Песій – Пискор
Іван Франко
Песій
1. За песі гроші продав. (Нагуєвичі)
Продав за безцінок. Пор. Wander II, Hundegeld 3.
2. З песього фоста не буде сита. (Нагуєвичі)
Пес не має на хвості довгого волосся, потрібного для сита.
3. Песі голоса не йдут на небеса. (Нагуєвичі)
Говорять про всяку брехню. Wander II, Hund 279; Schleicher 166; Wahl 1,150; Носович с. 430; Гильфердинг 1143; Bebel 265; Liblinský 61: Wander II, Hundegebell 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Himmel 46.
4. Песіми дорогами пішов. (Нагуєвичі)
Пішов ніворотом, зійшов на пси.
5. Песьий омах ті знає. (Нагуєвичі)
Омах – хвіст, чеське ocas.
6. Пся кров. (Львів)
Популярна лайка міжнародного характеру; німці приняли польську форму Pschakref. Пор. латинське: Progenies canina, якою назвою прозивано гунів.
7. Пса твоя робота була! (Нагуєвичі)
Про недоладну роботу.
8. Пся ти мать заср-а! (Львів)
Поговірка львівських уличників. Пор. Wander II, Hund 1447.
9. То ще якийсь песій син! (Нагуєвичі)
Говорять про злого чоловіка.
10. То ще песя віра! (Нагуєвичі)
Лають невірного, фальшивого чоловіка. У болгар (Славейков І, 252) песьою вірою називається турецька віра.
11. Ты пся дупо! (Верхратський, Про говор галицьких лемків) … ного! (Верхратський, Про говор галицьких лемків) паро! (Верхратський, Про говор галицьких лемків) … бестийо! (Верхратський, Про говор галицьких лемків) … бідо! (Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Замішанькі [sic!] лайки.
Песячий
[Доповнення 1910 р.] 1. Чи песєчи, чи свинєче, коби горєче. (Тростянець)
Говорять про їдження, смачне чи не смачне, аби гаряче.
Петрівка
1. Захотіло му ся в Петрівку змерзлого. (Ількевич)
Коли хтось забагає чогось неможливого.
2. Тепер ни Петрівка – два рази говорити. (Kolberg Pokucie)
Чому в Петрівку два рази говорять, не знати.
Петро
1. Бери на розум, Петре, бо витягну батіг на штири метри. (Теребовля)
Новочасний варіант до ч. 2.
2. Бери Петре на розум. (Ількевич, Petruszewicz) … на ум. (Теребовля).
Формула скріплення моральної науки. Пор. Даль І, 567.
3. Бири Петри з гори. (Жидачів)
Гальмуй коні, держи остро в віжках.
4. Говори, Петре, з г-цев. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Говори Петри до г-ці! (Вербовець Т)
Зупиняють чоловіка, що говорить нісенітниці.
5. Говори Петре, пока тепле і зуби ще не залепли. (Кукизів)
Поки справа свіжа і поки тобі землею не закидали уста, поки живеш.
6. Грай Петре, а все шумки! (Ількевич)
Говорять до веселого чоловіка.
7. До Петра не сподій сі тепла, а по Петрі вже й по теплі. (Сороки)
Господарське спостереження. Пор. Záturecky 227.
8. Їдж, Петре, поки тепле! (Підгірки)
Бо як застине, то не буде добре.
9. Нагнав му Петра. (Яворів)
Нагнав страху. Пор. Нагнати ч. 1.
10. На Петра вари половина зими. (Добросин)
Свято Петра вериги припадає на день 16 січня старого стилю.
11. На Петра вериги гріх прати. (Лімна)
Народне вірування.
12. На Петра-вериги розбиваються криги. (Ількевич)
Починається відталь, в часі лагідної зими.
13. Нас-у Петру, а Павлом ср … втру. (Нагуєвичі)
Про якихось нетитірних братів.
14. На Петра вериги не перут. (Мшанець)
Народний звичай. Див. Матеріали до українсько-руської етнології ІІІ, 40.
15. Нас-у Петру та г-цю втру. (Підгірки)
Лайка.
16. Не все в неділю Петра. (Лімна) … в середу … (Нагуєвичі)
Коли свято Петра і Павла випаде в середу, можна їсти з набілом (Загальниця). Пор. Le Roux I, 20; Гильфердинг 935.
17. Не йде до Петра, іно до Різдва. (Ількевич)
Говорять про другу половину року, по празниці Петра й Павла, який припадає на день 29 липня [! Треба – червня. – М. Ж., 21.05.2021 р.] старого стилю.
18. Не йде д’ Петру, але д’ Дмитру. (Криворівня)
Варіант до попереднього ч. Свято Дмитра припадає на день 26 жовтня старого стилю.
19. Петра вериги або поставит, або поломит криги. (Мшанець)
Варіант до ч. 12. Див. Матеріали до українсько-руської етнології ІІІ, 40.
20. Петра кому нагнати. (Гнідковський)
Настрашити. Варіант до ч. 9. Пор. Adalberg Piotr 6.
21. Петре, біда тобов трепле. (Нагуєвичі)
Мудрування.
22. Петре, в тебе сі п-ка трепле. (Завадів)
Мудрування.
23. Петре, тебе ту не тре. (Комарно)
Мудрування.
24. Петро дав мені з оріха ядро. (Мшанець)
Мудрування.
25. Петро піде гнити, ми будемо їсти й пити. (Підгірки)
Про якогось захланного Петра, що не давав людям жити.
26. Петруню, Петре, не твоє ся трепле. (Гнідковський)
Уговкують балакучого Петра.
27. Пішло йому з Петрова дня. (Корчин) … му … Петрового дне. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, якому перестало добре поводитися.
28. Повело му ся, як з Петрової днини. (Ількевич)
Варіант до ч. 27.
29. Справив му Петра, аж му с-а стерпла. (Нагуєвичі)
Набив його в сам Петрів день.
30. Тебе і святий Петро не загріє. (Ількевич) І св. Петро не загріє го. (Гнідковський)
Говорять про змерзлюха. О св. Петрі звичайно найтепліша пора.
31. Хапай, Петре, поки тепле! (Сілець Беньків)
Напімнення до поспіху. Варіант до ч. 8.
32. Ходи Петре до війта. (Ількевич)
Посперечалися за щось і нема дальших доказів.
[Доповнення 1910 р.] 33. Петре, їж г-но поки тепле! (Тростянець)
Дразнять Петра.
Петрушка
1. Дайте, дайте петрушечки приложити до ножечки; бо я скакав через плотик, та мні вкусив чорний котик. (Нагуєвичі)
Примовляють, коли хтось упав і вдарившися плаче.
2. Стало на петрушку, то стане й на юшку. (Нагуєвичі)
Юшка без петрушки нічого не коштує.
3. Як сі тьигне на петрушку, то мож натьигнути й на юшку. (Хриплин)
Варіант до ч. 2.
[Доповнення 1910 р.] 4. Петрушка вибирається у Рим по смак і тому сходит аж на сорок день по засіянню. (Демня)
Образово пояснюють те, що петрушка вчасно посіяна пізно сходить.
Пецовий
1. Ми пецові люде, а не світові. (Дидьова)
Говорять про себе бойки, що не привикли весь вік виходити із свого села.
Печеня
1. Туна печеня – лиха вечеря. (Мшанець)
Варіант до відомої приказки «Тане м’ясо пси їдять», див. М’ясо ч. 9.
Печериця
1. Сідит як печериці під плотом. (Нагуєвичі)
Про засиділого чоловіка, що не любить рушатися з місця.
Печінка
1. Ти мені печінки виїв. (Станіславів)
Догриз мені до живого, знищив здоров’я.
Печінь
1. Дідько ти в печені! (Нагуєвичі)
Прокляття.
Пєц
1. Упав з пєца на голову. (Нагуєвичі)
Йому сталося якесь нагле нещастя. Пор. Носович с. 279.
2. Хто в пєцу лягає, другого ожогом досягає. (Lewicki)
Шукає насамперед ожогом, чи не спить там хто інший.
Пєцух
1. Хто тримає в зимі пєцуха, той має в літі пастуха. (Ількевич, Petruszewicz) … має … пєцушка … пастушка. (Нагуєвичі)
Пєцух – недорослий хлопець, ще нездібний до роботи, що в зимі звичайно сидить на печі. Пор. Гильфердинг 1274; Adalberg Piecuch 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Winter 64.
Пиво
1. Де добре пиво, не треба й віхи. (Ількевич)
Віхою, вивішеною над верхнім одвірком дверей означали давніше вхід до шинку. Віха – помело із смерекових або ялових гілок. Пор. Adalberg Piwo 3.
2. Коби не було пива, не було би дива. (Ількевич)
Пиво доводить до сварок і бійок ніж людьми.
3. Не тілько пива, скілько дива. (Гнідковський)
З малої пиятики вчинилася велика халепа Пор. Adalberg Piwo 24.
4. Треба, аби пиво виробило. (Гнідковський)
Виробило в значенні: викисло, вибулькоталося. Говорять про молодих людей, що потребують вишумітися. Пор. Adalberg Piwo 18.
5. Якогось пива наварив, таке й пий. (Ількевич)
Якої халепи наробив, таку й викоштуй.
Пила
1. Пила лізе в дерево, як коли в мєсо. (Стара Сіль)
Говорять про гостру пилу.
Пилип
1. Вирвався як Пилип з конопель. (Lewicki) Вихопився … (Petruszewicz)
Прикладають до чоловіка, що в розмові вирветься з якимось недоладним концептом. Пор. Adalberg Filip 4.
2. Жени Пилипа! (Богородчани)
Значить, дармуй, гай час.
3. Нема що робити, Пилипа женити. (Коломия)
Коли якесь діло робиться без потреби, тілько для згаяння часу.
4. Нічо не роби, лиш Пилипа жени! (Борщів). Нічого … лише … (Ількевич)
Варіант до ч. 3. Пор. Даль І, 452.
5. Ци дуб, ци липа: нині свйитого Пилипа. (Львів)
Натяк на анекдот про попа, що в день св. Пилипа став на казання і забувши якого святого було того дня, візвав парафіян, щоб угадували, якого святого маємо нині, бо його ім’я нагадує якесь дерево.
Пилипівка
[Доповнення 1910 р.] 1. Пилипівка уриває дне, а накладає ночи. (Старий Самбір)
Селянське спостереження про те, що в Пилипів піст, чотири тижні перед Різдвом дні стають чим раз коротші, а ночі довші.
Пипоть
1. Дай му Боже пипоть на язиці. (Нагуєвичі)
Прокляття; пипоть – болючий наріст на язиці у курей. Пор. Носович с. 415.
Пиріг
1. А побив би тебе Бог пирогами! (Нижнів)
Жартливе прокляття.
2. Варила бим пироги, коби сир та масло; і сита бим роздобула, коби мука була. (Печеніжин)
Хвалилася господиня, у якої для пирогів не було ніякого припасу.
3. Годі пирогом забити сі а на ковбасі повісити сі. (Яворів)
Жартлива поговірка.
4. Годі ся пирогом зарізати. (Фореск)
Варіант до ч. 3.
5. Де ви, пироги? Ідут ваші вороги. (Нагуєвичі)
Жартлива примівка перед тим, поки подають пироги на стіл.
6. За пироги цілую ноги. (Залісє)
Давня приказка.
7. Зварила бим пероги, коби сир та сало; вже бим і нецок роздобула, коби мука була. (Вовчківці)
Варіант до ч. 2.
8. Коли-сь не пиріг, не пирожи ся. (Гнідковський) Не пирожи ся, коли-с не пиріг. (Мінчакевич, Lewicki) Най не пирожит ся, коли не пиріг. (Зазулинці) Не пирожи ся, коли-сь не пиріг, не ворожи, коли-сь не Біг. (Petruszewicz)
Коли не господар, то не гоноруйся. Пор. Adalberg Pierog 2.
9. Нім пироги будут, то баба умре. (Мінчакевич)
Говорили про бабу, що перед смертю зажадала пирогів, а не було з чого зварити. Пор. Номис 5676.
10. Періг ше як теплий, то й але, а як вистине, то пожалься Боже рахувати, шо й періг. (Крехів)
Примовляв Хведір Фаринник.
11. Пиріжки в три ріжки. (Нагуєвичі)
Натяк на весільну пісню, де згадується про пироги.
12. Пирогами годований. (Теребовля)
Виріс у достатку.
13. Пироги не сут. (Войнилів)
Анекдот про гостину підгірянина у бойка. Коли дали борщ, то господар приговорював: «Їжте, гостеньки, борщ, бо пироги не сут». Підгірянин думаючи, що ось-ось принесуть пироги, їв борщу дуже мало, а коли миску забрали, він лишився голодний, а господар сказав: «Та вже куме по обіді, бо пироги не сут» (то значить нема).
14. Пирогом замкнув, кишков засунув. (Дрогобич)
Жартують, коли хтось лишив незамкнені двері.
15. Раховані пироги порозваруют сі. (Нагуєвичі)
Народне вірування, що кидаючи до окропу пироги, не треба їх числити.
16. Упливає як пиріг у маслі. (Лучаківський)
Про чоловіка, що живе в розкоші.
17. Як втяв по пироги. (Нагуєвичі)
Натяк на анекдот про цигана, що прийшовши до господаря не дістав пирогів і посербавши борщу, звернув розмову на те, чия хата довша, чи господарева, чи циганова. А він заздалегідь обахморив, що пироги поставлено конець лави за столом. От він і каже: «Ану, господарю, в кого хата довша, чи в мене, чи у вас?» І не чекаючи відповіді, розперезав ремінь і почав міряти ним по лаві, а дійшовши до кута скрикнув: «Як втяв по пироги».
18. Як сняться пироги, то будут вороги. (Теребовля)
Народне вірування, спричинене подібністю слів.
Пиріжок
[Доповнення 1910 р.] 1. Є пиріжок – є дружок. (Тростянець)
Є приятель, коли чоловік має його чим прийняти.
Пирій
1. Де є переєц, там є малаєц. (Снятин)
Пирій росте на найліпшім полі; його треба викоренити, щоб що вродило. Малай – кукурудзяний хліб.
Писар
1. Писав писар – тай му паперу не стало. (Миколаїв над Дністром)
Про якесь недокінчене писання.
2. Писар пише, писар маже, так запише, як хто каже. (Лагодів)
Пор. Р. Мох «Справа в селі Клекотині» с. 63; Adalberg Pisać 11.
3. Почкай, пане писару, най сі вис-у. (Нагуєвичі)
Жартують з такого, що береться писати, не вміючи гаразд.
4. Такий ми писар, що пис … ти не вміє. (Лучаківський)
Кепкують із лихого писаря або з неписьменного.
5. Що то за писар, що так довго пише: встромив перо в каламар, а задом колише. (Рогатин)
Кепкують із недотепного писаря.
Писати
1. Єдно пиши, а друге лиши. (Ількевич, Petruszewicz)
Не все можна написати.
2. Запиши вуглем у комині. (Нагуєвичі)
Говорять про неоплатний довг. Пор. Liblinský 153; Wander І, Aufschreiben 2.
3. Запиши си тото на чолі! (Нагуєвичі) Напиши собі … (Kolberg Pokucie)
Запам’ятай собі це.
4. Напиши: пропало. (Lewicki, Ількевич) Пиши: пропало. (Львів)
Про щось таке, що пропало і не вернеться. Пор. Даль I, 33, 45, 152; Носович с. 400.
5. Ні писати, ні читати, а хотять за короля обібрати. (Ількевич)
Тобто: не вміє. Натяк на відому казку про Івана, якого жиди хотіли втопити і зав’язавши в міх поставили над рікою, а самі пішли в село шукати рабина. Тим часом над’їхав якийсь пан, який почувши Іванове нарікання: «Я не вмію ні писати ні читати, а мене хотять за короля обібрати», згодився сам бути королем, вив’язав Івана з мішка, а сам дав себе зав’язати і був потім утоплений жидами. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Lehre 27; Носович 386.
6. Писав, писав – чим запечатував. (Ількевич) … а г-ом … (Дрогобич)
Про недоладне писання.
7. Пише, як курка лабов. (Нагуєвичі)
Про погане, невиразне письмо. Пор. Тимошенко 130; Wander II, Huhn 250; Adalberg Pisać 5; Даль I, 537. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 370.
8. Пише як маком сіє. (Нагуєвичі)
Про дрібне писання. Пор. Даль І, 537.
9. Пишут чорне по білому. (Батятичі)
Пишуть чорнилом по папері. Пор. Славейков ІІ, 206.
10. Так пише, як мак сіє, а прийде читати, як в розі не знає. (Petruszewicz)
Про недотепного писаря, що напише, а прочитати не вміє. Пор. Adalberg Pisać 7.
11. Хто писав, то писав, а дурень хто читав. (Снятин)
Про написані дурниці, яких не варто читати.
[Доповнення 1910 р.] 12. То не про нас писано. (Львів)
Не про нас мова, не нам призначено. Пор. Даль 1, 537.
Пискатий
1. Хто пискатий, буває багатий. (Нагуєвичі)
Позволяє собі говорити багато. Пор. Adalberg Pyskaty 1.
Пискор
1. Вє сі як пискир посолений. (Нагуєвичі) Звиває сі … (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що кидається скрізь у скрутнім положенні.
2. Вислизнув ся, як пискор з матні. (Ількевич)
Про зручного і щасливого чоловіка, що уйшов небезпеки.