Тішитися – Торба
Іван Франко
Тішитися
1. Бода-с сі ним не натішив! (Нагуєвичі)
Кленуть батька, що має збиточну дитину.
2. Не тіш ся зимному теплу, а панському приходу. (Войнилів)
Панський прихід рідко коли віщує щось добре.
3. Не тіш ся людськов бідов, бо твоя ходит за тобов. (Жерниця)
Говорять злорадному чоловікові, що тішиться чужим лихом.
4. Ни тіш сі з чужої пригоди, бо й сам в ні бути можеш. (Kolberg Pokucie)
Та сама думка, що в попереднім, вислівлена іншими словами.
5. Так сі тішу, що аж нікуди. (Нагуєвичі)
Не тішуся зовсім.
6. Так сі тобов тішу, як дідько сухов вербов. (Коломия)
Жартує чоловік, побачивши старого, доброго приятеля.
7. Так ся буде тішити, як лихий (vel кадук) сухов вербов. (Крехів)
Буде тішитися чимось злим, чужим нещастям.
8. Тішит сі, ги дідько цвиком. (Львів)
Тішиться якоюсь дурницею.
9. Тішитсі, як вітер капелюхом. (Миколаїв над Дністром)
Бавиться чимось таким, що дразнить іншого.
10. Тішит сі, як дурний вонучков. (Жидачів)
Тішиться якимось глупим жартом.
11. Тішить ся, як би го бузько носом іськав. (Ількевич)
Не велика приємність.
12. Тішиться, як жид пархами. (Ількевич) Тішит сі, гей … (Жидачів)
Не велика потіха. Пор. Adalberg Cieszyć 13.
13. Тішить ся, як німий котєтами, а дурний внуцями. (Глещава)
Тішиться чимось маловартним, тішиться без причини.
14. Тішит ся, як циган цвячком. (Сапогів)
Тішиться з дрібної речі. Варіант до ч. 8.
15. Тішит ся, як чорт сухов вербов. (Іванівці Ж.)
Тішиться чужим лихом. Варіант до ч. 6, 7.
16. Тішу сі, що мі тато зробив. (Матіївці)
Говорив чоловік, задоволений своїм життям.
17. То мене не тішит. (Львів)
Це мені не до вподоби.
18. Утішив сі, як не знати чим. (Нагуєвичі)
Зрадувався якоюсь приємною вісткою.
19. Як ти ся тішиш, вороги ся смутять; як ти ся смутиш, вороги ся тішать. (Ількевич)
В селі між сусідами панує часто ворожнеча, що обопільно затроює їм життя.
20. Я сі тішу, але по тиху. (Миколаїв над Дністром)
Не даю пізнати по собі своєї радості.
21. Я так сі тішу, як пес літі сі тішит, бо як залізе у коноплі, то каже: «ге-ге!» (Миколаїв над Дністром)
Тішуся з малої причини.
[Доповнення 1910 р.] 22. Тішит сьи, як кухар вср-ов трісков. (Вербовець)
Кепкують із такого, що тішиться дрібницею.
Ткач
1. Ото ткач (варіант: То ми ткач) – нитка рве сі, а він в плач. (Винники) Ткач – рве сі нитка, а він в плач. (Винники)
Ткачеві звичайно байдуже, чи нитки міцні, чи не міцні.
[Доповнення 1910 р.] 2. Що ткач, то брехач. (Старе Місто)
Народний погляд про всяке ремесло, що ремісник без брехні не може доробитися.
Тлінь
1. Іно тлінь з нього. (Нагуєвичі)
Говорять про змарнілого, схорованого чоловіка.
2. Став такий, як тлінь. (Нагуєвичі)
Варіант до попереднього числа.
Тлустий
1. Нім тлустий зсохне, то худий здохне. (Ясениця Сільна) … зисхне … (Нагуєвичі) … схудне … (Petruszewicz)
Поки багатий збідніє, то бідний змарніє. Пор. Даль І, 95.
2. Тлустий як опецьок. (Нагуєвичі)
Говорять про грубого, заживного чоловіка. Опецьок – простір між печею і стіною.
3. Тлустий як свиня. (Львів)
Говорять про товстого, череватого чоловіка. Пор. Záturecky VI, 61; Adalberg Tłusty 12.
4. Тлустому то і вода на смалец іде. (Монастирок)
Товстий чоловік потребує не багато їсти, щоб товстіти ще більше.
[Доповнення 1910 р.] 5. Тлустий і моцний найборше гине. (Нагуєвичі)
Бо товстого найборше апоплексія рушить, а міцний найскорше найде собі напасть.
Тлустість
1. Пішла позичати тлустости до масности. (Нагуєвичі)
Загадкове речення замість: позичати солі до масла.
То
1. Аби того ни видати, ни чювати! (Ю. Кміт)
Говорять про всяке лихо.
2. А в тім, як собі хочеш. (Нагуєвичі)
А в тім у значенні: а з рештою.
3. Без того сі не обійде. (Нагуєвичі)
Говорять про всяку потрібну річ.
4. Вже я собі з тим дам раду. (Нагуєвичі)
Упораюся з тим ділом.
5. В тім ціла річ. (Нагуєвичі)
Це головне дідо, в тім суть речі.
6. В то мені грай! (Нагуєвичі)
Це мені говориш до ладу, до вподоби. На це діло я згідний.
7. До того не дійде. (Нагуєвичі)
Це не сповниться.
8. З тим він собі не дасть ради. (Нагуєвичі)
Цього діла він не подужає.
9. З тим не дійдеш до ладу. (Нагуєвичі)
Говорять або про якесь діло, якого чоловік не впорає, або про чоловіка, з яким не дійдеш до згоди.
10. З тим ти собі дай спокій! (Нагуєвичі)
Таким способом зі мною не поводься.
11. Йому не до того. (Нагуєвичі)
Це йому не в голові, він зайнятий чимось іншим.
12. Коли то ще буде? (Нагуєвичі)
Запитують у значенні: це не зараз буде.
13. Мині до того. (Крехів)
Це мене цікавить, це мені приємно.
14. Най то йде з тимой чьисом! (Нагуєвичі)
Говорять про всяке минуле лихо.
15. На тім ще не конець. (Нагуєвичі)
Говорять про всяке недовершене діло.
16. Не в тім річ, а ось у чім. (Нагуєвичі)
Говорять чоловікові, що перескакує з одної речі на другу.
17. Не на то йде. (Нагуєвичі)
Пішло на якусь велику річ замість малої.
18. Не на то-м сі родив, аби-м на світі бідив. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, шукаючи собі ради в своїй біді.
19. Не на то сі заносит. (Нагуєвичі)
Заноситься на щось інакше, як ти сподіваєшся.
20. Не на то я робив, аби ти марнував. (Нагуєвичі)
Говорить батько до марнотратного сина.
21. Не о то міні ходит. (Нагуєвичі)
Не про це я питаю або дбаю.
22. Ні з того, ні з сього паль єден другого. (Нагуєвичі)
Без ніякої рації побилися два між собою. Пор. Даль І, 204.
23. О тім потім. (Львів)
Про це буде мова пізніше. Пор. Liblinský 196.
24. Ти мене тим не страш, бо я того не бою сі. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік чоловікові, що страшить його чимось не страшним.
25. Тим мене не здуриш. (Нагуєвичі)
Дармо обіцюєш мені це або те.
26. Тим я тобі кінцьи доїду. (Нагуєвичі)
Грозить чоловік чоловікові.
27. Ти собі то так міркуєш, а я инакше. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік свойому суперникові.
28. То в мене за дармо. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, ударивши другого в лице або вилаявши його.
29. Того в мене не купити. (Нагуєвичі)
Я тим не дорожуся.
30. Того ти сі не спекаєш. (Нагуєвичі)
Цього лиха не позбудешся ніяк.
31. То міні байдуже. (Нагуєвичі) … байбарзо. (Нагуєвичі)
Я про це не дбаю.
32. То міні десь гримит. (Нагуєвичі)
Це мене не лякає ані не тішить.
33. То міні до хреню потрібне. (Нагуєвичі)
Це мені не потрібне, це мені прикре, але не приємне.
34. То міні не до смаку. (Нагуєвичі)
Це мені не до вподоби.
35. То міні не до шмиги. (Нагуєвичі)
Це мені не до ладу.
36. То міні не першина. (Нагуєвичі) … першинка. (Нагуєвичі)
Це мені не перший раз трафляється.
37. То міні не яло сі. (Нагуєвичі)
Це мені не випадає робити.
38. То не мій звичай. (Нагуєвичі)
Я так не звик робити.
39. То тобі так не мине ся. (Нагуєвичі)
Це тобі не уйде безкарно.
40. То хиба Бог знає. (Нагуєвичі)
Цього я не знаю і інші люди не знають. Пор. Славейков I, 163.
41. То ще з того до великої біди прийде. (Нагуєвичі)
Говорять про якусь малу причину, з якої виходить велике лихо.
42. То ще колись буде. (Нагуєвичі)
Відповідають на погрозу, або обіцянку чогось неблизького.
43. Ци з тим, ди без того, на одно вийде. (Нагуєвичі)
Говорять про всяку байдужу річ.
44. Як бим того ни взяла, з чого бим газдувала. (Ю. Кміт)
Говорить жінка про своє придане, що принесла чоловікові.
45. Як з тим, так без того. (Нагуєвичі)
Говорять про маловажну річ, без якої можна обійтися. Пор. Носович с. 473, 481.
46. Я на то не ласий. (Нагуєвичі)
На це мене не кортить.
47. Я на то не цікавий. (Нагуєвичі)
Це мене не цікавить, мало обходить.
48. Я на то, як на літо. (Нагуєвичі) … як пчола … (Нагуєвичі)
Я тому рад, це мені робить приємність.
49. Я о то не стою. (Нагуєвичі)
Не обстаю при тім, не домагаюся того.
50. Я собі з того нічого не робю. (Нагуєвичі) … си … нич … (Ю. Кміт)
Це мене не турбує.
51. Я собі тим не кривдую. (Нагуєвичі)
Не нарікаю на це.
Товар
1. Добрий товар найде купцьи. (Нагуєвичі)
Образово: добрий чоловік знайде собі все місце між людьми. Пор. Záturecky VІІ, 289; Wander IV, Waare 47, 49, 52, 55, 59.
2. Добрий товар сам сі хвалит. (Нагуєвичі)
Добрий чоловік не потребує сам себе хвалити, бо його життя само стає його похвалою. Пор. Schleicher 184; Adalberg Towar 1; Wander IV, Waare 57, 58.
3. За добрим товаром назвут тя паном. (Лучаківський)
Во доброго товару кожний шукає і віддає честь тому, хто його продає.
4. З добрим товаром сьиду й за валом. (Яричів) … то сіди й за … (Яворів)
Говорить купець, приїхавши до чужого міста зі своїм товаром і бачачи, що міські власті роблять перешкоду розташувати свій товар у середмістю.
5. Я товару не пожену, бо ся хлопців не обжену. (Махновець)
Говорить дівка, до якої заскакує багато хлопців і яка не хоче йти в поле з худобою.
Товариш
1. Здоров, здоров, товаришу, що не випю, тобі лишу. (Нагуєвичі)
Жартливо примовляє товариш до товариша при чарці.
2. Ми такі товариші, що я йому кажу: «Взни мі», а він міні каже: «Взни мі.» (Нагуєвичі)
Говорять про себе веселі товариші, що ненавидять один другого.
3. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смарований. (Ількевич)
Смарованим возом легко їхати, а з розмовним товаришем приємно йти. Пор. Adalberg Towarzysz 6; Čelakovský 287; Záturecky ХІІІ, 212.
Товбитися
1. Товбит сі на дворі, певне слота буде. (Нагуєвичі)
Говорять про парний і хмарний день.
Товктися
1. Товчеся, як Савка в пеклі. (Lewicki) … по пеклі. (Ількевич)
Говорять про непосидючого чоловіка, що не може собі знайти місця.
Товстий
1. Нім товстий схудне, то худий здохне. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Поки товстий схудне, то сухий здохне.
Варіант до Тлустий ч. 1. Пор. Даль І, 355; Носович с. 405; Adalberg Tłusty 13. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 290.
Тогди
1. То було тогди, як ще баба дівков була. (Жидачів)
Говорять про не дуже давні часи, а про щось таке, чому не дуже вірять.
2. Тогди то буде, як мій татуньо з тамтого світа верне. (Нагуєвичі)
Це не станеться ніколи. Пор. Славейков І, 227. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 365.
[Доповнення 1910 р.] 3. Тогди то буде, як рак на ставі свисне. (Григорів Р.)
Не буде ніколи.
Той
1. Він не з тих, що щось по них, а з тих, що нич по них. (Стрільбичі)
Він не належить до гідних, але до негідних людей.
2. І тому даст і тому продаст. (Ю. Кміт)
Говорять про багатого чоловіка.
3. Той – бодай моци не мав! (Нагуєвичі)
Оговіркою згадують про чорта.
4. Той – бодай му фай било! (Дидьова) … фоц було! (Дрогобич)
З відцуранням згадують про нечисту силу.
4. Той – не при хаті згадуючи. (Нагуєвичі)
Охоронна формула при згадці про чорта.
5. Той – щез би! (Коломия)
Оговірка при згадці про чорта.
Тома
1. Коби робив Тома, то би мав роботу дома. (Мінчакевич) Коби Тома робив, то би дома роботу мав. (Ількевич)
Говорять про лінивого чоловіка. Пор. вище Робити 20.
Тонкий
1. Видиш би го перещипнув, такий тонкий став. (Нагуєвичі)
Говорять про висохлого, змарнілого чоловіка. Видиш у значенні майже, здається.
2. Сталося: тонке було тай урвалося. (Княждвір)
Говорять про програну, лихо ведену справу.
3. Тонейка як ниточка, а смердит як свиночка. (Мшанець)
Говорять про тендітну, а нечисту жінку.
4. Тонка, висока, сліпа, безока. (Сороки)
Кепкують із підсліпуватої дівки.
5. Тонка, як горстка душі. (Сороки)
Говорять про марну, ледве тлінну жінку.
6. Тонка, як тополі. (Нагуєвичі)
Говорять про струнку, високу дівчину. Пор. Славейков ІІ, 180.
7. Тонкий, як бобовий сніп. (Barącz, Лучаківський)
Кепкують із грубого, підсадкуватого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 8. Тончий як волос, рідчий як вітер. (Вербовець)
Говорять невідомо про що.
Тонко
1. Де тонше, там ся рве. (Ількевич, Кобринський) … тонко … (Petruszewicz, Снятин)
Слабо поставлене діло тяжко довести до кінця, воно часто не вдається. Пор. Дикарев 1335; Славейков І, 158; II, 173; Носович с. 255; Даль І, 36; Симони 577; Schleicher 176; Adalberg Cienko 1; Čelakovský 174.
Топитися
1. Як топити сі, то вже ліпше в морі, як у калужі. (Львів)
Коли ризикувати, то ліпше на велике діло, як на мале. Пор. Даль І, 323.
Топільниця
1. Топільниця – невільниця. (Топільниця)
В Топільниці була панщина, а в сусідніх шляхетських селах не було. Відси повстала й пісня:
Топільниця – невільниця, вода студененька;
Не йди, дівко, в Топільнищо, панщина тяженька. (Лютовиска).
Топленник
1. Там є топленник. (Гнідковський)
Говорять про глибоку воду, в якій можна втопитися. Народне вірування про топленників, утоплених людей, яких душі буцімто сидять у глибоких вирах і тягнуть за ноги тих, що там купаються або плавають.
2. Топленника хороньит на межи. (Нагуєвичі)
Народний звичай. Утопленого чоловіка по витягненню з води звичай велить класти лицем до землі, бо коли б його положили лицем до сонця, то вірять, що незабаром буде велика повінь. Пор. Даль II, 359.
Топорище
1. На короткім топорищи обід-вечера. (Гнідковський)
Значення неясне. Мова про коротку, скупу вечерю. Пор. Adalberg Toporzysko 1.
Топтати
1. Топче людям по головах. (Станіславів)
Говорять про гордого, зарозумілого чоловіка, що зневажає інших людей.
Торба
1. Бери торби та йди в Горби. (Підгірки)
Говорять неробочому чоловікові в значенні: іди на жебри. Гра слів: торби – Горби. – село Калуського повіту.
2. Бодай ті стрикові торби побили! (Нагуєвичі)
Жартливе прокляття.
3. Водили би го з торбами! (Тухля)
Прокляття: щоб збіднів, осліп так, щоби мусів жебрати.
4. Дідівської торби не наситиш. (Монастирок)
Жебрак, хоч як довго жебрає, все ж таки жебраком умирає. Пор. Гильфердинг 2396.
5. З чужої торби хліба не жалують. (Ількевич)
Чужим добром розпоряжати легше, як своїм. Пор. Wander IV, Tasche 2.
6. Котила сі торба з високого горба. (Жидачів)
Образово говорять про старого діда, що з гори наближається до села.
7. Не варт торби січки. (Гнідковський)
Говорять про лихого, негосподарного чоловіка.
8. Порожнов торбов по голові вдарений. (Kolberg Pokucie)
Говорять про такого, у кого в голові пусто.
9. Пустити кого з торбами. (Нагуєвичі)
Зубожити кого, обдерти або спалити. Пор. Brzozówski Torba 1.
10. Ти стара торбо! (Стрий)
Лають жебрака або стару жінку.
11. Торба – полотно, з клоча сірак, солома – капелюх, палиця – пліт, – що ми то за віт? (Мшанець)
Війт із прийшов у до корчми і грівся коло огню, що горів у печі, а жидівка була щось зла і мовить: «Цікай гет, ти свиня!» А другий газда мовить: «Таже то віт.» А вона приповіла як вище. В Нанчівці носять полотнянки, торби з полотна, давніше носили, а почасти ще й тепер носять крисані плетені з соломи і палицю яку будь. (М. Зубрицький).
12. Торби носити за ким. (Нагуєвичі)
Робити про кого сплетні, обріхувати поза плечі.
13. Хто має в торбі, той з’їсть і на горбі. (Ількевич) … сяде й на … (Petruszewicz)
Хто має своє, той не дбає про те, де й як його ужити. Пор. Даль І, 330.
14. Хто навик до торби, той куфра не діжде ся. (Залісє)
Чоловік, що звик до бідного стану, рідко коли доробляється до багатства. Пор. Adalberg Torba 1.
15. Що торба, то не міх; що правда, то не гріх. (Раків)
Торба – символ жебрака, а міх – символ багатого господаря.
16. Як я маю в торбі, то сяду й на горбі. (Жидачів)
Коли маю своє, то пожию де-будь і як-будь.
17. Я не торба ані міх, я нікому не на сміх. (Нагуєвичі)
Говорить порядний чоловік, коли з нього кепкують, як із дідовода.