Статися – Стратити
Іван Франко
Статися
1. Що стало ся, то вже не відстане ся. (Станіславів)
Формула історичної минувшості. Пор. Hempel 3719; Liblinský 16; Adalberg Stać się 2, 10; Čelakovský 191; Záturecky ХІІ, 607.
Статок
1. Статок робить достаток. (Ількевич)
Статкуючи в житті, чоловік звичайно доробляється поважного становища. Пор. Čelakovský 430: Adalberg Statek 6.
2. Як би був статок, міг би бути достаток. (Станіславів)
Інша стилізація тієї самої думки. Не статкуючи чоловік стратить і те, що має.
[Доповнення 1910 р.] 3. Із статку ні хвоста; лем тим жиє, что у людий випросит. (Ізби)
Говорять про бідного, худобного чоловіка. Статок – худоба, скотина.
Ствір
1. Іно ствір людський з тебе. (Великі Очі)
Говорять до змарнілого чоловіка.
2. Лише ствір лежит. (Ю. Кміт)
Говорять про дуже хворого, змарнілого чоловіка.
Стебло
1. Іду в стебло. (Нагуєвичі)
Жартливий вислів замість: іду спати.
Стежка
1. Для стежки не минай гостинцє. (Гошів)
Не сходи легкомисно з гостинця на стежку.
2. Не туди стежка в горох. (Гнідковський)
Не так треба братися до цього діла.
3. Ось куда стежка у горох, а я ни знав тай у фасолю пішов. (Жидачів)
Розширена стилізація тієї самої думки.
4. Песіми стежками ходити. (Гнідковський)
Змарнуватися, розледащіти.
5. Туда то стежка в горох? (Lewicki, Ількевич)
Варіант до ч. 2.
6. Я всіх стежок не обійду. (Збараж)
Не пізнаю жодної місцевості докладно, не переберу всіх способів в якомусь ділі.
Стектися
1. Там то му сі стік! (Скварава)
Звичайний окрик, коли говорять про якогось непевного чоловіка.
Стелити
1. Постелила му, як якому пану. (Нагуєвичі)
Постелила чоловікові або наймитові.
2. «Що собі стелиш?» – «Мішок.» – «Що під голову?» – «Мішок.» – «Чим сі вкриваєш?» – «Мішком.» (Кобаки)
Жартували з чоловіка, що спав у мішку.
Стелитися
1. Хоть стели ся передо мною не знати як, я того не зроблю. (Богородчани)
Хоч проси, хоч унижайся передо мною.
Стерво
1. Де стерво, там і круки. (Гнідковський)
Де погана справа, там збираються погані люди. Пор. Schleicher 150; Adalberg Ścierwo 1.
2. На стерво пси біжут. (Нагуєвичі)
На бридку справу збираються лихі люди. Пор. Даль І, 194.
Стерегти
1. Стереже го як ока в голові. (Ількевич) Стережи того … (Корчин)
Пильнує, любить і тулить його. Пор. Тим. 247; Adalberg Starzec 2; Čelakovský 522.
2. Стереже сі того, як вогню. (Нагуєвичі)
Стережеться чогось лихого. Пор. Даль ІІ, 205; Adalberg Strzec 11.
3. Стережи ся того, кого сам Біг назначив. (Ількевич)
Народне вірування і життєва практика вказують, що є між людьми такі, яким із самої природи призначено бути злочинцями і які від дитинства набирають злочинних привичок. Пор. Erasm 315; Bebel 227; Wander III, Leute 1223.
4. Стережи ся небоже, а Бог ти допоможе. (Лімна)
Правило життєвої мудрості.
5. Стережи ся того, що не має нічого. (Ількевич)
Бо такий на все чуже поласиться.
Стережений
1. Стереженого Біг стереже. (Ількевич, Petruszewicz)
Життєвий досвід. Пор. Славейков І, 146, 292; II, 43; Носович с. 435; Дикарев 494; Даль II, 201; Schleicher 161; Wander II, Gott 2265; Čelakovský 247; Adalberg Strzeżony 1.
Стефан
1. Стифан пудер кафтан. (Комарно)
Мудрування.
Стид
1. Встид людьом повісти. (Нагуєвичі) … сказати. (Нагуєвичі)
Говорять про якесь соромне діло. Пор. Даль І, 227.
2. Встид ми, лице ми сі лупає. (Ценів)
Говорить чоловік, засоромлений чимось.
3. Встид очей не виїсть. (Нагуєвичі)
Говорить безсоромний чоловік, який і нічого не стидається.
4. Згорів зо встиду. (Нагуєвичі)
В молодім віці чоловік застиджений зарум’яниться дуже. Пор. Даль І, 374; Славейков II, 76.
5. Не має стиду ані за грейцар. (Львів)
Говорять про безсоромного чоловіка. Пор. Славейков II, 128.
6. Не то встид, що біскуп із свинопаса, а то би встид був, як би біскуп на свинопаса зійшов. (Нагуєвичі)
Натяк на оповідання про папу Сикста V, що з бідного пастуха мав вийти на папу, і якому при якімось обіді хтось докорив його низьким походженням.
7. У теби такий встид, як у кобили, жи віз пириверни. (Жидачів)
Говорять про безстидного чоловіка.
8. Фе, встид, ганьба! (Нагуєвичі)
Окрик чоловіка, що бачить якесь соромне діло.
9. Я за стид би того не зробила. (Ю. Кміт)
Говорить жінка, якій пропоновано якесь неподобне діло.
[Доповнення 1910 р.] 10. То не стид, як ся дівці красний хлопец подобат. (Ізби)
Говорить дівка, яку дразнять, що їй подобався хлопець.
Стидатися
1. Встидає сі так, як Ісайська кобила, коли віз переверне. (Нагуєвичі)
Не стидається зовсім. – село Турецького повіту.
2. Встидається, як кіт сала. (Бібрка)
Жартливий вислів про безстидного чоловіка або злодія.
3. Встидайся красти, але не робити. (Станіславів)
Правило моральності, в якім нечесне діло уважається стидом.
4. Коли стидаєш ся, накрий решетом голову. (Ількевич)
Жартлива рецепта на те, щоб закрити стид.
5. Так сі встидає, гий кобила, як віз переверне. (Жидачів)
Варіант до Стид ч. 7.
6. Так ся встидає, як кобила, коли в болоті віз виверне. (Мінчакевич)
Ширший варіант до ч. 5.
7. Чого сі люде встидают, тим сі дід хвалит. (Ясениця Сільна)
Порядні люди стидаються жебрати.
Стидний
1. Стидне твоє лице! (Тухля)
Докоряють якомусь лиходієві.
Стикатися
1. Стикатися на кого. (Гнідковський)
Покликатися на кого.
Стипа
1. Аж ми сі стипи стают. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, коли йому навкучить чекати. Стипа – учта за померших, яка мабуть тривала дуже довго.
2. Стипи ми сі стают. (Нагуєвичі)
Варіант до ч. 1.
Стиснений
1. Стиснені, як оселедці в бочці. (Львів)
Говорять про густо збиту товпу народу, приміром у церкві або на відпусті. Пор. Le Roux I, 114.
Стиснути
1. Стили го так, що лиш очи вивалив. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що попав у густу юрбу народу.
Стичати
[Доповнення 1910 р.] 1. Йиму ні стичит ні гучит. (Вербовець)
Його нічого не обходить. (Василь Деркач). Пор. російське стучать, наше стукати.
Стіл
1. Бодай єм ті на стіл положив! (Нагуєвичі)
Прокляття: вмерлих людей наряджують звичайно на столі, поставленнім здовж хати.
2. «Застели стіл!» – «Нема чим.» – «Дай їсти.» – «Нема що.» – «То сирєч.» (Ількевич)
Жартують із так званої голодної вечері.
3. За чиїм столом сідит, того й пісню співає. (Стрільбичі)
Образ узятий із гостини в чужім домі, на якій по щедрім обіді звичайно співають пісні. В ширшім значенні: від чиєї ласки або протекції залежиш, тому підхлібляй.
4. Лізь під стіл, та будеш мудрий. (Львів)
Говорять чоловікові, що серед розмови ляпне дурницю.
5. На столі нима границі. (Kolberg Pokucie)
Ті, що сидять при столі, їдять із одної миски.
6. Удар у стіл, а ножиці відізвут сі. (Нагуєвичі)
Коли згадати про якусь свіжо скоєну провину в більшім товаристві, то винуватий звичайно обізветься перший. Пор. Даль І, 224.
7. Хто на стіл сьиде, тому чьирьиками ср-у обмече. (Нагуєвичі)
Народне вірування.
8. Я до стола, і вона туди прийшла; я до порога, і їй туди дорога. (Нагуєвичі)
Говорять про таку, що завсігди натикається на когось ідучи.
Стіна
1. І стіни мають уха. (Ількевич) … вуха мають. (Тростянець)
Говорять в місці, де догадуються, що хтось їх підслухує. Пор. Wahl I, 172; Гильфердинг 826; Носович с. 319; Adalberg Ściana 2; Záturecky V, 307.
2. По стінах дерти сі. (Нагуєвичі)
Образово: попасти в розпуку або сердитися дуже. Пор. Даль І, 133, 152; Záturecky VI, 513.
3. Як би ті стіни вміли говорити, то би не одно сказали. (Замулинці)
В деяких хатах або домах бували різні щасливі або нещасливі припадки, яких німими свідками були стіни.
Сто
1. Дай Боже, аби-с сто літ прожив, а до завтра не дочекав! (Кнігинин С.)
Жартливе не то благословлення, не то прокляття.
2. Мусів дідько сто пар ходаків зносити, заки таку пару дібрав. (Грабівка)
Ширший варіант до т. І, Дідько, ч. 104.
3. Сто буків не кара, сто тисяч не гроші. (Калуш)
Незвичайним вислів, який треба розуміти в противнім значенні: сто буків велика кара, а сто тисяч великі гроші.
4. Сто не заробив, сто не втратив. (Ясениця Сільна)
Кажуть у значенні: не багато заробив, і не багато стратив.
5. Сто раз ми кажіт, не повірю. (Станіславів)
Уговкують такого, що кілька разів повторює одну і ту саму річ.
Стовп
1. Положило би го стовпом! (Тухля)
Прокляття. Є в тім образі противенство, бо стовп звичайно стоїть, а не лежить. Аналогічні язикові аномалії знаходимо в покутськім діалекті: класти хату замість ставити хату, або класти когось війтом замість ставити когось війтом.
Стовпник
1. «Ловіт, ловіт половика!» – «А не прьиди на Стовпника!» (Гринява)
У віршованій формі заповіт не прясти в день св. Симеона Стовпника, 1 вересня старого стилю. Загально в той день, ані взагалі в тім місяці, коли ще тривають жнива, жінки зовсім не прядуть, так що приказка має хіба тільки локальне гуцульське значення.
Стогнати
[Доповнення 1910 р.] 1. Стогне як вітер у берегах. (Нагуєвичі)
Говорять про тяжке стогнання. Пор. Giusti 368.
Стодола
1. В пусті стодолі й миш сі не втримає. (Нагуєвичі)
Згірдливо говорять про пустого і малоумного чоловіка, в якого голові не держиться ніяка розумна думка. Пор. Wander II, Hans 275.
4. З доброї студоли і потята добрі. (Ількевич)
З доброго роду і діти добрі. Пор. Wahl I, 90.
5. «Кілько в тебе стоділ?» – «Та три: в одній не много, в другій нічого, а в третій миш з розуму зійшла, аніж зерно знайшла.» (Кобиловолоки)
Жартлива поговірка про достатки убогого чоловіка.
Столець
1. На двох стільцьох сидить. (Ількевич)
Мова про дволичного, фальшивого чоловіка. Пор. Славейков І, 266; Adalberg Stół 11.
Стопа
1. Від стіп до голови. (Нагуєвичі)
Означують цілу особу чоловіка. Пор. Erasm 12.
Сторгувати
1. Сторгував за пєть пальців, за шесту долоню. (Жидачів)
Образово замість украв.
Сторож
1. Такий сторож з вовка при вівцьох, як з кози при капусті. (Гошів)
Мова про різнородних шкідників.
Сторона
1. З тим сторона. (Лучаківський)
Це на бік, це дурниця.
2. Що сторона, то инша новина. (Печеніжин)
В кожнім краю інші відносини і інші події. Пор. Даль II, 145.
Сторонити
1. Сторонить від нього, як вовк від сіти. (Ількевич)
Боїться його, уникає його як небезпечного чоловіка. Пор. Adalberg Stronić 6.
Сточити
1. Ци пан Біг сточив нині дві днині до купи? (Жабє)
Говорить чоловік, якому в безробітті, приміром в арешті весь день кучиться.
Стояти
1. Або стій, або погди. (Нагуєвичі)
Говорять до чоловіка, що хитається на ногах. Погди замість погоди, пожди.
2. Ви стоєте над гробом, а таку пеню дієте. (Звиняч Горішний)
Говорять до старого чоловіка, що робить іншому збитки.
3. З ним ні стій, ні погоди. (Lewicki, Ількевич)
Говорять про незносного чоловіка, з яким не можна собі дати ради.
4. Не стоїт за синій шелюг. (Гнідковський)
Говорять про маловартого чоловіка, або про якусь дрібну річ.
5. Не стою о се, як пес о пяту ногу. (Гнідковський)
Не дбаю про якусь зайву для мене річ. Говорять також згірдно про ласку або неласку якогось ненависного чоловіка.
6. Ні стій, ні погоди. (Залісє)
Говорять про якесь невигідне, неприємне положення.
7. Ні стій, ні ходи, ні сядь, ні скачи! (Кобаки)
Характеризують безвихідне положення.
8. Постій, не решети сі! (Нагуєвичі)
Уговкують чоловіка, що розсердився з марної причини.
9. Стій на своїх ногах. (Нагуєвичі)
Обстоюй свої погляди і інтереси. Пор. Wander I, Fuss 162.
10. Стій, погди, будь на почеканю! (Нагуєвичі)
Уговкують занадто сквапливого чоловіка.
11. Стій, чекай, погди! (Лучаківський)
Жартливо говорять такому, що спішить кудись.
12. Стойит, як на огни. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що стоїть нетерпливо, з прикрим виразом на однім місці. Пор. Даль І, 327.
13. Стойит виваливши очи. (Нагуєвичі)
Говорять про зачудованого чоловіка. Пор. Даль І, 327.
14. Стоїт на боці, як дурень на весілю. (Снятин)
Дивиться на якусь подію без участі і без розуміння.
15. Стоїт, що туман, ни йде му до роботи, ги би го хто врік. (Ю. Кміт)
Говорять про отуманілого, знесиленого чоловіка.
16. Стоїт, як музикове котя. (Комарно)
Говорять про непоказного і невимовного чоловіка.
17. Стоїт як на терню. (Львів)
Говорять про чоловіка в прикрім положенні.
18. Стоїт як остовпілий. (Львів)
Говорять про чоловіка нерухомого зі страху або здивування. Пор. Даль І, 327.
19. Стоїт, як серед води. (Тлумачик)
Говорять про чоловіка, що опипився в безраднім положенні.
20. Стоїт, як х-й на весілю. (Винники)
Говорять про дурного чоловіка, що дивується чому-будь. Пор. Стати ч. 17.
21. Стоїш високо – не будь гордим, стоїш низько – не жури ся. (Уриче)
Правило життєвої мудрості.
22. Стояти кому на дорозі. (Гнідковський)
Заважати комусь.
23. Стояти кому о ласку. (Нагуєвичі)
Дбати про те, щоб хтось був ласкав.
24. Стояти як корова. (Гнідковський)
Говорять про такого, що стоїть з глупим виразом на лиці. Пор. Славейков II, 133.
25. Так стою о твою ласку, як пес о пєту ногу. (Жидачів)
Зневажливо говорять чоловікові, яким погорджують. Пор. Adalberg Stać 58.
26. Так стою, як на шпильках. (Буданів)
Як хтось кудись квапиться, а не може відійти.
27. Я в тім як стою, так стою, тай сі лише Бога бою. (Нагуєвичі)
Говорить твердохарактерний чоловік, боронячи свого становища.
28. Як стій, так погди! (Нагуєвичі) … так зараз! (Нагуєвичі)
Говорять такому, що хоче зробити щось таке зараз, чого не можна зробити в даній хвилі.
29. Як стояв, так збрехав. (Миколаїв над Дністром)
Говорять про язикатого, дотепного брехуна, що годен збрехати без намислу.
30. Я так о то стою, як пес о пйиту ногу. (Нагуєвичі)
Говорять про маловажну річ, котру чоловік має за нізащо. Пор. Adalberg Stać 58.
[Доповнення 1910 р.] 31. Він за нев стоїт. (Снятин)
Він її боронить, опікується нею.
[Доповнення 1910 р.] 32. Гов, стій, бо я йду! (Львів)
Окликнув хлопець другого, бачачи, як той зашпотався.
[Доповнення 1910 р.] 33. Стій, як Бог приказав! (Львів)
Стій просто, або образово: держися свого слова.
[Доповнення 1910 р.] 34. Стоїт як стовп. (Львів)
Стоїть нерухомо. Пор. Giusti 369.
[Доповнення 1910 р.] 35. Стояти в своїй силі. (Нагуєвичі)
Держатися на власних ногах. Говорять про хворого, або про дитину, що починає ходити.
[Доповнення 1910 р.] 36. Хто високо стоїт, може низько впасти. (Львів)
Буквально або образово: з високого суспільного становища може впасти нижче, з дідича на дієтаря виділу краєвого або дорогомістра ради повітової. Пор. Giusti 36.
Страва
1. Доки страва кипить, не можна надбирати, бо так будуть против тебе вороги кипіти. (Лучаківський)
Народне вірування.
2. Три страви на обід – то господарський обід. (Нагуєвичі)
Ті страви найчастіше борщ, капуста, каша або пироги.
Страта
1. Чия страта, того й гріх. (Нагуєвичі)
Хто стратить щось, той кидає підозріння на різних людей, а в тім числі і на невинних, і цим допускається гріха. Пор. Симони 2353; Adalberg Strata 1.
Стратити
1. Ліпше стратити, ніж другого ошукати. (Замулинці)
Принцип альтруістичної етики.
2. Що тепер страчу, то не нагоню за рік. (Белз)
Бувають такі хвилі, коли чоловік поносить від разу великі страти, які потім дуже важко відзискати.