Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Біля 24.05.1887 р. До М. П. Драгоманова

Львів

Шановний добродію!

Звиніть, що, дожидаючи Вашого листа і зайнятий коректурами, я досі не писав Вам про «Наукову бібліотеку», тим більше, що мені сказали з «Братства», що «ми будемо писати». Тепер бачу з Вашого листа, що писали вони тільки натяком, так от я й скажу про неї дещо більше.

Думка – видавати таку бібліотеку – постала серед деяких членів «Братства»; вони зложили між собою на початок дещо грошей і вибрали на першу книжку філософію Шульце, котра торік почалась була друкувати в «Зорі» і з котрої одного листа зроблена була одбитка; відси пішла й правопись тої першої книжечки, дальші будуть друкуватись фонетикою.

Плану докладного поки що не укладали ми. Молоді люди домагалися поперед всього коротких, зрозуміло написаних оглядів найважніших сучасних наук; от ми й вибрали, крім філософії Шульце (він дотягнув свій огляд тільки до Канта і, по-моєму, особливо гарно зробив філософію Платона і отців церкви, котра ввійде в другу книжечку), статтю Вагнера про статистику і статтю Гельвальда про європейську праісторію (се є коротенька стаття, на 3 – 4 аркуші, а не книга «Der vorhistorische Mensch»). Із праць про звичаєве право наразі годі було вибрати що-небудь коротке а займаюче, так от ми поклали статтю Єфименкової про «Трудове начало», хоч з тою статтею клопіт задля її полемічного викладу.

Ваших «Козаків» переклав і передав нам П[авли]к з тим, що Ви згоджуєтесь на їх друкування. Як скоро П-ків рукопис буде переписаний, ми пришлемо Вам його до перегляду. Крім «Козаків», ми будемо просити Вас о інші роботи до «Науко[вої] бібліот[еки]», а іменно о обіцяну давно статтю Коскена про європейські казки і о уступи з Вашої історії літератури, котрі Вам видасться відповідним публікувати по-нашому перед виходом книги.

Не знаю також, чи написана Вами стаття до «Revue d’histoire des rel[igions]» про дуалізм у нашій міфології і чи стаття ся була б для нас відповідна? а також стаття про Шевченка в англійськім журналі? Але, крім того, ми просили б Вас ще о одну редакційну роботу при «Наук[овій] бібл[іотеці]», а іменно о редагуванні «Вістей з України». Нам обіцяно з різних боків деякі дописи і праці про укр[аїнське] життя і літературу, і ми готові Вам усі ті матеріали пересилати, щоб Ви, розібравши, що стоїть друку, а що ні, звели їх в порядок і, як буде треба, пододавали до них чи то свій вступ, чи примітки.

Може бути, що і у Вас будуть які-небудь вісті і роботи того роду, котрі поперед всього повинні б знакомити нашу галицьку публіку з економічним, громадським і освітнім життям укр. народу і інтелігенції. Нещастя то, що так трудно добитись якої-небудь роботи про ті питання від українців; я торік цілий рік вертів очі всім знакомим, щоб написали про стан народних шкіл, і нічого не добився, а коли я згадав о тім, чи не можна б зібрати і впорядкувати звістки про аграрні рухи і бунти, то мене трохи не висміяли і відіслали до архівів. Коли б Ваша воля прийнятися за сю роботу, то я переслав би Вам поперед всього роботу Шульгіна про Україну, правда, вона довго вже спочиває в рукописі і, по-моєму, зроблена дуже прихапцем, ну, та все-таки прочитаєте і побачите, чи можна з неї що-небудь зробити.

У третім випуску (після «Козаків») повинні піти «Вісті з Галичини» про життя народне, а іменно думаємо надрукувати в тім випуску статтю П-ка «Москалофільство і українофільство серед галицького народу», мою статтю про громадський суд і економічне життя в Добрівлянах (часть її друкована була в тім номері «Світу», котрий Белей так і наквасив в друкарні і досі не випустив у світ) і статтю про дивовижний процес добростанської громади о конституції і автономії (для сеї статті надіємось одержати деякі нові матеріали).

Щодо питання релігійного, то тут ось який у нас план: поперед всього дати статтю Шульце «Генеза душі» (резюме з Тейлора «Анімізму»), потім Тілле «Історію релігій», потім Вельгаузена «Історію жидів» (коротеньку і дуже гарно написану) і його ж огляд критичної роботи над «Пентатевхом» (введення до перекладу Бліка) або відповідну частину з Рейса. Щодо Нового завіту, то ще не знаємо, що взяти, та на се ще час.

До редакції поки що входимо ми три: П-к, я і голова «Братства» Петрушевич. Крім того, є з братчиків комітет адміністраційний.

Вашу епістолію я дістав, і зараз же нині жінка сідає її переписувати. Як пошлемо, сього ще докладно не знаємо; здається, через Харків, на руки жінчиної сестри, котра відтам перешле до Києва. Як передати Ваші просьби Ков[алевському] – я й сам не знаю. Спробуємо через Музику, бо з ніким другим не маємо в Києві зносин.

Приїхав сюди Конись[кий], потроху навіть з гадкою тут і окошитись, та наші народовці якось доволі холодно його вітають. Мав він думку взяти на себе редакцію «Зорі», але Цеглинський прямо сказав йому: «Чого Вам треба від «Зорі», вона тепер зовсім добра!» Кониський був у нас пару разів і каже: сам тепер бачу, що з народовцями Вашими нема що говорити, бо все-таки ні до чого не договоришся. Він недобрий, що його речей не друкують, а для них він занадто «неестетичний» і «тривіальний».

Головне діло, що «згоди» вже ніякої не думає робити, хоч, з другого боку, самі старші народовці починають о ній балакати. Вихід «Наукової бібл[іотеки]», а головно другої, популярно-політичної, перелякав їх так, що аж скомпонували цілу «Räubergeschichte» про якесь анархістичне і революційне товариство, на котре готові були самі й донос подати в поліцію, та, на щастя, все вияснилось яко поетичний твір Цеглинського і його «народно-консервативних» заушників.

А от учора розказував один чоловічок з «Братства», що Романчук робив йому пропозицію, щоб молодіж починала видання газети наукової. «Ми вже (старі народовці) дамо гроші, тільки Ви на нас не нападайте, а впрочім, пишіть собі, що хочете». Ми з Павликом просили того чоловічка, щоб трохи докладніше взяв Романчука на допиті: хто такі «вони»? Чи як ми будемо писати против попів, Пелеша, консерватизму народного або о дарвінізмі та раціоналізмі, – чи се буде против них, чи не против них? Звісне діло, се романчуківська дипломатія, але все-таки цікаво витягти чоловіка на слово.

Лукич – молодий чоловік, мій ровесник, юрист, на Україні не був, великий поклонник Барвінського, але тепер пішов в опозицію до львівських народовців задля особистих причин.

«Зорю» надіюсь вислати Вам коли не сьогодні, то завтра, а також перший випуск «Наук[ової] бібл[іотеки]». Сього тижня повинні Ви одержати й «Вільгельма Телля», виданого «Братством», з моєю передмовою, і томик моїх віршів. «Зоря», надіюсь, возрадує Вас не менше, як і нас радує при появленні кожного н[оме]ра, особливо література Огоновського.

Докладного каталога моїх писань не можу Вам дати, бо не маю деяких видань, в котрих вони друкувались, особливо писання публіцистичні. Подаю Вам спис хоч деяких, що у мене є під руками:

«Друг» 1874: Вірші (псевдонім Джеджалик).

«Друг» 1875 – 6: «Петрії і Добощуки», повість, вірші, критики і пр.

«Друг» 1877: «Борислав» (три повістки і передмова), вірші, критики.

«Дністрянка» 1876: «Два товариші», «Лесишина челядь» (оповідання), «Повінь» Золя (переклад).

«Думи і розкази» (вірші) 1876.

«Борислав» (передрук з «Друга») 1877.

«Громадський друг», «Дзвін» і «Молот» 1878: «Патріотичні пориви», «Boa Constrictor», «Моя стріча з Олексою» (повісті). Вірші, між ними: «Дума про Наума Безумовича», «Пісня про сорочку Гуда», «Каменярі» (був переклад на німецьке в віденській «Heimat»), спільні з Павликом переклади Шефле і Ланге, переклад Золя «Природа і церков», «Вісті з Галичини» (про гімназії, про життя наборщика). Критичні письма, рецензія на Джерю, на «Стражу сербську». «Дума про Маледикта Плосколоба» (вірш) 1878.

«Ruteńcy»: «Bursak», «Demokrata», «Pan Denys» (три повістки з передмовою, друковані в львівськім журналі «Tydzień»). Там же стаття про Золя, яко передмова до Лімановської перекладу «Kartka miłości».

«Дрібна бібліотека» 1879 – 1880, переклади: Геккеля «О початку звірів», Байрона «Каїн», збірник поезій перекладаних (Гете, Гейне, Фрейліграт, Шеллі і др.), Гекслі «Білковина», Лавле «Община», Шель: «Німецькі сторонництва»; «На дні», пов[iсть].

«Світ» 1881 – 82: «Борислав сміється» (повість). «Добрий заробок» (оповідання) (був переклад польський в «Kraju»), «Княгиня Трубецька» Некрасова (перекл[ад]), «Мислі о еволюції», знадоби до вивчення мови і етнографії, знадоби до статистики, дві статті про Шевченка («Гайдамаки» і «Поезії політичні»), стаття (не скінчена) про військо і мілітаризм, стаття про систематичне видавництво для народу (було резюме в польській часописі «Ziarno»), критика «Хуторної поезії» Куліша і дрібніші речі, а також досить віршів.

«Правда» 1877: Стаття про Помяловського і переклад «Зимового вечора в бурсі».

«Правда» 1878: «Оловець», оповідання (був перекл[адений] в «Kraju» i «Kurjerze Lwowskim»).

«Діло» 1882: «Цигани» (оповідання).

«Діло» 1882: «Грицева шкільна наука» (було перекл. на великор[уську мову] в «Одесском вестнике», на польське – в «Prawdzie»).

«Діло» 1882: «Галицька індемнізація».

«Календар «Просвіти» 1882: «Слимак» (оповідання), було перекл. в «Kraju».

«Календар «Просвіти» 1883: «Сам собі винен» (був переклад в «Prawdzie»), «Історія моєї січкарні» (перекл. в «Kraju»), «Ліси і пасовиська».

«Слов’янський альманах» 1879 (конфіск[ований]): «Микитичів дуб», оповід[ання].

«Діло» 1883 – 84; багато статей про економічний побит і справи крайові (між іншими мова Нагірного на II вічу, статті о «Organicznej pracy», o корупції парламентарній і пр., також деякі фейлетони з підписом М* і Ів. Живий і повістка «Пироги з черницями» (був переклад на польське в «Wieńcu» i «Kurjerze Stanisławowskim».

«Зоря» 1883: «Захар Беркут» (вийшов і осібною книжкою), «Мавка», «Поєдинок», перекл в «Kraju», вірші, статті: про новелу, про Тургенева, про потоп світу, про європ[ейський] театр (переклад з Леккі) і рецензії, «Жіноча неволя в піснях» (також брошурою).

«Зоря» 1884: «Вільгельм Телль» (перекл. в польськім журналі «Ognisko», «Schönschrieben», перекл. в «Prawdzie» і в Календарі «Kurjera Lwowskiego», «Хлопська комісія» (перекл. в «Prawdzie» і в календарі «Kurjera Lwowsk[iego]»), «Хлопська комісія» (переклад в «Prawdzie»), вірші, «Польське повстання в 1846 р.», о загадках.

«Зоря» 1885: Вірші (між ними перекл. з Байрона «Новогрецька пісня», з «Дон-Жуана»), стаття про руський театр в Галичині, рецензії і матеріали до життєписи Могильницького.

«Зоря» 1886: Вірші (між ними перекл. з Сватоплука Чеха, Гейне і В. Гюго), «Довбанюк», оповідання. Матеріали і рецензії.

«Boa Constrictor» (осібною книжкою), польський перекл. в «Miesięcznym dodatku do «Przeglądu tygodniowego»; в тім же додатку була в р. 1879 чи 1880 стаття про «Rozwój zmysłu wzrokowego i wrażliwości na barwy», резюме з Гранта Аллена, а 1884 стаття про загадки.

«Kraj» 1885 – 1887: кореспонденції, статейка про Мордовця і про значення Міцкевича в руській літературі.

«Prawda» 1884 – 1887: кореспонденції і статті про галицьку літературу (рецензія віршів Масляка і драм Цеглинського).

«Głos» 1886 – 87: початок статті «Dwory i chaty w Galicji» і стаття: «Gmina i zadruga w Galicji».

«Przegląd Społeczny» 1886 – 87: «Na dnie» (перекл.), «Rębacz» (казка), «Echa», «Dżuma», «Przegląd spraw krajowych za styczeń i luty». «Galicyjska własność ziemska».

«Ruch»: «W pogoni za biedą» (казка), «Jak rusin tłukł się po tamtym świecie» (казка). «Jak powstają pieśni ludowe», «Chłop polski w poezji polskiej», «Echa».

«Фауст», трагедія Гете, часть перша, перекл., 1882.

«З вершин і низин», збірник віршів 1887.

«Вольное слово»: кореспонденції.


Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 231 – 234.

Датується на підставі помітки М. Павлика на автографі: «Коло 24.V 1887».

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1380).

«Наукова бібліотека» – серія науково-популярних книжок загальноосвітнього характеру, видавалася у Львові в 1887 – 1888 рр. за редакцією І. Франка. Згодом перейменована на «Літературно-наукову бібліотеку».

Братство – «Академічне братство».

…бачу з Вашого листа… – У листі від 20 травня 1887 р. М. Драгоманов писав: «Прочитав я в «Ділі» про «Наукову бібліотеку» й здивувавсь, чому я не получив звістки од редакції, що туди мою роботу беруть» (Матеріали, с. 230).

…вибрали на першу книжку філософію Шульцe… – Йдеться по працю німецького філософа-неокантіанця Фріца Шульце «Очерки із історії мислі людської», шо в перекладі І. Франка друкувалася в журналі «Зоря», 1886, № 9, 10, 11. Видана в «Науковій бібліотеці» окремою книжкою: Нарис історії філософії. Часть 1. Грецька натурфілософія від Фалеса до Демокріта. Із німецького, проф. Фріца Шульце, переклав Іван Франко. Львів, 1887 ,

Кант Іммануїл (1724 – 1804) – німецький філософ, зачинатель класичного німецького ідеалізму.

Платон (427 – 347 до н. е.) – давньогрецький філософ, об’єктивний ідеаліст.

Отці церкви – загальна назва церковних діячів і письменників II – VIII ст., які брали участь у розробці догматики, культу й організації християнської церкви.

…статтю Вагнера про статистику… – Мова йде про працю німецького економіста Адольфа Вагнера (1835 – 1917) «Історія і теорія статистики».

…статтю Гельвальда про європейську праісторію… – Йдеться про працю німецького історика культури і географа Фрідріха Гельвальда (1842 – 1892) «Доісторична доба Європи».

Ваших «Козаків»… – Стаття М. Драгоманова «Die Kosaken» із «Allgemeine Enzyklopädie des Wissenschaften und Künste» (т. XXXIX, 1887) Й.-С. Ерша (1766 – 1828) та Й.-Г. Грубера (1774 – 1851).

…статтю Коскена… – У 1883 р. М. Драгоманов надсилав до «Киевской старины» переклад статті французького фольклориста Е. Коскена «Про генезу європейських казок» з додатком огляду праць над казками на Україні і в примітках – історії українських казкових сюжетів. Стаття не була надрукована.

…роботу Шульгіна про Україну… – Йдеться про роботу Я. Шульгіна «Дещо про Україну наших часів та її поводатарів», уривок з якої «Освіта на Україні» був надрукований у журналі «Зоря» (1885, № 19, 20), за підписом Я. Ш., з примітками І. Франка.

…статтю П-ка «Москалофільство і українофільство серед галицького народу»… – Йдеться про статтю М. Павлика «Москвофільство та українофільство між українським населенням Галичини та Буковини», надруковану в газеті «Kurjer Lwowski», 1884, 8 листопада. В українському перекладі видана у Львові 1906 р. під назвою «Москвофільство і українофільство між руським людом в Галичині».

…мою статтю про громадський суд… – У журналі «Світ», 1882, № 20-21 (8-9), під рубрикою «Знадоби до вивчення мови і етнографії українського народу», була надрукована стаття І. Франка «Суд громадський в селі Добрівлянах».

Тейлор Едуард (1832 – 1917) – англійський етнолог і антрополог.

«Пентатевх» – П’ятикнижжя, п’ять книг Мойсея в Біблії (Битія, Ісход, Левіт, Числа, Второзаконіє).

Петрушевич Михайло (1869 – 1895) – український письменник, автор реалістичних оповідань з життя галицьких селян.

Вашу епістолію я дістав… – Третій лист до киян вперше опублікований І. Франком у виданні: М. Драгоманов. Листи до Ів. Франка і інших. 1887 – 1895. Видав Іван Франко, Львів, 1908, с. 4 – 79.

Музика – Микола Віталійович Лисенко.

…повинні Ви одержати й «Вільгельма Телля», виданого «Братством», з моєю передмовою… – Йдеться про вид.: Вільгельм Телль. Драма в п’яти діях Фрідріха Шіллера. З німецького переклав Володимир Кміцикевич. Львів, 1887.

…томик моїх віршів… – З вершин і низин, Львів, 1887.

«Друг» – український літературно-науковий журнал. Виходив у Львові протягом 1874 – 1877 рр.

Шефле Альберт Еберхард (1831 – 1903) – німецький буржуазний політеконом і соціолог.

«Tydzień» («Tydzień literacki, artystyczny, naukowy i społeczny») – польський прогресивний журнал, виходив у Львові в 1874 – 1881 рр.

Золя Еміль (1840 – 1902) – французький письменник.

Геккель Ернст-Генріх (1834 – 1919) – німецький біолог-еволюціоніст.

Гете Йоганн-Вольфганг (1749 – 1832) – німецький поет і мислитель.

Гейне Генріх (1797 – 1856) – німецький поет, революційний демократ.

Шеллі Персі-Біші (1792 – 1822) – англійський поет.

Лавле – Лавальє (Лавеле) Еміль Луї Віктор (1822 – 1892), бельгійський буржуазний економіст, історик, публіцист.

Шель Ганс – німецький буржуазний економіст.

Помяловський Микола Герасимович (1835 – 1863) – російський письменник.

…мова Нагірного на II вічу… – Йдеться про реферат «Бесіда, виголошена на другім народнім вічу русинів дня 17(29) червня 1883 р. для умотивування першої резолюції о економічних справах краю» («Діло», 1883, № 69, 70), виголошений українським економістом і громадським діячем Василем Нагірним (1847 – 1921). І. Франкові належить перша половина реферату В. Нагірного (критика крайової економіки).

«Ognisko» – польський студентський журнал. Виходив у Кракові в 1889 – 1890 рр.

Байрон Джордж-Ноел-Гордон (1788 – 1824) – англійський поет.

Гюго Віктор-Марі (1802 – 1885) – французький письменник.

Чех Сватоплук (1846 – 1908) – чеський письменник-демократ.

«Przeglądu tygodniowego» («Przegląd tygodniowy życia społecznego literatury i sztuk pięknych») – польський прогресивний журнал, виходив у Варшаві в 1866 – 1905 рр.

Грант Аллен (1848 – 1899) – англійський природознавець-дарвініст і письменник.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 111 – 117.