1. Стан Галлії в часи Цезаря
Юлій Цезар
Переклад Івана Франка
Не зайвим видалось мені отут
Про галлів і герман обичаї сказати,
І чим вони різняться між собою.
У Галлії не лиш у всіх містах
Та по всіх селах і по всіх усюдах,
А майже в кождім домі сторонництва
Та їх провідники, що їх осуд мають
Найвищую повагу й своїм судом
Кермують справи та змагання всі.
Здається, що причина тих порядків
Лежить у давній давнині, аби
Ніхто з поспільства в посторонніх сил
Проти вельмож своїх підмоги не просив.
Бо ж кождий із вельмож повинен своїх
Від гноблення та дурення чужих
Охоронять, а як не так робив би,
То жадної не мав би в них поваги.
Отсей порядок у всій Галлії,
А ділиться вона на дві частини.
Коли я вперве в Галлію прибув
Одної сторони провідниками
Були, знай, едуї, а другої – секвани.
Коли ті другі менше вартими
Себе почули, бо від давніх літ
Все в едуїв була найвища власть
І їх прислужників було багато,
Секвани припрягли собі германів,
Великими до себе похвальбами
Й обіцянками припровадили
Аріовіста. Після многих битв
Щасливих, вирізавши в едуїв
Всю шляхту, виросли в такую силу,
Що більшу часть прислужників до себе
Від едуїв перетягли й побрали
Закладників, синів начальства їх,
І змусили їх присягать прилюдно,
Що жадних намірів проти секванів
Не матимуть, а часть грунтів суміжних,
Здобутих силою, в посіданні їх лишать,
І стануть першими у Галлії секвани.
Отся біда спровадила у Рим
Дівітіака, що приїхав у сенату
Просить підмоги, та вернув ні з чим.
Коли ж до Галлії я потрудився,
Змінилися порядки значно там:
Закладників звернено едуям,
Прислужники їх давні повернули,
Нових понавертав я теж до них,
Так, що сполучені приятельством із ними
Жили, здавалося, в відносинах
Далеко ліпших, заряд мали також
Справедливіший, ніж до того часу,
Бо все йшло в них далеко поважніше
Та достойніше, як зреклись секвани
Свойого провідництва.
На їх місце
Настали реми. Бо були такі,
Що хоч у мене ніби ласку мали,
Та задля давніх ворожнеч ніяк
Лучиться з едуями не хотіли
Й воліли з послухом іти до ремів,
Ті пильно берегли їх справ і так
Свою нову та неждано набуту
Повагу зберігали. Стан такий був
Тоді, що перше місце едуї
Займали, друге ж у достойності
Та в нашій приязні займали реми.
Примітки
Реми – одне з наймогутніших бельгійських племен на р. Матроні. Найбільші міста ремів Дурокортор (тепер Реймс), Дуроката-лауни (тепер Шалон на Марні).
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 442 – 443.