Любов («Моє серденько вмерло би…»)

Переклад Івана Франка

Моє серденько вмерло би слабе,

Якби перестало любити тебе;

Бо мого серденька не переробить,

Нікого другого йому не любить.

Мої оченята не дарма горять,

На тебе одного вони лиш зорять:

А як чия інша краса їх влестить,

Нехай їх ніколи не втішить твій вид!

У моїм серденьку закляття, мабуть:

Ніколи довіку тебе не забуть;

Отим-то воно не втихає на мить,

Любов’ю палкою горить і горить.

До уст притулила любов мені чару

Пречистого жару.

Ах, щоб він так само напоїв тебе,

Як напоїв мене!

Примітки

Любов («Моє серденько вмерло би слабе…»). В «Неділі» (1912, 10 листопада) надруковано скорочено (перші три строфи); заголовок – «Її признання». Між автографом і першодруком є різночитання стилістичного характеру.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 145.