Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Питлювати – Піня

Іван Франко

Питлювати

1. Питлює як млин. (Сороки)

Про чоловіка, що говорить дуже швидко.

2. Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а хто нараз, буде зараз. (Ількевич)

Питлюється вже вимелену муку; перепущена через питель вона робиться тонша; вимелена нараз називається разовою.

Пиття

1. Питє – пожитє. (Ількевич)

На питті основуються звичайно товариські відносини.

Пиха

1. А то буде пихи на два міхи, а вуший на палець. (Мшанець)

Кепкують із убогих, а гордих, що приміром женяться між собою.

2. Збив му пиху з носа. (Нагуєвичі)

Значить утер носа, присоромив пишного чоловіка.

3. Пихи на два штихи, а вуший на палець. (Мшанець)

Штихом називається один рядок вишивання; пиха на два штихи значить надзвичайну, коштовнішу прикрасу. Приповідка іронізує над зверхньою прикрасою і внутрішньою нуждою. Пор. Adalberg Pycha 8.

4. Пихи на чотири штихи, а сорочку воши з’їли. (Гнідковський)

Виразніший варіант до попереднього. Пор. Liblinský 172.

Пихиць

1. Пихиць котє в борщ. (Жидачів)

Пихиць малює образово упадок через пошпотання. Пор. Котя 1.

Пишнитися

1. Запишнився, як свячене порося. (Лучаківський)

Свячене порося, положене поверх свяченого, справді виглядає пишно.

2. Пишнится, як нова кума. (Гнідковський)

Нова кума уважає собі нове кумство за велику честь.

Пишно

1. Най буде не пишно, коби затишно. (М. Яцків)

Про одежу й домівку. Пор. Adalberg Pyszno 1.

2. Не гляди, щоб було пишно, але щоб було затишно. (Кукизів)

Варіант до ч. 1.

3. Не пишно, аби затишно. (Ількевич) Хоть не … кой … (Гнідковський) Не пишне, но затишне. (Лучаківський)

Варіанти до ч. 1, 2; Wander I, Arm 52. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 97.

Пищати

1. Пищить як дідько в градовій хмарі. (Ількевич)

Народне вірування про те, що градова хмара порушається нечистою силою. Деякі люди, так зван хмарники, мають по народному віруванню спиняти градову хмару, в якій тоді, як кажуть, чути виразне диявольське пищання.

2. Пищить як каня. (Ількевич)

Каня – рід яструба. Відзначається пискливим криком, який звичайно віщує дощ. Пор. Adalberg Piszczeć 3.

Пияк [У І. Ф. – Піяк]

1. Лучший піяк, ніж дурак. (Ількевич)

Пор. великоруське: «По мне уж лучше пей, да дело разумей». [Фраза з байки І. Крилова «» (1808 р.). – М. Ж., 23.05.2021 р.]

[Доповнення 1910 р.] 2. Піяк, свиня – одно імня. (Вербовець)

Згірдний вислів про про п’яницю.

Півперечка

1. Ти все півперечками ходиш. (Нагуєвичі) … навправці … (Опарі)

Півперечка значить стежка півперек ниви.

Півтора

[Доповнення 1910 р.] 1. Півтора тора, тілько як вчора. (Нагуєвичі)

Відповідає сердито жінка чоловікові на питання, кілько нині напряла, не хотячи сказати йому нічого докладніше. Мабуть і вчора і сьогодні пряла дуже мало.

Пігне

1. Пігне ж то ну! (Нагуєвичі)

Передразнене закляття «Бігме ж то ну!»

Підвіяти

1. А підвіяло би ті! (Нагуєвичі)

Прокляття. Вірять, що буває нечистий вітер, що підвіявши чоловіка скривлює йому руки або ноги.

Підгір’я [У І. Ф. – Підгірє]

1. На Підгір’ю біда: йде штири ниділи на місєць а штири ділетки на корец. (Пужники)

Не велика біда, бо й скрізь те саме. Пор. Етнографічний збірник VІ, 168.

Підголити

1. Підголив і без бричьи. (Kolberg Pokucie)

Ограбував, обдер, обциганив, або зробив йому шкоду. Брич – бритва із відломка коси.

2. Я тебе тупим бричем підголю. (Матків)

Тупим бричем дуже болить. Погроза: завдам тобі велику прикрість.

Підданий

1. Хто не був ніколи підданим, той не буде добрим паном. (Ількевич)

Хто не навчився слухати чужого розказу, не зуміє розказувати іншим. Пор. Adalberg Poddany 1.

Підкувати

1. Підкуйте й мене! (Нагуєвичі)

Натяк на відому байку про жабу, що бачачи, як кують коня, надставила й свою лапку. Говорять, коли хтось вислювлює неоправдану претензію до чогось такого, що йому правно не належиться.

Підмова

1. Дати сі на підмову. (Нагуєвичі)

Послухати чиєїсь лихої ради

Підмовити

1. Підмовив мене під ліс. (Збараж)

Жалувалася дівка на парубка; отже, вийти.

Піднімати [У І. Ф. – Піднимати]

1. Піднимати кого на себе. (Гнідковський)

Робити своїм ворогом.

Підносити

1. Аж мі підносит. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік у великій злості.

Підняти

1. Підньив го на воздухи. (Нагуєвичі)

Підняв у повітря.

Підозріння

[Доповнення 1910 р.] 1. Взьили ня на підозрінє. (Криворівня)

Почали підозрівати мене.

[Доповнення 1910 р.] 2. Не маю на нього ніякого подержіньи. (Нагуєвичі)

Не підозріваю його ні в якім злім ділі.

Підошва

1. Десь підошва зітре сі, а тото ні. (Львів)

Про жіночий половий орган.

2. «Сходив єм підошви, нім єм дістав, але сходиш ти холяви, бім відбереш» – так говорит той, що позичає. (Львів)

Іронічний вислів про позичку, осягнену з тяжким трудом.

Підпал

1. Без підпалу і дрова не горять. (Ількевич)

На підпал треба дрібно поколених трісок або скапок або вугля.

Підпалок

1. Нате вам, дідуню, підпалка, вмовте пацєр за мого Міхалка. (Пужники)

Підпалок, це невеличка паляниця, спечена при живому огні перед садженням хліба в піч. Пор. Етнографічний збірник VI, 82.

Підпанок

1. Гірші підпанки як пани. (Darowski)

Старий історичний досвід.

Підпирати

1. Било попідпирати паличками, най била жила. (Ю. Кміт)

Про розламану вітром стару грушку.

2. Підпирати стіни. (Нагуєвичі)

Про людей, що стоять попід стінами в церкві або в корчмі, говориться, що вони підпирають стіни.

Підрука

1. Ні в підруку, ні в борозду. (Нагуєвичі)

При оранню парою коней лівий кінь, якого звичайно держать за уздечку, називається підручний, а правий борозний. Приповідка про нездалого коня.

Підсвистувати

1. Іде підсвистуючи. (Нагуєвичі)

Про веселого парубка.

Підсипка

1. Того міні й на підсипку мало. (Нагуєвичі)

Підсипкою називалася маленька крихта пороху, яку давніше насипали на пановку пістолета або стрільби, почім іскра, вибита курком із кременя, падучи на той порох спричинювала вибух набою в середині і вистріл. Приказка значить якусь дуже малу кількість приміром їди або хліба.

Підтик

1. Дає міні на підтики. (Нагуєвичі)

Велить догадуватися, дав якісь знаки, натяки.

Пізнати

1. Пізнав, куди стежка в горох. (Гнідковський) … куда … (Ількевич)

Про всякий досвід, особливо такий, що сполучений з певною шкодою.

2. Пізнав свій свого. (Ількевич)

Пізнали себе рівні, свояки.

3. Пізналися, як ср-а з віхтем. (Львів)

Про якусь не зовсім приємну знайомість. Пор. Носович с. 433.

4. Пізнай себе, буде з тебе. (Кобринський)

Самосвідомість найцінніша прикмета людської душі. На брамі вирочні в Дельфах стояв напис: Γνὤθι σεαυτὁν. Ювенал сказав про сю приказку, що вона є coelo discendit figendum et memori tractandum pectore. Пор. Hempel с. 31, ч. 582. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 134.

5. Пізнати дурного по сміху його. (Ількевич)

Безпідставний сміх характеризує мало мислячого чоловіка.

6. Пізнати з мови, якої хто голови. (Ількевич)

З мови пізнають, на скільки чоловік тямучий і правдолюбний.

7. Пізнати потя по полеті. (Гнідковський) … сокола по єго леті. (Гнідковський)

Потя – птах.

8. Пізнають хлопці і в калній сорочці. (Ількевич)

Кална значить брудна. Хлопці пізнаються на вартості дівки не вважаючи на те, чи вона чисто убрана, чи ні.

[Доповнення 1910 р.] 9. Пізнати лиса по хвості.

Пор. Giusti 263. Пор. т. ІІ, Лис 28.

Пізно

1. За пізно приходиш. (Ю. Кміт)

Приходиш по всьому, коли діло скінчене.

2. Ліпше пізно, як ніколи. (Нагуєвичі)

Пор. Muka 3039; Wahl II, 36; Adalberg Póżno 3. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Besser 269; Giusti 131.

3. He пізно красно ходити, коби було в чім. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Не пізно красно, коби в чім. (Снятин)

Достаток пожаданий завсіди, хоч би і в старості. Пор. Даль І, 115.

4. Ні пізно, ні рано, в самий добрий час. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось в саму пору приходить до діла.

5. Хто пізно ходит, пізно й приходит. (Ю. Кміт)

Запізнюється у всім.

6. Хто пізно ходит, сам собі шкодит. (Ількевич, Petruszewicz)

Прогавить усяке діло. Пор. Liblinský 11; Тимошенко 310; Носович с. 458. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 131, 279.

Пізьма

1. Він пізьмою на мене дише. (Кути)

Пізьма – завзяття, ненависть.

2. Має на мене якусь пізьму. (Косів)

Має на мене щось за-зле, завзявся.

Піна

1. Наточьила піни гейби решето. (Ю. Кміт)

Отже, ріка, бистра вода.

2. Щез бис, як піна на воді! (Нагуєвичі)

Прокляття. Пор. Schleicher 177.

Піня

1. Бодай тя піня взяла! (Дидьова)

Піня звичайно пеня, латинське poena, кара, тут у значенні якоїсь лихої сили.