Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

3.10.1892 р. До М. І. Павлика

3 жовтня 1892 р. Львів 3/10

Дорогий друже!

Чи Окуневський поступив добре, чи зле, приступаючи до клубу на підставі національній, з застереженням свободи у всяких інших справах – се діло спірне. Я думаю, що добре зробив і нікого тим не скомпромітував, і готов боронити сеї своєї думки. З votum’-ами недовір’я на всякий спосіб нема що квапитись, бо можна стрілити дурницю і нагнати воду на млин тим, котрим би її не треба наганяти. Впрочім, робіть і думайте, як знаєте.

Я тільки против одного мушу застерегтися, немовби я намовляв Ок[уневськ]ого або Гаморака до приступування до клубу. Ок. мене питався о раду, і я сказав йому свою думку, кладучи натиск на застереження вільної руки, а з Гамораком я бачився тільки раз на вулиці по замкненні сойму, значить, коли справа зав’язання клубу була вже доконаною. Я ні до чого не намовляв його, а тільки висказав «недоумение», що він не приступив до клубу з застереженням проти «нової ери».

Ваша рішучість узяти «Народ» назад до себе, з одного боку, тішить мене, і я, звісно, буду допомагати Вам при його видаванні чим тільки зможу. Але, з другого боку, я дуже боюсь, щоб Ви швидко не побачили себе серед такої самої кліпи, як були торік о тім часі і не раз перед тим, і щоби на тім не утерпів «Хлібороб». Прошу Вас тільки не забувати, що я найпізніше в четвер в полуднє мушу їхати до Відня, що до того часу «Народ» мусить вийти і перейти цензуру, а що я досі не маю Вашої кінцевої декларації, що і як буде далі з «Народом». Присилайте якнайскоршe!

Щодо підмоги з боку Окун., то, по моїй думці, вона і без всього того, що сталося тепер, була дуже проблематична. При тім же не забувайте, що Окун. обіцював підмогу тільки в такім разі, коли «Нар[од]» схоче видавати Остап, котрий, розуміється, і чути не хотів о тім. Чи схоче він дати її Вам, про се я нічого не знаю. В розмові зо мною він настоював конче на тім, щоб «Народ» держати і щоб я його держав, але про жертву з свого боку не згадував нічого. З Сельським про се діло я говорити не берусь. В усякім разі Вам прийдеться приїхати до Львова, щоб забрати книги, запасові н[оме]ри і т. ін., а в такім разі могли б поговорити з ким міркуєте.

2-й піваркуш «Нар.» вже видрукуваний – містить кінець «Споминів» Др[агомано]ва, мою статтю про театр і статтю Др-ва про «Спробу» Шефле і т.д. В 3-му пів-аркуші піде стаття про Niti socialismo, відозва Кобринської про видавництво жіноче і Ваша декларація – на сім н[оме]р і скінчиться.

Цілую Вас.

Ваш Ів. Франко.


Примітки

Вперше надруковано: Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876 – 1895). Зладив і видав Михайло Павлик, Чернівці, т. 7, с. 79 – 81.

Рік написання листа встановлено за змістом.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1509).

Чи Окуневський поступив добре, чи зле… – Йдеться про перехід Т. Окуневського до табору «новоерівців» (див. лист М. Павлика до М. Драгоманова від 1 жовтня 1892 р. – Переписка, т. 7, с. 78, а також «Народ», 1892, № 19, с. 213).

Гаморак. – Очевидно, йдеться про Кирила Гаморака (1835 – 1909), українського громадсько-культурного діяча.

…я досі не маю Вашої кінцевої декларації, що і як буде далі з «Народом». – М. Павлик у листі до М. Драгоманова від 3 жовтня 1892 р. писав, що він повідомляє І. Франка про «Народ», який перестає виходити у Львові і видаватиметься у Коломиї (див.: Переписка, т. 7, с. 82).

2-й піваркуш «Народу» вже надрукуваний… – У журналі «Народ», 1892, № 15 – 18, були вміщені: закінчення «Австро-руських споминів» М. Драгоманова (с. 193 – 197), закінчення статті І. Франка «Наш театр» (с. 197 – 202), стаття М. Драгоманова «Правда» за місяць червень 1892» (с, 201 – 203), його рецензії на книгу Франческо Ніті «Studi sul socialismo contemporaneo, il socialismo cattolico» (1891), с. 203 – 206; «Відозва до русинок Галичини і Буковини» (с. 206), а також заява від редакиії про те, що журнал «Народ» видаватиметься не у Львові, а в Коломиї за редакцією М. Павлика, оскільки І. Франко у цей час виїхав до Відня (с. 206).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 352 – 353.