Хор нахлібників

Евполід Афінець

Переклад Івана Франка

Яке життя наше, нахлібників бравих,

Коротко вам тут проспіваєм,

Доведемо складно до слухів ласкавих

І вашої ласки благаєм.

Усі ми тямущі та чемнії люде, –

Се кождому треба вам знати;

Нечемного й слухать ніхто з гас не буде,

Тим менше, запросить до хати.

Поперед усього хлопчину чужого

Беру собі для супроводу,

Щоб сам не ходити, а їсти та пити

Наразі – вибачай! – хліб і воду.

Одежі у мене дві зовсім приличні,

Їх то наді все я шаную;

Одну ношу в будні, а другу в празничні,

По площі весь день парадую.

А як лиш побачу тебе де, багачу,

Що трохи умом не багатий,

Я звільна, як можу, до нього підходжу,

Любенько давай розмовляти.

Яке б не сказав він немудрее слово,

Хвалю без вагання щосили;

Як дотепом рушить – дивуюсь здорово:

«Який він розумний та милий!»

Отак походжаєм, аж час до обіду,

Я ніби в свій бік, він ід мені:

«Але ж, любий друже! Не сам же я піду.

Таку ми тут мали приємну бесіду!..»

І ось я вже в нього в гостині.

Уривок із комедії «Нахлібники» із Афінеєвих «Дейпнософістів», ст. 236. Автор, один із чільних представників т(ак) зв(аної) старої афінської комедії, старший сучасник Арістофана, поліг у р. 412 у битві, лишивши по собі 17 комедій, із яких 7 одержало перші премії. В тім числі була також комедія «Нахлібники», премійована в р. 421 пер(ед) Хр(истом) (Пор.: W. Christ, Geschichte der griechischen Literatur, 296 – 7).

Переклад і увагу написано д(ня) 26 червня 1915 р.

Примітки

Автограф № 414, с. 91. 17 І. Франко, т. 9 4У7

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 156 – 157.