4. Прожора

Менандр Афінець

Переклад Івана Франка

Хоч молодим колись я був, о жінко,

То не вмивався п’ять разів на день

У тім віці так, як тепер; не мав тоді

Плаща такого, як тепер; і миром

Так не мазався, як мажусь тепер,

На Зевса, в пахощах тепер купаюсь,

Волосся все фризую й зроблюся

Ктесіппом, а не простим чоловіком.

А знаєш, що за штуку вдрав Ктесіпп?

На наїдки й напитки він продав

Не лиш батьківський дім, батьківську землю.

А навіть тесане каміння те,

З якого батькові його по смерті

Афінці пам’ятник побудували.

Отак і я, проївши дім і землю,

Проїм не лиш каміння, а й тебе!

Уривок з комедії «Гнів», там же, ст. 166.

Примітки

Автограф № 414, с. 170.

зроблюся Ктесіппом… – Ктесіпп – син Геракла.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 225.