Судити – Ськати

Іван Франко

Судити

1. Ані суди Боже! (Нагуєвичі)

Ніяким способом не можна.

2. Кожний по собі судит. (Львів)

Міряє інших своєю мірою. Пор. Гильфердинг 2629; Wahl І, 158; Adalberg Sądzić 1.

3. Ми не повинни так судити, як другим здає ся. (Зазулинці)

Кожний повинен судити по справедливості, а не так, як кому здається.

4. Суджено, не розсуджено. (Львів)

Справа не рішена, не вияснена. Пор. Носович с. 435.

5. Суди Боже! (Гнідковський)

Побожне бажання, замість: Дай Боже.

6. Судит як сліпий о цвітах. (Гнідковський)

Говорить таке, чого сам не розуміє. Пор. Adalberg Sądzić 9.

7. Судіт мене судаторі! (Коломия)

Говорять з огірченням до пльоткарів і обмівників.

8. Так мені Бог судив. (Нагуєвичі)

Така мала бути моя доля.

9. Так суди, аби вовк був ситий і коза ціла. (Нагуєвичі)

Говорять про мудрий суд, в якому жодна сторона не дізнає кривди. Пор. Liblinský 81.

10. Хто судит, той блудит. (Нагуєвичі)

Жоден суд не може бути абсолютно справедливий, не дійде до повної правди. Пор. Adalberg Sądzić 2.

11. Що кому Бог судит, того ніхто не розсудит. (Коломия)

Що з ким має статися, цього ніхто не відверне.

12. Що кому суджено, то го не мине. (Гнідковський)

Віра у фаталізм, який панує над людським життям.

13. Як буде суджано, то не буде розсуджано. (Стоянів)

Варіант до ч. 4.

Судний

1. Зроблю тобі судну годину. (Полове)

Нароблю тобі великого клопоту, зроблю тобі смерть.

2. Судва година з ним. (Нагуєвичі)

Клопіт, не можна дати собі з ним ради.

Судно

1. Судна діравого ніхто не наповнить. (Ількевич)

Судно в значенні посудина.

Суєта

1. Відступила всяка суята. (Ю. Кміт)

Суята – клопіт, неспокій, турбота.

2. Суята в хаті. (Ю. Кміт)

Гризота, безладдя.

3. Суята мі сі чепила. (Нагуєвичі)

Трафився мені тяжкий клопіт.

Суєть

1. Бодай її суєть напала! (Настасів)

Суєть – нудьга, неспокій. Прокляття.

Сук

1. В тім сук. (Нагуєвичі)

В тім суть діла, головна трудність або розв’язка.

2. Отже ту сук тай годі. (Ількевич)

Тут головна трудність у якімось ділі. Дор. Adalberg Sęk 7.

3. Сук на сук. (Ількевич)

Говорять про непереможну трудність.

Сука

1. А суке не пес? (Нагуєвичі)

Кепкують із жида, що прийшов на господарське подвір’я і там кинулася на нього сука, а він відганяв її окликом: «А ціба, пес!» Господар завважив йому, що це сука, не пес, на що жид відповів: «А суке не пес?» Пор. Adalberg Suka 1.

2. Зійшли ми на буру суку. (Жабє)

Зійшли на дідоводів, на пролетаріїв.

3. Сука не пес, коза не худоба. (Красносільці)

Згірдне поняття про жіночий пол.

Сукмана

1. Добра й сукмана, коби дарована. (Кукизів)

Дарування одежі давно уважалося знаком почесті. Пор. Adalberg Sukmana 1.

[Доповнення 1910 р.] 2. Ліпший свій сукман, як чужий жупан. (Тростянець)

Сукман – суконна верхня одежа, гуня.

Сукманка

1. Сукманка не мамка, коли ся їсти хоче. (Ількевич) … як сі … (Жидачів) … як хоче ся їсти. (Заставці).

Як хочеш їсти, то й сукманку продаси.

Сукно

1. Сукно як лава. (Гнідковський) … як ремінь. (Нагуєвичі)

Говорять про густе, туге й грубе сукно.

Сум

1. Аж мя сум бере. (Лучаківський)

Аж сумно робиться при якійсь невеселій відомості.

2. Сум побирає. (Гнідковський)

Сумно робиться.

Сумління [У І. Ф. – Сумлінє]

1. Взьив го на своє сумліньи. (Нагуєвичі)

Скривдив його або вбив.

2. Він має таке сумлінє, як боднарів пес. (Буданів) … Волькова кобила. (Буданів)

Бондарів пес лежить собі спокійно, як хто переходить поуз його, а як вже мине, тоді він хапає за ногу … Волько – жид, Вольф, водовоз.

3. Має го на сумліню. (Нагуєвичі)

Зробив йому кривду, занапастив його. Пор. Wander I, Gewissen 224.

4. He має сумліньи. (Нагуєвичі)

Поступає безправно і не робить собі з того нічого.

5. Обрахуй сі з сумліньом, бо смерть твоя. (Нагуєвичі)

Говорять засудженому на смерть або близькому смерті, щоб пригадав собі свої гріхи і пожалів за них.

6. У нього сумліньи, як заїздна коршма. (Нагуєвичі)

У нього широке сумління, позволяє собі багато такого, чого інші не сміють робити.

7. Хто чисте сумлінє має, той спокійно спати лягає. (Ількевич)

Життєва практика. Чоловік з нечистим сумлінням не може ніколи спати спокійно.

Сумувати

1. Сумує, гий бузьок по Спасі. (Жидачів)

Бузьок по Спасі готується до відлету.

Сунутися

1. Не суньте сі д мині, бо ми кахтан повальиєте. (Нагуєвичі)

Говорив чоловік у полотнянім кафтані до такого, що сидів у чистій гуні. Іронічна поговірка.

Супокій

1. Дай ми чистий супокій. (Гнідковський)

Говорить чоловік напасникові, що турбує його супокій.

Супровіт

1. Пішов супровітом. (Ю. Кміт)

Супровіт – латинське superarbitrium – друга інстанція лікарської оцінки при рекрутській бранці. Коли лікар при бранці почуває сумнів щодо стану здоров’я рекрута, чи він здібний до військової служби, чи ні, то відсилає його до Superarbitrium.

Cyc

1. Ні Cyce, ні Христе. (Нагуєвичі)

Говорять про понурого або невимовного чоловіка, що не вміє навіть привітатися до ладу.

2. Пішов у Сусі-Спасі. (Ортиничі)

Значить, не ївши й не пивши.

3. Cyc на Cyc, два на купу. (Kolberg Pokucie)

Значення неясне.

Сусід

1. Близький сусід ліпший, як лалекий брат. (Нагуєвичі)

Скорше стане в пригоді. Пор. Wahl I, 42; Muka 657; Даль II, 358; Čelakovský 412; Adalberg Sąsiad 6.

2. Бодай злого сусіда не мати, лиха не знати тай своїм плугом орати. (Гнідковський)

Побожне бажання спокійного і статочного чоловіка. Пор. Adalberg Sąsiad 30.

3. До сусіди хоть тріска, а до мене г-но. (Гошів)

Говорить завидющий чоловік, якому трафляється все якесь лихо, коли його сусідові трафиться хоч невеличке добро.

4. Знают сусіди твої обіди. (Городок)

Сусід про сусіда знає найліпше, як він живе. Пор. Adalberg Sąsiad 27.

5. Коли сусід як мід, тогди проси його на обід. (Ількевич)

Коли приємний і щирий.

6. Тогди сусід добрий, коли мішок повний. (Ількевич)

До заможного чоловіка і сусіди приязні.

Сусідка

1. Посидь сусідко, бо ще трохи видко. (Darowski)

Заговорилася сусідка з сусідкою і просить її посидіти довше.

Сусідський

1. Сусідська річ огню позичити. (Нагуєвичі)

Давніше, коли не було сірників, брак огню був великим клопотом у хаті, і звичайно в такім разі одна сусідка вранці бігла з черепком до сусідньої хати позичати огню.

Сустріть

1. Даю сустріть своїм очом. (Лімна)

Дивлюся приємно на світ і на людей.

Сутич

1. В сутич кого загнати. (Гнідковський)

Привести його в прикре положення. Сутич – глухий кут, де стикаються два плоти.

Суфіряти

[Доповнення 1910 р.] 1. Я того не суфіряю. (Завалє)

Не люблю, не зношу. Пор. латинське suffero.

Сухий

1. Він і з води сухий вийде. (Нагуєвичі)

Говорять про щасливого, зручного чоловіка, що вміє вилабудатися з найтяжчої біди. Пор. Даль І, 546. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 192.

2. Коло сухого й сире горит. (Нагуєвичі)

Коло добрих людей і лихий поправиться. Пор. Гильфердинг 679; Даль II, 149.

3. Най сухе дерево буде в пєцу – на сухоти вмер. (Бібрка)

Приговорюють, згадуючи про страшну хворобу сухіт із наміром відвернути її від себе.

4. О, я вмію сухими разами бити. (Лучаківський)

Значить, так, аби боліло, а знаку не було.

5. Суха як терлиці. (Нагуєвичі)

Говорять про сухоребру жінку.

6. Сухе таке, що би з вітром полетіло. (Нагуєвичі)

Говорять про виголоднілу гуску або курку, а також про змарнілу людину.

7. Сухе, що би сі того рак не їмив. (Нагуєвичі)

Говорять про сухопарого чоловіка.

8. Сухе, як тернє. (Жидачів)

Говорять про сухий хворост у плоті.

9. Сухий, лиш саме ремйи. (Нагуєвичі)

Про сухого, жиластого чоловіка.

10. Сухий, що можна му ребра порахувати. (Нагуєвичі)

Про вимарнілого, сухого чоловіка. Пор. Wander I, Dürr 10.

11. Сухий як скіпа. (Нагуєвичі)

Про сухого, старого чоловіка. Пор. Adalberg Suchy 6; Wander III, Mager 23.

12. Сухий як хорт. (Львів)

Про сухого, але звинного чоловіка. Пор. Wander I, Dürr 7; III, Mager 28.

13. Сухий як хрань. (Жидачів)

Значення неясне. Пор. Adalberg Suchy 1.

[Доповнення 1910 р.] 14. Сухе як перець. (Нагуєвичі)

Говорять про сухе дерево, що легко горить. Пор. Giusti 370.

Сухо

1. Де він каже: сухо, там залізе по вухо. (Стецева)

Давніші дороги мали часто глибокі вибоїни, які в погоду присихали з верха, так що ідучи або йдучи дорога видавалася сухою, але прибувши ближче віз або й піший чоловік застрягав у болото.

2. Йиму то на сухо ни вийде. (Гринява)

Робить таке, що за це не мине його кара.

3. Не вийде му сесе на сухо. (Гнідковський)

Варіант до попереднього числа.

4. Сухо – по саме вухо. (Нагуєвичі)

Жартливо говорять про глибоке болото.

5. Чи сухо до него зайти? (Гнідковський)

Питаючи дороги, розпитують завсігди, чи нема там бродів або ровів, через які не можна перейти сухо.

6. Як скаже, що сухо, то застрягнеш по вухо. (Лучаківський) … забирай сі … (Kolberg Pokucie)

Буває так, що чоловік, запитаний прохожим, чи суха там дорога, навмисно або з недбальства скаже, що сухо, і легковірний подорожний попаде в неприємну халепу.

Сухораб

1. Такий сухораб, що би го сі й рак не їмив. (Нагуєвичі)

Сухорабом називають сухореброго чоловіка.

Сухоти

1. Як сьи кажи за сухоти, то сі приповідайи: «Сухі дрова у пйицу. Жиби дрова були сухі, а ни чоловік.» (Бедриківці)

Просторіший варіант до Сухий ч. 3.

Сучий

1. Іди до сучої матери! (Нагуєвичі)

Прокляття.

Сушити

1. Обсушит сі, то й само обкрушит сі. (Нагуєвичі)

Говорять про гівно, що присихає до ср-и.

2. Сушит до нього зуби, як циган до місяця. (Нагуєвичі)

Сушити зуби значить усміхатися більш або менш приємно.

Схаліти

1. Жеби-с схалів! (Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Лемківське прокляття. Схаліти – знидіти, щезнути.

Сховати

1. А сховали би ті в німе дерево! (Нагуєвичі)

Прокляття. Німе дерево – домовина, трумна.

2. Сховав кінці в воду. (Нагуєвичі)

Зробив діло так чисто і швидко, що не видно, коли й як. Пор. Даль І, 224; 238.

3. Сховав сі під мамині крила. (Нагуєвичі)

Говорять про хлопця, що наробивши збитків, тулиться до своєї матері, надіючися від неї оборони. Пор. Wander I, Flügel 9.

4. Сховай, що не вадить. (Ількевич)

Говорять про щось знайдене.

5. Сховати до старої скрині. (Нагуєвичі)

Значить, загубити.

6. Хоць сховайся в мишачу діру, то тя роздеру. (Замулинці)

Погроза чоловікові, що не зможе ніде сховатися від свого ворога. Пор. Le Roux I, 132.

Сховок

1. Злий сховок і найліпшого попсує. (Ількевич) … псує. (Petruszewicz)

Річ полишена без сховку спокушує і найліпшого до крадіжи. Пор. Haller ІІ, 13.

Сходжуватися

1. Він уже сходжує сі. (Жидачів)

Робиться менший, тратить силу. Говорять про стару одежину, але також про чоловіка.

2. Вів уже сходив сі. (Жидачів)

Находився багато в своїм житті і стратив силу в ногах.

Сходитися

1. Сході сі люди веренгми. (Карлів)

Сходяться на одно місце купками.

Схопитися

1. Схопився як опарений. (Богородчани)

Зірвався з місця.

Счинитися

1. Счинила ся гучна бурса. (Ю. Кміт)

Зробився гармидер. Бурса містила звичайно багато дітей, що в вільних хвилях робили багато галасу.

Сюпати

[Доповнення 1910 р.] 1. Сюпай тут і сиди каменьом! (Нагуєвичі)

Говорить мати до дитини, садовлячи її на безпечнім місці, відки не може впасти. «Сюпати», здрібніле «сюбцяти» в діточій мові – сідати.

Сягати

1. Не сягай через крупи до пшона. (Ількевич)

Говорять чоловікові, що через ближчу річ сягає до дальшої.

Сяк

1. Ні сяк, ні так, щоби не по людськи. (Лучаківський)

Говорять про всяку недоладну роботу.

2. Сяк так, аби вижити. (Ількевич)

Чоловік крутить своїм світом, аби докоротати віку.

3. Сяк так, аби не по-людськи. (Ількевич)

Говорять про недоладну роботу.

[Доповнення 1910 р.] 4. Або сяк, або так кажи, най знаю. (Нагуєвичі)

Говорять чоловікові, що двоїть у бесіді, гне сюди й туди.

[Доповнення 1910 р.] 5. Чи сяк, чи так випаде, дост нам часу буде. (Ізби)

На всякий випадок.

Сякий

1. А сяке би ти та таке би ти! (Княждвір)

Невиразне прокляття: щоб тобі пуття не було!

2. Сякий такий аби був, аби хліба роздобув. (Ількевич)

Говорить дівка, бажаючи вийти заміж хоч за якого-будь чоловіка.

3. Я сьикої, а він гонтакої. (Kolberg Pokucie)

Говорить чоловік, не можучи з іншим договоритися до ладу.

[Доповнення 1910 р.] 4. Сякий, такий, ще й он який. (Нагуєвичі)

Коротко говорять про різнородні сплетні, пущені на чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 5. Я тобі не сяка-така. (Нагуєвичі)

Огризається жінка, коли хтось зачепить її, або зневажить словами.

Ськати

1. Хто чого ськає, тоє придибає. (Гнідковський)

Хто чого шукає, то й знайде, звичайно, не завсіди.