Торбинка – Тріска
Іван Франко
Торбинка
1. Берут усіма торбинки та йдут на випроси. (Лолин)
Говорять про погорілу сім’ю. Усіма – в значенні всі, хто є в хаті.
Торг
1. В порожні на торг, а з нічим додому. (Darowski)
Жартують із чоловіка, що без ніякого діла ходив на торг, і вертає не купивши, ані не продавши нічого. Пор. Liblinský 151; Čelakovský 163; Adalberg Pieniądz 3.
2. В торгу гніву нема. (Darowski)
В торзі не раз лаються і кленуться, але по його докінченню спокійно п’ють могорич. Пор. Adalberg Targ 8.
3. В торзі збрехати не гріх. (Коломия)
Правило купецької моральності. Інтересні приклади купецької моральності зібрав англійський учений Спенсер у однім із своїх ескізів.
4. Красний торг. (Нагуєвичі)
Красним торгом називають останній тижневий торг перед Великоднем, у Дрогобичі понеділок Страсного тижня.
5. На торзі кожда корова дійна. (Гнідковський)
На торзі кожний товар хвалять. Дійна корова ціниться дорожче від ялової.
6. Нема торгу без брехні. (Коломия)
Життєва практика. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 78.
7. Первого торгу не пускайся. (Ількевич) Першого … (Petruszewicz) … не попускайсі. (Нагуєвичі)
Життєва практика. Пор. Даль II, 8; Носович с. 398; Wander II, Kauf 12; Adalberg Targ 2; Brzozówski Targ 8; Čelakovský 329; Záturecky XI, 261.
8. Хто ни був на торзі, тот ни знає, шо по чому. (Kolberg Pokucie)
Хто часто буває на торзі, розуміється на цінах усяких предметів. Пор. Brzozówski Targ 4.
9. Що платить, з тем на торг учащають. (Ількевич)
Дооколичні люди звичайно знають, що поплачує в місті, і доносять це на торг.
Торгувати
1. Десять раз торгуй, а раз купуй. (Берегомет)
Наші селяни торгуються не раз дуже вперто, навіть за найменші ціни.
2. Торгувати, то ще не купувати. (Замулинці)
Бувають спеціалісти, що наймлені кимось або з власної охоти торгують найрізніші товари з тою тільки метою, щоб набивати або псувати ціну іншим. Пор. Adalberg Targować 5.
3. Торгуй ся як можеш, але плати ретельно. (Постолівка)
Життєва практика. Характеризують доброго купця, що торгується безсовісно, але платить совісно. Пор. Adalberg Targować 14.
4. Як торгував, то му ся руки трясли, а як платив, аж ся болото розскакувало. (Кобаки)
Жартливо характеризують злодія під формою купця, що тремтячи краде, а замість заплати утікає. Пор. Adalberg Targować 1.
Торічний
1. Аж сі торічне виртає. (Жидачів)
Говорять про чоловіка, що сильно блює.
Торопа
1. Більше торопи, як роботи. (Котузів)
Говорять про поквапну, лиху роботу.
Торочити
1. Торочит ні в дрива, ні в тріски. (Лолин)
Говорять про недоладне балакання.
Тосі
1. Тосі плескати. (Гнідковський)
Плескати в долоні. Говорять про дітей, які на оклик: Тосі, тосі! – починають плескати в руки.
Тот
[Доповнення 1910 р.] 1. Вже йде тот, що втворєє рот. (Тростянець)
Кажуть, коли хто позіває.
Тото
1. Або тото типирь боло? (Тухля)
Говорять про якесь давнє діло.
2. Хоть тото б’де вже на моїм. (Тухля)
Хоч сю одну справу виграю.
3. Я на тото свою голову кладу. (Нагуєвичі)
Своїм життям ручу, що це зроблю або що це правда.
4. Я на тото надивився. (Ю. Кміт)
На якесь диво або нещастя.
Тоя
1. Як би не тоя та не одолян, то би ходила хвороба як пан. (Косів)
Тоя і одолян – лічничі зілля.
Тпру
1. Ні тпру, ні вйо. (Нагуєвичі)
В значенні: ні стій, ні їдь. Пор. Даль І, 240.
Тра
1. Так тє там тра, як пса в церкві. (Жидачів)
Говорять про непотрібного чоловіка.
2. Тра знати, по чому локоть. (Ількевич)
У всякім ділі треба знати його вартість.
3. Тра йти в світ заочи. (Ількевич)
Говорить чоловік, зневірений у свою долю на однім місці.
[Доповнення 1910 р.] 4. Там тебе так тра, як мисьички в крупах. (Вербовець)
Тебе там зовсім не треба.
Трава
1. Гне сі як трава від вітру. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, прибитого недолею. Пор. Wander V, Wind 411.
2. Зо злої трави не буде доброго сіна. (Ількевич)
Із злого матеріалу не буде доброго товару.
3. Не вийде на зелену траву. (Гнідковський)
Не дожде весни. Говорять не тільки про худобину, але й про чоловіка, хворого в часі зими.
4. Несолене як трава. (Нагуєвичі)
Говорять про несолену страву. Пор. Носович с. 443.
5. Рости псу трава, коли мого коня нема. (Ількевич, Petruszewicz) … конє … (Гошів)
Нарікав господар, якому вкрали коня. Пор. Славейков І, 229; Adalberg Trawa 7.
6. То вже травов поросло. (Нагуєвичі)
Це вже давно забуто. Пор. Wander II, Grass 6.
7. Файна трава, але не на мого коня. (Дидьова)
Говорить чоловік, купуючи траву, але не маючи грошей на стільки, аби заплатити за добру траву.
[Доповнення 1910 р.] 8. Не рви трави, бо буде вітер. (Вербовець)
Народне вірування, що траву треба жати, а не рвати.
[Доповнення 1910 р.] 9. Поки трава виросте, кобила здохне. (Львів)
Пор. т. ІІІ, Трава 5; Giusti 281.
Трам
1. Трам до шнура, не шнур до трама справляє ся. (Гнідковський)
Кривий трам відповідно до знаку, визначеного шнуром, обрізують так, що робиться простим.
Траснути
1. Як тя трасну в чоло, то полетиш аж у село. (Стецева)
Говорить чоловік такому, що стає з ним до бійки.
Трафити
1. Ото-с ми трафив на май! (Ясениця Сільна)
Говорять чоловікові, що прийшов не в пору.
2. Таке ся трафило, як сороці в році. (Мшанець)
Трафилося раз якесь невелике добро.
3. Трапилося раз дівці замуж, тай то за дядька. (Хлівчани)
Жартують із дівки, що йшла замуж за близького свояка, з яким не дістала шлюбу.
4. Трафив, гий дишльом у пліт. (Жидачів)
Говорять про чоловіка, якому трафилася якась немила пригода.
5. Трафив го в седно. (Ількевич)
Попав у властиву точку, діткнув до суті речі.
6. Трафив з дощу під стріху. (Ількевич) … під окап. (Нагуєвичі)
З меншого лиха наскочив на більше. Пор. Adalberg Trafić 10; Čelakovský 626.
7. Трафив на горячі паланиці. (Гнідковський)
Зайшов до хати, в якій застав гарячу сварку або бійку між чоловіком і жінкою.
8. Трафив на злий раз. (Ількевич) … чьис. (Нагуєвичі)
Прийшов з якимось ділом до чоловіка, і застав його в лихім настрою.
9. Трафив на свого. (Гнідковський)
Трафив злий на злого, а добрий на доброго. Пор. Záturecky ІІ, 347.
10. Трафив свій на свого. (Ількевич)
Зійшовся добрий з добрим, а злий зі злим. Пор. Носович с. 355; Adalberg Trafić 9; Čelakovský 633.
11. Трафив як колом у пліт. (Kolberg Pokucie)
Трафив на таке, чого не потребував.
12. Трафив як кулею в пліт. (Гнідковський)
Трафив лихо, не трафив, де було треба. Пор. Adalberg Trafić 3.
13. Трафив як пальцем у небо. (Нагуєвичі)
На розумне питання сказав нісенітницю.
14. Трафив як пальцем у ср-у. (Снятин)
На чемне питання сказав бридке слово.
15. Трафив як у паркан. (Дрогобич)
Зайшов у якийсь глухий кінець.
16. Трафило сі, гий сліпі курці зерно. (Жидачів)
Трафилося невелике добро, тай то рідко. Пор. Даль І, 389; Adalberg Trafić 8; Čelakovský 616.
17. Трафило сі, як сороці в році. (Нагуєвичі)
Трафилося невелике добро, яке рідко трафляється.
18. Трафило сі сліпій курці бобове зерно, і тим ся удавила. (Ількевич)
Трафилося невелике добро, та й те вийшло на шкоду.
19. Трафило ся черваку раз на віку. (Коропець) … у року. (Нагуєвичі)
Трафилося, що знайшов щось цінне, якусь більшу суму грошей.
20. Трафит коса на камінь. (Petruszewicz)
Прудкий і рішучий чоловік наскочить не раз на прикру пригоду, що може зламати його енергію. Пор. Záturecky VIII, 828; Čelakovský 556; Adalberg Kosa 5.
Треба
1. Всьо не так як треба. (Нагуєвичі)
Говорять про діло, що пішло лихо.
2. Йому тілько того й треба. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що для самого свого задоволення робить іншому прикрість або шкоду.
3. Кождому треба жьити. (Ю. Кміт)
Ніхто не повинен іншому наставати на життя.
4. Коло него треба кілком стояти. (Нагуєвичі)
Його треба пильно стерегти.
5. Нам там нічого не треба, лише штири дошці тай сяжинь землі. (Великі Очі)
Мова про загробове життя.
6. Не треба друка, де густа рука. (Гнідковський)
Варіант до т. ІІ, Рука ч. 35.
7. Не треба козі ліса боронити. (Мшанець)
Вибирався старший газда, 60-літний, до Америки; питалися його газдині, чому позваляє газді іти? На це она повіла подану приповідку. (М. Зубрицький).
8. Не треба му, лиш чотири дошки. (Гнідковський) … тай полотна трошки. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, якому недалеко до смерті.
9. Так ми єго треба, як на обід солі. (Жидачів)
Говорить про потрібного чоловіка, без якого тяжко обійтися.
10. Так мині того треба, як торічного снігу. (Жидачів)
Цього мені зовсім не треба.
11. Так му того треба, як багачеві вмирати. (Нагуєвичі)
Цього йому зовсім не треба.
12. Так му того треба, як псу пятої ноги. (Гнідковський)
Цього йому зовсім не треба.
13. Так того треба, як чорта в церкві. (Гнідковський)
Не треба зовсім.
14. Тобі так того треба, як мині нині вінцє. (Жидачів)
Говорила стара жінка дівці.
15. Треба вхопити й за горьиче й за больиче. (Нагуєвичі)
Говорять про життя господині в хаті.
16. Треба го, як пятого колеса в возі. (Ількевич)
Не треба його зовсім.
17. Треба їсти дзелені, нім пристигнут. (Kolberg Pokucie)
Говорить чоловік, що дуже хоче їсти овочі, і не хоче чекати, як пристигнуть.
18. Треба кілько кусати, щоби мож прожерти. (Kolberg Pokucie)
Хто кусає більше ніж може проковтнути, той може подавитися.
19. Треба лижки, треба миски, треба пецок і колиски. (Нагуєвичі)
Говорять або приспівують про потреби молодого господарства.
20. Треба мудерків питати. (Лолин)
Треба поміркувати, зайти в голову.
21. Треба нам кривого чоловіка, аби нам просту дорогу вказав. (Карлів)
Кепкують із людей, що в простім ділі не можуть знайти простої дороги.
22. Треба сі тобі там подивити, відки ноги ростут. (Нагуєвичі)
Треба тебе набити в задницю.
23. Треба тебе, бачу, троха похрестити. (Нагуєвичі)
Треба тебе побити, щоб ти був чемніший.
24. Треба тогди ратувати, коли мож. (Ю. Кміт)
Говорять про хворого чоловіка, якого рятують запізно.
25. Треба якомусь бути опатреному. (Нагуєвичі)
Треба бути обережним у всякім ділі.
26. Тут треба побренькати. (Ількевич)
Тут треба доложити грошей.
27. Що тобі треба, то й за дубельт купи, а що не треба, то й за пів-дармо продай. (Вікно)
Правило життевої мудрості.
28. Як тобі треба, міні не впирай. (Підгірки)
Своєї потреби не накидай мені.
Три
1. Вже три роки, як умер на вроки. (Пужники)
Говорять про помершу дитину. Пор. Етнографічний збірник VI, 179.
2. Ні в три, ні в штири. (Ількевич)
Говорять про всяку недоладну річ.
3. Поки три пять не мине, то тепла не буде. (Ількевич)
Три п’ять у значенні три рази по п’ять, отже 15 тижнів від нового року, числять час зими. Пор. т. ІІ, Минути 7.
4. То вже тром помогло. (Нагуєвичі)
Говорять про якесь підозрене або новознайдене лікарство.
5. Три бабі, а два жиди зроблять ярмарок. (Ількевич)
Вони нароблять стільки гармидеру, що стане за цілий ярмарок. Пор. Wander V, Weib 1432; латинське: Mulierum etiam ас puerorum est mordiens certare (Erasm 624).
6. Три гроші не дав бим. (Гнідковський)
Жартують із дрібної ціни, за якою купець дуже обстоює.
7. Три місяці ти зі мнов, три місяці я з тобов, три місяці ми з собов, то маємо разом дев’ять. (Львів)
Говорила жінка чоловікові, що вродила дитину, проживши з ним три місяці.
8. Три – носом ср-у втри. (Нагуєвичі)
Мудрування.
9. Три рази перенестися, а раз погоріти. (Львів)
Тобто: то все одно, то на одно вийде. Жалується чоловік, якому часто доводиться зміняти своє помешкання. Пор. Wander I, Ausraumen 2; Aussuchen 1.
10. Як буди три рази по пять, то буде божа благодать. (Жидачів)
Варіант до ч. 3. Божа благодать тут у значенні весна.
Трибунал
1. Як у трибуналі! (Чернелів Руський)
Сказала служниця Тацька Закоршмяна (vel Ткач) з Чернелева руського, почувши в хаті великий гармидер. Запитана, що то значить, відповіла: «Так люде кажуть, тай я так». Очевидно це ремінісценція давніх польських трибуналів. (о. М. Михалевич).
Тривати [У І. Ф. – Трівати]
1. А потрівав бис, як гарбуз меже свиньми! (Криворівня)
Прокляття. Гарбуз кинений меже свині щезає в одній хвилині.
2. Тривала бис, тривала, аби-с кропиву вікном досегала! (Криворівня)
Жартливе прокляття: щоб твоя хата запустіла так, аби тобі кропива попід вікнами росла.
Тривога [У І. Ф. – Тревога]
1. Коли трівога, тогди до Бога, як по трівозі, забув о Бозі. (Petruszewicz)
В тревозі чоловік звичайно молиться до Бога, а коли мине страх, перестає молитися. Говорять також про сусідські зносини, що в хвилі потреби сусід до сусіда йде з поклоном, а потім, коли той чогось потребує, не хоче його знати. Пор. Носович с. 329; Wander I, Angst 7; II, Gott 1071; Adalberg Trwoga 1.
2. По тревозі, то й по Бозі. (Гнідковський)
Скорочений варіант до попереднього числа.
3. Як тревога, то до Бога, а як біда, то до жида. (Залісє)
Кепкують із чоловіка, що в разі потреби шукає не сусідської, а жидівської помочи. Пор. Adalberg Trwoga 1.
4. Як тревога, то до Бога; по тревозі забув єм о Бозі. (Тлумачик)
Варіант до ч. 1. Пор. Wander II, Gefahr 41, 42; ІІІ, Noth 114; Čelakovský 8.
Тригубиці
1. Комісар з Тригубиць, де їдна хата, а сім вулиць. (Darowski)
Тригубиці – село невідомо якого повіту, а може фіктивне, в якім більше вулиць ніж домів.
Тридуші
1. Тридуші би ті ззіли! (Гринява)
Прокляття. Значення неясне.
Тримати
1. Він сі її тримає. (Нагуєвичі)
Говорять про нешлюбний зв’язок двоїх людей, що жиють у різних хатах.
2. Єден тримає печеню, а другий рожен. (Мінчакевич)
Говорять про діло, де один поносить кошти, а другий має користь.
3. То ми ся ср-и тримає. (Буданів)
Це мене зовсім не обходить, це я забув.
4. Тримає ся, як вош кожуха. (Мінчакевич)
Говорять про чоловіка, що чепиться другого і не хоче відчепитися, жиючи його коштом.
5. Тримає ся, як сліпий плота. (Ількевич)
Говорять про чоловіка, що насліпо вірить радам іншого.
6. Тримає ся, як репяк кожуха. (Ількевич) … ріпяк … (Мінчакевич)
Варіант до ч. 4. Різні роди реп’яхів, себто рослин, яких сімена мають гачки, що чіпляються чи то людської одежі, чи то худоб’ячої шерсті, називають також «свинськими вошами». Пор. Adalberg Trzymać 18.
7. Тримає як мертвий рукою. (Ількевич) … як умерлець … (Лучаківський)
Говорять про впертого чоловіка, що любить обставати при своїм у кожнім ділі, чи має рацію, чи не має. Пор. Adalberg Trzymać 8.
8. Тримай два, бо одного нема. (Кукизів)
Жартують із такого, що хотів би тримати щось, а не має нічого. Пор. Adalberg Trzymać 9.
9. Тримай сі того зубами, не то руками (Нагуєвичі)
Говорять про всяке корисне діло, якого чоловік не повинен попускати.
10. Тримайте мене ззаду, бо впаду. (Ількевич)
Кепкують із чоловіка, що чепуриться до бійки, а не може встояти на ногах.
11. Тримайте мі два, бо єдному ніщо. (Нагуєвичі)
Жартують із чоловіка, що стає до бійки з двома, а не має сили і на одного. Пор. Adalberg Trzymać 9.
12. Тримайте сі купи, як єйці дупи. (Яворів)
Жартують із людей, що все ходять у парі.
13. Тримают сі купи, гий вода. (Жидачів)
Значення неясне, бо вода легко розбігається і розприскується.
14. Тримают сі купи, як жиди. (Нагуєвичі)
Жиди у всякій потребі збігаються до купи і зчинають гармидер.
[Доповнення 1910 р.] 15. Тримайи, як жида за серце. (Вербовець)
Значення неясне, мабуть тримає слабо.
Трібен
1. Я того не трібен. (Нагуєвичі)
Я цього не випробував, не дослідив, не зазнав.
Трібний
1. Я вже в тім трібний. (Станіславів)
Я цього зазнав, маю про це досвід.
Трійця
1. Во Тройци Бог пробуває. (Нагуєвичі)
Приговорюють, випивши по дві чарки і випиваючи по третій. Пор. Гильфердинг 227.
Трінк
1. Трінк серце, смутку забудеш. (Barącz, Дрогобич)
Заохочують сумного чоловіка випити чарку. Трінк – німецьке слово: Trinke.
Тріпати [У І. Ф. – Трепати]
1. Буде три милі трепати, аби свого дістати. (Лемківщина)
Говорять про чоловіка, що не жалує труду, аби осягнути свою ціль. Трепати в значенні йти.
2. Треба добре трепати, аби там за світла зайти. (Нагуєвичі)
Треба йти скорим кроком, аби зайти за дня.
Тріпнути
1. Як ті тріпну, то ти сі всі свйиті привидьит. (Нагуєвичі)
Погроза. Тріпнути значить ударити. Пор. Wander II, Hauen 36.
Тріпотіти [У І. Ф. – Трепотіти]
1. Натрепотів, кілько хотів. (Лімна)
Набалакав швидко.
Тріска
1. Нема що в тріски збирати. (Ількевич)
Говорять про дрантиве, нікчемне діло.
2. Нема що раз на тріску взьити. (Нагуєвичі)
Говорять про дрібну, погану справу. Пор. Wander V, Werth 49.
3. Тріски колоду звалили. (Сороки)
Образово говорять про поросят, що змусили стару льоху перевернутися, аби її могли виссати.