1. Музика Доріон

Махон Александрієць

Переклад Івана Франка

Музика Доріон, зайшовши раз

До Мілоса й не можучи знайти

Ані гостиниці, ні вільної квартири,

Сидів у гаю, що край брами міста

До себе надив своїм холодком.

Побачив тут, як храмовий слуга

Храм відмикав, у тім же гаю скритий,

І, з ним уходячи до того храму,

Спитав його, чи міг би при тім храмі

Нічліг по деннім труді знаходити?

«Так, – відповів слуга, – тут місця досить,

Хоч нічлігу майже ніхто не просить».

«А чий же храм отсей, якого бога?

Чи не бува яка в ньому тривога?»

«О ні, – сказав слуга, – се храм аж двох богів,

Що в них землі та моря оборона.

Безпечний можеш буть». – «А се яких богів?» –

«Зевеса й Посейдона».

«Га, – мовив Доріон, – коли аж два боги

В тім храмі мають пробувати,

То як же може тут, окроме них,

Хтось третій ночувати?»

Грецький текст отсього оповідання міститься в Афінеєвих «Дейпнософістах», ст. 337,

Примітки

Автограф № 414, с. 129.

зайшовши раз до Мілоса… – найбільше і найкраще місто в Карії, столиця стародавніх царів.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 253.