Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

1. Вступні уваги

Іван Франко

Ось уже тринадцятий рік продовжується фундаментальна праця проф. М. Грушевського, що має мету подати українській громаді повний і суцільний, на строго наукових дослідах опертий образ історичного розвою нашого рідного краю. В р. 1898 вийшов перший том його «» як перший том «Збірника історично-філософічної секції Наукового товариства імені Шевченка»; сей перший том обіймав історію первопочинів українського народу до початку XI в. В р. 1899 вийшов другий том, що обіймав час від XI – XIII в. Сі оба томи творили кождий по одному томові «Збірника» секції в об’ємі перший 495, а другий – 403 сторін.

Третій том, виданий 1900 р., що обіймає події до р. 1340, мав уже подвійний об’єм, рівно 700 сторін. Четвертий том, що обіймав час від р. 1340 до кінця XVI в., вийшов у р. 1903 в об’ємі 532 стор. П’ятий том у першім виданні 1905 р. в об’ємі 687 стор. обіймає історію суспільно-політичного та церковного устрою і відносин в українсько-руських землях XIV – XVII вв. Ті томи були друковані у Львові накладом Наукового товариства ім. Шевченка.

Тим часом уже в 1904 р. проф. Грушевський почув себе спонуканим приступити до нового видання перших томів. І ось у р. 1904 вийшов у Львові перший том другого видання, який, обіймаючи той сам час, що й у першому виданні, має об’єм 628 сторін. Зараз слідуючого року вийшов також у Львові другий том другим виданням, розширений до об’єму 633 стор. Того самого 1905 р. вийшов у Львові третій том, розширений до об’єму 587 стор.

Відтепер автор переніс друкування своєї «Історії» до Києва, де 1907 р. вийшов другим виданням том четвертий, що обіймає політичні відносини XIV – XVI віків на 535 ст. друку. Того самого 1907 р. вийшов у Києві VI том, у якім представлено економічне, культурне та національне життя XIV – XVII вв. на 667 ст., а 1909 р. вийшов там же том VII, що обіймає козацькі часи до р. 1625, на 624 сторонах.

Для бібліографічної докладності додам, що київське видання, так само як і львівське, друкується накладом Наукового тов[ариства] ім. Шевченка, і тільки одну часть примірників, яку автор випускає в світ без фірми історично-філософічної секції товариства, він подає з означенням «Накладом автора».

З настанням конституційної ери в Росії проф. Грушевський відчув потребу познайомити ширший загал російської публіки з добутками своєї наукової роботи і видав у р. 1904 у Петербурзі свій «», написаний російською мовою. Сей «Очерк» мав значний успіх серед російської публіки, коли в р. 1907 запотребилося друге, незабаром потім і третє видання, що вийшло весною 1911 р. Доказом неабиякої наукової вартості того «Очерка» може служити й те що Петербурзька академія наук наділила за нього автора премією з фонду гр. Уварова.

Майже рівночасно з тим новим виданням «Очерка» він випустив у світ друковану в Києві «Ілюстровану історію України» з метою подати ширшій українській громаді приступно написаний огляд історії України з ілюстраціями в однім томі. Том вийшов справді показною книжкою, що має 551 стор. великої 8-ки і, крім тексту, поділеного на шість частин зі 110 параграфів, містить у тексті 399 ілюстрацій, виключно автентичних знімків із пам’яток української старовини, портретів, орнаментів або видів місцевостей.

Бажаючи причинитися до спопуляризовання великої та патріотичної праці проф. Грушевського, наскільки для сього може служити критичне та об’єктивне обговорення її змісту, я задумав роздивити зміст «Ілюстрованої історії України» в її поодиноких частях, порівнюючи його в міру потреби з тим, що подано в «Очерку» або й з тим, що сказано в просторім курсі, а також із іншими, доступними мені працями.

Приступаючи до своєї праці, я відразу почував усю її трудність із огляду на багатство та різнорідність матеріалу, згромадженого та обробленого в тих працях проф. Грушевського, але рівночасно також мав почуття моральної потреби вияснити собі самому, а далі й ширшій громаді значення тої великої, можна сказати, досі безпримірної на українськім грунті наукової праці.

Що я зважився вчинити се тепер, серед важких обставин, у яких мені доводиться жити і працювати, до сього спонукала мене головно та обставина, що, невважаючи на досить значний протяг часу, в якім поступає наукова праця проф. Грушевського, вона досі ані в нашім, ані в інших письменствах не дочекалася фахової оцінки, хоч у малій мірі відповідної до її об’єму та наукової вартості.

Відома мені німецька рецензія д-ра Мільковича на перший том «Історії» проф. Грушевського в німецькім перекладі була писана чоловіком, який у своїй власній праці про аналогічну тему дав доказ дуже малого та примітивного знання предмета, а з поважною працею проф. Грушевського обійшовся не то легкомисно, не то злобно та сторонничо. Не відома мені досі оцінка російського «Очерка» проф. Грушевського в «Присуждении наград» з фонду графа Уварова, а поза тим, оскільки знаю від самого проф. Грушевського, тільки деякі російські вчені в своїх працях робили принагідні уваги про його праці та погляди, але докладного розбору цілості хоч би лиш одної головної його праці досі ніхто не пробував узяти на себе. Розуміється, я також далекий від претензії дати повний розбір та оцінку сеї величезної праці нашого невтомного вченого, але в своїх критичних увагах буду зупинятися тільки на деяких точках та питаннях, де в мене власними науковими дослідами виробилися відмінні погляди, або де покажеться можність доповнити де в чім те, що зробив проф. Грушевський, або хоч би тільки зазначити недогляди в його праці.

Беручи за вихідну точку своїх критичних уваг «Ілюстровану історію України» як пробу дати повний образ історичного розвитку нашого народу в його мові без великого історичного апарату, так сказати, як результат студій, згромаджених у просторім курсі, я з конечності речі мушу на кождім кроці обертатися до того курсу, а в дальшій лінії до джерел, на яких основуються погляди автора.

Російського «Очерка» доторкаюся тільки принагідно, головно при обговорюванні історії XVII – XIX віків, яких не оброблено ще в просторому курсі.


Примітки

З настанням конституційної ери в Росії… – Маються на увазі зрушення в соціально-економічному ладі країни після реформи 1861 р., коли завершився процес формування української буржуазної нації, яким обумовлювалось право на існування національної мови і культури.

…премією з фонду гр. Уварова… – Премія заснована у 1857 р. при Академії наук на кошти відомого російського археолога графа Олексія Сергійовича Уварова (1825 – 1884).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 47, с. 417 – 420.