Помело – Посестра

Іван Франко

Помело

1. Завинув ним як помелом. (Нагуєвичі)

Замахнув і кинув на землю.

2. Має мі за помело. (Нагуєвичі)

Має мене ні за що, за поштуркача.

3. Сик-пик на помело, коли води не було. (Мінчакевич)

Помело, яким замітало грань у печі, звичайно розгорається, тож виймивши з печі, його скроплюють водою або мочать у воді.

Померкнути

1. А померкло би тобі серед полудня, аби-с не знав, куди раз ногою ступити! (Лолин)

Прокляття.

2. Померк му світ. (Нагуєвичі)

Затьмилося в очах.

Померти

1. Помер давно, що давав дармо. (Стежниця)

Тепер таких нема. Говорять, коли хтось гадає чогось задармо.

[Доповнення 1910 р.] 2. Як не помремо, то побачімо сі. (Нагуєвичі)

Говорять приятелі, розстаючися на довший час. Пор. Giusti 352.

Помиї

1. В помиях мужа втопити. (Гнідковський)

Обмовити власного чоловіка.

Помилитися

1. Він як сі помилит, то чьисом правду скаже. (Нагуєвичі)

Говорять про брехливого чоловіка. Пор. Liblinský 191; Даль І, 230.

2. Помилила сі, ні підголила сі. (Жидачів)

Гра слів, коли жінка помилиться.

Помилувати

1. Помилуй Боже мого милого тай мене коло нього! Я пю, гуляю, розкоші маю за головоньки його. (Нагуєвичі)

Приспівка щасливої жінки.

2. Помилуй мі Боже, коли ніхто другий не може! (Кобаки)

Молиться чоловік, якого ніхто в житті не милує.

Помишлінє

1. Хто мав помишлінє на озиме жито! (Нагуєвичі)

Ніхто не надіявся, щоб воно зародило.

Помістниця

1. На єдній помістниці іде. (Гнідковський)

Помістяниця – дошка в помості. Тверезий чоловік потрафить іти по одній помістниці, а п’яний ні.

Поміч

1. Замість помочи виколю тобі очи. (Печеніжин)

Замість помочи шкода.

2. Така поміч, як нічо в торбі. (Кобаки)

Жодна поміч.

Помовка

1. На вовка помовка, а лис кобилу стиснув. (Кукизів)

Варіант до І, Вовк 52.

Помогти

1. Господи Боже, поможи вкрадене ззісти тай по друге полізти! (Ворона)

Жартливе передразнення молитви.

2. Де не мож помочи, не мож і порадити. (Залісє)

Чоловік, який не слухає доброї ради, попадає в безпомічне положення.

3. Єму вже не поможе ані свєтий Боже. (Миколаїв над Дністром)

Не поможе ніяка молитва. Пор. Adalberg Pomagać 4.

4. Єму тото так поможе, як умерлому кадило. (Миколаїв над Дністром)

Не поможе нічого.

5. Не поможе воронові мило, ані вмерлому кадило. (Ількевич)

Ніяким милом не можна вибілити крука. Пор. Носович с. 482; Adalberg Pomagać 12.

6. Не поможе і святий Боже! (Гнідковський)

Варіант до ч. 3.

7. Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило. (Ількевич)

Про вічно незадоволену бабу.

8. Не поможе, хоть каменьом голову приложи. (Гнідковський)

Не поможе ніякий спосіб.

9. Поможе му се, як мертвому кадило. (Гнідковський)

Варіант до ч. 4.

10. Поможе, не поможе, а ти заплати небоже. (Борат) … дай нибожи. (Пужники) Чи … дай … (Darowski)

Про бабську примову над хворим чоловіком. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 59.

11. Поможи біг в торбу не лізе. (Гнідковський)

Значення неясне.

12. Раз, два не поможе, то десіть поможе. (Ількевич)

Коли мале змагання не поможе, то поможе велике.

13. Так то поможе, як сухому попіл. (Ількевич)

Варіант до ч. Помагати ч. 9.

14. Тілько то поможе, як вмерлому кадило. (Городок) То так … (Сороки) … йому … умерлому … (Яворів)

Варіант до ч. 4 і 9.

15. Ту вже нічого не поможе. (Нагуєвичі)

Справа зовсім пропаща. Пор. Wander ІІ, Hülfe 58.

16. Хоть не поможе, то заплаче. (Коломия)

Про людину, присутню при чиїйсь смерті.

17. Чи поможе, чи не поможе, але дай мені Боже. (Лучаківський)

Молитва упертого чоловіка.

18. Що то поможе? (Нагуєвичі)

Про якусь річ сумнівної вартості. Пор. Wander ІІ, Helfen 155; ІІІ, Nützen 14.

19. Як не поможе той, що над нами, то той, що в руках. (Гнідковський)

Як не поможе Пан біг з неба, то поможе кий.

20. Як не поможе, то не пошкодит. (Нагуєвичі)

Мова про якийсь нешкідливий лік. Пор. Wander ІІ, Helfen 43, 44, 45, 54, 58; ІІІ, Nützen 12; Adalberg Pomagać 6.

[Доповнення 1910 р.] 21. Хто сам собі поможе, тому й Бог поможе. (Львів)

Власна поміч – головний ресурс у життєвій автономії. Пор. Giusti 227.

Помпа

1. Не велика помпа золотою ложкою сироватку сьорбати. (Darowski)

Іронічний вислів про панів, що мають пишну посуду, а їдять лихі страви.

Пом’янути

1. Хто мене помьинув, бодай си матір хомьинув! (Нагуєвичі)

Примовляють, коли кому гикнеться, що значить, що в тій хвилі хтось споминає або обмовляє того чоловіка. Пор. Носович 458.

Понеділок

1. В понеділок новий рік, буде тяжко увесь рік. (Тернопіль)

Віра в феральний характер понеділка.

2. Поливаний понеділок. (Гнідковський)

Так називається другий день великодних свят, у який є звичай, що парубки і дівчата обливають себе обопільно водою. В Нагуєвичах задля празника в великодний понеділок цей звичай перенесено на вівторок.

3. Понеділок – тяжкий день. (Мшанець)

Загально розповсюджене народне вірування. Пор. Adalberg Poniedziałek 4.

4. Як сі чоловікові в понедівнок навтьимит, то му сі цілий тиждень не навтьимювати. (Гвоздець)

Навтямитися – надокучити, коли чоловікові час тягнеться дуже довго.

Поникнути

1. Поник чоловік так, що лиш мощі стали. (Бер)

Говорять про змарнілого чоловіка. Мощі – це висохлий труп, шкіра і кості.

Понюхати

1. Понюхай, чим то пахне. (Снятин)

Говорять з погрозою, показуючи на кий.

Попадя

1. Або я попадя, аби я курку їла? (Горохолина)

Говорила одна жінка до другої, сварячися за пропалу курку.

2. Нині попадя, завтра пропадя. (Львів)

Мова про нещасне положення попаді по смерті попа.

3. Піду до попаді, то принесу тобі й собі. (Бітля)

Говорить кума до куми, надіючися, що в попаді добуде чогось такого, чого у них обох нема.

4. Попадя би тя з’їла! (Горохолина)

Кленуть курці.

5. Попадя, лопадя горох колотила, линдик покришила, бураки зарєдила. (Голови)

Жартлива приказка про попадю, значення неясне.

6. У нашої попаді три кутаси на заді. (Дрогобич)

Жартливий вислів, а властиво початок пісеньки, якої дальші два рядки звучать:

«Добре з нею гуляти

Є сі за що тримати».

Пор. Носович с. 449.

Попасти

1. Не попасши не далеко уїдеш. (Гнідковський)

Не можна гнати коней занадто далеко, не погодувавши їх.

2. Ще не попав, а скубе. (Товсте)

Попасти в значенні трафити, застрілити.

Попектися

1. Хто на горьичім попече сі, на зимне дмухає. (Миколаїв над Дністром)

Життєвий досвід. Пор. Wander ІІІ, Maul 185, 189.

Попелі

1. Поки-м зайшов до Попелів, то-м із голоду зомлів. (Нагуєвичі)

– село Дрогобицького повіту, сусіднє з Бориславом.

Попердувати

1. Лучше попердуючи, як спльовуючи. (Petruszewicz)

Попердує чоловік ситий, а спльовує голодний.

Попити

1. Добре попити, скоро є сі чого вхопити. (Kolberg Pokucie)

Добре попові на добрій парафії.

2. Лихо попити, коли сі нема чого хопити. (Нагуєвичі)

На лихій парафії і попові лихо.

3. Ліпше попити, ніж ціпом бити. (Кобаки)

Ліпше попові, як звичайному селянинові.

Попів

1. Попове око, а вовче горло. (Petruszewicz)

Іронічне порівняння, обоє неситі.

2. Шкода попового й слова. (Тухля)

Говорять про лихого чоловіка, якого піп надармо поучає.

[Доповнення 1910 р.] 3. Попів наймит як робит, то змерзне; як їст, то впріє. (Карлів)

Робить ліниво, а їсть жваво. Пор. т. ІІ, Наймит 8.

Попіл

1. Відсувався від попелу, та на жарке вуглє сів. (Гнідковський)

Говорять, коли хтось зробить щось не до ладу на свою шкоду.

Попісніти

1. Попіснів, як би три дни не їв. (Нагуєвичі)

Про чоловіка змарнілого з якоїсь причини, приміром із слабості.

Поплітка

1. Добро поплітка, коли крайки нема. (Нагуєвичі)

Поплітка – кісник. Крайка – окраєць сукна, яким оперізуються жінки, Поплітка коштує дешевше як крайка.

2. Я му дала на поплітку, а він купив крайку. (Нагуєвичі)

Примовляють, коли хтось замість дешевшої речі купив дорожчу.

Попоїсти

1. Попоїв – душу привйизав. (Нагуєвичі)

Страва піддержує життя, т. є. душу в тілі.

2. Попоїв-єс – тепер обітри си писок, або випив-єс – тепер закуси. (Миколаїв над Дністром)

Говорять до того, на кого насварено.

Поправитися

1. «Обіцюєш сє поправити?» – «Та на чім сє поправю, на ленчьиній затирці?» (Пужники)

Поправитися має тут двояке значення. Піп при сповіді питає грішника, чи обіцюєш поправитися від гріхів, а той розуміє поправитися в значенні відгодуватися, потовстіти. Пор. Етнографічний збірник VІ, 85.

2. Поправив сі на другий бік. (Нагуєвичі)

Погіршив собі замість поправити.

3. Поправився з печі на лоб. (Ількевич)

Говорять, коли когось спіткало нещастя. Пор. Adalberg Poprawić się 9.

4. Поправся, поки час. (Замулинці)

Упоминають грішного чоловіка.

Попсувати

1. Лекше попсувати як направити. (Львів)

Пор. Adalberg Popsuć 1.

2. Попсуй-майстер. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що вміє тільки попсувати всяке діло.

Попустити

1. Не попустит, аж дух спустит. (Нагуєвичі)

Говорять про завзятого чоловіка, що стоїть на своїм до останнього духу.

Порада

1. Дам вам пораду перед лихими пригодами. (Ю. Кміт)

Говорила ворожка про свої примівки на всякі лихі пригоди.

Порадитися

[Доповнення 1910 р.] 1. Вперед порадь сі, а потім зроби! (Нагуєвичі)

Правило життєвої обережності. Пор. Giusti 276.

Порахувати

1. Порахую тобі ребра. (Нагуєвичі) … кости. (Нагуєвичі)

Наб’ю тебе по ребрах, по боках. Пор. Даль І, 810; Дикарев 4701.

2. То можна на пальцьох порахувати. (Нагуєвичі)

Того не багато. Пор. Славейков І, 292, Wander І, Abzählen 19.

Порекло

1. Кожний свому пореклу пан. (Зазулинці)

Порекло – прозвище. Звичайно чоловік зовсім не може ручити за свов прозвище.

Порилич

1. Порилич, а виразніше кажучи: той когут, що носом ворота підносит. (Вікно)

Жартливий вислів про свиню.

Поріг

1. Зависокі пороги на мої ноги. (Ількевич)

Говорять про панський або багацький двір, в якім рідко бувають. Пор. Носович с. 353; Adalberg Próg 3. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 425.

2. Від порога потикатися. (Гнідковський)

Говорять про п’яного чоловіка, що поки в хаті держиться на ногах, а вийшовши за поріг, зараз дістає закрут голови і починає спотикатися.

3. На порозі склепу прибивают підкову зубами до середини. (Дрогобич)

Купецьке вірування, що так прибита підкова, знайдена десь на дорозі, звабить як найбільше людей до склепу.

4. Нікому порогів не перебігаю. (Тисьмениця) … не оббиваю. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, який не набивається нікому зі своєю приязню.

5. Три перед порогом, три за порогом, три з перцем, три з геверцем, а три такой так! (Львів)

Говорять жартливо про число випитих келишків горілки.

6. Я до порога, йому тамтуди дорога. (Мшанець)

Говорять, коли два ідучи зіткнуться на одній місці.

7. Я не любю чужі пороги оббивати. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що не любить ходити по чужих хатах. Пор. Adalberg Próg 2.

[Доповнення 1910 р.] 8. Не ставай на порозі, як гримит. (Вербовець)

Поріг має деяке містичне значення в народних віруваннях.

[Доповнення 1910 р.] 9. Я до порога, і біді туда дорога; я в кут, а біда такой тут. (Григорів Р.)

Вона невідчіпна.

Порожний

1. З порожного не наллєш. (Нагуєвичі)

Життєва практика. Пор. Adalberg Próżny 1.

2. Переливає з пустого в порожне. (Львів)

Говорять про всяку пусту роботу або балаканку.

3. Порожний посудок гудит, а повний мовчит. (Лімна)

Варіант до І, Бочка 4, Горнець 14.

Порося

1. Не до поросят свині, коли її колют. (Гнідковський)

В тяжкій небезпеці чоловік забуває про своїх найближчих.

2. Розбрикав сі, як порося на мотузку. (Коломия)

Про гулящого, звичайно п’яного чоловіка.

Пороти

1. Аж мене поре: їсть як слабе, а не хоре. (Задуче)

Пороти в значенні обриднути, докучати; чоловік не любить дивитися на такого, що їсть мало мов слабий, хоч сам не слабий.

2. Не пори ж мене! (Гнідковський)

Не докучай мені.

[Доповнення 1910 р.] 3. Я при сім ні порю, ні шию. (Тростянець)

Це така робота, що не треба ні шити, ні пороти.

Поротько

1. Поротько наср-в поўну коропку, на вербі повісиў, ворони потішиў. Ворони до бобу, Поротько до гробу. (Бірки Домініканські)

Жартлива приказка про якогось Поротька.

Порох

1. Витріпати з нього порох. (Жидачів)

В значенні: набити палицею.

2. З порохом справа, не з папером. (Barącz)

Є на чім написати, а нема чим присипати.

3. Не нюхав пороху. (Дрогобич)

Говорять про такого, що не служив у війську. Пор. Даль І, 308; Adalberg Proch 2.

4. Не падай пороше на моє хороше! (Darowski)

Говорить гарно прибрана дівчина.

5. Як порох летит у гору, то буде дощ. (Чорнолізці)

Порох із гостинців здіймається вгору при вітрі.

Портки

1. Ей то ти портки вилатаю! (Нагуєвичі)

Погроза в значенні: наб’ю по задниці. Пор. Wander ІІ, Hosen 49.

2. Мало в портки не наробив. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що перелякався чогось дуже. Пор. Wander ІІ, Hosen 61, 86.

3. Ой гуляйте портки мої, ще вас маю дома трої. (Грибів)

Приспівував парубок пускаючися в танець з дівкою, що назвала його безпортким.

4. Підеш без порток відси. (Криворівня)

За малі польові шкоди здіймають іноді з дітей штани.

5. Ти ще десь колись портки згубиш. (Нагуєвичі)

Говорять до недбалого, забудьковатого чоловіка. Пор. Wander II, Hosen 71.

6. Ще я тобі портки скрою! (Нагуєвичі)

В значенні: наб’ю. Пор. Wander ІІ, Hosen 47.

Поруганіє

1. Поруганіє на півперек світа. (Борислав)

Мова про великий скандал.

Порука

1. Поруку тягнут за руку. (Гнідковський)

Хто ручить, той відповідає своєю особою.

Порція

1. Може принести порцию і розгостити ясного пана? (Ю. Кміт)

Порція – чарка горілки.

2. Нап’є сі порцію горівки, тай му троха кишки затерпнут. (Ворохта)

Про робочого чоловіка, що п’є горілку на голодне черево.

Порядний

1. Ни порядний, але вельможний. (Іванівці Ж.)

Про великого пана.

Порядок

1. Вср-ти сі в такі порьидки. (Нагуєвичі)

Мова про хатнє безладдя.

2. Допоряди до порядку. (Лімна)

Дай тому лад.

3. Нема там ані за грейцар порядку. (Нагуєвичі)

Про непорядне господарство.

[Доповнення 1910 р.] 4. Все в порядку. (Львів)

Все так як має бути.

Посадити

1. Де ті посадьит, там сіди. (Нагуєвичі)

Говорять непосидющому чоловікові. Пор. Даль І, 291.

Посвятити

1. Посвьитити буде що, але на Воскресенє. (Буданів)

Тепер нема ще що святити.

Посестра

1. Ми собі з ними посестри, то ми собі викаєм. (Нагуєвичі)

Посестри і побратими, так звані названі сестри і брати викають собі по старому звичаю так само, як куми.

2. Посестро, г-о сі рознесло. (Нагуєвичі)

Кепкують із дівчат, що називають себе посестрами.