Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

2 пол. 07.1892 р. До М. І. Павлика

2 пол. липня 1892 р. Львів

Дорогий друже!

Сьогодня дістав разом Ваш лист і кореспондентку. Оферта д. Білоуса мені зовсім не подобається. Його друк лабатий, а сторона має 34 вірші (сторона друку в моїх новелах має 42 вірші і папір куди кращий, а кошт за аркуш з папером 600 екз[емплярів] 16 г[ульденів]. Коли би-м мав друкувати в Коломиї, то не інакше мусила би ціна бути значно нижча. За такий друк, як на пробнім аркуші, я міг би дати без паперу не більше, як 7 гульденів за аркуш, так щоби аркуш з папером коштував мене не більш 11 – 12 гульденів. Інакше не оплатиться друкувати в Коломиї. Коли д. Білоус пристане на се, то я замовлю папір сам, а також пришлю йому задаток, коли ж ні, то будьте ласкаві відіслати скрипт, і я дам його до друку у Годака.

Яр[осевич] не був у мене. Кланяюсь Вам і здоровлю всіх знайомих.

Ваш Ів. Франко.


Примітки

Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1561).

Датується за змістом на підставі згадки про переїзд М. Павлика до Коломиї.

Сьогодні дістав разом Ваш лист і кореспондентку. – Ці листи М. Павлика в архіві І. Франка не збереглися.

Оферта д. Білоуса… – Михайло Білоус (1838 – ?), власник друкарні у Коломиї. Йдеться про його пропозицію надрукувати друге видання праці М. Драгоманова «Чудацькі думки про українську національну справу».

В листі від 9 липня 1892 р. М. Павлик сповіщав М. Драгоманова:

«Ваші «Чудацькі думки» вже повинні друкуватися – я вже з місяць віддав Франкові рукопис з коротеньким переднім слівцем (пізніша примітка М. Павлика: «моїм, котрого Ф[ранко] не надрукував, замінивши його своїм) і хотів його відвезти в Коломию, та Фр[анко]ва не позволила» (Переписка, т. 7, с. 59 – 60).

М. Павлик переїхав до Коломиї 15 липня 1892 р. (Переписка, т. 7, с. 761) і, очевидно, таки взяв із собою рукопис, бо наприкінці липня 1892 р. І. Франко просив повернути його.

Годак Валентин (1835 – ?) – управитель «Народної друкарні» Войцеха Манецького у Львові.

…Яросевич не був у мене. – Можливо, йдеться про Романа Яросевича.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 336.