Посивіти – Пояс
Іван Франко
Посивіти
1. Аж посивів з великої гризоти. (Нагуєвичі)
Говорять про передчасно посивілого чоловіка.
Посилати
1. Тебе добре богачеві по смерть посилати. (Жидачів)
Говорять про лінивого. Пор. Даль І, 599.
Посікати
1. Дам ся посікати, дам ся порубати, а він ту ни буде газдувати. (Ю. Кміт)
Говорить упертий чоловік, що не хоче іншому уступитися з місця.
Посісти
1. Як не посядеш на роботу, то робота посяде на тебе. (Дидьова)
Як не допильнуєш роботи, то вона стане понад твою силу.
Посіяти
1. Де го ни носій, там сі вродит. (Жидачів)
Про непожаданого влазливого чоловіка. Пор. Adalberg Posiać 1; Schleicher 177; Славейков I, 158.
2. Посієш рідко, вродит сі дідько. (Нагуєвичі)
Густе сіяння буває також не все пожиточне. Пор. Симони 2074, 2216; Haller II, 13. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 24.
3. Хто не посіяв до Богослова, той не варт доброго слова. (Горбачі)
Празник Івана Богослова припадає дня 8 мая старого стилю.
4. Що посієш, то й піжнеш. (Нагуєвичі) … зійде. (Нагуєвичі)
Кожний збирає плоди своєї праці. Пор. Даль І, 269, Славейков І, 213, 235; Osm. 435; Schleicher 177; Гильфердинг 3551; Тимошенко 79.
Послати
1. Пішли осла, за ним посла. (Яворів)
Пошли дурного, то за ним треба слати післанця. Пор. Adalberg Posłać 9.
2. Пішли посла, за ним осла. (Яворів)
Про посла, за яким треба посилати підводу. Пор. Adalberg Poseł 6.
Послушний
1. Він такий послушний, що хоть би му казали дверми рипати, то буде рипати. (Нагуєвичі)
Про послушного слугу.
Посмарувати
1. Посмаруйте по нечистім місци. (Ю. Кміт)
Нечиста справа рятується підкупом.
Посміх
1. Він мене на посміх має. (Коссів)
Говорить дівка про ворожого їй парубка.
Посол
1. Ані післа, ані хісна. (Ількевич)
Говорять, коли посланець, висланий за якоюсь пильною орудкою, довго не вертається.
2. Крізь послів вовк не тиє. (Городок)
Мусить мати сам свою здобичу в зубах. Пор. Adalberg Poseł 7.
3. Ні післа, ні осла. (Мінчакевич, Petruszewicz)
Варіант до ч. 1. Пор. Adalberg Poseł 1.
4. Післа ні сікуть, ні рубають. (Ількевич) … січут. (Petruszewicz)
Старий звичай міжнародного права про нетикальність послів. Пор. Носович 408; Гильфердинг 2219; Тимошенко 190; Adalberg Poseł 4; Даль I, 539.
5. Посла пішли тай сам піди. (Сороки)
Про післанця, що не може сповнити дорученого йому діла, так, що господар мусить іти сам за ним.
Посолити
1. Посоли му під фостом, то го ймеш. (Григорів Б.)
Жартливе поучення, як спіймати птаха.
Поспішити
1. Поспішиш, людей насмішиш. (Львів)
Остерігають такого, що квапиться занадто. Пор. Носович с. 409; Симони 2107.
Постава
1. Постава свята, а сумління злодійське.
Говорять про святошу і фарисея.
Поставити
1. Поставити на одну карту. (Дрогобич)
Зважатися на ризик, на небезпеку.
2. Постав сі на задні лапки. (Нагуєвичі)
Тягнися з останнього, роби надзвичайні видатки. Пор. Wander I, Fuss 296.
Постарати
1. Я на всьо постарав з-за рук моїх. (Ю. Кміт)
Говорив старий газда.
Постарітися
1. Постарів ся – певно не з роскошів. (Станіславів)
Говорять про передчасно постарілого чоловіка.
Постати
1. Днись таке постало, що отиць дітину обират. (Ю. Кміт)
Постало – змість настало.
Постелити
1. Всюди си постелив, а тепер не має де спати. (Гнідковський)
Напсував собі скрізь так, що ніде йому й прихилитися.
2. Постелила му під квочкою. (Гнідковський)
Під голим небом; Квочка – сузір’я, зване в астрономії Плеядами.
3. Постелити сі добре всюди. (Гнідковський) … зле. (Гнідковський)
Виробити собі добре або лихе місце між людьми.
4. Як си хто постелит, так ся виспит. (Petruszewicz)
Як хто що зробить, таку й користь з того має. Пор. Schleicher 179.
5. Як собі постелиш, так ся виспиш. (Ількевич)
Варіант до попереднього ч. Пор. Даль І, 211, 246; Liblinský 125; Славейков І, 213, 215; Носович 481: Тимошенко 250 Adalberg Poslanie 1; Poscielac 1: Wander I, Bett 66; Betten 10. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Liegen 31.
Постигнути
1. Постигло му в пятах. (Ількевич)
Постигло невірно замість постило, похололо.
Постити
1. Постити триднівку. (Нагуєвичі)
Деякі люди постять від вечері в живний четвер аж до свяченого і це називається триднівка.
2. Чому хлопи постят? Бо Бог тільки за той піст хлопів держит на світі. (Дидьова)
Народне вірування про важність посту.
Постіл
1. Де ти сі взьив за стів з постолами! (Kolberg Pokucie)
За стіл садять тільки людей у чоботях, багатших. Говорять, коли хтось прибирає собі честь, яка йому не належиться.
2. Для людей постіл, для мене сокіл. (Рава Руська)
Говорить мати про свого людям немилого сина. Пор. Славейков І, 186.
3. Який постіл такі й волічки. (Комарно)
Постіл – ремінний ходак, до якого додають ремінні або вовняні волоки.
Посторонок
1. «Тобі би ще лиш єдної речі треба.» – «Чого?» – «Посторонка.» (Любінь Малий)
Говорив у сварці бідний чоловік багачеві.
Постріл
1. Бодай ті пострів утьив з верха в голову.
Прокляття, про апоплексію. Пор. Славейков II, 135.
2. Пістріл на клубі можна дістати від тягару. (Комарно)
Постріл тут у значенні боляка, що чиниться від двигання тяжкого тягару.
Посудок
[Доповнення 1910 р.] 1. Хто людських посудків слухат, то живо сі хліба збуват. (Гринява)
Хто слухає людської обмови, той тратить віру у людей.
Потекти
1. Коби не потік, доки би я не втік. (Княждвір)
Отже, горнець. Говорить уплітайко (дротарь), що дротує горшки, та боїться, аби з направленого горшка не почало текти, поки ще він вийде з хати.
Потектися
1. Потікся на зломаний слих. (Богородчани)
Пішов кудись невідомо куди.
Поти
1. От поти того маю! (Нагуєвичі)
Маю по горло (показують жестом, поводячи пальцем по горлі), маю аж забагато, надоїло вже.
Потикатися
1. Єдин ся потикає, а другий запихає. (Гнідковський)
Один бореться, а другий користає.
Потиснутися
1. Я ще й днись потиснуся, аби все йшло гладойко. (Ю. Кміт)
Потиснутися – висилюватися, доложити кошту.
Потіха
1. Аби-сь тогди мав потіху, коли я ти скажу! (Городен., Комарно)
Прокляття в значенні: аби ти ніколи не мав потіхи.
2. Бодай ти з нього потіхи не мав! (Нагуєвичі)
Кленуть збиточну дитину при її батькові.
3. Бодай я з тебе не мав потіхи! (Нагуєвичі)
Говорить чоловік свойому неприятелеві.
4. Дожиєш потіхи, як квочка по качатах. (Гнідковський)
Квочка з качатами має тільки клопіт, бо вони все йдуть у воду.
5. Потіха би з него була, коби лиш ни вмер. (Kolberg Pokucie)
Говорять про скороспілу, чудесну дитину.
6. Потіха, як з діравого міха. (Мшанець)
Ніяка потіха. Пор. Носович с. 409; Adalberg Pociecha 2.
Потішити
1. Боже вас потіш! (Станіславів)
Побожне бажання.
Потопати [У І. Ф. – Потапати]
1. Хто потапає, той ся бритви хапає. (Ількевич) … брича … (Залісє)
В нещасті чоловік хапається за найнезначніший спосіб рятунку. Пор. Liblinský 122; Даль I, 160; Носович с. 460; Schleicher 177; Гильфердинг 3248.
2. Хто потапат, тот ся піни хапат. (Мшанець)
Бойківський варіант до попереднього числа.
Потопленник
1. На потопленника дощ іде. (Войнилів)
Народне вірування про те, що коли хто втопиться, то потім зараз іде велика туча.
Поторганець
1. А ци не дати тобі поторганець? (Дрогобич)
Говорять челядники до термінатора, коли той в чимось провиниться. Поторганець значить торгання за волосся або за вухо.
Потоцький
1. Граф Потоцький, що в нього розум жіноцький. (Коломия)
Приказка з натяком на гр. Потоцького, польського гетьмана з часів Хмельниччини, що програв битву під Корсунем і дістався до неволі.
2. Граф Потоцький, що кладе до печи кльоцки. (Львів)
Жартлива приповідка про львівського міщанина Потоцького, зовсім не графа, а ремісника.
Потреба
1. В потребі пізнавай приятеля. (Ількевич)
Життєва практика. Пор. Нещастя ч. 3; Гильфердинг 1709, 2250, 3184; Haller II, 13, 14, 19. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 38.
Потребувати
1. Чого потребуєш, то й за дубельт купи, а чого не потребуєш, то й за півдармо продай. (Вікно)
Поучення життєвої мудрості. Пор. Wander III, Nötig 5.
Потріб
1. Буде на вшитку потріб. (Бонарівка – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Буде на всяку потребу.
Потрібний
1. Потрібне як бабі лихо. (Darowski)
Про щось непотрібне.
2. Потрібне, як мертвому кадило. (Нагуєвичі)
Мертвому кадять при похороні, але це очевидно не для нього, лише для приглушення труп’ячого сопуху. Пор. Даль І, 91.
2. Потрібний єс ми до хреню. (Kolberg Pokucie) … хрону. (Бібрка)
Непотрібний ні до чого.
3. Потрібний, як діра в мості. (Підгірки, Ількевич) Такий потрібний … (Kolberg Pokucie)
Непотрібний, ще й заважає. Пор. Wander І, Brauchen 19; ІІІ, Nötig 16; Adalberg Potrzebny 6, 7.
4. Потрібний, як пйите колесо в возі. (Нагуєвичі)
Цілком зайвий. Пор. Wander ІІІ, Nötig 31; Muka 2802; Liblinský 151; Bebel 565; Adalberg Potrzebny 15.
5. Потрібний, як псу пята нога. (Львів)
Зовсім непотрібний. Пор. Гильфердинг 835; Носович с. 298; Adalberg Potrzebny 20.
6. Такий потрібний, як за грейцар пес. (Kolberg Pokucie)
Непотрібний ні до чого.
7. Такий потрібний, як з г-на батіг. (Kolberg Pokucie)
Невдалий ні на що.
8. Так ми тото потрібне, як жидови пархи. (Стрий)
Жидови пархи докучають.
9. Так потрібний, як чорт у Кохавині. (Petruszewicz, Залісє) … дідько в церкві. (Нагуєвичі)
Зовсім зайвий. Пор. Wander III, Nötig 15; V, Willkommen 22; Adalberg Potrzebny 5. [ – місце відпусту біля Жидачева. – М. Ж., 26.0.2021 р.]
10. Ти нам такий потрібний, як зуб у ср-ці. (Перерісль)
Кепкували з якогось непотрібного чоловіка.
11. То му так потрібне, як сліпому зеркало а глухому музика. (Ількевич)
Не придалося ні на що.
Потрібно
1. Де тя не потрібно, най тя там не носит. (Лучаківський)
Там не бувай, не появляйся.
2. Потрібно го ту, як дідька в Ченстохові. (Підгірки)
Зовсім його тут не треба.
3. Потрібно ти того, як свині кадила. (Лучаківський)
Не потрібно зовсім.
Потріскати
1. Потріскали би сте від моєї праці! (Нагуєвичі)
Прокляття на дармоїдів.
Потульний
1. Потульний, хоць го до рани клади. (Нагуєвичі)
Говорять про лагідного, згідливого чоловіка.
Потуха
1. Не давай потухи жінці. (Нагуєвичі)
Осторога потульному чоловікові.
2. Ти їй потуху даєш, а вна ті не шьинує. (Нагуєвичі)
Потуха – заохота, протекція. Говорили до мужа, що надто потакав своїй жінці.
Потя
1. Коли потя їмати на сило? Як заверюха. (Мшанець)
В завірюху ловляться малі пташки, особливо жовтогрудки та горобці на сальця.
Потягнути
1. Потєгну тебе так, що сі й не стьимиш. (Бірки Великі)
Потягнути – вдарити.
2. Ци не любит він потьигнути? (Нагуєвичі)
Потягнути – украсти.
Потячий
1. Йому там лиш потьичого молока не ставало. (Нагуєвичі)
Говорять про життя в достатках.
Похатник
1. Ой ти похатнику якийсь! (Нагуєвичі)
Похатник – такий, що ходить від хати до хати.
Похвала
1. Похвала з власної губи не поплачує. (Ількевич)
Самохвальба не є жодне свідоцтво.
Похвалити
1. Коби пофалити, та лиш ни наврочити. (Kolberg Pokucie)
Люди бояться хвалити щось надто виразно, щоб не наврочити.
Похвалющий
1. Похвалющому золотий дают. (Лучаківський)
Похвалющий – такий, що любить хвалити.
Поховати
1. Поховали під дзвіницев, били в ср-у маглівницев. (Лолин)
Говорили про якусь відьму.
Похресник
1. То мій похресник. (Нагуєвичі)
Похресник – хресний син.
Почастувати
1. Почистував го грубшим кіньцом. (Жидачів)
Ударив грубшим кінцем палиці.
Почати
1. Ще сі не почьило, а вже сі скінчило. (Ясениця Сільна)
Говорять про щось задумане, а не виконане.
2. Що ся почало, муситься скінчити. (Львів)
Говорять про всяке розпочате діло. Пор. Wander І, Anfang 74, 76.
Початок
1. Аби-м такий почьиток мав. (Дрогобич)
Заклинається купець, для якого добрий початок важний для цілого торгу.
2. Від початку до кінця. (Львів)
Отже, зробити або прочитати. Пор. Славейков ІІ, 29.
3. Кожний початок тяжкий. (Львів)
Найтяжче почати якесь діло. Пор. Славейков ІІ, 152; Adalberg Początek 10. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 244.
4. На почьиток і то добре. (Нагуєвичі)
Говорять рибаки, зловивши за першим разом хоч би найменшу рибку, яку годиться взяти. Пор. Даль ІІ, 8.
5. Такий єм уже почьиток мав. (Нагуєвичі)
Жалується чоловік на невдачу діла, яке мало кепський початок.
6. Усьому початок найтрудніший. (Ценів)
Найтяжче зачати якесь діло. Пор. Wander І, Anfang 2.
7. Як злий почьиток, то й конець буде злий. (Нагуєвичі) … добрий … добрий. (Нагуєвичі)
Народне вірування. Пор. Adalberg Początek 2; Wander I, Anfang 17; Тим. 56.
8. Який початок, такий конець. (Коломия)
Ворожать при всякім ділі. Пор. Wander І, Anfang 25, 73.
[Доповнення 1910 р.] 9. Він добрий на почьиток. (Нагуєвичі)
Народне вірування, що бувають люди добрі й лихі на початок, то значить у купця, коли перший покупець буде щасливий на початок, то після нього буде добрий торг.
[Доповнення 1910 р.] 10. Добрий почьиток – половина діла. (Нагуєвичі)
Від нього залежить охота до дальшої роботи. Пор. Giusti 278.
[Доповнення 1910 р.] 11. Не била-м на початку, на послідку не буду. (Ю. Кміт)
Тобто: при тім ділі; не хочу мати в ньому участі.
Почекати
1. Почкай, умре й моя мати, буде і в мене комашня. (Мшанець)
Потішав один другого надією на смерть матері, при якій справляють комашню, т. зн. угощення для похоронних гостей.
2. Ти почкай, а я пожду. (Ясениця Сільна)
Жартливе упімнення.
Почесна
1. Ти ще від мене таку почесну дістанеш, що не будеш знав, котрими дверми втікати. (Нагуєвичі)
Погроза нечемному гостеві.
Почесть
1. Почесть комусь дати. (Лімна)
Віддати комусь честь.
Починати
1. Добре си починає. (Нагуєвичі) Не добре … (Нагуєвичі)
Починати собі – поводитися з людьми.
2. Починай з кінцьи! (Нагуєвичі)
Жартливо говорять оповідачеві, аби починав своє оповідання. Пор. Wander I, Anfangen 30.
Почорніти
1. Почорнів як сажі. (Нагуєвичі)
Осмалився.
2. Почорнів як свята земля. (Станіславів)
Говорять про збідованого чоловіка.
Пошановок
1. В добрім пошьинівку буде за дівку. (Нагуєвичі)
Говорять про малолітну служницю.
Пошанувати
1. Як не пошануєш чужого, не діждешся свого. (Балигород)
Всяке добро треба пошанувати, своє чи чуже.
Пошиття
1. За боже пошитя кого взяти. (Гнідковський)
Боже пошитя – волосся.
Пошпотатися
1. Як сі попшотаєш виходьичи з хати, то без біди не вернеш. (Нагуєвичі)
Народне вірування.
Пояс
[Доповнення 1910 р.] 1. За пояс заткнути кого. (Львів)
Перевищити його або маловажити. Пор. Даль І, 547.