Тріснути – Тьфу

Іван Франко

Тріснути

1. Аби-с тріс, то ті не послухає. (Нагуєвичі)

Говорять про упертого, неслухняного чоловіка.

2. Мало не трісне з зависти. (Нагуєвичі)

Говорять про завидющого чоловіка. Пор. Liblinský 165.

3. Тріс би-с живий, та би-с лус! (Нагуєвичі)

Прокляття.

4. Як ті трісну, то ти більше не треба буде. (Нагуєвичі) … то сі ногами вкриєш. (Нагуєвичі) … то сі три рази перевернеш. (Нагуєвичі)

Погрози. Пор. Wander ІІ, Hauen 32.

[Доповнення 1910 р.] 5. Мало-м не тріс зо-сміху. (Нагуєвичі)

Сміявся дуже.

Трістє

1. Іди в трістьи та в болото! (Нагуєвичі)

Трістє тут у значенні тростина, що росте на болоті. Прокляття.

Тріщі

1. Тріщі виочило, шкіри визубило, а вертом хвостит. (Болехів)

Жартлива переставна коренів. Мова про теля, яке перелякавшися вовка, очі витріщило, зуби вишкірило і хвостом вертить.

Троє

1. Бодай ті в троє скулило! (Нагуєвичі)

Прокляття.

2. Де троє їдят, там сі й четвертий поживит. (Нагуєвичі)

Мала компанія легко притулить при собі ще одного члена. Пор. Wander II, Kennen 1072, 1075.

3. На троє сказати, аби на одно вийшло. (Підгірки)

Говорять, коли з трьох уст виходить одне й те саме, приміром коли на питання сватів батько, мати й дочка відповідають те саме.

Тростянецький

1. Всьо мине ся, як тростянецькі черешні. (Снятин)

Мабуть ті черешні швидко гниють.

Трохи [У І. Ф. – Троха]

1. Ліпше троха доброго, як много злого. (Лімна)

Життєва практика.

2. Не троха там того було. (Нагуєвичі)

Було того багато.

3. Ой дай хоть трошечки, куплю тобі панчошечки. (Дрогобич)

Приспівка парубка до дівки.

4. По трошка, по трошка – розтьигне сі як панчошка. (Нагуєвичі)

Приспівка або приказка парубка до дівки.

5. Про троха не стало. (Нагуєвичі)

Не велика страта, то ще іноді жодна страта.

6. Троха много, а більше ані крихти! (Нагуєвичі)

Жартливо, коли дають чогось не багато, але все-таки досить.

7. Трохи було біли, тай тото пси з’їли. (Гнідковський)

Біль – біле м’ясо або сало.

8. Трохи співано, трохи казано. (Гнідковський)

Відповідь на питання, що там було в церкві?

[Доповнення 1910 р.] 9. Трохи та доброго. (Тростянець)

Тобто: дайте або дістанете.

Труба

1. Труба на пса, на чоловіка звін. (Ількевич)

Давно трубили на псів, ідучи на полювання, а дзвоном кличуть людей до церкви, а дітей до школи.

Трубити

1. Затрубиш ти си в кулак. (Нагуєвичі)

Заплачеш гірко.

2. Затрубів на всю оселенну. (Корчин)

Заплакав голосно, зарув.

3. Починай трубити, буде Бог платити. (Ценів)

Жартливо: починай плакати, коли тобі кривда. Слова виняті з відомої колядки, що починається словами: «Согласно співайте!»

4. Труби, Грицю, в рукавицю. (Ількевич)

Жартують із розплаканого Гриця.

Труд

1. По гіркім труді солодкий обід. (Гнідковський)

По праці приємно засісти до їди.

Трудний

1. Трудний трудив сі, а нетрудний поживив сі. (Нагуєвичі)

Буває таке лихо часто в людському житті.

Трудно

1. Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. (Ількевич)

Народне вірування, що зле набуте добро виходить усе на зло.

2. Трудно двом панам догодити. (Petruszewicz)

Бо кожний хоче чого іншого.

3. Трудно сі книшом зарізати, ковбасов повісити, корову продати, а молоком сі годувати. (Коломия)

Жартлива помовка про неможливі речі.

[Доповнення 1910 р.] 4. Трудно того водити, що не хоче сам ходити. (Лавочне)

Його не зведеш на ноги.

Трунок

1. Не поможе трунок, як прийде фрасунок. (Ількевич)

В малій журбі люди помагають собі гарячим напоєм, але великої журби ніякий напій не заглушить.

Труп

1. Як труп у хаті, то сі вікна вітвирає. (Миколаїв над Дністром)

Народний звичай, подиктований гігієнічним оглядом. Так говорять про чоловіка, у якого сподні не позапинані.

Трястє

1. І трастє не бере без причини. (Ількевич)

Трястє – гарячка, лихорадка, яка нападає чоловіка найчастіше з простуди.

2. Трястя матери твоїй! (Товсте)

Прокляття.

Трястися

1. Най сі трісу, коли сі гризу! (Ясениця Сільна)

Говорить чоловік, що починає трястися з великої гризоти, або з пересердя.

2. Най трісу сі, коли визу сі! (Жидачів) Хоч трісу сі, а везу сі. (Голешів)

Говорить чоловік рад тому, що їде на возі, хоч дуже теркотить по груддю.

3. Потрясіт ся, старі кости! Більше смроду, як радости. (Яворів) … смутку … (Яворів)

Кепкують із старих людей, що беруться танцювати.

4. Тому сі не натрісе, хто з міста кварту принесе. (Комарно)

Купну живність шанують більше, як свою власну, бо її купують дуже мало.

5. Трасет ся, до губи несет ся. (Стоянів)

Говорять про старі руки, що трясучися несуть ложку до рота.

6. Трісе сі, лисий. (Жидачів)

Говорять про переляканого чоловіка.

7. Трісе сі над грейцаром, як чорт над грішнов душев. (Нагуєвичі)

Говорять про скупого чоловіка, що боїться видати і найменшу суму грошей. В другій половині народне вірування про те, що чорт ласий на грішні душі. Пор. Даль І, 102.

8. Трісе сі як на ріжни. (Ясениця Сільна)

Говорять про такого, що трясеться на морозі.

9. Трісе сі як осика. (Сороки) … гий восика. (Жидачів)

Тобто: без вітру. Говорять про чоловіка, що боїться навіть там, де його ніщо не страшить. Пор. Liblinský 161; Adalberg Trząść się 5; Záturecky XV, 54.

10. Трісе сі як у фрибрі. (Нагуєвичі)

Трясеться, як у лихорадці.

11. Тріси сі, не тріси сі, таки не дам, хоть скази сі. (Рогатин)

Говорить дівка парубкові.

12. Трясе ся, як осиковий лист. (Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Трісе сі, як осиковий лист.

Ширший варіант до ч. 9. Пор. Muka 148; Adalberg Trząść się 6. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 371.

13. Трясе ся, як молоде теля. (Ількевич)

Новонароджене теля трясеться на свіжім повітрі, доки мокре, хоч і в теплі.

[Доповнення 1910 р.] 14. Трісе сьи за житьим, як макова головка. (Вербовець)

Боїться за своє життя.

Туга

1. Не велика серцю туга, не будеш ти, буде друга. (Нагуєвичі)

Говорить парубок, коли дівка відмовляє йому вийти за нього за муж. Пор. Wander ІІІ, Liebe 1.

2. Тугу маю на серци. (Ю. Кміт)

Говорить чоловік, тужачи за чимось.

3. Як прийде туга, пізнаєш друга. (Уриче)

В тяжкім припадку приятель може потішити або допомогти.

Тудорів

1. Іди сину й до Тудорова, там вже є но єдна циганка, й там се вжениш, я ти ни бороню. (Буданів)

Кепкуючи говорять до парубка, який у своїм селі не може знайти собі жінки. [ – село за 8 км на південний схід від Буданова. – М. Ж., 17.06.2021 п.]

Тужити

1. Тужу, аж ми дур голови бере ся. (Ю. Кміт)

Говорить чоловік у тяжкій тузі, приміром у чужині.

Тулуб

1. На ситім тулубі голова права. (Гнідковський)

Ситий чоловік не знає журби і може спокійно думати.

Туман

1. А ти тумане вісімнацітий! (Нагуєвичі)

Згірдний окрик до немилого, малоумного чоловіка. [І. Франко дуже часто уживав цього виразу, наприклад: «Петрії і Довбущука» (1876 р.), «Навернений грішник» (1877 р.), «Борислав сміється» (1881 р.) та в інших творах. – М. Ж., 17.06.2021 р.]

2. Від тумана чую, тай сі не дивую. (М. Яцків)

Відповідає чоловік, коли хтось назве його туманом.

3. Тумана комусь пускати. (Нагуєвичі)

Забивати йому баки, дурити.

4. Туман був і туманом згине. (Замулинці)

Говорять про тупоумного чоловіка, якому нема поправи.

5. Туман туманом і на Великдень. (Лучаківський)

Жартлива домівка про глуповатого чоловіка.

Туманити

1. Туманиш сам себе. (Станіславів)

Дуриш сам себе.

Тупий

1. Тупий до науки, як жидівська сокира. (Корчин)

Говорять про хлопця, нездібного до науки.

Тупиця

1. Йому би лиш раз тупицев у голову дати. (Нагуєвичі)

Говорять про тупоумного, непам’ятущого чоловіка. Тупиця – тупа сокира.

2. Ой ти жидівська тупице! (Нагуєвичі)

Лають тупоумного чоловіка.

Тур

1. Ззираються, як на тура. (Ількевич)

Дивляться, як на якесь диво. Приповідка повстала очевидно в такім часі, коли тури жили ще, але були вже великою рідкістю.

2. Привели го як тура. (Нагуєвичі)

Привели його силоміць. Уявляеться сітуація, як купа людей веде до села тура, зловленого живцем і зв’язаного так, щоб не міг нікому пошкодити.

Турецький

1. Турецький син буду, коли то неправда. (Яворів)

Бути турецьким сином – сором, турки, як відомо, признають многоженство, що в очах християнина значить стільки, що кожний турецький син нелегальний.

Турка

1. За Турков, де медвідь рогачку замикає. (Дрогобич)

Місточко Турка лежить у горах, і давнішнє було окружене густими лісами, в яких було багато ведмедів. Тепер із тих лісів лишилися лиш незначні останки крім самого Бескида, покритого ще лісом.

Турок

1. Бив сі турок і москаль за мотику, за рискаль. (Яворів)

Кепкують із якоїсь турецько-московської війни, розпочатої з благої причини.

2. Так би турки та татари о нашій земли знали! (Гнідковський)

Тобто: як я це знаю. Говорили люди в часі турецько-татарського лихоліття.

3. Турки, звичайно, якісь лютеране. (Стара Сіль)

Говорять про турецьку віру, не маючи про неї ясного поняття. В середніх віках магометанізм зачисляли до християнських єресей.

Туск

1. Такий туск маю у серци, що ми житє не миле. (Косів)

Говорить зажурений чоловік.

2. Туск ми серце тисне. (Косів)

Говорить засумований чоловік.

3. Туск побирає чоловіка. (Снятин)

Туск – сум, розпука.

Тут

1. І ти тут і я тут, а пси дома миски б’ют. (Нагуєвичі)

Говорить кума до куми, забалакавшися з нею занадто довго в корчмі або в гостині.

2. Ци тут, ци не тут, аби свій кут. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якому байдуже, в якім місці буде мати хату.

3. Я тут що день добрий день. (Богородчани)

До цього дому вчащаю щодня. Говорить близький сусід.

Туча

1. Туча важит на царину! (Мшанець)

Грозить полям злива, град.

2. Тучі, граду уйшло, а злих рук не уйшло. (Lewicki)

Говорять про всяку добру річ, зіпсовану злими руками, а особливо про лихо спечений, закальцеватий хліб, у якому змарновано муку із зерна, яке в літі уйшло тучі й граду.

3. Уйде тучі і граду, а поганих рук ніт. (Лімна)

Бойківський варіант до попереднього числа.

Тучити

1. Не утучит множя, іно урожя. (Гнідковський)

Без урожаю велика скількість людей тягар, а не поміч.

Тфі

[Доповнення 1910 р.] 1. Тфі! Щезай у тріскє та в болото! (Коломия)

Говорять, коли хто роззлоститься на другого. Тріскє – трясти.

Тхір

1. Курит як тхір. (Нагуєвичі)

Говорять про смердючого чоловіка. Курити – смердіти або бздіти.

2. Який з него тхір! (Гнідковський)

Тхір у значенні несмілого, трусливого чоловіка. Приказка взята з польського, де tchórz має значення труса. Пор. Adalberg Tchórz 3.

Тю

1. Ані тю-тю. (Винники)

Рівнозначно з «Ані ду-ду» в значенні: він і не думає про це, не чує цього, не обзивається, хоч чує.

Тюкати

1. Ни тюкай на него, бо втече в ліс. (Kolberg Pokucie)

Говорять про дурня, буцімто боячися, щоб він зовсім не здичів.

Тютюн

1. Був такий рік, що ані раз тютюн не вродив; як би не хліб, то були би люде з голоду померли. (Коломия)

Жартливе оповідання про зайвість тютюну.

2. Тютюн як лопушє. (Нагуєвичі)

Говорять про листя тютюну. В Нагуєвичах садження тютюну заборонене, але деякі господарі садили його тайком, звичайно в середині ниви, засіяної коноплями, серед яких тютюнових рослин ані не було видно, ані не можна було занюхати. Це роблено задля фінансових стражників, які вміли віднаходити ростучий у когось приміром у городі тютюн нюхом.

[Доповнення 1910 р.] 3. Дайте мені куме свого тютюну, бо від чужого вже ми язик спарило. (Григорів Р.)

Жартлива промова, нібито в кума свій тютюн, а не чужий.

Тютьки

1. Ані тютьки. (Винники)

Навіть собі в думці не мав.

Тягар

1. Бодай ті тьигар укрив! (Нагуєвичі)

Прокляття. Тягар тут у значенні душевного пригноблення.

2. To ми тьигар на голові! (Нагуєвичі)

Маю велику гризоту.

3. Тьигар тьижкий би на тебе зайшов! (Нагуєвичі) … впав! (Нагуєвичі)

Прокляття. Значення як у ч. 1.

4. Якийсь тьигар на мене зайшов. (Нагуєвичі)

Трафився страшний клопіт.

Тягнути

1. А тегнуло би ті блювати! (Марківці)

Прокляття. Огризаються, коли хтось тягне іншого до якого лихого діла.

2. Мене до того не тьигне. (Нагуєвичі)

Мене на це не кортить.

3. Тегни сі, гий чистиці. (Жидачів)

Чистиця – мабуть живиця, смола.

4. Тягне ся, як біда за ногами. (Замулинці)

Говорять про невідчіпного, уприкреного товариша.

5. Тягне воду на своє колесо. (Ількевич)

Говорять про чоловіка, що дбає про свій інтерес. Пор. Adalberg Woda 20.

6. Тягне, як вів у ярмі. (Балигород)

Говорять про чоловіка, що робить тяжку роботу. Пор. Adalberg Ciągnąć 10.

7. Тягни, тягни, потягай, не бой ся, не бой! (Дрогобич)

Оповідають про двох москалів, що змовилися в одного міщанина стягнути сало з бантів. Коли один порався коло цієї роботи, другий заговорював господаря в хаті, примовляючи ці слова.

8. Тьигне сі, як нещістьи. (Підгірки)

Про повільного, лінивого коня, або про сльоту.

9. Тьигне сі, як слотаве літо. (Нагуєвичі)

Говорять про бідність або гризоту. Пор. Славейков II, 2; Adalberg Ciągnąć się 6.

10. Тьигнув єм на луки, як на сто волів. (Ясениця Сільна)

Тягнув у значенні: числив, в цьому випадку на багатий збір сіна з лук.

11. Хто тягне, того ще бют. (Вороб)

Хто багато працює, той часто стрічається з докорами.

12. Як му воли тягнут, так най робит. (Богородчани)

Говорять у значенні: як його спромога.

13. Як тєгли ведмедя до меду, то урвали вуха, а як тєгли від меду, то урвали фіст. (Старі Богородчани)

Варіант до т. II, Медвідь ч. 8, 22. Пор. Adalberg Niedźviedź 4; Čelakovský 506.

Тяжкий

1. От іще тьижка біда мене сі вчепила! (Нагуєвичі)

Примовляє чоловік у тяжкім нещасті.

2. То таке тьижке, що руки вриває. (Нагуєвичі) … що аж си рук не чую. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік під час тяжкої роботи.

3. Тьижке моє житьи. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що мусить бідувати.

4. Тьижке, не легке би ті нещістьи спіткало! (Нагуєвичі)

Прокляття.

5. Тьижкий припадок би на тебе впав! (Нагуєвичі)

Прокляття.

6. Що тьижке, то не легке. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, двигаючи тяжкий тягар.

7. Як тьижке везе сі, то любит сі звернути і колесо зпасти. (Ключів)

Коли чоловікові тяжко жити, то не раз на нього паде ще тяжче нещастя.

8. Як тьижке, то пусти. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось стогне під тяжким тягаром. Але також жартують, коли хтось нарікає на своє тяжке життя.

[Доповнення 1910 р.] 9. Тьижке як оливо. (Нагуєвичі)

Говорять у буквальнім або переноснім значенні. Пор. Giusti 368.

Тяжко

1. Не тяжко в біду впасти, але штука з неї вилізти. (Замулинці)

Не раз чоловіка спіткає таке нещастя, з якого вихід дуже трудний або й неможливий.

2. Не тяжко на біду перейти, тяжко на гаразд. (Криворівня)

Набуте добро легко змарнувати, але тяжко набути.

3. Ни тьижко на біду перейти. (Kolberg Pokucie)

Говорять про чоловіка, що змарнував своє добро.

4. Так ми на серци тьижко, як би ми млиновим каменьом привалив. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік у тяжкій турботі.

5. Так ми тьижко йде, як з камене. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якому тяжко йде робота, або взагалі тяжко доробитися.

6. Так тєшко, як с камінє. (Буданів)

Говорять про тяжку роботу.

7. Тяжко вовка за фіст уймити. (Ількевич)

Говорять образово про неможливу річ.

8. Тяжко вовком орати. (Гнідковський)

Говорять образово про неможливе діло, приміром доробитися чогось із ворогом. Пор. Adalberg Wilk 82, 107.

9. Тяжко діти годувати, як камінь глодати. (Ількевич)

Говорять бідні люди, у яких багато дітей.

10. Тяжко ми, як би ми камінь до серцьи присилив. (Лолин)

Говорить чоловік у тяжкім положенні, дуже затурбований.

11. Тяжко милому не сприяти. (Гнідковський)

Милому чоловікові чоловік рад робити всяке добро.

12. Тяжко ср-и не ївши. (Львів)

Голодний не має чим ср-и. Говорять також образово про немаючого чоловіка, що не може стягтися на якийсь дохідний інтерес.

13. Тяжко старого лиса ловити. (Гнідковський)

Бо він на всякі штуки хитрий. Пор. Adalberg Lis 34; Čelakovský 43.

14. Тьижко йде, як з камене. (Нагуєвичі)

Загальніший варіант до ч. 5.

15. Тьижко йде, як по груді. (Нагуєвичі)

Говорять про всяке діло, що робиться пиняво.

16. Тьижко ночювати по твердих людських лавах. (Ю. Кміт)

Говорить мандрівний чоловік, якому докучила мандрівка.

17. Що тобі тяжко, то й другому не легко. (Львів)

Говорить один товариш недолі до другого.

Тямити

1. Аж єм сі не стьимив о світі. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік після тяжкого перестраху.

2. Бода-с сі не стьимив о світі! (Нагуєвичі)

Прокляття: бодай ти забув, що живеш на світі.

3. Вже ми сі то не тьимит. (Нагуєвичі)

Вже цього не пам’ятаю.

4. Потьимиш си тото до смерти. (Нагуєвичі)

Говорять до чоловіка, давши йому доброго прочухана.

Тямка

1. Вивергло мі з тьимки. (Нагуєвичі)

Я стратив пам’ять наслідком тяжкого випадку, або зомлів.

2. Випало ми з тьимки. (Нагуєвичі)

Я забув про це.

3. О тім уже й тьимки нема. (Нагуєвичі)

Про це вже всі забули, ніхто не пам’ятає.

4. У мене вже й тьимки не стає. (Нагуєвичі)

Трачу пам’ять. Говорить старий чоловік, у якого пам’ять тупіє з віком.

5. Це мені не в тьимки. (Косів)

Не можу собі це пригадати. Пор. Даль І, 555.

Тьма

[Доповнення 1910 р.] 1. Велика тьма люда. (Святкова – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Тьма – необмежено велике число.

Тьмитися

1. Тьмит му сі в очох. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що дістав заворот голови або близький зомління.

Тьфу

1. Тьфу на землю, заким ся оженю. (Ількевич)

Спльовує веселий парубок.

2. Тьфу на землю, заки сі оженю, а як сі оженю, то жінці в кішеню. (Нагуєвичі)

Просторіший варіант до попереднього числа.

3. Тьфу на землю! Як ся оженю, жоні в жменю. (Гнідковський)

Коротший варіант до попереднього числа.

4. Тьфу на чортову маму! (Ваньовичі)

Натяк на оповідання про винайдення тютюну і табаки. Пор. Етнографічний збірник V, с. 169 – 170.

5. Тьфу, пейкиму, сина! (Великі Очі)

Спльовуване для відвернення злого духа.

6. Тьфу, тьфу, на пса вроки, на кота помишленє! (Бібрка)

Спльовують відвертаючи вроки від малої дитини.