Каміл і фаліски [395 р. до р. Х.]

Діон Кассій

Переклад Івана Франка

Облягали фалісків римляни

І були б ще довго облягали,

Якби не слідуюча пригода, –

Це боги ж їм сей раз помагали.

Був учитель у фалісків годних.

Що вчив много дітей благородних.

А була облога така млява,

Що фаліски що хтіли робили,

Діти ж, мовби й не війна кровава,

Як уперед, до школи ходили.

От учитель, не знать, чи сердитий,

Чи для зиску або для похмілля,

Вийшов із дітьми за міську браму

Й запровадив їх аж до Каміля.

«Отсе, – каже, – віддаю все місто

Тобі в руки, милостивий пане,

Бо батьки, що б’ються без потреби,

Бачачи, що діти їх у тебе,

Будуть лиш на діти озираться

Й перестануть тобі опираться».

Та не вспів учитель сим нічого,

Бо Каміл, що в римській чесноті зріс,

Не одно в погоді та сльоті зніс,

Таке слово вимовив до нього:

«Людської фортуни зміни знаю

І від зради влади не бажаю».

І замість учителя почтити,

Велів руки взад йому зв’язати,

Хлопчиків за ним велів пустити

І назад його до міста гнати.

Се побачивши, фаліски годні

Поступили так, як благородні:

Хоч ще запасів доволі мали

Й було місто укріплене щільно,

Вони опору заперестали,

Піддались Камілу добровільно,

Бо в нім пана доброго пізнали.

14/VIII

Примітки

Автограф № 430, с. 281 – 282.

Каміл Марк Фурій (бл. 447 – 365 рр. до н. е.) – полководець і політичний діяч Стародавнього Риму.

Фаліски – італійське плем’я, що жило в південній Етрурії.

У І. Франка цей епізод датовано 361 р. до н.е., але, здається війна Каміла з Фалеріями ўула в 401 – 395 рр. до н.е.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 195 – 196.