Рогатий – Розтягати

Іван Франко

Рогатий

1. Рогата душа, що не вийде з тіла. (Гнідковський)

Говорять, коли чоловік тяжко умирає.

Рогатин

1. «А відки ти?» – «З Рогатина.» – «А чий ти?» – «Попів слуга.» – «А робив бись?» – «Най но!» – «А їв бись?» – «Дай но!» – «А пироги?» – «Хоть два.» – «А женив бись ся?» –«У-га!» (Отиневичі)

Жартлива розмова.

2. Рогатин – Богови побратим. (Ількевич)

Приказка про місто Рогатин.

Рогач

1. Як є рогачі, знайдутся сватачі. (Дидьова)

Рогачі – воли з великими рогами, символічно замість багате віно за дочкою.

Родина

1. Зять не родина, невістка не дитина. (Жидачів)

А все-таки вона належить до сім’ї.

2. Лучше на родині кости положити, як на чужині слави добувати. (Яворів)

Приказка мабуть книжного походженя. Пор. слова половецького хана до співака Оря в староруській пісні про зілля євшан. [У : «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». – М. Ж., 1.06.2021 р.]

3. Най си там із свойов родинов бесідує! (Нагуєвичі)

Говорять про покійника.

4. Не дасть того добра родина, що зла городина. (Ількевич)

Лихий огород все-таки зародить більше, ніж можна надіятися дарунку від найліпшої родини.

5. Не поможе й родина, що дасть зла година. (Гнідковський)

В нещасті чоловік звичайно найменше може числити на найближчу родину.

6. Татова та чоловіча родина, то далека. (Сороки)

Жіноча родина по старому звичаю уважається ближчою від чоловічої.

7. Тото мені не родина, що мене не родила. (Миколаїв над Дністром)

Говорять діти про мачуху.

Родини

1. Кому родини, а мині ходини. (Darowski)

Родини – народження дитини, по селах звичайно нагода, при якій сходяться ближчі і дальші сусіди та свояки.

Родити

1. Боже роди й на тоти, що скачут через плоти! (Дидьова)

Мова про псів, але також про злодіїв. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 419.

2. Де-м ся родила, там і кропива мила. (Дидьова)

У ріднім місці чоловік освоюється з найбуденнішими, навіть з докучливими предметами.

3. Де родила, там лишила. (Дидьова)

Про жінку, що покинула свою новонароджену дитину десь у відлюднім місці, де її вродила.

4. Не знаю, коли-м си родив, не знаю, коли маю вмирати. (Коломия)

Говорить чоловік, що не знає свого роду і байдужий на смерть.

5. Не роди мене мати красного, але щасного. (Замулинці)

Бажав собі кожний молодий чоловік.

7. Не роди ся красне, але щасне. (Станіславів)

Сама краса не дає ще чоловікові щастя, а часом буває причиною нещастя.

8. Не роди ся красний, але щасний. (Ількевич, Petruszewicz) … красним … щасним. (Теребовля) … сі красним, тілько … (Миколаїв над Дністром)

Варіанти до попереднього числа. Пор. Носович с. 872; Симони 1786; Даль I, 52.

9. Ни родися вродливим, а родися щасливим. (Буданів)

Варіант до ч. 7.

10. Не родит ролі, але Божа волі. (Яворів)

На найліпшій ріллі в лихий рік буває лихий урожай. Пор. Le Roux 41; Wander I, Acker 14; Adalberg Rola 17; Дикарев 3899; Даль I, 543.

11. Роди бабо дітину, а бабі сто літ. (Lewicki, Petruszewicz)

Говорять про всяку неоправдану претензію. Пор. Wander ІІ, Kind 46.

12. Роди бабо дитину, будеш панянкою за годину. (Ількевич)

Говорять про неможливу річ.

13. Родися, то вдай ся, – а ні, то скапарай ся. (Ілинці)

Говорять про чоловіка, що вродився нещасливим і ніяк не може добитися до добра.

14. Роди хлопе дитину, коли в череві нич не маєш! (Мшанець)

Говорять про неможливе діло.

15. Хто родив ся до торби, той хати мати не буде. (Монастирок)

Фаталістичний погляд, що чоловікові з роду призначено бути бідним або багачем.

16. Як Бог зародит, нікому не шкодит. (Постолівка)

Тоді кождий має подостатком.

[Доповнення 1910 р.] 17. Що не родит сі, не умирає. (Тростянець)

Говорять про воду й каміння.

Родище

1. Де є родище, там є біднище. (Якимчиці)

В кождім роді, особливо в великім, бувають також бідні свояки.

Рожа

1. Нема рожі без терня. (Львів)

Нема приємності без прикрості. Пор. Le Roux 56. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 244.

2. Рожа і в терню гожа. (Коломия)

Красота і в поганих обставинах подобається; гарна дівчина в біднім одязі; добра людина в лихій сім’ї. Пор. Adalberg Róża 8.

3. Рожа і меже кропивою гожа. (Лучаківський)

Варіант до попереднього числа. Пор. Adalberg Róża 6.

4. Рожа і меже кропивою рожею зістане. (Ількевич)

Інший варіант до ч. 2.

Рожаний

1. Рожана вулиця не все веде до города. (Яворів)

Подружжя з гарною дівчиною не все веде до домашнього щастя.

Рожен

1. На рожен махати – з рогатим боротись. (Ількевич)

Про неможливе, несуразне діло; пор. церковне: Против рожа прати.

2. Оден тримає рожен, а другий їсть печеню. (Залісє)

Один працює тяжко, а другий користується його працею.

Розбігатися

1. Буду розбігати ся на тебе, а ти хочеш старшювати. (Ю. Кміт)

Розбігатися тут у значенні старатися, запопадати. Говорить чоловік до супротивної жінки.

Розбій

1. Розбій на гладкій дорозі. (Нагуєвичі)

Говорять про несподіваний напад і ограблення.

Розболітися

1. Обись хоть ни розболів си! (Ю. Кміт)

Дорікають такому, що їсть багато або робить над силу.

Розвезений

[Доповнення 1910 р.] 1. Розвезений, як циганська пуга. (Нагуєвичі)

Говорять про повільного, лінивого чоловіка.

Розвестися

[Доповнення 1910 р.] 1. Розвів сьи, як циганська фанда. (Вербовець)

Говорять про недбалого, лінивого чоловіка.

Розвиватися

1. Що буди, то буди – розвивай се сухий дубе! (Буданів)

Говорять про щось неможливе або неприродне, приміром коли від старого і немічного чоловіка вимагають веселості.

Розвитися

1. Як хто ся розвиє, то й на Бога виє. (Мшанець)

Говорять про такого, що голосно плаче і нарікає на Бога.

Розгніватися

1. Розгнівав ся, муха му на ніс сіла. (Ількевич)

Говорять про сердитого чоловіка, що відвертався від свого противника.

Розговоритися

1. А то розговорив сі, як дітько з ср-ов. (Кнігинин Р.)

Жартлива поговірка про балакучого чоловіка.

2. Так сі розговорили, що би сі гарбузи зварили. (Підгірки)

Зробилося їм гарячо.

Розголосити

1. Хто розголосив, той напоросив. (Жидачів) … розпоросив. (Нагуєвичі)

Коли хто в товаристві насмердить, то перший, хто зверне на це увагу, на того паде підозріння.

Розгаздуватися

1. Розгаздував ся, як вода на решеті. (Белз)

Не доробився нічого, зійшов нінащо.

Роздай

[Доповнення 1910 р.] 1. Роздай умер, а син не вродив сі. (Нагуєвичі)

Відповідають, коли хто хоче чогось даром. Пор. Muka 446.

Роздертися

1. Не роздеру ся. (Гнідковський)

Не зроблю кількох робіт нараз.

Роздувати

1. Та не роздувай тої справи! (Коломия)

Не розмазуй, не розповідай нічого.

Роздякуватися

[Доповнення 1910 р.] 1. Роздєкували сми си. (Криворівня)

Ми попрощалися чемно.

Розжвякати

1. Розжвякай, нім виречеш слово. (Гнідковський)

Розжвякати в значенні розміркувати.

Роззівитися

1. Роззівив сі, жи би му й ворона у писок улетіла. (Жидачів)

Говорять про роззяву.

Розібрати

1. Дуже-с собі вже розибрав. (Нагуєвичі)

Гороїжиться, виявляє неоправдані претензії.

2. Розібрав си як кіт на решеті. (Нагуєвичі)

Кепкують із неоправданих претензій.

3. Розібрав сі як до росолу. (Kolberg Pokucie)

Скинув із себе верхню одежу, як чоловік, що збирається їсти щось гаряче.

4. Так собі розібрав, що аж занадто. (Лучаківський)

Говорять про сердитого, примхуватого, зарозумілого чоловіка.

Розіжвати

1. Треба їго добре розіжвати, щоб потім ликнути. (Збараж)

Треба його зрозуміти, аби мати з ним якесь діло.

Розійтися

1. Розійшли сі, як чорна хмара. (Нагуєвичі)

Говорять про закоханих або про приятелів, що розсварилися.

[Доповнення 1910 р.] 2. Розійшли сі, як голодне літо. (Нагуєвичі)

Розійшлися в сварці й ненависті.

Розказувати

1. Коби то лиш вуши розказували, а то й гниди! (Кнігинин Р.)

Кепкують із такого, що береться розказувати, не маючи до того ніякого уповажнення.

Розкиснутися

1. Розкисла сі, як гречана паска. (Жидачів)

Про плаксиву, сумовиту жінку.

Розкіш

1. Розкіш приходит зо смаком, а, відходит з болем. (Гнідковський)

Приказка книжного походження.

2. Розкіш творить біль: як приходить – смакує, як відходить – катує. (Ількевич)

Варіант до попереднього числа.

3. Твоя розкіш на нитці, моя біда на линві. (Голешів)

Нещастя триваліше, як щастя.

Розкошувати

1. Не розкошуй за молоду, бо на старість будеш бідувати. (Сороки)

Правило життєвої економії, щоб замолоду не надуживати життя.

Розкотитися

1. Розкотив ся гріш, бо круглий. (Снятин)

Говорить чоловік, роздавши гроші.

Розлабудати

1. От розлабудав кусник хліба. (Нагуєвичі)

Розлабудати – заробити тяжкою працею, дістати якимось незвичайним способом.

Розлейбаний

1. Розлейбаний як жидівський наймит. (Коломия)

Про чоловіка в недбало накиненій одежі.

Розлетітися

1. Розлетілися, як липове клинє. (Ількевич)

Говорять, коли в бійку кількох слабших людей вмішається один сильний і одним замахом розтрутить їх у різні боки.

Розлізлий

1. Розлізлий, як би го в ступі втовк. (Нагуєвичі)

Млявий, без енергії, повільний.

Розложитися

1. Розложив сі як пес на соломі. (Нагуєвичі)

Про такого, що розлягся розкидавши руки й ноги.

Розлучити

1. Розлучит їх хрест та лопата. (Гнідковський)

Говорять про нерозлучне подружжя, або про нерозлучних приятелів.

Розмаїто

1. Як на світі є розмаїто, так і в хаті меже більшов челядов є ладно, є й заверуха. (Дидьова)

Порівняння змінного стану погоди зі змінним станом настрою в родині.

Розмисл

1. Лучший розмисл, як замисл. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Краще не виконувати задуману злу річ, як виконавши обдумувати її тоді, коли вже запізно. Пор. Wander І, Besser 248.

Розмова

1. З тобов розмова, як з вітром полова. (Мшанець)

Говорять до чоловіка, що звик перескакувати з предмета на предмет, із яким задля того годі дійти до порозуміння.

2. Розмова, як гуся з пацятком. (Ількевич)

Кепкують із розмови двох дурних людей. Пор. Schleicher 178, 183.

3. Розмова, як з кобилов у болоті. (Мінчакевич)

Кобила, застрягши в болото, не слухає ніяких доказів і не може рушитися з місця.

4. Розмово моя люба! Ти мовчиш, а я слухаю. (Коломия)

Кепкують із таких, що зійшовшися по довшім небаченню мовчать.

5. Стаю до розмови з кождим. (Лемківщина)

Потрафлю з кожним розмовитися.

6. Мила твоя розмовонька: ти мовчиш, а я слухаю. (Сапогів)

Варіант до ч. 4. Пор. Даль І, 530.

Розмовитися

1. Розмовлю сі з таким, що знає, що я йому скажу, а я знаю, що він мені скаже. (Коросно)

З розумним чоловіком легко розмовитися і порозумітися.

2. Так ся розмовляє, як гуска з водою. (Лучаківський)

Гуси, випливаючи на воду, бувають звичайно дуже веселі і хлюпочуться у воді.

Рознести

1. Рознесли мою працю, як пси кости. (Нагуєвичі)

Жалується чоловік на лихих дітей або свояків, що змарнували його добро.

2. Рознис бим ті на кусники. (Нагуєвичі)

Рознести тут у значенні розірвати, розбити.

Розпаскудитися

1. Розпаскудив сі на послідний градус. (Нагуєвичі)

Розпився, розлайдачився.

Розперти

1. А розперло би ти бік! (Жидачів)

Прокляття.

2. Розперло би ті тото, що-с іззів! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти не видихав того, що з’їв.

Розпізнати

1. Розпізнав бим го видиш і під землев. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік про когось, кого бачив раз при якійсь незвичайній пригоді, і або видав частіше давно.

2. Ще чень розпізнаю, що біле, а що чорне. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якому закидають, що він п’яний або не розуміється ні на чім. Пор. Erasm 432.

Розпорядок

1. Я розпорядків ни встановляю. (Ю. Кміт)

Не заводжу нових порядків, держуся старого звичаю.

Розпуститися

1. Розпустив сі як циганська пуга. (Ількевич) … як розвора. (Нагуєвичі)

Занедбався, розлінивів. Пор. Славейков II, 97; Носович с. 420.

2. Так ся розпустив, як циганська фанда. (Лучаківський)

Фанда – батіг, пуга.

Розпусний

1. Розпустне життя в молодости приносить хворобу на старі кости. (Ількевич)

Чоловік, що занадто уживав життя в молодості, не живе довго або хворіє на старість.

Розпущений

1. Розпущений, гий циганський бич. (Жидачів)

Варіант до Розпустити ч. 1, 2.

Розростися

1. Розріс ся, як жидівська лихва. (Буськ)

Побільшати, розкорінитися. Говорять про шкідливий бур’ян.

Розсада

1. Єдна росада, єдин цвіт, а ни єдно. (Ю. Кміт)

В одній родині бувають неоднакові свояки.

Розсадити

1. А розсадило би тебе! (Нагуєвичі)

Прокляття.

2. Розсадила би ті тота людська праці, що-с сі нев подавив. (Нагуєвичі)

Кленуть чоловіка, що забагатів людською кривдою.

Розсвітити

1. Розсвітив му свічку, що аж з очий іскри летят. (Ількевич)

Про наглий, сильний удар межи очі.

Розсипати

1. Розсипав фортуну. (Мшанець)

Видав багато грошей.

Розсипок

1. Такий єм розсипок мав, що не дай Боже! (Нагуєвичі)

Якісь надзвичайні видатки або страти.

Розсміятися

1. Розсміяв ся так красно, як би пекла не хотів. (Ількевич)

Значення неясне, про якийсь злорадний сміх.

Розстанє

1. Розстанє з милим смерти ся рівнає. (Ількевич)

Мова про закохану дівчину, яку розлучають з милим.

Розстрілити

1. Бодай тобі горнец розстрілило! (Буданів)

Жартливе прокляття.

Розтвір

[Доповнення 1910 р.] 1. На розтвір стоїт лише пуста хата. (Тростянець)

Тобто: двері стоять розтвором.

Розтельбушити

1. Розтельбушив, як пси кобилу. (Нагуєвичі)

Розтельбушити – розкинути щось безладно, розтягти тельбухи.

Розтягати

1. Розтьигали би ти пси кости! (Нагуєвичі)

Прокляття. Пси розтягають кості обглоданого стерва.