Піп – Пістунка

Іван Франко

Піп

1. Аби лиш два попи на всім світі були, то ще би їм тісно було. (Тернопіль)

Натяк на відомий анекдот про те, що колись на ввесь світ були лише два попи тай то кривдували собі на своє сусідство.

2. Або ж мене не піп хрестив? (Яворів)

Я такий самий чоловік, як і інші хрещені люди.

3. Бійся попа, як дідько ладану. (Іваниківка)

Говорили про острого, лайливого попа.

4. Де піп, а де коровай! (Кобаки)

Значення неясне. Звичайно «Де кум, де коровай». Диви Кум, ч. 5, 6, 7.

5. Для попа ладят, а дяки зїдят. (Ясениця Замкова)

Мова про празник, на який запрошено до хати попа і дяків, а піп не прийшов.

6. До роботи поп, а до їдла хлоп. (Дарів – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Піп не робить тяжкої роботи, а їсть добре.

7. Дурний тебе піп хрестив тай портки над тобов спустив. (Нагуєвичі)

Говорять жартливо не дише дурному чоловікові, але всякому, хто скаже якусь дурницю.

8. Дурний тебе піп хрестив, та нагавиць не спустив. (Сілець Беньків)

Варіант до попереднього Пор. Носович с. 469.

9. Єден любит попа, другий попадю. (Лучаківський)

У різних людей різний смак. Пор. Носович с. 458. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 209.

10. За попом дзвоньит, а попадю з села гоньит. (Сороки)

Нещасне положення попаді по смерті попа. В Німеччині є правило, що по смерті попа родина його має ще рік побирати доходи з його парафії. Про це говорить приповідка: Der Pfaff lebt ein Jahr nach seinem Tode. (Wander ІІІ, Pfaffe 30) По латині називалося це: «annus desirvitus» або «annus gratiae».

11. З попа дух, а попадя під лопух. (Головацький Збірки, Petruszewicz)

Ця сама думка висловлена ядерніше.

12. Коби ніхто не діждав бути попом, тілько я і мої діти! (Стоянів)

Жартлива самохвальба. Давніше держалися попівства дідично, переходили з батьків на синів.

13. Коли маєш сто кіп, то будеш піп. (Головацький Збірки)

Згадка про давніх попів, якими зіставали найзаможніші в селі мужики, що мали змогу купити у якогось єпископа посвячення на попа.

14. Коли піп посвятив паску, то не стою о його ласку. (Головацький Збірки)

Попа шанували головно за його церковні функції.

15. Коли попи волочать ся, то буде дощ. (Дрогобич)

Народне вірування. Пор. Bebel 592; Wander ІІІ, Pfaffe 251.

16. Коли-сь не піп, не вбирайся в ризи. (Головацький Збірки)

Не всякому вільно стати попом і вбиратися в попівське убрання. Ризи – богослужебне убрання, якого не вільно нікому надівати крім попа. Пор. Гильфердинг 411; Носович с. 328. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 138.

17. Най знає піп з села, що піп міський. (Головацький Збірки)

Натяк на давню різницю між міським і сільським духовенством, коли міське духовенство набиралося з упривілейованих верстів міщанства і шляхти і згорда дивилося на просте сільське духовенство.

18. Най їх Бог розумит, тота наші попи. (Нагуєвичі)

Сумна рефлексія над упадком духовенства. Пор. Wander ІІІ, Pfaffe 4.

19. Не вір попови, як псови. (Снятин)

Песимістичний погляд на попівське слово.

20. Не годин попа наситити як діравого міха. (Миколаїв над Дністром) … вовчого горла. (Миколаїв над Дністром)

Песимістичний погляд на попівську ненаситність.

21. Не дивуймо попови, бо самі-сьмо такови. (Головацький Збірки) … дивуйся … і ми всі … (Лучаківський)

Добродушна рефлексія, коли хтось занадто нарікає на попів. [Доповнення 1910 р.] Пор. Čelakovský 92.

22. Нема то як попові і котові. (Тернопіль)

Бо оба шукають, де найтепліше місце. Пор. Симони 1900.

23. Нема то як у зимі котові, а в літі попові. (Мшанець)

Докладнішиий варіант до попереднього числа. Кіт гріється на печі, а піп у літі має дармих робітників.

24. Не робив піп на хліб та й не буде. (Кобаки)

Увага з того часу, коли попи відокремилися від робочої маси і стали жити з пенсії і з доходів від селян.

25. Не стою ти, попе, о ласку, коли-с ми посвйитив паску. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Не стою ти попе в ласку, коли-сь ми освятив паску. (Монастирок)

Варіант до ч. 14. Пор. Носович с. 432.

26. Освятив піп паску, не стоїмо о ласку. (Мінчакевич)

Варіант до ч. 14.

27. Остатна в попа жінка. (Нагуєвичі)

Коли попові вмре жінка, йому не можна більше женитися. Пор. Даль І, 96.

28. Піп, аби руки попік. (Ворохта)

Мудрування.

29. Піп два рази казаня не каже. (Пужники)

Говорять, коли хтось, не дочувши якогось оповідання, просить повторити ще раз. Пор. Liblinský 193; Schleicher 174; Wander III, Pfaffe 133.

30. Піп дере і бере і втікає. (Теребовля)

Згірдний вислів про попа-деруна.

31. Піп – Дух святий при нас! (Ферескуля, Залуче)

Говорять з острахом, як про злого духа, розуміється іронічно.

32. Піп з Богом говори, а на чорта ся диви. (Снятин)

Читає письмо святе і богослужебні книги, а живе не раз неправедно.

33. Піп з хрестом, а дідько з фостом. (Ценів)

Дідько втікає перед хрестом – народне вірування. Пор. Даль І, 14.

34. Піп з дяком, воба вовчі горла. (Крехів)

Оба ненаситні.

35. Піп злий на перехід; за ним треба на відлі клапоть соломи кинути. (Папірня)

Народне вірування. Віра в шкідливий перехід попа загально розширена. Пор. Даль І, 32, 61; Wander І, Frau 605.

36. Піп коли присниться, то значить ворога. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

37. Піп на тото й йи, би прахтики росповідав. (Тухля)

Він має все ж таки вищу освіту і може сказати щось про ширший світ.

38. Піп не Бог, поліца не війт. (Снятин)

Говорять кепкуючи.

39. Піп каже: «Слухай моїх слів, а не диви сі на мої діла». (Нагуєвичі)

Між словами і ділами звичайно велика різниця. Пор. Славейков І, 291; II, 68.

40. Піп по небіжку жінку, а я по дівку. (Сороки)

Говорить вдовець, що по похороні жінки рад зараз іти в зальоти до дівки.

41. Піп попа, жид жила, злодій злодія і за десьитов межев пізнає. (Нагуєвичі)

Попи завсіди творили окремий клас, що мав нахил своячитися з собою.

42. Піп своє, а чорт своє. (Головацький Збірки, Petruszewicz)

Образово: противенство між добром і злом. Пор. Даль І, 14, 195; Симони 863; Носович с. 408. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 143.

43. Піп тілько писне, а тисне, а дяк реве, а мало бере. (Головацький Збірки) [Доповнення 1910 р.] Піп раз писне, ледви тисне; дяк добу реве, нічо не несе (Тростянець)

В богослуженню дяк співає звичайно далеко більше як священик, а проте священик одержує далеко більше доходу як дяк. Пор. Славейков І, 240.

44. Піп убрався в опарати, а чорт в рядно, тай плетут їдно. (Darowski)

Про лихого попа, що навчає людей на якесь зло.

45. Пін у дзвін, а чорт у клепало. (Головацький Збірки) … калатало. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Піп в дзвін, а дідько в калатало. (Буданів) … клепало. (Винники)

Один говорить те, а другий противне.

46. Піп умирає, попаддя ся вибирає. (Petruszewicz)

Попадя по смерті попа мусить покидати засиджену досі теплу хату. Пор. ч. 10, 11.

47. Піп у фіртку, а чорт у дірку. (Darowski)

Не вважаючи на найщиріші зусилля попа для піднесення народу, чорт усе знаходить способи противитися його паукам.

48. Піп чекає, аби хто вмер, то би і скиру здер. (Ясениця Сільна)

Про недбалого попа, що звис лише на свої Jura stolae.

49. Піп як бобовий сніп. (Дрогобич)

Кепкують з попа малого росту.

50. Піп як дьиравий міх. (Ясениця Сільна)

Про ненаситного або недбалого попа.

51. Позич попе жінку, а сам свищи в кужівку. (Нагуєвичі)

Про легкомисну позичку. Пор. Носович с. 393; Даль ІІ, 18.

52. Поки попа, поти попадя, як не стане попа, то пропадя. (Головацький Збірки)

Сумна доля попаді по смерті попа.

53. Попи з дяками серед церкви стали, тихую пісню заспівали. (Дрогобич)

Гумористична пісня, якої текст має в кожнім уступі подвійне значення.

54. Попи кажут: «Давай офіру ще й клади на фіру». (Карлів)

Про здирливість деяких попів. Пор. Wander ІІІ, Pfaffe 184.

55. Попи мягко стелять, але твердо спати. (Гошів)

Про солодкомовних попів, які вимушують від селян великі датки.

56. Попови йде і печене і варене, і з живого і з умерлого. (Головацький Збірки)

Характеристика попівських доходів. Пор. Славейков І, 285; II, 67; Носович с. 408.

57. Попові ни штука говорити. (Тухля)

Легше моралізувати ніж жити морально.

58. По попови дзвонять, а попадю з хати гонять. (Залізці) … з села … (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 10, 11, 43.

59. Програв піп парахвію. (Головацький Збірки)

Натяк на давні канонічні процеси, при яких скидали попів з парафії.

60. Свищи попе, чорт попадю вхватив. (Лучаківський)

По смерті попаді піп зістає досмертним вдівцем.

61. Так сьи вівчит, що на попа не дійде, а дяка перейде. (Підпечари)

Про недовченого поповича.

62. Тобі, дурню, попом бути, яи гицлим! (Пужники)

Кепкували з дурного парубка. Пор. Етнографічний збірник VI, 95.

63. У попа голова посвйичена, але с-а ні; то голову завйижи, а в с-у бий, що сі влізе. (Нагуєвичі)

Натяк на дійсні давні факти невеселих відносин між малоосвіченими попами і громадами.

64. У попа дна нема. (Ясениця Сільна)

Про ненаситного попа.

65. Хто любит попа, а хто попадю. (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 9.

66. Хто має попа в родині, той має що їсти в судині. (Миколаїв над Дністром)

На попа в дохіднім селі звисала звичайно вся його родина.

67. Ци піп, ци ксьонц, ци яка така стила мама, тай все з хлопа тєгни. (Буданів)

Нарікання на здирства руських і латинських попів. «Стила мама» – нечиста сила.

68. Ще піп не свистав, як світ настав. (Мшанець)

Значення не зовсім ясне, мабуть ще не вмер з голоду.

69. Що піп, то свиня; що дяк, то порося. (Снятин)

Згірдливий вислів про типових хрунів.

70. Що попик, то типик. (Лучаківський)

Мова про різнорідність обрядів і локальних церемоній по різних парафіях. Пор. Muka 627; Wander III, Pfaffe 127.

71. Що попові вільно, то дякови засі. (Замулинці)

Їх права зовсім не однакові.

72. Який піп, таке його благословенство. (Головацький Збірки) … така парафія. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 151.

Кепкують із попа, що недбало відправляє церковні треби. Пор. Носович с. 479; Adalberg Pleban 1.

73. Як на попа біскуп руки положит, то з нього дідько дно вирве. (Ясениця Сільна)

Єпископське рукоположення попа уважають патентом для попа на побирання доходів із громади.

74. Як піп людей картає, а сам лихо виробляє. (Darowski)

Про проречистого а неморального попа. Пор. Славейков II, 67; Гильфердинг 3400; Wahl І, 155. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 73.

75. Як піп попом став, то ще ніколи так не свистав. (Лучаківський)

Ще ніколи не було йому так лихо. Пор. ч. 68.

76. Як попи зачали горівку проклинати, то й ріпа зачала гнити. (Лолин)

Говорили після місії митрополита Сембратовича проти горілки. Ріпа – картопля, з якої переважно варили горілку.

77. Як світ настав, піп не свистав. (Ясениця Сільна) … ще … (Мшанець)

Варіант до ч. 68.

78. Як ти сі піп приснит, то ворог під тобов риє. (Львів)

Народне вірування. Пор. ч. 36.

79. Як ті піп перейде, то буде нещістьи. (Нагуєвичі)

Народне вірування. Пор. ч. 35.

[Доповнення 1910 р.] 80. А піп попадю посадив на леду: «Ой тікай, попадя, бо забере тьи вода». (Вербовець)

Жартлива примівка, або приспівка.

[Доповнення 1910 р.] 81. Куди піп, а куди дяк, най буде й так. (Коломия)

Говорять, коли хто зле замітає хату.

[Доповнення 1910 р.] 82. Піп за жінку, чоловік за дівку. (Тростянець)

Піп ховає помершу жінку, а чоловік думає сватати дівку.

[Доповнення 1910 р.] 83. Попови і котови страх добре, бо воба легко си жиют. (Вербовець)

Пор. т. ІІ, Піп 22 і 23.

[Доповнення 1910 р.] 84. Попови легше лишити, як хлопови покласти. (Ілинці)

Бо щоб покласти щось перед попа, хлоп мусить тяжко робити.

Пір’я

1. В курки пірє до подушки не дают, бо буде голова боліти. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

2. Ні з піря ні з мяса стала ковбаса. (Теребовля)

Про погану ковбасу.

3. Ні то з піря, ні то з мйиса. (Городок)

Про щось ні до чого невдале. Пор. Adalberg Pierze 4.

4. Тикає собі пірьи, але вно ни хоче му сі держьити. (Kolberg Pokucie)

Хоче себе устроїти чужим пір’ям. Про самохвалька і брехуна.

5. Хто в пірє порастає, най на бідного пам’ятає. (Ількевич)

В пір’ї порастати – забагатіти. Пор. Adalberg Pierze 6.

Пісенька

1. Ліпша сяка така пісенька, ніж плач. (Лімна)

Всяка пісня характеризує більше-менше веселий настрій, а плач випливає з болю або дуже вже сумного настрою.

2. Пісенька солодка, а коротка. (Гнідковський)

В її короткості лежить звичайно її краса.

3. Яка така пісонька лучша ніж плач. (Мінчакевич) … пісенька … (Petruszewicz) … а лутша як … (Кобаки) … лутше … (Городок) … пісенька ліпша … (Нагуєвичі)

Варіанти до ч. 1.

Пісний

1. Пісна лижка горло дре. (Нагуєвичі)

Пісна страва не смакує.

Пісно

1. Коби пісно, лиш не тісно. (Гнідковський)

При бідності хоч і пісно можна жити.

2. Хоч і пісно, аби тісно. (Голешів)

Хоч пісно, аби до сита наїстися.

Пісня

1. З пісні слова не викидають. (Ількевич) … слів … (Гнідковський)

Добрий старий звичай, який допоміг до заховання старих пісень в більш-менш повних текстах. Пор. Носович с. 314; Adalberg Pieśń 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 221.

Пісок

1. З піску бича не вкрутиш. (Львів)

З невдалого матеріалу не зробиш нічого. Пор. Даль І, 102. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 456.

2. Піском в очі кидати. (Львів)

Туманити, дурити кого.

3. Як засиплют піском очи, не глянеш ніколи. (Львів)

Говорить про померлого чоловіка. Слова з відомої пісні: Кажут люде, що я умру.

Піст

1. А постонько би ті свйитий на покаянє видав! (Нагуєвичі)

Клянуть якогось запеклого грішника, припускаючи, що в великім пості він мусить висповідатися своїх гріхів і дістане якусь не малу покуту.

2. В великім пості не ходи в гості. (Ількевич)

Великий піст – пора пісної страви і звичайно сумна.

3. Вибрався в великий піст по кольиді. (Нагуєвичі)

Про чоловіка, що робить щось не в пору.

4. Коли-с не заховав божого посту, то кури тепер дідьчого хвосту! (Іваниківка)

Прокляття. Незаховання посту уважають дуже тяжким гріхом, що веде душу до пекла.

5. Петрів піст – для косарів піст. (Комарно)

Бо косарі, яким тоді припадає найтяжча робота, не можуть скоромно їсти.

6. Прийшов піст, повна хата старіст; прийшли мясниці, а дівка до г-ці. (Залуче, Ферескуля)

В часі посту найбільша часть парубків міркує про сватання, але в часі мясниць їх уподобання часто міняються і заручини часто розходяться.

7. При пості добре збути гості. (Угринів) … відбути … (Зіболки) … легко … (Гнідковський)

В пісний день трактамент дешевший.

8. У бідного що день піст. (Коломия)

Він ніколи не доїдає. Пор. Muka 1851–2.

9. Через піст женихів як вівса, а в мясниці ані пса. (Тучно)

Спостереження те саме, що в ч. 6.

10. Я нині з постом. (Нагуєвичі)

Пощу сьогодні.

[Доповнення 1910 р.] 11. Хто в піст грає на скрипці, тому на гробі чорт буде справляти весілє. (Тинів)

Народне вірування.

[Доповнення 1910 р.] 12. Хто в піст співає, той на Великдень страдає. (Літиня)

Приповідка підозреної вартості.

Пістунка

1. Де дві пістунки, там дітина без ока. (Нагуєвичі)

Бо одна задля другої не вважає на дитину. Пор. Симони 2303.