Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Поеми / Вісті з краю ботокудів / Битва за обряд

Вісті з краю ботокудів

Битва за обряд

Іван Франко

Найсвятіше в чоловіка,

Сли він ботокуда хвацький, –

Крім азбуки, є святий

Обряд греко-уніатський.

Та-бо й обряд се хороший!

В нім зійшлись, як во дні оні

В Римі всі боги, з всіх вір

Щонайкращі церемоньї.

І таке його багатство,

І краса його такая,

Що ніхто го там докладно

В повній цілості не знає.

Чи клякати, чи стояти,

Чи раз, два, чи три дзвонити.

Чи «мир православний», чи

«Правовірний» говорити,

Як вівтарі будувати,

Як ікони малювати,

Чи попам лице голити,

Чи їм бороди мож мати, –

Все те вкрите тьмою спорів

Ритуально-догматичних,

Все те тягне до таборів

То панських, то схизматичних.

Знали вражі елементи,

Що тут праві ботокуди

Поміщаються найшвидше

І попруться сюди й туди.

А як в різні боки, мов

Раки з торби, вни муть лізти,

То тоді найлегше всіх їх

Разом в ложці каші з’їсти…

Тут правдивої істор’ї

Нитка рвесь, пожалься, боже

По переказ ботокудський

Заповнить перерву може.

Правда, розібрать критично,

Чи се правда, чи викренти, –

Годі нам, бо тут хибують

До розбору документи.

Кажуть, що, щоб підійти

Ботокудів потаємно,

Кшепшицюльський з Пшекшицюльським

З’їхалися ніччю темнов.

Там вни їли польські зрази

І гуцульську мамалигу,

Ну, і сплодили при тім

Славну «польськую інтригу».

В пітьмі сплоджена, вона

Світла, мов сова, лякаєсь,

Польські зрази їсть, но все

Мамалиги домагаєсь,

І пішла по ботокудах

Ся інтрига знаменита,

Одурила, оп’янила

Всіх, неначе оковита.

Та не диво, що пани

Укували коромолу, –

Диво, що на ню зловили

Ботокудів всіх посполу.

Мов на змову: ті в церквах

Всі дзвінки покасували,

Другі знов позаводили

Ще й органи та цимбали.

За вівтарі, за ікони,

Хоругви та за монстрац’ї

Наробилось в Ботокудьї

Страх багато каляманц’ї.

Зразу глухо клекотіло

По всім ботокудськім краю

Так, як в справжній день літній,

Поки хмари ся збирають.

Далі сипнули статті

Більше-менше наукові,

Що містилися в «Зорі

Ботокудській» та в «Ослові».

А вкінці ливнули крики,

Свари і лайки, що страх –

По соборчиках, касинах,

По пиварнях та шинках.

Роздалася давня пісня:

«Зрада! Шизма! Гей же! Гала!»

Декуди одверта навіть

Революція настала.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1160

Модифіковано : 5.05.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.