інших, а самі бояться чого-будь.

4. Не страш мене, бо я не страшків син. (Лучаківський)

Говорить чоловік такому, що грозить йому чимось страшним.

Страшко

1. Я не страшків син. (Крехів) Я ни страшкова донька. (Жидачів) Я не страшкового вітцьи донька. (Львів)

Я не боюся чого-будь. Пор. Даль І, 320.

Страшно

1. Не страшно високо сидіти, лиш з висока летіти. (Уриче)

Чим вище становище чоловік займе в житті, тим страшніший буває його упадок.

2. Не так страшно, як написано. (Лімна)

Говорив чоловік, прочитавши якусь страшну історію, переживши сам не одну страшну пригоду.

Стремя

1. Заложу я стремя на тебе. (Коломия)

Уговкаю тебе, присмирю і принижу.

Стригти

1. Єден стриже, другий голит, а третий сі Богу молит. (Коломия)

Говорять про спілку, в якій нема згоди, кожний робить що інше.

2. З одного боку стриже, а з другого голит. (Зазулинці)

Говорять про дволичного, брехливого чоловіка.

3. Нас є кому стричи, доїти, але попасти нема кому. (Вовчківці)

Говорили піддані про своїх панів за панщизняних часів.

4. Ні стрижано, ні голяно. (Стоянів)

Говорять про суперечку двох людей, із яких ні один не має рації, ні другий.

5. Разом і стриже і голит. (Kolberg Pokucie)

Разом говорить і так і навпаки, баламутить.

6. Стриже і голить. (Ількевич)

Крутить словами і ділами. Пор. Adalberg Strzyc 1.

7. Стрижено – голено. (Petruszewicz)

Роблено не до ладу. Пор. Гильфердинг 2633; Славейков II, 134, 164; Adalberg Strzyc 4.

8. Стрижи мя назад. (Гнідковський)

Зроби мені щось до ладу.

9. Стрижи, не оббирай. (Ількевич)

Стрижучи іноді виривають волосся ножицями. Пор. Adalberg Strzyc 3.

10. Тут стриже-голит, а там ся молит. (Заставці)

Говорять про фальшивого чоловіка, що вдав побожного.

Стрий

1. Стрий бабі вуйко, а вна йому тітка була. (Печеніжин)

Жартливо говорять про замотане свояцтво. Пор. Adalberg Stryj 2; Záturecky VII, 894.

2. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець. (Ількевич)

Стрий і Ломець або Опір випливають із одної гори, але пливуть різними долинами, при чім Стрий від джерела до Синевідська робить майже три рази так довгу дорогу, як Опір, що тече в простій лінії.

[Доповнення 1910 р.] 3. «Стрию! Я вам хату підрию». – «Рий, сину, рий, бо я твій стрий». (Вербовець)

Жартлива розмова братанича зі стриєм.

Стрийна

1. Стрийна, вуйна не родина, бо вна мене не родила. (Нагуєвичі)

Стрийна і вуйна – звичайно жінки з іншого роду.

2. Стрийна, вуйна не родина; зять, невістка не дитина. (Лучаківський)

Зять і невістка для свекрухи чужі, звичайно мають у ній ворога.

Стрик

1. О, то не хто-будь так удасть, як стрик-от. (Нагуєвичі)

Говорила жінка про стрика, якому повелося якесь незвичайно добре діло.

2. Хто кому стрик, все му дещо тик. (Ількевич)

Стрик – батьків брат, все почувається до близького свояцтва зі своїм братаничем, який може іноді надіятися на його поміч.

Стрібувати

[Доповнення 1910 р.] 1. Стрібувати ніколи не шкодит. (Нагуєвичі)

Основа всякої життєвої практики. Пор. латинське: Experientia semper prodest; Giusti 282.

Стрібунок

1. Дай на стрібунок, зайде на ті тьижкий фрасунок. (Нагуєвичі)

Говорила дівка, що на стрібунок покурвилася з парубком, потім жалувала того.

Стрій

1. На голові стрій, а коло заду з лопатою стій. (Ількевич) … коло задка … (Petruszewicz)

Говорять про гарно пристроєну, але бридку жінку. Пор. Adalberg Strój 6.

Стрілець

1. Кому до чого, а стрільцеві до лука. (Львів)

Кождому своя професія в голові. Приповідка походить із давних часів, коли ще стріляли із луків. Пор. Даль II, 133.

2. На стрілцьи звір біжит. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, якому трафляються щасливі пригоди в його фаху. Пор. Даль І, 544; II, 69; Adalberg Strzelec 6.

3. Стрілець мокрий, а рибак сухий нічого не варті. (Зіболки)

Стрілець, гонячи за звіриною, коли впаде у воду, то звичайно утратить звірину, а рибак не лізучи до води не зловить риби. Пор. Adalberg Strzelec 5.

4. Стрілець птаха уб’є, а теля з’їсть. (Залісє)

Полювання звичайно коштує багато труду і часу, а дає мало доходу. Пор. Adalberg Strzelec 10.

Стрілити

1. Бодай в тебе стрілило, як в того коло млина! (Дидьова)

Прокляття. Коло млина в Журавині коло Лютовиск літом 1908 р. грім забив жида, що їхав фірою.

2. Стрілив, але не змірив. (Замулинці)

Стрілив навмання, насліпо.

3. Стрілив як з гармати. (Замулинці)

Стрілив гучно.

Стріляти

[Доповнення 1910 р.] 1. Стріляв ворону, трафив корову. (Львів)

Кепкують із лихого стрільця. Пор. т. ІІІ, Ціляти 1; Носович 339.

Стріп

[Доповнення 1910 р.] 1. Стропами вуши ходьи. (Криворівня)

Стріп – часть хати, а тут часть сорочки, обшивка або рубець.

Стріпатися

1. Стріпався на мене. (Лучаківський)

Розсердився, затріпав руками з нетерпливості.

Стрітення [У І. Ф. – Стрітенє]

1. Коли на Стрітенє відлога, пропала ще весна на довго. (Старий Самбір)

Празник Стрітення припадає 2 лютого старого стилю. Народне вірування.

2. Коли на Стрітене іней, зародить добре гречка та бульба. (Тяглів)

Народне вірування.

3. Коли на Стрітенє мороз, медвідь розбиває свою гавру, а коли відлига, то направляє. (Старий Самбір)

Народне вірування. Коли медвідь розбиває гавру, т. є. нору або дупло, в якім відбуває свій зимовий сон, то це значить, що буде швидко весна, а коли направляє, то сподівається ще довгої зими.

4. Коли на Стрітення напє ся гуска з сліду води, набере ся господар біди. (Тяглів)

Народне вірування. Коли гуска нап’ється із сліду води, т. зн. відлига, а це віщує мокру весну.

5. Коли на Стрітіня мороз переможе тепло, то борше буде літо; коли тепло переможе мороз, довше подержит зима. (Мшанець)

Народне вірування. Ворожать із зміни погоди в день Стрітення.

6. На Стрітенє обзирає ся жайворонок, куди з вирію летіти в рідний край. (Тяглів)

Народне вірування. Вірять, що жайворонок, зимуючи у чужині, тужить за рідним краєм. Він належить до птахів, що найвчасніше прилітають навесні.

7. На Стрітенє пряхи досвіта затикають у пліт веретено, аби їм у пряжі не рвалися нитки. (Мокротин)

Народне вірування.

8. На Стрітениє стрітилася зима з літом. (Ількевич)

Цей день уважають переполовиненням зими. Пор. Даль II, 491.

9. На Стрітіньи стрітила сі зима з літом, а свиня з вітом. (Нагуєвичі)

Жартливий варіант до ч. 8.

10. На Стрітіня зима з літом ся стрітила. (Мшанець)

Варіант до ч. 8.

Стріха

1. З під стріхи та на дощ. (Залісє)

Говорять про чоловіка, що з доброго дива шукав собі лихої пригоди.

2. Осиротів без стріхи. (Карлів)

Погорів.

Стріщати

1. Стріщав на мене, же я втікла. (Мшанець)

Місцевий учитель накричав на доньку шкільного сторожа. (М. Зубрицький).

Струганий

1. Ні стругане, ні тесане. (Збараж, Красносільці)

Говорять про щось зроблене не до ладу.

Стругати

1. Стругав, стругав, тай перестругав. (Ількевич)

Говорять про нетямучого майстра, що стружучи дерево, не вміє задержати міри. Пор. Adalberg Strugać 1; Čelakovský 622.

Струна

1. Все по єдній струні блудит. (Гнідковський)

Говорять про невмілого музику, що грає не до ладу, або про чоловіка, що говорить усе одно й те саме.

2. То його слаба струнка. (Нагуєвичі)

Слаба сторона його вдачі, це його завсіди дратує. Пор. Даль І, 132.

Струп

1. Кождий має свої струпи. (Гнідковський)

Кождий чоловік мав якесь болюче місце в своїй пам’яті.

2. Струпи ся на нім шмарили, што не нашоў би на нім чистого тіла, де би можна іглоў баднути. (Тиханя)

Говорили про хворого чоловіка, якого все тіло було обкидане струпами.

Струхнути

1. Єдна струхла, друга спухла. (Нагуєвичі)

Струхнути значить мабуть висохнути, струпішіти, одряхліти.

Студений

1. Студений як лід. (Нагуєвичі) … як зелізо. (Нагуєвичі) … як крига. (Нагуєвичі)

Говорять про холоднокровного або змерзлого чоловіка. Пор. Wander II, Kalt 16; Adalberg Zimny 3.

2. Такий студений! (Ілинці)

Про чоловіка, що нічого не має.

3. Я на нього студеному вітрови дути ни давала. (Ю. Кміт)

Говорить мати про сина, якого берегла дуже старанно.

Студено

1. Студено в єдно, а в двоє не конче. (Мшанець)

Самому чоловікові і в літі холодно коло серця, а в двійзі і в зимі тепліше.

Стулінє

1. Стуліньи боже. (Нагуєвичі)

Говорять про недотепну, несміливу дитину, яку природа буцімто ледве стулила, а не виробила докладно.

Ступа

1. В ступі води не втовчеш. (Нагуєвичі)

З пустої бесіди користі нема. Пор. Le Roux I, 42; Носович с. 441; Liblinský 135.

2. І в ступі його не потрафиш. (Лучаківський)

Говорять про верткого чоловіка, що вигрібається з найтяжчої біди.

3. Такий єм, як у ступі заопиханий. (Нагуєвичі)

Говорить перетомлений, знуждований чоловік.

Ступити

1. Що ступит, то влупит. (Нагуєвичі) Що ступ, то луп. (Лучаківський)

Говорять про сердитого чоловіка, що б’є свого підвладного. Пор. Даль І, 232.

Стягатися

1. Стьигают сі, гей слота в літі. (Іванівці Ж.)

Сходяться докупи лихі люди на якусь недобру змову.

Стягнути

1. Не стягнеш з ним. (Гнідковський)

Не дійдеш з ним до ладу.

2. Стягнув брови як мітли. (Богородчани)

Про сердитого чоловіка, що грізно зморщив брови.

Субота

1. В суботу не годиться ніякої роботи зачинати. (Лолин)

Народне вірування.

2. Нині субота, бо кінчит сі робота. (Пісочна)

Субота – останній день тижня, в який переривають роботу на один день. Пор. Adalberg Sobota 10.

3. Субота – вся робота. (Убинє)

На суботу звичайно в господарстві сходиться багато робіт, не зроблених у тижні.

4. Субота не робота, неділя не вільна. (Сороки)

Говорить слуга, в якого робота в неділю не переривається. Пор. Даль II, 222.

Субстанція

1. Субстанція мене заносит. (Лучаківський)

Значить, мій маєток, мої засоби вистачають на це.

Сувати

1. А сував бис сі на череві, та би-с си не міг місцьи найти! (Нагуєвичі)

Прокляття такому, що волочиться, сувається з місця на місце.

2. Суває ся міні поперед очи, як тото нещістьи. (Богородчани)

Говорять про нелюбого, ненависного чоловіка.

3. Сувала би тобов хороба по пєцу! (Пужники)

Прокляття. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 533.

Суд

1. Без суду, без права повісили. (Ількевич)

Говорять про доразний, сусідський суд.

2. До суду два, а з суду єден. (Лімна)

Одного з них арештовано.

3. До суду двох сі тішит, а від суду єден. (Миколаїв над Дністром)

Ідучи до суду кожний із суперників надіється виграти, а виграє тільки один.

4. До суду йде два, а від суду єден. (Миколаїв над Дністром)

Варіант до ч. 2.

5. Жебы тя суд боский скарав! (Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Лемківське прокляття.

6. Завдам ті до суду. (Кути)

Грозить сусід сусідові за крадіж або образу.

7. Ідеш до суду, то треба «прийдіте, поклонімо ся». (Ількевич)

В суді треба проходити різні інстанції і кланятися скрізь, а то й дати хабаря.

8. Кладу сі під суд. (Нагуєвичі)

Нехай мене з моїм противником суд розсудить, звичайно громадський.

9. Міг бим тебе до суду завдати. (Богородчани)

Завдати замість запізвати за якийсь проступок.

10. Най на тебе суд тьижкий упаде! (Нагуєвичі)

Прокляття. Суд тяжкий Значить, суд божий, кара божа.

11. На страшнім суді відповіш за тото. (Нагуєвичі)

Говорять злочинцеві, якого не досяг земний суд.

12. Остався на суд, на опіку. (Печеніжин)

Осиротів і підпав під опікунський суд.

13. Подам я тебе до суду на штемпльовім папері. (Коломия)

Дуже страшна погроза. Жартливо.

14. Суд не брат. (Бандрів)

Суд безсторонний, не дбає про свояцтво.

15. Суд сквапливий рідко буває справедливий. (Ількевич)

Судову розправу, особливо в важних справах, мусить попередити докладне слідство.

16. Як хто йде до суду, а возьме під паху лилика, то за ним усьо право піде. (Папірня)

Народне вірування.

[Доповнення 1910 р.] 17. Нема і в суді нині правди. (Ілинці)

Жалується чоловік на несправедливий суд.

Суджений

1. Від судженого не втечеш. (Львів)

Народне вірування, що кожний чоловік має призначену собі жінку, а кожна жінка призначеного собі чоловіка. Пор. Славейков ІІ, 34.

2. Судженого конем не об’їдеш. (Залісє) … і коньом … (Жидачів)

Кому судилося з ким бути в парі, ті сходяться звичайно помимо всяких перешкод. Пор. Adalberg Sadzone 1; Носович с. 435; Даль І, 31, 452; ІІ, 308, 438. [«» – комедія І. Карпенка-Карого (1892 р.). – М. Ж., 13.06.2021 р.]

[Доповнення 1910 р.] 3. Суджений не буджений. (Снятин)

Жартлива поговірка замість: суджений не пуджений, тут у значенні: суджений, що любить довго спати, поки його не збудять.

Судина

1. Коби так о судину, як о дитину. (Миколаїв над Дністром)

Дитину легше зробити, як доробитися маєтку.

2. Яка судина, така дитина. (Яворів)

Значення неясне.

3. Як повно в судині, жінка господині. (Лучаківський)

В добрім господарстві жінка має також свою повагу.