Татуньо – Терпець
Іван Франко
Татуньо
1. Вам татуню свєто в голові, а мені сі фузія трафлєє. (Тернопіль)
Варіант до Тато ч. 43.
2. Мій татуньо меже двома хлібами вмер: старого не було, а нового не дочекав. (Коломия) [Доповнення 1910 р.] Мій тато межи хлібами вмер: старого не було, нового не дочикав. (Вербовець)
Варіант до Тато ч. 9.
3. Татуню, мамуню, беріт сірак і гуню! (Мшанець)
Натяк на оповідання про вівчаря, якого стадо напали вовки, а він з гори кликав родичів, щоби йшли боронити його стада.
4. Татуню, та то мйисо, то сі розтьигне. (Миколаїв над Дністром)
Говорила дівка до батька, який не хотів віддати її замуж за парубка з великим х-єм для того, що в неї мала п-да.
5. «Татусю! Коли буде конець біді?» – «Аж чоловік умре, паноньку!» (Водники)
Відповідь селянина панові.
6. Що татуньо зарідили, то мамуні мусьит. (Яворів)
Жінка мусить слухати чоловіка.
Таця
1. Не тебе беру, Тацю, йно твою працю. (Лучаківський)
Варіант до т. II, Наця ч. 2. Таця – пестливе ім’я замість Тетяна.
2. Ни любят Тацю, а любят працю. (Ю. Кміт)
Не люблять дівки самої задля її особи, але люблять її віно й її робочу силу.
Тачки
1. Беріт його на тачки, везіт його в бодачки! (Нагуєвичі)
Кепкують із лінивого чоловіка, що вилежується в робочий день.
Тварь
1. Всьої тварі по парі. (Кобаки)
Переважна часть звірів і людей жиє парами.
Твердий
1. На твердий сук острий топір. (Гнідковський)
Велику трудність переламаєш тільки великим зусиллям.
2. Твердий як зелізо. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка незломної волі. Пор. Adalberg Twardy 8.
3. Твердий як кість. (Нагуєвичі)
Говорять про упертого, немилостивого чоловіка, якого ніякими просьбами не діймеш. Пор. Wander II, Kochen 37.
4. Твердий як камінь. (Нагуєвичі)
Говорять про твердосердого, упертого чоловіка. Пор. Adalberg Twardy 3.
5. Твердий як кремінь. (Нагуєвичі)
Варіант до попереднього числа. Пор. Erasm 73; Adalberg Twardy 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 365.
6. Твердий як скала. (Нагуєвичі)
Варіант до попереднього числа. Пор. Adalberg Twardy 7.
7. Хто в що твердший: шляхтич у вуха, хлоп у груди, а жид у пєти. (Пужники)
Жартлива характеристика різниці трьох народностей: шляхтич у зимі носить вуха голі, русин носить сорочку з розпором на грудях, так що груди видно чи зима, чи літо, а жид ходить у патинках, із яких визирають голі п’яти. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 163.
8. Що найтвердійше на лупліньи? Х-й, бо мама татови вже двацят літ лупя, а ще лиш оттілько облупили. (Жабє)
Жартлива загадка, і не менше жартлива відповідь. Уступ з оповідання про дотепну дівчину і недотепного багача, яким пан задавав загадки. На питання, що найтвердіше на лупління, багач відповів, що коза, бо як у мене коза здохла і полежала три дні, то я за три дні не міг її облупити. Натомість дівчина відповіла як вище.
Твердити
1. Або твирдіт, або пустіт! (Пужники)
Приказка основана на анекдоті про твердий польський шлюб. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 256.
Тверезий
1. Тверезий як швець. (Сілець Беньків)
Жартлива поговірка. Швець звичайно буває п’яний.
2. Що тверезому на умі, то п’яному на язиці. (Ількевич, Petruszewicz)
П’яний чоловік дістає звичайно дар вимови, і виговорює те, що би по-тверезому не сказав нікому. Пор. латинське: In vino veritas; Гильфердинг 3474; Тимошенко 196; Wander III, Nuchtern 4; Čelakovský 188; Носович с. 474; Adalberg Trzezwy 1; Brzozówski Trzezwy 1; Záturecky VI, 292.
[Доповнення 1910 р.] 3. Не любит тверезого пєний, розумного дурний, доброго злий. (Тростянець)
Життєві контрасти ненавидять себе і борються з собою.
[Доповнення 1910 р.] 4. Тверезісінький, як перед святим причастєм. (Ізби)
«Тверезісінький» замість зовсім тверезий.
Твоє
1. Най буде твоє на верха! (Нагуєвичі)
Говорить чоловік до свого суперника, не бажаючи з ним далі перечитися.
2. Не твоє сі меле. (Нагуєвичі)
Не про тебе говориться. Пор. Liblinský 2152.
3. Що не твоє, подивися тай положи. (Комарно)
Жартливо остерігають злодійкуватого чоловіка.
Творитися
1 Не творит сі до нього, буцім го й не знає. (Нагуєвичі)
Не говорить до нього, навіть не обертається до нього.
Текля
[Доповнення 1910 р.] 1. Текльи – бекльи. (Вербовець)
Дразнення у формі мудрування. Бекля – плакса.
Текти
1. З одного боку тече, з другого пече. (Старі Богородчани)
Характеризують нещасливе положення чоловіка, якому докучають різні напасті.
2. На мене не тече. (Нагуєвичі) … капає. (Голобутів)
Я не маю чого квапитися.
3. Тече як з цівки. (Нагуєвичі)
Говорять про рясний дощ.
Текуцький
1. Ци тото текуцький піп за тебе зробит? (Березів)
– село коло Космача, Косівського повіту, де ніколи не бувало попа. Отже текуцький піп зробить значить стільки, що ніхто не зробить.
Теленити
1. От теленит ні сьикої ні такої. (Kolberg Pokucie)
Говорить, плете ні се, ні те.
Телепати
1. Аж мнов телепає, такий єм лютий. (Нагуєвичі)
Говорить сердитий чоловік, що трясеться зі злості.
2. Телепає сі, як трепетів лист. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що трясеться від зимна або в лихорадці.
Телитися
1. Не втелю ти сі тим, коли того нема. (Нагуєвичі)
Говорить жінка чоловікові, коли той домагається від неї чогось такого, чого вона не може йому дати.
2. Тели ся хоть єсь не тівна. (Гнідковський)
Образово: дай, хоч не маєш нічого.
Телиця
1. Телиця яловая. (Ількевич)
Говорять образово про незамужну дівку.
Теличка
1. Теличка неліпочка, уліпила тельи недоростком. (Раранче)
Жартливо говорять про мале теля від малої корови. Неліпочка здрібніле від неліпа в значенні: негарна, малоросла.
Теліпатися
1. Шири-мири теліпают ся, наші з дому вибирают ся. (Сілець Беньків)
Теліпаються довгі одежі, спідниці та кафтани.
Теля
1. Дай Боже нашому теляті вовка спіймати. (Львів)
Кепкують із чоловіка, що з малими засобами береться до великого діла.
2. Добре теля дві корови ссе, а зле ані єдної. (Lewicki)
Доброму чоловікові кожний поможе, а лихому ніхто.
3. Коли навернеться теля ссати, то буде люде врікати. (Добросин)
Народне вірування, що теля, яке раз перестане ссати, а по якімось часі знов верне до корови, буде недобре на перехід.
4. Ласкаве теля дві корові ссе, а буйне жодної. (Ількевич)
В дослівнім значенні: ласкаве теля кожна корова припустить до себе, а буйне, таке, що дуже тупкає, кожна відбиває. В образовім значенні пор. вище ч. 2. Пор. Даль II, 164.
5. Ласкаве теля дві мами ссе. (Petruszewicz) … корови … (Мінчакевич)
Доброго чоловіка усі запомагають. Пор. Симони 1453; Wander II. Kalb 44; Čelakovský 96.
6. Ляда теля на мене хвіст підносит. (Довге)
Говорить чоловік обурений тим, коли недоросток ображає його.
7. Міське телятко розумнійше, як сільське дитятко. (Darowski)
Образово говорять про міських дітей, які звичайно мають більші знання, ніж сільські. Пор. Носович с. 348; Haller II, 80; Симони 1182; Adalberg Cielę 14.
8. Ой ти необлизане теля! (Мшанець)
Говорять про невмиту або невродливу дитину. Пор. Adalberg Cielę 18.
9. Покірне теля дві мами ссе, а дідько лисий одної не виссе. (Кукизів)
Дідько лисий тут у значенні будливого бичка, якого кожна корова відбиває від себе. Пор. Гильфердинг 1142, 3129; Schleicher 167; Славейков І, 250; II, 56; Даль І, 319; Krumbacher 97; Тимошенко 291.
10. Рушило мертве теля хвостом. (Львів)
Кепкують із недотепного чоловіка, що силкується сказати щось дотепне. Пор. Симони 1608; Adalberg Cielę 21.
11. Се теля – назимятко. (Раранче)
Говорять про теля, що родиться восени.
12. Силуване теля нездале. (Орове)
Телята зразу користуються повною свободою, їх не припинають у стаєнці. Теля, припинане змалку, не росте добре.
13. Теля в ср-і, а баба довбню лагодит. (Снятин)
Ще теля не вроджене, а баба лагодиться його вбити.
14. Теля не знає ся на пирогах. (Ількевич)
Образово говорять про чоловіка, що не знається на якійсь речі.
15. Теля ще десь, а різник ножа острить. (Сілець Беньків)
Говорить про чоловіка, що числить на зиск із діла, якого ще не зачав.
16. Через бабині телята не мож в город подивити ся. (Ількевич)
Натяк на байку про вовка, що дивився в город, у якім паслися телята, і на бабин крик мусів утікати. Говорять про чоловіка, якому через якусь дрібницю не вдасться іншому зробити кривду.
17. Через твоє тельи не можна сі в сад подивити. (Сороки)
Варіант до попереднього числа.
18. Я так як тельи, а ви так як лошьи: ви пєте, коли хочете, а я коли маю. (Комарно).
19. Говорив тверезий чоловік до п’яниці.
Телячити
1. «Чи не телячили ви мого видятка?» – «Ой там задерло лози тай побігло в хвіст.» (Darowski)
Жартлива гра слів з переставленням коренів, замість: Чи не бачили ви мого телятка? – Ой там задерло хвіст тай побігло в лози.
Темлювати
1. Темлює тобов туди, куди не треба. (Нагуєвичі)
Темлювати в значенні кидати і то кидати при помочі лихої сили.
Темний
1. Темний як табака в розі. (Дрогобич, Станіславів)
Не знає нічого, неписьменний. Пор. Adalberg Ciemno 14. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 58.
2. Темному й сонце не поможе. (Теребовля)
Сліпий і при сонці не бачить.
Темно
1. Так темно, що хоть в морду бий. (Жидачів)
Жартливо говорять про темну ніч. Пор. Adalberg Ciemno 3.
2. Так темно, що хоць у писок бий! (Іванівці Ж.)
Варіант до попереднього числа.
3. Так темно, що хоть очи вибири. (Жидачів)
Говорять про дуже темну ніч. Речення еліптичне: якби чоловікові вибрав очі, то би так само не бачив нічого, як і в цю ніч. Пор. Adalberg Ciemno 1.
4. Темно ся, хоць очи вибери. (Гнідковський)
Варіант до попереднього числа. «Темно ся» і «видно ся» фальшиві аналогії замість: «видиться» і «не видиться». «Ся» при прислівниках синтактично зовсім непотрібне.
5. Темно ся як в розі. (Гнідковський)
Говорять про темну ніч, або темне, замкнене місце. Пор. Славейков II, 180
6. Темно, хоть в писок бий. (Лучаківський)
Говорять про темну ніч. Варіант до ч. 1, 2.
7. Темно як в г-ци. (Нагуєвичі)
Говорять про темне місце, приміром комору або пивницю. Пор. Wander I, Arsch 22.
8. Як темно, то добре бити, бо не буде ніхто свідчити. (Іванівці Ж.)
Обезпечує себе чоловік, охочий до бійки.
Тень
1. Тень-тень, аби вбити день. (Мінчакевич) … збути … (Ількевич, Petruszewicz)
Говорять ліниві робітники, що роблять поставкуючи і дожидаючи вечера.
2. Туди тень, туди тень, тай минув день. (Стоянів)
Говорить чоловік, що провів день у різнородній дрібній роботі.
[Доповнення 1910 р.] 3. Тень – тень, щоби скорше минув день. (Тростянець)
«Тень – тень» у значенні робити як будь, недбало або ліниво.
Теньгий
1. Така теньга, як гармата. (Нагуєвичі)
Говорять про рослу, сильну дівку.
2. Така теньга, як стодола. (Жидачів)
Говорять про рослу, замашну дівку.
Тепер
1. За «тепер» дякує, а за «ще» просит. (Миколаїв над Дністром)
Життєва практика: за теперішнє добро люди дякують, а будущого просять.
2. Не тепер то сі діяло. (Нагуєвичі)
Говорять про давню бувальщину.
3. Не тепер по гриби ходити, а тогди, як будут родити. (Белелуя) … в осени … (Карлів)
Говорять такому, що весною ходить по лісі, нібито шукаючи грибів, і взагалі такому чоловікові, що не в пору починає якесь діло.
4. Тепер за гроші й до неба зайдеш. (Снятин)
Характеризують теперішній час, коли буцімто все продажне, за гроші все можна дістати.
5. Хоть не тепер, то в четвер. (Ількевич)
Говорять про річ, про яку думають, що певно станеться. Пор. Носович с. 378.
[Доповнення 1910 р.] 6. Тепер все за гроші, лише рідна мама ні. (Тростянець)
Загальна характеристика: теперішні часи продажні.
Теплий
1. На Теплого Олекси риба хвостом лід розбиває. (Черкаси)
Свято Алексія, що припадає 17 марта старого стилю, називають Теплим Олексою.
2. Тепле ваше, паноньку, слово. (Ількевич)
Говорила баба, коли пан обіцяв їй дати на зиму теплу одежину.
3. Ще троха теплий. (Нагуєвичі)
Говорять про ледве живого чоловіка. Пор. Wander II, Leben 275.
Тепло
1. Ні тепло, ні холодно. (Нагуєвичі)
Говорять про стан уміркованої теплоти, коли не дошкулює ні тепло, ні холод. Пор. Дикарев 298; Adalberg Ciepły 1.
2. Так тепло, аж пара кости ломить. (Ількевич)
Говорять про острий мороз.
3. Тепло, аж з носа текло. (Яворів)
Говорять про холодний день.
4. Тепло, шо тебе той потрісає. (Kolberg Pokucie)
Говорять про мороз, від якого чоловік дріжить.
5. Тепло як за лихим паном. (Ількевич)
Іронічно про мороз, що докучає як лихий пан.
6. Тепло як у бані. (Ількевич)
У бані бував парно і душно; говорять про велику спеку. Пор. Adalberg Ciepło 3; Brzozówski Ciepło 6.
7. Тепло як у псярні. (Лучаківський)
Говорять про холодну кімнату.
Тера
1. Де піде Тера, все їй гірка вечера. (Ількевич)
Тера скорочено замість Тереса. Говорять про нещасливу жінку, що ніде не може знайти теплого місця.
2. Де піде Теря, то всюди гирка вечеря. (Мінчакевич)
Варіант до попереднього числа.
Терен
1. Терном би ти дорога заросла! (Крехів)
Прокляття. Кленуть лихому чоловікові, що виходить із села.
Тереса
1. Тереса, Тереса, вижени того песа! Бо я дочка ксьондза, в мене перстені з самого мосьондза. (Кобаки)
Кепкували із ніби освітченої, а властиво сполонізованої попівської дочки.
Терететено
1. Терететено! буду приндіти! (Гнідковський)
Натяк на народне оповідання про жінку, що не хотіла прясти, а коли за те чоловік запер її на всю ніч у холодній коморі, де вона дилькочучи від морозу і цокочучи зубами говорила, щоб дати їй веретено, то буде прясти.
Терешко
1. Здоров Терешку в новій сорочці! (Darowski)
Жартливе поздоровлення хлопця, якому в неділю дали нову сорочку. Пор. Симони 1071.
Терликати
1. Затерликає, тай проликає. (Гнідковський)
Говорять згірдно про музику, що любить пропивати зароблені гроші.
2. Що затерлигав, то пролигав. (Kolberg Pokucie)
Говорили про музику п’яницю.
3. Що затерликає, то зараз проликає. (Лучаківський)
Варіант до ч. 1.
Терлиця
1. Чи принести терлицю? (Косів)
Таким питанням зупиняють надто балакучого чоловіка, якого не можна переговорити.
Термедія
1. Мав єм з тим троха термедії. (Дрогобич)
Мав з якимось ділом трохи клопоту.
2. Там така термедія була, що не дай Боже! (Нагуєвичі)
Термедія в значенні гармидер, галас, сварня. Слід народної пам’яті про веселі інтермедії, які колись виставлювано на ярмарках і відпустах.
Термітє
1. Єкес ми термітє назначили. (Жабє)
Термітє дослівно паздір’я або сміття. Гуцули називають також «термітєм» термін на судову розправу.
Тернина
1. Волів бим тернину в нозі, ніж його в домі. (Ценів)
Говорять про уприкреного свояка або слугу, якого раді позбутися з дому.
2. Тернина грушок не родить. (Ількевич)
Тернина лихий корч, який не вродить благородного плоду.
3. Тернина фіги не родит. (Мінчакевич)
Варіант до попереднього числа. Пор. Adalberg Ciern 5.
Терновий
1. І на терновім огни би не горів. (Нагуєвичі)
Говорять про дуже лихого, непосидючого чоловіка. Давній звичай велів упирів палити на терновім огні.
2. Тернова до Бога дорога. (Гнідковський)
До щастя чи земного, чи загробового прикра, трудна дорога.
Терпен
1. Терпен спасен. (Гнідковський)
Терпіння і мовчання стають чоловікові у великій пригоді у всіх трудностях життя. Пор. Симони 1158; Носович с. 461; Гильфердинг 3219.
2. Хто терпен, тот спасен. (Lewicki, Ількевич, Petruszewicz)
До спасення т. є. очищеня душі доходиться працею і терпливістю, Пор. Wander I, Aushalten 3, 4; Славейков II, 71; Adalberg Cierpliwy 4.
Терпець
1. Вже ми терпцю не стає. (Нагуєвичі)
Говорить знетерпеливлений чоловік, якому щось дуже докучило. Пор. Wander I, Geduld 181.