Сабаш – Свиня

Іван Франко

Сабаш

1. Аби тобі сабаш такий добрий був! (Підгірки)

Докоряють жидові.

2. А ти, сабаш, не дивуй, коли бачиш клопіт муй! (Дрогобич)

Натяк на анекдот про жида, якого пан у суботу заставив танцювати, не вважаючи на те, що він вимовлявся, що йому в сабаш цього не вільно робити. Приневолений канчуками, він підскакуючи підспівував сі слова.

Сава

1. Біда Савці: обліг на лавці. (Лучаківський)

Не велика біда на лаві спати. Пор. Носович с. 406.

2. Савка в кут, коли гості сут. (Ількевич) … тут. (Нагуєвичі)

Говорять недорослому або підрядному чоловікові, аби не мішався в товариство старших і поважніших людей.

3. Щоби ті Савка з’їв! (Зазулинці)

Жартливе прокляття. Говорять, коли кому хліб з маслом або пиріг випаде в руки.

4. Який Сава, така його слава. (Львів)

Слава чоловіка залежить від його тілесних і духових прикмет. Пор. Симони 167; Bebel 117; Славейков І, 215. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 230.

Савити

1. Було не савити та не варварити, а сісти та три веретена напарити. (Нагуєвичі)

Сави і Варвари – церковні свята: Сави 5, Варвари 4 грудня, в які деякі жінки прядуть. Докоряє чоловік жінці, що не пряла в ті свята. Пор. Даль І, 301.

2. Не савити, не варварити, не євдошити, но куделю ковдошити. (Добросин)

Свято Євдокії, також церковне, припадає на 1 марта. Чоловіки не раз забороняють жінкам обходити ті свята.

3. Хто савит і варварит, той починок не напарит. (Нагуєвичі)

Хто в ті свята святкує, той не напряде в ті дні нічого.

Савло

1. Савле, равле, вильльий воду на колоду, як не вильлєш, то сам випєш. (Нагуєвичі)

Примовляють скачучи на одній позі і притуливши долоню до вуха і похиливши голову на бік, коли вийшовши з купелі почують, що в вухо набігла вода.

Сад

1. Не всі сади родьит, що цвитут. (Сороки)

Не всі наміри сповняються, які кладе собі чоловік. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 121.

Садитися

1. Садив би си, та нема путері. (Снятин)

Садитися в значенні закладати домівство, будувати оселю, але також величатися, гоноситися.

Садівник

1. Садівник, відоср-в затильник. (Буданів)

Кепкують із садівників, що не розуміються на садах.

Сак

1. Ні на сак, ні на бовт. (Нагуєвичі)

Нездалий ні на що.

2. Перед саком риби лапати. (Lewicki)

Перехапуватися в якімось ділі. Пор. Adalberg Ryba 34, 40; Čelakovský 192; Wander ІІІ, Nezt [? sic!] 14.

3. Уперед у сак подиви ся, а потім рибою хвали ся. (Сокаль)

Бо вона може ще з сака вихопитися.

Саламаха

1. Закоштуєш ти ще арештанської саламахи. (Львів)

Зазнаєш клопоту або нещастя.

Сало

1. А то си сало випас! (Нагуєвичі)

Говорять про товстопузого чоловіка.

2. Давай і сало, коби за моє стало. (Балигород)

Говорить лихвар, забираючи у неоплатного довжника його життєві припаси.

3. До сала не треба олію, воно й так масне. (Снятин)

Говорять, коли хтось додає до якоїсь доброї речі щось зайве.

4. Залляв му сала за скиру. (Ількевич)

Зробив йому прикрість, наробив біди.

5. Залльити за скіру сала. (Lewicki)

Наробити біди, допекти кому. Варіант до попереднього числа.

6. Най буде і сало, коби за моє стало. (Тісна)

Варіант до ч. 2.

Сам

1. Сам варив, сам і пік, тай так минув його вік. (Підгірки)

Життя безженного чоловіка.

2. Сам від себе не втечеш. (Львів)

Не заглушиш голосу свого сумління. Пор. Даль І, 374.

3. Сам де схочу, там скочу. (Постолівка)

Говорить чоловік, чуючи себе свобідним у своїх учинках.

4. Сам дуй, сам куй, сам по воду йди і штири грейцарі дай. (Дидьова)

Говорив чоловік, що ходив до коваля серпи зубити.

5. Сам наробив, сам і виніс. (Львів)

Наробив чогось злого і відпокутував за це.

6. Сам на сам. (Гнідковський)

Сам один без нічиєї помочі.

7. Сам не свій. (Гнідковський)

Непритомний, переляканий або розсерджений. Пор. Adalberg Sam 3.

8. Сам си граю, сам танцую, сам си чоботи пуцую. (Kolberg Pokucie)

Говорить чоловік, що сам у всім дає собі раду. Пор. Liblinský 226.

9. Сам як палець. (Гнідковський)

Говорять про чоловіка, що живе сам без родини, або йде кудись сам один. Пор. Schleicher 158; Дикарев 70; Adalberg Samotny 3; Wander I, Allein 28.

10. Тої самої! (Криворівня)

Тобто: те саме говориш, що й уперед, плетеш старі дурниці.

11. Який сам, таку взяв. (Сороки)

Говорять про дібрану пару.

12. Які-смо сами, такі нам сани. (Іванівці К.)

Як дбаємо, так маємо. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 248.

[Доповнення 1910 р.] 13. Гірко самому вік коротати. (Тростянець)

Говорить вдовець, думаючи знов женитися.

[Доповнення 1910 р.] 14. Які ми сами, такі нам сини. (Тростянець)

Діти вдаються в родичів.

Сама

1. Брати у саму. (Желехівський II, 848) Взяти … (Купчанко)

Взяти під розвагу, під нараду.

2. Я його маю в самі. (Косів)

Маю його в повазі, маю до нього поважання.

Самбір

1. Вісьта стара до Самбора! (Нагуєвичі)

Говорять їдучи до Самбора на успенський празник.

2. За Самбором – байгарі. (Нагуєвичі)

Байгарами називали колись людей із Самбірського повіту, що приїздили до Дрогобича по сіль великими возами.

Самопас

1. Ни ходити би самопас. (Тухля)

У житті не можна робити все виключно по своїй волі, а треба числитися з обставинами.

Самсон

1. Оби був дужьий як Самсон, а мудрий як Саламон, а нима на чім газдувати, то стане глупий. (Ю. Кміт)

Сила і розум без матеріальних засобів не дають можності розжитися. Пор. Adalberg Samson 1.

Сани

1. Покинь сани, бири віз. (Іванівці Ж.) … візьми … (Ількевич)

Передають голос синиці під весну.

2. Саньми ангельська їзда, а дідьча смерть. (Яворів)

Саньми легко й швидко їхати, але легко перевернутися.

3. Саньми панське їждження, а дябельське падання. (Ясениця Сільна)

При скорій їзді саньми перевернення часто робить людей каліками або позбавляє їх життя. Пор. Adalberg Sanie 1.

Санна

1. Санна їзда – ангельська їзда, але дідьчий виворіт. (Ількевич)

Значення як у Сани 3.

2. Санна як вухо. (Сороки)

По добрій санній їдеться гладко і тихо.

Сапоги

1. Бідному сапоги усе добрі до ноги. (Комарно)

Без огляду на те, чи вони цілі, чи діраві.

Саранча

1. То чиста саранчьи: що одним кінцем їст, то другим с-ре. (Гошів)

Говорять про ненаїсних людей.

Сасів

1. Дід із Сасова, а вона до засува. (Збараж)

Докір жінці, що пізно встала. – містечко Золочівського повіту.

Сатана

1. Щезай сатано! (Залісє)

Формула відвертання.

Сахно

1. Обійшов ся як Сахно в церкві. (Ількевич)

Сахно – Олександер, мабуть наробив у церкві смроду, обійшовся нечемно.

Свадьба [У І. Ф. – Сватьба]

1. Уплескати свадьбу. (Лолин)

Умовитися про обопільні обов’язки будучого подружжя.

Сварити

1. А сварив бис сі з сорочков! (Нагуєвичі)

Говорять сварливому чоловікові. Сорочка найближча до тіла.

2. Дай Боже вам посваритись, а нам подивитись. (Darowski)

Жартують із сварливих людей.

3. Нема що робити, треба ся сварити. (Лучаківський)

Говорять про сварку, що зчинається з марної причини.

4. Не свари ся дідьку за чужу бідку. (Замулинці)

Не починай сварки за діло, яке тебе не обходить.

5. Посварили-смо сі тай сі перепросимо. (Нагуєвичі)

Сварка вийшла за таке діло, на якім можна погодитися.

6. Свари – не розуміє, бий – нема що. (Замулинці)

Говорять про малу, непослушну, нерозвинену дитину.

7. «Сварім ся бабуню!» – «Та за що, синочку?» – «Та сварім ся, стара трупице!» – «А ти собачий сину, чого хочеш?» – «Дякую, бабуню, вже-смо ся посварили.» (Львів).

Анекдот про імпровізовану сварку за нізащо.

8. Сварім ся, діду, за чужую біду. (Кобаки)

Говорять про безпредметову сварку.

9. Сварят ся, аж стіни тріщат. (Ю. Кміт)

Про завзяту, голосну сварку.

10. У перед сварили сі, а тепер цілуют сі. (Ляцке)

Говорять про людей, яких сварливий настрій переміняєтья скоро в згідливий.

11. Я найму кого, аби сі з тобов на шихти сварив. (Нагуєвичі)

Говорив сусід до сусіда, з яким не міг досваритися до ніякого кінця. Шихта в Бориславі значить дванацятигодинна робота.

12. Я сі з тобов не годен висварити. (Нагуєвичі)

Говорять до язикатого, сварливого чоловіка, з яким годі дійти до кінця в сварці.

Сварка

1. Від сварки до бійки – руков подати. (Нагуєвичі) … недалеко. (Нагуєвичі)

Від сварки дуже легко дійти до бійки.

2. В сварці один другого не цілує, лиш малює. (Гнідковський)

В сварці один не щадить честі другого, не підхлібляє, але ганьбить.

3. Не вдавайся в сварку, бо будеш битий. (Ількевич)

Осторога сварливому чоловікові, що з леда-якої причини починав сварку з іншими.

4. Таку сварку почив, жиби був дим ни сів на хату. (Жидачів)

Говорять про голосну, верескливу сварку.

[Доповнення 1910 р.] 5. Сварка до добра не веде. (Нагуєвичі)

Часто веде до бійки, або до процесу. Пор. Даль І, 314.

Сват

1. «А що, свату, добра мазь?» – «Добра, добра, йно пиріг мачьий!» (Брониця)

Жартував продавець мази, захвалюючи свій товар.

2. В нашого свата всім єдна хата. (Petruszewicz) У нашого … (Ількевич) … єднака … (Petruszewicz)

Говорять про велику родину, що живе в одній хаті.

3. Не будемо сватами. (Глещава)

Не дам своєї дочки за твойого сина. Перемовляються старі знайомі.

4. Свата батьків син. (Darowski)

Говорять про якесь непевне посвоячення.

5. Сват із Сідого до кобильичої мами. (Дрогобич)

Говорять про злодіїв конокрадів із , Самбірського повіту.

6. Сідай свату на лопату, повизу тє поза хату. (Жидачів)

Жартлива промова до свата, якого випрошують із занадто довгої гостини.

7. Як у свати ходив, та ся не дивив, а як ся оженив, то руки заломив. (Стрільбичі)

Говорять про нерозважне сватання, що кінчиться нещасливим подружжям.

Сваха

1. Кождій свашці по ковбасці. (Darowski)

Кожному треба дати те, що йому належиться.

2. Сваха нікого не страха. (Лучаківський)

Вона все старається залагодити по доброму.

Свашити

1. Добре свашити, коли є кому пташити. (Гнідковський)

Говорили про сваху, у якої були злодійкуваті діти.

2. Так єм ся досващила, аж ми ся димка розплящила. (Лучаківський)

Говорить сваха танцюючи на весіллі на підпитку.

Свекруха

1. Свекросі муха на носі. (Стрільбичі)

Свекруха все шукає зачіпки на невістку, все сердита на неї.

2. Свекруха дістане поза вуха. (Жидачів)

Грозить невістка сердитій свекрусі.

3. Що свекруха, то цокотуха. (Darowski)

Говорить невістка про балакливу свекруху.

Свербіти

1. Де кого не свербить, там ся не чухрає. (Ількевич)

Хто не відчуває якоїсь потреби, той не дбає про неї. Пор. Wahl II, 43.

2. Де кого свербит, там сі чіхає. (Нагуєвичі)

Де кому що потрібно, там собі дає раду. Пор. Schleicher 167; Славейков І, 230; Muka 1600; Liblinský 30. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 135.

3. Де не свербит, там ся не чешеш. (Гнідковський)

Варіант до ч. 1. Чесатися по-російські замість шкробатися. Пор. Muka 943. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 168.

4. Кого ни свербит, тот сі ни чіхає. (Kolberg Pokucie)

Варіант до ч. 1 і 2. Пор. Wander II, Jucken 19.

5. То мене ні свербить, ні болить. (Ількевич)

Це мені байдуже. Пор. Adalberg Świerzbieć 1.

6. Що не свербить, то не кортить. (Ількевич)

Де свербить, там кортить почухатися.

Свинина

1. Нема по мясу як свинина, а по рибі як липина. (Богородчани)

Варіант до т. II, М’ясо ч. 7.

Свинитися

1. Зосвинив сі чоловік. (Нагуєвичі)

Замазався, заталапався, упідлився.

Свиноватий

1. Ви, бач, троха свиноватий. (Нагуєвичі)

Говорять до нечемного, безсоромного чоловіка.

2. Як чоловік свиноватий, то ще му й Гаврило на имньи. (Kolberg Pokucie)

Кепкують із безсоромного чоловіка, що має ім’я Гаврило.

Свинтух

1. Був свинтух меже свинтухами, був пастух меже пастухами, а тепер косар меже косарями. (Малківці)

Свинтух тут у значенні пастух від свиней. Чоловік доростає від одного заняття до другого.

Свиня

1. Або свинє знає, що перец, а що гречка? (Гошів)

Говорять про влазливого і нетямучого чоловіка, що береться судити про речі, на яких не розуміється зовсім.

2. А-де-куди, свине! (Добромиль)

Кричать на свиню, завертаючи її в напрямі відміннім, як вона йде.

3. А-цю, свине мазовецька! (Нагуєвичі)

Говорять влізливому чоловікові. Мазовецька свиня або мазурська – власність одного з мазурів, що десь у XVIII в. в невеликім числі оселилися в Нагуєвичах (Кахнії, Твердовські). Були вони з разу не дуже приємними сусідами для місцевих русинів.

4. Ацю, свине, не обсвинь і мене. (Нагуєвичі)

Мовлять до п’яниці, що лізе цілуватися.

5. Ацю свині до корита ! (Снятин)

Гонять свиней, наливши їм у корито корму, звичайно помиїв.

6. Бовтає, як свиньи в помиях. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось нерадо, перебираючи їсть рідку страву або говорить щось недоладне.

7. Величає ся, як свиня в дощ. (Ількевич)

Свиня в дощ не величається зовсім, але біжить сховатися десь у сухе місце.

8. Вже свині не до поросят, як її смалят. (Darowski)

Говорять про якесь безнадійно запізнене діло. Пор. Adalberg Świnia 21.

9. Вигнав свиню з попової капусти. (Нагуєвичі)

Жартлива примівка. Сповідався злодій, витягнувши у поповій кухні свиняче м’ясо з капусти.

10. Вритний як свиньи. (Нагуєвичі)

Про впертого, влазливого чоловік.

11. Гнирьиє в тім, як свиньи в ріпі. (Нагуєвичі)

Коли хтось риється в чимось, перекидає без потреби.

12. Дуй свиня за штири шустки! (Ясениця Сільна)

Кепкували із чоловіка, що провадив на мотузці із ярмарку маленьку свинку, а не ніс її на руках.

13. Е, ти свиня-господар. (Буданів)

Говорять до брехливого, несловного чоловіка.

14. Заліз як свиня в болото. (Замулинці)

Говорять про чоловіка, що вдався у якісь погані інтереси.

15. За що мої свині бєш, коли в твоїм плоті дірка? (Нагуєвичі)

Говорив сусід до сусіда, що бив його свині, які залізли в сусідський город крізь діравий пліт.

16. І свиня не хоче, що за богато. (Гринява)

Вона наїдається до певної міри, а потім не хоче.

17. І свйити свиню, то свиня все буде свинев. (Пужники)

Говорив чоловік, якому на Великдень випало з цебрика свячене порося. Пор. Етнографічний збірник VI, 32.

18. Коли б свині роги, то б всіх поколола. (Lewicki) … то б цілий світ виколола. (Теребовля)

Говорять про напасливого, захланного чоловіка. Пор. Adalberg Świnia 9, 20.

19. Коли свиня в болоті, то мовить, що красна. (Ількевич)

Свиня літньою порою залюбки лізе в болото, щоб охолодитися, бо їй пече сало. В рідкім болоті вона чує себе дуже задоволеною.

20. Куди свиня до коня. (Гнідковський)

Говорять про дві неподібні до себе речі.

21. Не доросла свиня до коня. (Ількевич)

Вона далеко менша від нього. Говорять про дві речі нерівної великості.

22. Не знає свиня, що з перцем. (Гнідковський) … що перець (Нагуєвичі)

Свиня належить до звірів, що їдять усе з однаковим апетитом. Прикладають до чоловіка, що має невибірний смак.

23. Нема над ню і над вітову свиню. (Ількевич) … попову … (Нагуєвичі)

Кепкують із жінки, що величається без підстави. Пор. Adalberg Świnia 54.

24. Не рівняйся свиня до коня, бо шерсть не така. (Ількевич)

Говорять до чоловіка, що пхається в товариство не рівних до нього людей. Пор. Adalberg Świnia 32.

25. He рівна свиня до коня: ростом маленька, голова вузенька і серсть не така. (Коломия)

Просторіший варіант до попереднього числа.

26. Перевернув свиню в корито. (Нагуєвичі)

Говорять про зарізану свиню, яку кладуть у корито, щоб її опарити.

27. Пустиш свиню під стіл, а вона лізе на стіл. (Сілець Беньків)

Звичайно говорять про пса. Пор. т. II, Пес ч. 159, 160; Adalberg Świnia 11.

28. Прийшла свиня до коня тай сказала: «Ось бо я румак!» – А кінь відкачує: «І ноженьки тоненькі, і ушенька кланонькі, і шерсть не така і сама як свиня». (Ількевич)

Просторіший варіант до ч. 25. Румак, з польського rumak – бистрий, воєнний кінь.

29. Сама свиня міх дре, сама й квичит. (Гнідковський) Свиня … реве. (Ількевич) … міх поре і сама … (Petruszewicz)

Говорять про чоловіка, що робить іншому кривду і сам нарікає на свою кривду. Пор. Adalberg Świnia 33.

30. Свини не до поросят, як її ріжут. (Орелець) … коли її смалять. (Ількевич) … коли її вже … (Petruszewicz)

Варіанти до ч. 8. Пор. Носович с. 365; Adalberg Świnia 21; Даль I, 488. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 119.

31. Свиню чеши і мий, а вона все в болото полізе. (Городок)

Говорять про нехлюйну, неопатрену людину. Пор. Adalberg Świnia 41.

32. Свиня в рубку. (Гнідковський)

Рубок – біла хустка. Мова про свиновату жінку.

33. Свиня з води та в барліг. (Гнідковський)

Вона не любить лежати в чистій воді.

34. Свиня квичить, а в пліт лізе. (Ількевич)

Говорять про упертого чоловіка, що преться кудись не зважаючи на перешкоду.

35. Свиня коли в болоті, мовит, що в золоті. (Гнідковський)

Вона не знає більшої приємності, як лежати в болоті. Пор. ч. 19; Adalberg Świnia 35; Гильфердинг 1027.

36. Свиня, купив коня, причипив до дошки, давав їсти по трошки. (Коломия)

Мудрування до слова свиня.

37. Свиня – моркогриз. (Лімна)

Свиня любить дуже рити і виїдати моркву.

38. Свиня не до коня, бо серсть не одна. (Мшанець)

Варіант до ч. 20.

39. Свиня не з’їсть, пока не збабрає. (Стежниця)

Вона їсть нечисто. Говорять також про нехлюйного чоловіка.

40. Свиня перше не з’їсть, доки не поваляє. (Лучаківський)

Варіант до попереднього числа.

41. Свиня рилом волокла і «добрий день» не рекла. (Кукизів)

Говорять про понурого, похиленого чоловіка, що йдучи попри іншого, не відповідає на його привітання.

42. Свиня тиє, хоть ся не миє. (Стрільбичі)

Говорять люди, що не люблять умиватися. [Тиє – товстіє.]

43. Свиню обалити. (Нагуєвичі)

Зарізати, положити в корито.

44. Сип свини перець, а вна гадає, що горох. (Нагуєвичі)

Вона на тім не розуміється, не відрізнить смаку.

45. Такий влізливий, як свиня. (Дрогобич) Упертий … (Кобаки)

Про незносного, упертого чоловіка.

46. Чому у свині хвіст кривий? Обись брав ги за гак тай домі вів. (Тухля)

Бойківська примівка, яка одначе не пояснює того, чому у свині хвіст кривий.

47. Що занадто, того й свині не любит. (Нагуєвичі)

Говорять про всяку надміру. Пор. ч. 16.

48. Я до свині по руськи, а вна до мене по французьки. (Нагуєвичі)

Квичання свині відповідає французькому qui, qui.

49. Я з тобою свині не пас. (Гнідковський)

Я тобі не рівня, не товариш. Пор. Adalberg Świnia 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux I, 110.

50. Як би не я та не попова свиня, не було би світа. (Миколаїв над Дністром)

Говорять про зарозумілого чоловіка, що вважає себе чимось найбільшим у світі.

51. Як би свиня роги мала, всі би люде виколола. (Ількевич) … весь світ … (Нагуєвичі) … всіх би людей колола. (Petruszewicz) … весь товір поколола. (Сороки) … то би всіх людей покарала. (Балигород)

Говорять про зарозумілого, а безсильного чоловіка, що рад би всім пошкодити. Пор. Носович с. 270, 364; Adalberg Świnia 6, 9, 20; Schleicher 161.

52. Як би свиня роги мала, то би хотіла всіх людей бороти. (Зазулинці)

Варіант до попереднього числа. Пор. Liblinský 233; Даль І, 131.

53. Як мають сказати свиня, то кажуть: Шіную день світий, соньичко ясне, образи світі, коси дівочі, кавальирський стан, тай вас яко чесних, таже пробачьийте свиня. Коломия)

Кепкують із надмірної церемоніальності при виголошуванні неприличних слів.

54. Як мені свинею не бути, коли мене так люде знают? (Лучаківський)

Огризнувся п’яниця, коли його називали свинею.

55. Як сі снит свиньи, то значит щістьи. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

56. Яло му сі, як свини в дождж. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось убрався не до лиця.

[Доповнення 1910 р.] 57. Знає свиня, що диня. (Львів)

Вона їй смакує. Пор. Славейков І, 193.

[Доповнення 1910 р.] 58. Підеш свині пасти. (Нагуєвичі)

Грозять такому, що не здається до ніякої роботи. Пор. Дикарев 646.

[Доповнення 1910 р.] 59. Свиня все свинею. (Львів)

Говорять про лихого чоловіка, що не вміє бути чемним. Пор. Славейков ІІ, 107.

[Доповнення 1910 р.] 60. Як свині вечором квичьит, то вночі дощ буде. (Нагуєвичі)

Народне вірування, оперте на досвіді. Пор. Giusti 342.