Правда – Престіл

Іван Франко

Правда

1. Аби раз правду сказав, то не скаже. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що ніколи не скаже правди.

2. А правда, що вода мокра. (Поручни коло Бережан)

Запитують іронічно, коли хтось хотів скавати щось мудрого, а сказав дурницю.

3. Біду з’їдж, а правду вповідж. (Миколаїв над Дністром)

Варіант пор. І, Дідько ч. 70: Adalberg Prawda 6.

4. Бог правду видит, але не скаже. (Нагуєвичі)

Правда часом укрита для людських очей, а відома тільки Богу. Пор. Даль І, 222.

5. Бода-с так по тій правді нинішний день прожив! (Нагуєвичі)

Прокляття брехунові.

6. Була колись правда тай заржавіла. (Збараж)

Тепер панує брехня. Пор. Adalberg Prawda 33; Даль I, 367.

7. Він на правді, а ми на кривді. (Гнідковський)

Він умер, а ми ще живі.

8. Він уже на правді. (Княждвір) … а ми ще на кривді. (Лучаківський)

Значить, уже вмер.

9. Він хиба тогди правду скаже, як сі помилит. (Нагуєвичі)

Говорять про брехливого чоловіка. Пор. Adalberg Prawda 30; Даль I, 230.

10. В тім тілько правди, як на решеті води. (Городок)

Говорять про очевидну брехню. Пор. Даль І, 231; Adalberg Prawda 108. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 528.

11. За правду бють, а за неправду і діди пють. (Ількевич)

Бо діди в своїх молитвах звичайно переборщують правду. Пор. Adalberg Prawda 110.

12. За правду хоть зараз умерти, то не жьиль. (Косів)

Говорив твердохарактерний арештант. Пор. Adalberg Prawda 111.

13. За правду язик урізуют, а за мовчінку каші дают. (Борислав)

Правди не люблять, а за брехню нагороджують.

14. І за правду бют. (Гнідковський)

Правда добрий товар, але не все поплатний. Пор. Adalberg Prawda 34.

15. Мале і дурне все правду скаже. (Нагуєвичі)

Воно не видумає нічого. Пор. Тимошенко 257.

16. Не все то правда, що на весіллю ладкають. (Ількевич) … співают. (Lewicki, Petruszewicz) … плещут. (Ценів) [Доповнення 1910 р.] Ніби то всьо правда, що на весілю плещут? (Вербовець)

В весільних піснях звичайно прихвалюється життя дівоцьке і в невістках. Пор. Даль І, 229; Гильфердинг 1727; Leutsch 128; Adalberg Prawda 1.

17. He все тото правда, що в книжці пише. (Ількевич)

В книжках обік правди багато видумок. Пор. Adalberg Prawda 29.

18. Не всьо правда, що свашки ладкают. (Тухолька)

Варіант до ч. 12.

19. Не любить правди як пес мила. (Ількевич)

Про налогового брехуна.

20. Нема нині в нікім правди, йно в Бозі та в мені трошки. (Ількевич) … ні в кім … ино у мні і в Бозі … (Нагуєвичі)

Говорив циган. Пор. Adalberg Prawda 25.

21. Нема правди, вже давно вмерла. (Лучаківський)

Відповідають такому, що допитується остро, чи то правда. Пор. Славейков ІІ, 73; Носович с. 350.

22. Нема правди в світі, лише в цигана та в Бога трошки. (Кукизів)

Іронізують над брехливістю цигана або взагалі самохвалька.

23. Ні в кім нема правди, лише у мні тай у Бозі трошки. (Коломия)

Варіант до ч. 20.

24. Ніде правди діти. (Львів)

Правди не утаїти.

25. По правді сказати. (Нагуєвичі) Правду кажучи. (Нагуєвичі) … сказавши. (Нагуєвичі)

Вислів, який вставлявся в ширше речення для ствердження його правди. Пор. Даль І, 222.

26. Правда в очи коле. (Ількевич, Petruszewicz)

Правду іноді прикро слухати. Пор. Даль І, 224, 390; Славейков ІІ, 74; Liblinský 23; Muka 3065; Носович с. 411; Osm. 298; Adalberg Prawda 43.

27. Правда давніша як ми. (Гнідковський)

Що правдиве, триває довше як людське життя.

28. Правда є лише в мені тай в Бога трошки. (Кнігинин С.)

Варіант до ч. 19, 21, 22.

29. Правда на дні моря спочиває. (Теребовля)

Песимістичний погляд на брак правди на землі. Пор. Adalberg Prawda 64.

30. Правда – на cp-і ти фавда. (Нагуєвичі)

Мудрування.

31. Правда на ярмарку ціни не має. (Коломия)

На ярмарці обов’язково всі брешуть, і ті, що купують і ті, що продають.

32. Правда під порогом стоїт, а неправда за столом сідит. (Дидьова)

Нерівне цінування правди і неправди в людськім житті. Пор. Adalberg Prawda 62.

33. Правда під столом, а неправда на столі. (Миколаїв над Дністром)

Варіант до попереднього ч.

34. Правда рідкий гість. (Гнідковський)

Рідко хто говорить правду. Пор. Adalberg Prawda 56.

35. Правда розмислу не потребує. (Ількевич)

Правду можна казати, не надумуючися. Пор. Adalberg Prawda 55.

36. Правда як дві. (Ількевич, Сілець Беньків)

Значення неясне.

37. Правда, як грушка на вербі. (Сілець Беньків)

Говорять про очевидну неправду.

38. Правда як олива на верх вийде. (Ількевич)

Правда переможе брехню. Пор. Даль І, 222; Adalberg Prawda 39.

39. Правда ясніша від сонця, тай її свічкою шукати. (Гнідковський)

Безсумнівної правди дуже трудно докопатися. Пор. Даль І, 220; Adalberg Prawda 40.

40. Правди не сховаєш. (Нагуєвичі)

Вона все вийде на верха. Пор. Adalberg Prawda 76.

41. Правдива правда. (Ю. Кміт)

Дійсна правда.

42. Правди люди не люблять! (Львів)

Вона в житті не поплачує. Пор. Liblinský 24; Adalberg Prawda 14.

43. Правді давно вже віддзвонили. (Орелець)

Правду часто затаюють, а вона все виявляється. Пор. польське: Prawda szyję złamała. Adalberg Prawda 59.

44. Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою ані до порога. (Ількевич) … за поріг не вийдеш. (Львів)

Народне вірування, яке не все справджується. Пор. Liblinský 23; Bebel 41; Adalberg Prawda 70, 113.

45. Правду казати, приязнь теряти. (Гнідковський)

Правдолюбів звичайно не дуже люблять. Пор. Adalberg Prawda 48, 49, 73, 74, 78. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 356.

46. Сама правда, аби-м так здоров був! (Сіхів)

Заклинається чоловік на правдивість своїх слів.

47. Така правда на світі: у кожної мами красні діти. (Балигород)

Бо кожна мама уважає свої діти за найкращі.

48. Така правда, як вош кашле. (Lewicki, Ількевич) … кашлає. (Коломия)

Говорять про всяку неправду. Пор. Liblinský 192; Дикарев 573; Adalberg Prawda 103.

49. Так то правда, як пси траву їдять. (Ількевич) … як пес траву їсть. (Сороки)

Не цілковита правда, пес іноді таки їсть траву.

50. Тілько в тім правди, що в решеті води. (Сороки)

Говорять про всяку брехню.

51. То стара правда. (Нагуєвичі)

То всім давно відоме. Пор. Adalberg Prawda 90.

52. То така правда, як пес воду хлепче. (Ямниця)

Рідка, невеличка правда.

53. Хоць раз правду сказав! (Нагуєвичі)

Звичайно брехав. Пор. Schleicher 170.

54. Хтось би гадав, що то правда. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хто говорить неправду. Пор. Adalberg 23.

55. Хто правдов жиє, тому дихати не дає. (Нагуєвичі)

Такого люди ненавидять.

56. Хто правдов жиє, тому серце гниє. (Буцнів)

Бо він гризеться всякою неправдою.

57. Чи потрафиш ти так сказати правду, як я збрешу? (Жидачів)

Збрехати легше як сказати правду.

58. Чия правда, того й гріх. (Ясениця Сільна)

Значення невияснене.

59. Що правда, то не гріх. (Ількевич, Petruszewicz)

Правдою згрішити не можна. Пор. Adalberg Prawda 7; Носович с. 473.

60. Що правда, то ся ни бою. (Ю. Кміт)

Правду треба голосити сміло.

61. Я сі за правду не гніваю. (Нагуєвичі)

Говорить чесний чоловік, якому сказали гірку правду.

62. Як то не правда, то аби-м світа божого не видів! (Богородчани)

Заклинався чоловік на правдивість своїх слів.

63. Я там не був, де правду роздавали. (Біла)

Звиняється чоловік, якому закинули недокладне передане якогось факту. Пор. Adalberg Prawda 24.

[Доповнення 1910 р.] 64. Нема правди, вже правді відзвонили. (Старі Богородчани)

Вона давно вмерла. Пор. т. ІІ, Правда 21.

[Доповнення 1910 р.] 65. Правда в тісках, а неправда в подушках. (Старі Богородчани)

Правду в світі не раз маловажать, а неправду величають.

[Доповнення 1910 р.] 66. Правда лиш одна на світі. (Львів)

Двох правд у однім світі не може бути. Пор. Giusti 300.

[Доповнення 1910 р.] 67. Правда не згине. (Львів)

Народне вірування, що правда все переможе, кривду ти брехню. Пор. Giusti 300.

[Доповнення 1910 р.] 68. Правда у порозі, неправда з столом. (Тростянець)

Пор. вище ч. 65. Приказка взята з народної пісні.

[Доповнення 1910 р.] 69. Правді давно вже видзвонили. (Тростянець)

Пор. вище ч. 64.

[Доповнення 1910 р.] 70. Щиру правду сказав. (Львів)

Не збрехав, не потаїв правди. Пор. Даль І, 399.

Правдувати

1. Хто правдує, того здує. (Нагуєвичі)

Правда не раз виходить чоловікові на зле.

Правило

1. Я тебе набю на правило! (Дрогобич)

Правило – прилад до набивання чобіт з халявами.

Право

1. Виходжувати право. (Стрий)

Давні процеси потягали за собою неминуче, довголітнє ходження по різних інстанціях.

2. В праві тілько кінців, що в плоті дзюр. (Лучаківський)

Право можна толкувати на різні способи. Пор. Adalberg Prawo 24.

3. Де йи таке право, аби діти з грунту зсадити? (Тухля)

Нарікала вдова, коли її з мужевими дітьми викинено з мужевого грунту.

4. До права треба мати два мішки: оден грошей, а другий бачности. (Ількевич)

Виходження всякого права вимагає великих коштів і великої обережності. Пор. Adalberg Prawo 2.

5. Не виведеш му того з права. (Лучаківський)

Не виграєш процесу

6. Тут твоє песьсє право. (Нагуєвичі)

Говорять про якийсь неприємний обов’язок.

7. У нас таке право: що-с купив, то пропало. (Комарно)

Купець не обов’язаний звернути того, що купив, хоч би йому звертали гроші.

8. Де право мушу кочувати. (Довгополе над Черемошем)

Того права мушу доходити.

9. Ще-м у праві не била, а буду. (Ю. Кміт)

Говорила покривджена жінка, що була змушена удаватися до суду.

[Доповнення 1910 р.] 10. Іщи не настало тото право, жеби дівки парубков до танцю вибирали. (Ізби)

Говорять парубки, признаючи собі право вибирати дівок до танцю.

Правуватися

1. Хто ся правує, будує, а лічит, того всяка біда цьвічит. (Дрогобич)

На того сиплються всякі клопоти. Пор. Adalberg Prawować się 3, 4; Wander I, Arm 55.

Правцювати

1. Правцюй, правцюй, а дома не ночуй. (Залуче)

Хто йде так званими правцями т. є. стежками, той часто блудить і мусить ночувати в дорозі.

2. Хто правцує, тот дома ни ночує. (Kolberg Pokucie)

Варіант до попереднього числа.

Пражити

1. Як біб пражєний, так мині серце пукат. (Ю. Кміт)

Біб пражений тріскає на гарячім дні.

Празник

1. «А де йдете?» – «На празник.» – «А відки йдете?» – «З празнику.» (Нагуєвичі)

Слова «На празник» вимовляють різким голосом, а слова «з празнику» м’яким і плачливим, буцімто на празник ішли з великою певністю, що добре погостяться, а з празнику ніким незапрошені ідуть голодні і знеохочені.

2. «А що, добрий празник був?» – «Чому, хто мав ніж, хліба вжив, а я ламанцьом іно семеро з’їв.» (Стрільбичі)

Жартливе оповідання про ситий празник.

3. Буде тобі празник. (Нагуєвичі)

Іронічно – буде біда.

4. Буде ще й на наші вулици празник. (Коломия)

І ми ще дождемося доброго часу. Пор. Дикарев 640; Носович с. 43, 265. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 28. Adalberg Święto 2.

5. В г-ци, діду, празник. (Ясениця Сільна)

Висмівали діда, що прийшов у село на празник, не знаючи, коли він припадає.

6. З єднов г-цев на два празники. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] На два празники з їдною ср-ю не носи ся. (Винники)

Отже, не вистачиш; говорять до такого, що починає нараз дві роботи. Пор. Wander І, Arsch 28, 87. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Hintere 13.

7. Круглий празник. (Гнідковський)

Бійка.

8. На празник і пси збігаються. (Гнідковський)

Бо там їдять м’ясо і викидають багато костей.

9. По празнику легше на кішеню, а тяжче на голову. (Комарно)

Бо були великі видатки, а наступає нове клопотання про гроші.

10. Справити комусь круглий празник. (Нагуєвичі)

Набити патиком.

11. Справлю я ти празник, що попамятаєш руський місяць. (Лучаківський)

Наб’ю так, що будеш тямити дуже довго.

12. Який у вас празник – хиба вовка гонителя? (Буданів)

Говорять про збіговище в селі.

13. Як ідеш на празник, то наїдж сі дома. (Нагуєвичі)

Бо може таке статися, що ніхто тебе не запросить у гостину.

[Доповнення 1910 р.] 14. Не що день празник. (Львів)

Більше буває будніх днів, як празникових. Пор. Giusti 200.

Празниковий

1. Ци нема тут празникових? Мусьит на панщину йти. (Ценів)

Був десь звичай, що чужосільних празникових, які лишалися в селі три дні по празнику, гнали на панщину.

Практика

1. Я вже прібний у тій практиці. (Лучаківський)

Маю досвід у тім ділі.

Праник

1. Пере язиком, як пранником. (Kolberg Pokucie)

Про балакучу, обмівну жінку.

2. На воді-с була, не глуха-с пранника – то по шийці, то по головці, тай до дому хойці. (Миколаїв над Дністром)

Говорять до пралі, що прала довго, а напрала мало.

Прати

1. Так го прав – від світа. (Лімна)

Бив, що влізлося.

2. Я би кожного вдівця прала серед села, як бере дівку. (Ю. Кміт)

На погляд старших жінок вдовець не повинен брати дівку, лише вдову.

Працювати

1. Працює гірш тельити. (Сороки)

Насмішка над лінивою дівкою.

2. Працює як чорний віл. (Ількевич) … як мурашка. (Львів)

Про тяжку, затяжну роботу. Пор. Носович с. 411; Wander I, Ameise 1.

3. Працюй, а Бог ти допоможе. (Львів)

Упімнення неробочому чоловікові, що спускається на божу ласку. Пор. Wander І, Arbeiter 5.

4. Треба працювати, аби не бідувати. (Балигород)

Основне правило робочого життя.

5. Хто працює, той не горює. (Гнідковський)

Праця стає йому за найбільшу розривку.

Праця

1. Аби ти моя праця боком лізла! (Жидачів) … вилізла! (Нагуєвичі)

Прокляття.

2. Без праці не їсти калачі. (Гнідковський) … не будут … (Нагуєвичі)

Вільний переклад польського: Bez pracy niema kołaczy. Пор. Adalberg Praca 1; Носович с. 260; Wander I, Arbeit 109, 111; Hempel 93.

2. Дарма твоя праця. (Львів)

Даремно трудитися. Пор. Славейков І, 181.

3. За свою працю хоть напийся Яцю. (Яворів)

Видно, що невелика йому за неї плата.

4. На чужу працю губи не жалуй. (Лучаківський)

Праця тут у значенні страва, їдження.

5. Праця робит богача. (Гнідковський)

Всяке багатство плине з праці. Пор. Adalberg Praca 38: Praca pozłaca; Praca wzbogaca 43.

6. Пропала праця, як бочкою викотив. (Зіболки)

Говорить чоловік, що потерпів через повінь або градову тучу, яка винищила його збіжжя на пні.

[Доповнення 1910 р.] 7. Гірка праця, солодкий спочинок. (Львів)

Спостереження з життєвої практики. Пор. Muka 3180.

[Доповнення 1910 р.] 8. Яка праця, така плата. (Львів)

Життєва практика.

Предвічний

1. Бог предвічний, тато слічний, а мама вже не така, бо си варги обпекла, як хліб саджьила. (Деліїв)

Жартлива прямівка на тему колядки: «Бог предвічний».

Премудрий

1. Премудрий як Саламон. (Нагуєвичі)

Іронізують над чоловіком, що вдає дуже мудрого. Пор. Wander IV, Salomo 50.

Престіл

1. Спустивши ся на престіл нема що дати на стіл. (Гнідковський)

Мова про попа, що понадіявшися на церковні приноси і не дождавшися їх, не має що їсти.

2. Хто престолови служит, від престола жиє. (Гнідковський)

Мова про удержання попа, яке повинно плисти із його духовної служби. Пор. Wander I, Altar 1, 8; св. Павло І, Кор. 9, 13.