Віріпляка – богиня подружньої згоди в Римі

Валерій Максім

Переклад Івана Франка

Як між мужем і жоною трапилась невдяка

Йшли обоє в храм богині – звалась Віріпляка;

На найстаршім був осідку в римськім Палатині, –

Нечисленні жерці й жриці служать там богині.

Нечисленні, та їх служба спасенна та дужа:

Беруть жінку в допит жерці, але жриці мужа;

Яка була кість незгоди, зараз стане видно, –

Мужу часом ніяково, жінці часто стидно.

Муж, забувшись, із невваги не раз не догодить.

Хоч образить поверхово, ніколи не вшкодить;

Жінка закипить частіше – гнівна чи недужа,

Тож перший завіт богині: «Перепроси мужа!»

Примітки

Автограф № 430, с. 411 – 412.

Віріпляка – Юнона.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 287 – 288.