Пес (101 – 195)
Іван Франко
101. Не кождий пес Лиско. (Нагуєвичі)
Кожний пес навивається інакше, але імен тих не багато. Пор. Adalberg Pies 128; Wander ІІ, Hund 565.
102. Не кожному псови Гривко на імя. (Лучаківський)
Варіант до ч. 101. Пор. Adalberg Pies 126.
103. Не мав пес пйитої ноги тай не буде мати. (Ясениця Сільна)
Варіант до ч. 89.
104. Не має пес роботи та лаби лиже. (Берегомет)
На сонці він любить лизати собі лапи.
105. Нема там ані пса. (Нагуєвичі)
Цілковита пустка. Пор. Adalberg Pies 67; Славейков I, 320; Wander II, Hund 1738, 1641.
106. Не оден пес Гривко. (Ількевич) … зве сі … (Kolberg Pokucie)
Варіант до ч. 89.
107. Не пхай пальцьи псу в зуби, бо відкусит. (Нагуєвичі)
Хто легкомисно наражається на шкоду, може легко потерпіти. Пор. Wander II, Hund 43, 1545.
108. Не рад пес, що битий, ще фостом киває. (Нагуєвичі)
Пес часто, хоч побитий, не перестає ласитися, махаючи хвостом.
109. Не рад пес, що вдарений, а він ще скавулит. (Лімна)
Скавуління, то песій плач.
110. Не тра пса бити, тілько оженити. (Лучаківський)
Іронічно женячку уважають тяжчою карою від биття.
111. Не тьижко псови в зуби дати, але з зубів видерти. (Станіславів)
Пес хапає захланно, отже видерти йому з зубів дуже тяжко.
112. Не тягни пса за хвіст, бо тя вкусить. (Ількевич)
Пес дуже не любить, коли його тягнути за хвіст. Пор. Adalberg Pies 119; Wander ІІ, Hund 644.
113. Ни зважьию на пса, але чий пес. (Kolberg Pokucie)
Не зважаю на пса, тільки на його господаря.
114. Ні пес ні баран. (Ількевич)
Про чоловіка невиразного характеру. Пор. Adalberg Pies 154.
116. Отак пес сі вс-в у огірки, та огірки спаскудив, а росіл чистий. (Kolberg Pokucie)
Натяк на якесь гумористичне оповідання.
117. Пес бреше, а вітер несе. (Lewicki, Ількевич)
Про марність всякої брехні. Пор. Adalberg Pies 163; Даль I, 208, 313; Симони 2144; Гильфердинг 3460; Wander II, Hund 159, 833; Záturecky 53. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 234.
118. Пес бреше, бо співати не вміє. (Стрий)
Але при людськім співі або музиці виє проразливо.
119. Пес бреше, дощ чеше, а вітер далі несе. (Комарно)
Варіант до ч. 117.
120. Пес бреше на сонце, а сонце світить. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Пес бреше на місяць, а місяць світит. (Львів)
Люди брешуть на чесного чоловіка, а він не дбає про це. Пор. Adalberg Pies 207; Wander II, Hund 158, 160; Wurzbach I, 100, 209; Muka 417. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 171.
121. Пес бреше, пан їде. (Ількевич)
Не звертає уваги на брехання пса. Пор. Adalberg Pies 203, 205; Симони 2128; Osm. 4; Носович с. 430; Даль I, 313. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 233.
122. Пес держит сі чоловіка, а кіт хати. (Нагуєвичі)
Загальна обсервація.
123. Пес за нюхтом іде. (Нагуєвичі)
Нюхом пізнає сліди звіра, чоловіка або свої власні.
124. Пес здохлий не кусає. (Ількевич)
Зовсім натуральна річ. Пор. Waud. ІІ, Hund 825, 505, 951, 971; Čelakovský 236; Bebel 23; Adalberg Pies 288.
125. Пес і хліб ззість і за руку вкусит. (Kolberg Pokucie)
Про невдячного чоловіка, що не зважаючи на добродійство, потрафить пошкодити свому добродієві.
126. Пес кудлатий, а хлоп багатий не дуже бояться. (Лучаківський)
Кудлатому псу байдуже, як його по трохи наторгають.
127. Пес кудлатий, а хлоп багатий, то собі рідні брати. (Дидьова) … то си … (Нагуєвичі)
Між ними деяка подібність. Пор. ч. 126; Даль І, 67; Adalberg Pies 177.
128. Пес на кости лежит, сям не їсть і другому не дасть. (Мінчакевич, Petruszewicz) … на стерві сидит … (Теребовля) … на сіні лежит … (Коломия)
Загальне спостереження. Образово про завидющого чоловіка, що маючи якесь добро і сам не користає з нього і іншому не дасть. Пор. Adalberg Pies 17; Wander II, Hand 172; Тимошенко 22; Schleicher 166; Osm. 479; Даль I, 105; Liblinský 78; Muka 3015; Носович с. 430; Славейков I, 250. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 215; Giusti 169.
129. Пес на середу не вважає. (Гнідковський)
Для нього піст не обов’язковий.
130. Пес не з’їсть не повалявши. (Ількевич)
Варіант коротший до ч. 100. Пор. Adalberg Pies 169; Даль I, 135. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 280.
131. Пес пса їст, а чоловік чоловіка. (Орелець)
Пси і люди гризуться при кожній нагоді.
132. Пес псом. (Печеніжин)
Пес не міняє своєї вдачі. Пор. Wander II, Hund 672; Adalberg Pies 285.
133. Пес псом остане, хоть хвоста не стане. (Гнідковський)
Не покине своєї натури, коли йому втнуть хвіст, але найчастіше робиться дуже злим.
134. Пес пса їсть, коли ся їсти хоче. (Ількевич)
Варіант до ч. 51, 131.
135. Пес псу брат. (Ількевич)
Всі вони одного роду. Пор. Záturecky 254.
136. Пес, що два заяці ловит, жодного не зловит. (Нагуєвичі)
Хто гонить за двома інтересами нараз, може стратити на кожнім. Пор. Гильфердинг 3328; Záturecky 51.
137. Пес, що купа бреше, не кусає. (Яворів)
Варіант до ч. 70; Wander II, Hund 160, 687; Bebel 72, 221; Wahl ІІ, 31; Muka 2321; Hempel 4167. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 130.
138. Пес, що много бреше, мало кусає. (Гнідковський)
Варіант до ч. 137. Erasm 320; Wander II, Hund 310, 687, 725; Čelakovský 270; Adalberg Pies 164; Гильфердинг 2220; Adalberg Pies 165.
139. Піди псе, вкуси мене, а потому біди не збудешся. (Ількевич)
Бо будуть бити. Образово: пан роздратує підданого, а потому не може позбутися біди.
140. Пожди псе, не буде тобі так усе. (Лімна)
Може тобі бути лихо.
141. Полож як пес ходак! (Нагуєвичі)
Віддай, що взяв неправно.
142. Поцюлюй пса під фіст! (Нагуєвичі)
Говорить дівка нелюбому парубкові, що намагається її поцілувати. Пор. Wander II, Hund 1637.
143. Присхло як на псі. (Нагуєвичі)
Коли когось набили і потому забулося. Пор. Adalberg Pies 76, 225; Даль I, 507.
144. Псами когось затровити. (Нагуєвичі)
Напустити псів. Пор. Wander II, Hund 1550.
145. Пси би му марш грали! (Нагуєвичі)
Прокляття. Пор. ч. 6.
146. Пси виють, а місяць світить. (Ількевич)
Пси любять вити на місяць, особливо в повні. Пор. Wander II, Hund 1477.
147. Пси ми за ухом виють. (Ількевич)
Якась гризота, щось докучає, якийсь злий знак; пси виють на пожежу або на мерця.
148. Пси міні боле нічого не мовили; не знати, що господар скаже. (Нагуєвичі)
Мовив чоловік, що ввійшов до хати і не був стрічений гавканням домашніх псів.
149. Пси траву їдят, буде дощ. (Лучаківський)
Народне вірування, що перед сльотою пси щипають траву. Пор. Wander II, Hund 187.
150. Псови однако хоть і на Бога брехати. (Kolberg Pokucie)
Брехання для нього натуральне діло; пес, що не може брехати, дуже невеселий і легко шаліє, казиться.
151. Псом підшитий. (Гнідковський)
Якийсь непоцтивий чоловік. Пор. Носович с. 480.
152. Псом стеклим на мене верг сі. (Нагуєвичі)
Кинувся як скажений пес. Про напад якогось злобного чоловіка.
153. Псу з горла борше видреш, як йому з рук. (Нагуєвичі)
Про скупого, захланного чоловіка.
154. Псу дороги не указати. (Гнідковський)
Біжить куди хоче, найрадніше кривулями. Пор. Adalberg Pies 36.
155. Псу нема що вірити. (Печеніжин)
Проте в многих випадках приходиться йому повіряти безпечність життя і здоров’я. Пор. Wander II, Hund 540; Adalberg Pies 144.
156. Псу скаженому дати хліба, то гет піде від хата і більше це верне сі. (Нагуєвичі)
Народне вірування.
157. Пустився на пси. (Лучаківський)
Пустився на якесь легке діло: на крадіж або що.
158. Пусти пса під лаву, він лізе на лаву. (Сороки)
Про чоловіка з великими претензіями, що старається зайняти не своє місце.
159. Пусти пса під стів, а він ся дивит на стів (Petruszewicz) … він лізе … (Нагуєвичі)
Варіант до попереднього ч. Пор. Wahl ІІ, 29; Носович с. 417; Славейков ІІ, 89.
160. Свій пес ліпше вкусит, як чужий. (Яворів)
Близький чоловік може більше нашкодити своєму близькому, як чужий.
161. Свої пси туй сі покусают, туй сі полижут. (Нагуєвичі)
Варіант до ч. 29. Свої пси – значить, пси, що держаться в однім домі. Образово – свояки. Пор. Adalberg Pies 41; Wander II, Hund 306, 724; Носович с. 424; Schleicher 165; Liblinský 80.
162. Скулив сі, як пес на морозі. (Нагуєвичі) Скулився як пес. (Мінчакевич)
Натуральний наклін усякого звіра кулитися на морозі, т. є. займати більше-менше положення, найменше доступне для холоду, яке займав у матерній утробі.
163. Сплющий пес не угонить заяця. (Ількевич)
Книжна форма приповідки.
164. Так би пси траву пасли! (Гнідковський)
Говорять при якімсь неправдивім оповіданні.
165. Там сі і пес не втримає. (Нагуєвичі)
Говорять про лиху сім’ю, в якій тяжко жити Пор. Wander II, Hund 1405.
166. Та пси мяса не їдят. (Львів)
Мовила селянка, коли покупець, купуючи у неї якусь річ, просив не ціпити занадто високо, додаючи, що він на тім товарі не розуміється. Буцімто: якби ти не розумівся, то не брався б купувати, так як пес не розуміючися на м’ясі не купує й не їсть його.
167. Твій пес і мій пес в єдній соломі спали. (Сороки)
Гумористичний мотив свояцтва. Пор. Wander II, Hund 1746.
168. Тому псови втєти фіст, що в чужу дєру лазит. (Кнігинин Р.)
Звичайно тим його карають, засівши біля діри.
169. То пси, не люди. (Великі Очі)
Про лихих людей.
170. То таке, якби псу з зубів витьиг. (Нагуєвичі)
Про щось пом’яте або подерте.
171. То ще рудий пес! (Нагуєвичі)
Говорять згірдно про рудого чоловіка.
172. У пса писка позичити. (Гнідковський)
Треба з якогось приводу підбріхуватися. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux I, 109; Giusti 63.
173. Ховай собі псі на свою литку. (Кобаки)
Держи приятеля на свою шкоду. Пор. Adalberg Pies 282.
174. Хочеш ти псом орати. (Гнідковський)
Бажаєш якоїсь неможливої роботи.
175. Хто з псами лягає, той з блохами встає. (Ількевич)
Блохи любять гніздитися в собачій шерсті. Пор. Adalberg Pies 97; Wander ІІ, Hund 1268; Čelakovský 40. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux I, 109; Giusti 63.
176. Хто в псами пристає, навчиться брехати. (Ількевич)
З псами – з лихими людьми. Пор. Wander II; Hund 1267.
177. Хто схоче пса бити, той найде бука. (Орелець)
Хто схоче осягнути ціль, знайде способи. Пор. Wander II, Hund 1181, 1205; Гильфердинг 1226; Schleicher 165; Muka 813; Čelakovský 350.
178. Хто хоче пса ударити, то кія знайде. (Ількевич) … патик найде. (Жидачів) [Доповнення 1910 р.] Хто хоче пса вдарити, то бука найде. (Іванівці К.)
Варіант до ч. 178; Erasm 388; Wander II, Hund 1250; Čelakovský 350; Adalberg Pies 92, 100; Liblinský 41; Даль I, 32, 136, 359; Záturecky 134. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux I, 109; Giusti 164.
179. Чекай псе, аж міні кобила здохне. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Жди, псе, аж кобила здохне. (Тростянець) … най … та будеш їсти. (Іванівці К.)
Говорять до бідного чоловіка, який не має що їсти.
180. Чим пес старий, тим хвіст твердий. (Ількевич)
Говорять звичайно про кота. Пор. польське: «Czym kot starszy, tym ogon twardszy.»
181. Як би пес не сидів, то б заяця зловив. (Ількевич) … не лежав … (Нагуєвичі)
Варіант до ч. 66. Пор. Wander II, Hund 535, 541; Schleicher 165; Liblinský 193.
182. Як би пес робив, то би в ходаках ходив. (Ількевич) … пес Гривко … (Petruszewicz)
Варіант до ч. 67. Пор. Славейков І, 252; Wander II, Hund 823.
183. Як би то дав псу ззісти, то би здох. (Нагуєвичі)
Про якусь непотрібну або зле зроблену річ. Пор. Wander II, Hund 1709.
184. Як до пса річи. (Гнідковський)
Говорити згірдливо, остро.
185. Як пес робить, так пес в чоботьох ходит. (Ількевич)
Варіант до ч. 183.
186. Як пес робит, так пес ходит: як пес дбає, так пес має. (Раків)
Компіляція з двох приповідок, в яких замість чоловіка вставлено пса. Пор. І. Дбати ч. 21–24: Adalberg Pies 78.
187. Як ся пес розвиє, то й на Бога виє. (Довжанка)
Як почне вити, того годі його спинити.
[Доповнення 1910 р.] 188. Пес уже курйитини наробив. (Нагуєвичі)
Загриз курку. Мовив господар, почувши курячий крик у хлівця, де пес ганявся за курми.
[Доповнення 1910 р.] 189. Вертає пес на свої блювотини. (Львів)
Приповідка про непоправного грішника. Пор. Le Roux I, 108.
[Доповнення 1910 р.] 190. Єк той пес: день біжит, тиждень лежит. (Товмачик)
Говорять про лінивого, що любить довше спочивати, як робити.
[Доповнення 1910 р.] 191. Летів пес через овес – кілько було шкоди псови, тілько було пожитку псови. (Монастирок)
Пор. т. ІІ, Пес 14.
[Доповнення 1910 р.] 192. Мовчи псе! Пан старший, та не гавкає. (Тростянець)
Мовив чоловік, входячи на панське подвір’я, де на нього загавкав ланцюговий пес. Пор. т. ІІ, Пес 78.
[Доповнення 1910 р.] 193. Не мав пес хати, тай не буде мати. (Снятин)
Говорять про легкомисного бездомного чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 194. Пес бреше на того, кого не знає. (Львів)
Господарські си не брешуть на своїх і на близьких сусідів. Пор. Giusti 342.
[Доповнення 1910 р.] 195. Пес псом, а свинє свинею. (Гошів)
Кожне з них має своє окреме значення в господарстві.