Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Поеми / Вісті з краю ботокудів / Світогляд ботокудів

Вісті з краю ботокудів

Світогляд ботокудів

Іван Франко

«Побідило ботокудство,

Хоть покпились ботокуди».

Ну, подумає си дехто.

Се пуста вже фраза буде.

Та ні, браття, се не фраза,

Ані слово се пустеє,

Ботокудство – то поняття,

Ботокудство – то ідея.

То поняття свого «я»

Як мірила всього світу,

То ідея прохвалена,

Всепотужна і всепіта,

То ідея… як би тут

Об’яснить вам ту ідею?..

От, при помочі картини

Я вас познакомлю з нею.

Ось представте си: весь світ –

То огромний книш плескатий,

Зверху сонце, мов цибуля,

Місяць, мов часник лукатий.

Звізди – мак, котрим весь книш

Зверху притрясений густо,

Всередині книш начинен

Всяким благом, мов капустов.

Всередині є земля,

Мов варена бараболя,

Нею ж по господній волі

Ботокудська править воля.

На землі такий порядок:

В самім низу бидло сіре

Робить, мре, хреститься й твердо

Ввік держиться предків віри.

Понад ним війти, жандарми,

Окономи своїм трудом

Лад піддержують суспільний,

Путь простують ботокудам.

Наверху ж всі вни зійшлися

У великій церкві враз

І по всіх безбожних правлять

Соборовий парастас.

В труні перед аналоєм

Разом складені розличні

«Ізми»: дарві – й соціалізмі!

І всі «мрії єретичні».

А у стіп хреста на віку,

Цвіками прибиті вряд,

Черепи Прудона, Штрауса,

Маркса й Дарвіна стоять.

Се той ідеал, котрий

Що го вічно ботокуди

Серед всіх сварів і боїв

Невідступно носять в груди.

І ніколи вни до нього

Так ся близько не зблизили,

Як тоді, коли в війні

Обрядовій побідили.

Хоть там і покпились люди,

Але мож сказати сміло,

Що істота ботокудства –

Ідеал їх вийшов ціло.

Та не тільки вийшов ціло,

Но так в силу й славу змігся,

Що ні вперед, ні опісля

Так високо не піднісся.

Розгорділись ботокуди,

Почали вгору ся дути

І в здуфальстві захотіли

Всю Європію здобути.

Перший приступ ботокудів

В край холмацький ся пустив,

Але тут-то й показалось,

Що дурний їх піп хрестив.

Замість твердо йти прикупі,

Розбрелись вни до шинків;

Замість бити в дзвони слави,

Били в морди холмаків.

Далі й обряд свій повергли, –

Ну, й погибли всі, бо звісно,

Що їх обряд з ботокудством

Зв’язаний був дуже тісно.

Всі погибли, і як тіло

Слабне через страту крові,

Так їх страта ослабила

Ботокудство й у Глупові,

Всі погибли! Хто на лаві,

Хто під лавов… Жаль їх, жаль,

Та… дурним туди й дорога!

З того ж ось яка мораль:

Добре рибам у воді,

Але кепсько їм в окропі;

Ботокудам рай в Глупові,

Но загибель їм в Європі.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1206

Модифіковано : 15.05.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.