У – Умити
Іван Франко
У
[Доповнення 1910 р.] 1. У-у-у! хто буде кобилу їсти, як я вмру? (Вербовець)
Наслідують виття голодного вовка.
Убити
1. Господи, Господи, убий того до смерти, в кого жінка хороша! (Darowski)
Жартує веселий парубок, поласившися на чиюсь гарну жінку.
2. Що не убє, то не уйде. (Лучаківський)
Значення неясне.
Убитий
1. Убитий на винне яблуко. (Kolberg Pokucie)
Говорять про чоловіка, збитого палицями так, що його тіло покрите синцями.
Убиш
1. Ей пане Убиш, і себе і нас згубиш. (Barącz)
Натяк на якусь невідому мені пригоду пана Убиша з людьми.
Убогий
1. Взяв убогому поле, а богатому дав. (Ількевич)
Говорять мабуть про рвучу ріку, що відмулила поле бідному, а примулила багатому.
2. В убогого все по обіді. (Ількевич)
Бо він ніколи не обідає.
3. В убогого тогди неділя, коли сорочка біла. (Ількевич)
У нього не кожної неділі сорочка біла.
4. Єднако убогому нічого не мати. (Ількевич, Мінчакевич)
Убогий не боїться страти, бо може стратити тільки щось дрібне.
5. Пішов як убогому по смерть. (Petruszewicz)
Убогий живе не раз дуже довго, не зважаючи на своє убожество. Значення приповідки таке саме, як «Пішов як багатому по смерть», значить пішов і довго не вертається.
6. Убогого і галузє тягне. (Ількевич)
Ідучи хащем у подертій одежі, убогий що крок зачіпається за гілляки.
7. Убогому женитися і ніч коротка. (Невід.)
Говорив убогий чоловік, оженившися в літі.
8. Убогому мало що бракує, а захланному всього. (Ількевич)
Убогий має малі потреби, а захланний бажає все більше, ніж має.
9. Убогому нич не мати. (Лучаківський)
Говорить убогий чоловік, від якого хтось відбирає останнє добро.
Убого
[Доповнення 1910 р.] 1. Хоч убого, але чесно. (Тростянець)
Тобто: треба жити.
Убраний
1. Убрана як пава. (Гнідковський)
Говорять про гарно вбрану жінку.
Убрати
1. Вбери пень, буде подобень. (Лучаківський)
Убери хоч найпоганішу дівку, то вона видасться гарною. Пор. т. II, Пень 2.
2. Вбрав сі вср-ним на верха. (Нагуєвичі)
Кепкують із лихо вбраного чоловіка.
3. Вбрав сі так, що лиш го в просо поставити воробців пуджьити. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, убраного в подерті лахмани.
4. Вбрав сі, як стрик на Великдень. (Нагуєвичі)
Жартують із чоловіка, що вбрався в якусь чудернацьку, незвичайну одежу.
5. Вбрався, як кочопуд. (Комарно) … як опуд. (Нагуєвичі) … як опудало. (Коломия)
Говорять про чоловіка, убраного в дрантя, або якусь сміховинну одежу. Що значить кочопуд – мені не відомо.
6. Убери пень, буде хорошень. (Ількевич)
Варіант до ч. 1.
7. Уберися, жінко, в кожух, бо тя буду бити. (Ількевич)
Жартує чоловік, що й не думає бити свою жінку; убрану в кожух хоч би вдарив, то би не боліло.
8. Убралобся красно, їло б ся смашно, тілько робити страшно. (Кобаки)
Кепкують із лінивої людини, що любить строїтися і добре попоїсти.
9. Убрався в правду, як татарин у зброю. (Ількевич)
Іронічно про несправедливого чоловіка. Звичайна татарська зброя була лук і стріли.
10. Убрався покаляним на верхи. (Гнідковський)
Варіант до ч. 2.
11. Убрався, як чорт на утреню. (Lewicki, Ількевич)
Кепкують із такого, що вбрався у якусь смішну або неподобну одежу.
12. Убрала сі, гий Гадинчишина Аннусі. (Жидачів)
Аннусі була дурна дівка, що вішала на себе, що лиш виділа. Тепер дразнять нею дівчат, що люблять убиратися.
13. Як ся убрав, так го урачили. (Ількевич)
Як чоловік убраний, таку йому честь віддають. Пор. німецьке: Wie die Kleider, so die Ehre, Wander II, Kleid 138, 245.
Убути
1. Нас з того не убуде. (Нагуєвичі)
Ми через те не збідніємо.
Увага
1. Старша увага від розуму. (Жидачів)
Холодним розумом без уваги на справедливість і слушність може чоловік дорозумуватися до найпоганішого діла.
2. Що старше від розуму? Увага. (Ількевич)
Варіант до попереднього числа.
Уважати
1. Уважай, як на збитий горнець. (Львів)
Поводися обережно з тим предметом. Пор. Schleicher 182.
Увиснути
1. Що увисне, то не втоне. (Ількевич)
Фаталістична думка, що кождому призначений його кінець.
Ув’язнути
1. Увяз, як пес на ланцуху. (Ількевич)
Говорять про чоловіка, що прив’язався до якогось невигідного місця або заняття.
Угнів
1. То в Угнові хотів жид зрівнати багачів з бідними, тай підпалив місто. (Угнів)
Жартують із чоловіка, що свій злочин оправдує гуманними причинами.
[Доповнення 1910 р.] 2. Угнів горит! (Львів)
Жартом лякають угнівців, у яких місточку бувають часті пожежі.
Уголь
1. Угля кому скинути. (Гнідковський)
Дослівно: відвернути від нього вроки, кидаючи вугля на воду в мисці з відповідною примовою.
Удавитися
1. Бодай єс сі тим удавив! (Нагуєвичі)
Прокляття. Кленуть або ненажерного чоловіка, що їсть багато, або такого, що відібрав комусь його добро.
Удар
1. Від єдного удару дерево не паде. (Нагуєвичі)
Одним замахом діла не зробиш. Пор. Славейков II, 138.
2. Многими ударами і дуб лежит. (Гнідковський)
Довго рубаючи і дуба врубаєш, довго працюючи і велике діло зробиш.
Ударити
1. Аби на тебе Господь Бог ударив з ясного сонцьи! (Голгочі)
Прокляття.
2. А ударило би ним у хоробу! (Жидачів)
Прокляття.
3. Так би мні ни вдарив, як себе в око. (Kolberg Pokucie)
Говорила жінка про чоловіка, що не бив її ніколи. Себе в око ніхто не вдарить.
4. Тут удар, а там не потече. (Гнідковський)
Де вдариш, там потече.
5. Ударити ся в груди. (Гнідковський)
Образово замість покаятися або признатися до якогось лихого діла.
6. Удариш ся в губу, згадаєш рахубу. (Тернопіль)
Чоловік, пригадавши собі помилку, якої допустився говорячи, б’є себе злегка по губах.
Ударувати
1. Боже вам ударуй на тіло здоровє, на душу спасеніє! (Любша)
Побожне бажання. Із жебрацької молитви.
Удати
1. Ото-м удав, як бим на бистру воду ср-в. (Ясениця Сільна)
Говорить чоловік, якому трафилася паскудна невдача.
2. Удало му сі – щістьи його. (Нагуєвичі)
Говорять про всякий успіх.
Удержати
1. Іще удержит решето хмелю. (Гнідковський)
Решето хмелю важить дуже мало. Жартують із старого або слабосилого чоловіка.
Уділати
1. Як я то уділав, то абих штрик тай не впав! (Жабє)
Жартливе заклинання гуцула.
Уживати
1. Уживай, хлопчику, раз хліба, два рази борщику! (Ясениця Сільна)
Примовляє господиня, коли хлопці їдять більше хліба, як борщу.
Ужити
1. Ужив, як шилом маку. (Мшанець)
Кепкують із такого, що зазнав у своїм житті дуже мало добра.
Уздріти
1. Аби-м ті вздріла тогди, коли неню небошку! (Городок)
Прокляття.
2. Бодай бим її тогди вздріла, коли свою першу сорочку ! (Городок)
Прокляття.
3. Тогди го удзриш, коли своє вухо. (Kolberg Pokucie)
Не побачиш його ніколи.
Узяти
1. Бодай ті той узьив, що під бзом сідит! (Нагуєвичі)
Прокляття дівці, що не може вийти замуж. Той, що під бзом сидить – нечистий дух.
Уїдати
1. Уїдає, як пес на ланцюху. (Сапогів)
Говорять про сварливого чоловіка.
Уїсти
1. Уїсти до живого. (Гнідковський)
Зробити комусь велику прикрість, укусити до крові.
Укалятися
1. Укаляв ся, тай нема го дома. (Гнідковський)
Говорять про чоловіка, що зробив якусь пакість тай утік із дому.
Укий
[Доповнення 1910 р.] 1. Я вже на тото укий. (Криворівня)
Укий – навчений, практикований.
Укластися
1. Уклав-сми си в клеветню. (Жабє)
Сповідався гуцул, почуваючися до гріха за те, що вср-ся під дзвіницею.
Україна
1. Або ж то така далека Україна? (Богородчани)
Говорять у значенні: це не далека дорога.
2. На Україну ходити. (Гнідковський)
Говорять про чоловіка, охочого до мандрівки.
3. То не далека Украйина. (Нагуєвичі)
Говорять про не дуже далеке місце.
4. У нас Україна – треба собі самому хліба укроїти. (Ількевич)
Жартлива гра слів, основана на подібності слів: «Україна» і «укроїти».
5. Хоть би-сь глядів по всій Україні, добра не знайдеш. (Ількевич)
Песимістичний погляд чоловіка, якому не ведеться в житті.
6. Яка ми далека Україна! (Гнідковський)
Говорять образово про недалеке село або місто.
Украсти
1. Він би божу лабу вкрав. (Нагуєвичі)
Говорять про завзятого злодія.
2. Він би у Бога з-за дверий украв. (Нагуєвичі)
Говорять про завзятого, напрактикованого злодія.
3. Не вкрав, а так узяв. (Львів)
Вимовляється злодій, що вкравши щось, не мав лихого наміру. Пор. Даль II, 461.
4. Укради яйце, та ти видре лице. (Мшанець)
В селі між чесними людьми укравши найменшу річ, чоловік набирається сорому.
Укроїти
1. «Укрійте ми хліба!» – «Вкрій ми світа!» (Нагуєвичі)
Жадання голодного і відповідь бідного, що не має йому що дати.
Укусити
1. Укуси мало, борше ликнеш. (Лучаківський)
Правило життєвої мудрості: бери на себе менше діло, то швидше зробиш.
Уложитися
1. Уложив ся, як коли би третий день говорив з Богом. (Гнідковський)
Удає з себе такого мудрого.
Улютитися
1. Як ся улютит, пак кістки миче. (Тухля)
Говорять про дуже сердитого чоловіка, що розлютившися проклинає навіть кості в гробі.
Ум
1. Що в умі, то в губі. (Гнідковський)
Резумний чоловік не буде говорити дурних слів. Пор. Даль І, 222, 526.
[Доповнення 1910 р.] 2. Ум без розуму біда. (Тростянець)
«Ум» тут у значенні дотеп, хитрість, а розум – розвага.
[Доповнення 1910 р.] 3. Ум з розумом дужий. (Тростянець)
Чоловік з вродженим дотепом і набутою життям розвагою стає моральною силою.
Умен
1. Не умин до двайцять, не жонат до трийцять, не богат до сорок – кругом дурак. (Ількевич)
Правило життєвої мудрості.
Умерлий
1. Він би з умерлого здер. (Нагуєвичі)
Говорять про скупого, захланного чоловіка.
2. О умерлім добре говори, а ні, то мовчи. (Ількевич)
Руський виклад латинської приказки: «De mortuis nihil nisi bene». Приказка серед нашого народу не прийнялася.
3. О умерлім можна всю правду сказати. (Нагуєвичі)
Про умерлого нема що таїти правди.
4. Умерлий всього ся збуде. (Кобаки)
Все, що мав за життя, лишає на цьому світі.
5. Умерлого душенька миє сі. (Нагуєвичі)
Народне вірування. По похороні в хаті мерця першої ночі ставлять миску з водою, вірячи, що душа помершого прийде вночі і вмиється в воді.
6. Умерлого з гробу не вертають. (Ількевич, Petruszewicz)
Говорять образово про всяку програну справу, якої не слід відновляти. Пор. Славейков ІІ, 188; Adalberg Umarły 8.
7. Умерлому і кадило не поможе. (Теребовля)
Йому вже ніяких ліків не треба. Пор. Adalberg Umarły 4; Čelakovský 314.
8. Що вмерлому треба: штири дошки тай полотна трошки. (Нагуєвичі)
Тіло чоловіка по смерті має мінімальні потреби, але похорон його коштує все-таки більше.
9. Як умерлого везут, то ярмо навспак на війце закладают і воли навспак запрягают: котрий був борозний, того в підруку. (Бітля)
Народний звичай.
[Доповнення 1910 р.] 10. Умерлому і лік не поможе. (Львів)
Йому ліків не треба. Пор. Giusti 278.
Умерти
1. Взьив тай умер. (Нагуєвичі)
Жартливо говорять про покійника.
2. Він певно свойов смертьов не вмре. (Нагуєвичі)
Говорять про лихого чоловіка, розуміючи, що його вб’ють або повісять.
3. Вмерла дітина, нима з-за чого ховати. (Ю. Кміт)
Говорить бідна жінка.
4. Вмерти не відперти. (Станіславів)
Смерть неминуча.
5. Дай Боже вмерти, та не під чужим плотом! (Залісє)
Бажає собі чоловік спокійної смерті в своїм домі.
6. Коби-с був умер торік, уже би був тепер рік. (Пужники)
Жалувала жінка за свіжо помершим чоловіком, міркуючи в своїй душі, що якби чоловік умер був перед роком, то вона була би вже жінкою іншого. Пор. Етнографічний збірник VI, 67.
7. На ходячи вмер. (Вислік Великий – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Вмер нагло, не хоруючи.
8. Не умер, болячка го вдавила. (Ількевич)
Жартлива примівка про чоловіка, що вмер від болячки.
9. Тогди умре, коли му ср-а застине. (Kolberg Pokucie)
Жартують, що чоловік тоді і тоді умре.
10. Умер без торгу. (Іванівці Ж.) … і не торгував сі. (Іванівці Ж.)
Умер нагло.
11. Умер багач – буде колач; умер бідний – непотрібний. (Залісє)
Примовляють жебраки, надіючися на богацькім обіді угощення, а на похороні бідного не надіючися нічого.
12. Умер, бо му смерть прийшла. (Нагуєвичі)
Характеризують фатальну конечність смерті.
13. Умер, бо не хотів їсти. (Нагуєвичі)
Жартливо говорять, коли чоловік умер із голоду або знесилення.
14. Умер голоднов смертев. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що вмер із голоду. Пор. Славейков II, 180.
15. Умер і памйити по нім не стало. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, якого по смерті швидко забуто.
16. Умер і ноги до гори задер. (Нагуєвичі)
Кепкують із смерті немилого або неповажаного чоловіка.
17. Умер і слих за ним загиб. (Нагуєвичі)
Варіант до ч. 15.
18. Умерла дитина, тай кумство пропало. (Ількевич)
Жартують куми по смерті тієї дитини, яку держали до хресту. Звичайно одначе вони і тоді не перестають звати себе кумами; то значить кумство як рід духового подружжя не пропадає.
19. Умерла сестра, вже по швагерстві. (Сороки)
Значення аналогічне до попереднього. Брат і муж помершої жінки до смерті не перестають звати себе шваграми.
20. Умерла тай ср-у заперла. (Нагуєвичі)
Жартують про помершу жінку.
21. Умер на смерть. (Нагуєвичі)
Жартливий плеоназм, коли не хочуть виразно сказати, якою хто смертю умер.
22. Умер перед чьисом. (Коломия)
Говорять про несподівану, передчасну смерть від якогось нещасливого випадку, приміром коли хтось загорить або отруїться грибами.
23. Умреш не свойов смертев. (Нагуєвичі)
Грозять чоловікові, що його жде неприродна смерть.
24. Умру й того видіти не буду. (Миколаїв над Дністром)
Говорить чоловік, що раз у своїм житті бачив щось таке, чого другий раз не може бачити, або був у такім місті чи краю, у якім другий раз не надіється бути.
25. Хто вмер, а потім ожив, то він усе знає, але сказати не сміє. (Папірня)
Народне вірування, що чоловік, який умер, а потім перед закопанням оживає, закоштував уже загробового життя, але не сміє про це оповісти нікому.
26. Хто вмер від вітру, тому бздинами дзвоньи. (Снятин)
Кепкують із чоловіка, що вмер із перестраху. Пор. т. І, Вітер 49; Даль І, 273.
27. Хто вмер, той у ямі, а хто жиє, той з нами. (Ількевич)
Говорять у веселій компанії, споминаючи дорогого покійника.
28. «Хто вмер?» – «Той що хліба не хотів їсти.» (Комарно)
Жартливо говорять про помершого.
29. Хто вмер тепер, не умре в четвер. (Гнідковський)
Чоловік раз родиться і раз умирає.
30. Хто вмре не висповідавши ся, буде товчи ся по світі. (Навар)
Народне вірування, що чоловік, обтяжений тяжкими гріхами, в загробнім житті не знайде спокою ні в небі, ні в пеклі.
31. Як умре богач, то ему дзвонєт: «Бам, бам! вола дам!» А як бідний, то так: «Дрантє-верентє, дрантє-верентє». (Угринів)
Говорять про сподівання попа по смерті багача і бідного. За похорон багача піп давніше брав що найменше одного вола, а за похорон бідного міг дістати хіба кілька веріток, або інших кавалків полотна.
32. Як умру – то не йму. (Миколаїв над Дністром)
Не буду нічого мати ані потребувати.
Умирати
1. А вмирав бис два рази! (Нагуєвичі)
Прокляття.
2. А вмирав бис не свойов смертев! (Нагуєвичі)
Прокляття.
3. Ану зараз умирай, то ти того не дам. (Нагуєвичі)
Бо сам того не маю.
4. Бодай то і умирати, а в своє горня зазирати. (Залісє)
Бажання чоловіка вмирати в своїм домі і на своїм хазяйстві. Пор. Liblinský 227.
5. Бодай умирати, а в свій горщок зазирати. (Ількевич)
Варіант до попереднього числа.
6. Буду вмирати, а буду татові слова споминати. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що свого часу не слухав батькових слів, а пізніше кається.
7. Вмирай, а в своє горнє зазирай. (Миколаїв над Дністром)
Варіант до ч. 1, 2.
8. Ни вмирає ся без хліба, але від хліба. (Kolberg Pokucie)
Умирає як багатий, так і бідний.
9. Умирати – не на вози класти. (Гнідковський) … то не на вози брати. (Стоянів)
Для того, хто вмирає, не потрібно приготовлювати ніяких засобів.
10. Умирати не напасть. (Гнідковський)
Смерть не минає нікого.
11. Умирают люди, тай нам таке буде. (Тернопіль)
Звичайна життєва практика.
12. Що має вмирати, то вмре. (Великі Очі)
Такому, хто має вмерти, не поможуть ніякі ліки.
13. Я, бачу, і вмирати не буду мав коли. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, зайнятий увесь вік пильними ділами.
14. Як би не вмирали, то би під небо підпирали. (Мшанець)
Людський рід, так як і в загалі всі організми, має нахил множитися без міри, але сама природа різними способами обмежує той нахил більше або менше. В міру зросту цивілізації і розвою способів боротьби з природою і з хворобами людський рід в останніх столітях зростає дуже сильно.
[Доповнення 1910 р.] 15. Добрі умирают, а їх діла жиют. (Тростянець)
Те, що чоловік лишить по собі добре зроблене, триває й по його смерті.
Умити
1. Бодай тибе вмили, а ни розчесали! (Буданів)
Жартливе прокляття. Умитий, а не розчесаний чоловік буде розстріпаний.
2. Не вмив ся до того. (Нагуєвичі)
Він того не годен зробити.
3. Не вмив ся до неї. (Ількевич)
Він її негідний, не пара.
4. Не вмив ся до нього. (Лучаківський)
Він йому не пара.