2. Напад на місто Коріолі

Діонісій Галікарнаський

Переклад Івана Франка

Впоравшися, як звичайно,

Консул римський вів негайно

Своє військо в дальшу путь,

Не дав навіть ночувати.

Всю ніч змусив машерувати.

Рано щоб у цілі буть.

Рано був із волі-долі

Коло міста Коріолі,

Місто се було значне,

Торговельне та багате,

Муром прастарим обняте,

Вольсків місто головне.

В місті тім воєнна сила

Значних чисел доходила

Та й воєнний був запас,

Бо міщани, що напасти

Споді[ва]лись, на всі части

Готували довгий час.

Став Коміній добувати,

Велів мури штурмувати, –

Йшла до вечора борня,

Хоч не жалував він труду,

Та багато втратив люду,

А успіх – сама бридня.

Другий день штурм поновив він.

Тарани приготовив він.

Піддашків, драбин чимдуж;

Знов весь день товкли ті мури.

Та тверді були натури.

За весь день діри ні руш.

Та ось перечув Коміній,

Що аби його к руїні

Найповнішій довести,

Обіцялись аниіати

Коріолам без заплати

З військом в поміч надійти.

Обіцяли й додержали,

Зараз військо виряджали, –

Були близькі свояки,

Та було гаряче діло.

Що їх всіх до бою гріло –

Уйти римської руки.

Дали консулові знати:

«Вже в дорозі анціати», –

Се не грім йому гримить;

На подібнії випадки

Всі римляни були падкі,

Знали, як справляться вмить.

Зараз консул для напасти

Військо ділить па дві части,

Одну часть лишає тут.

Місту щоб не дать спокою,

А другу веде з собою,

Щоб тамтих загнати в кут.

Скорі се були гонитви,

Впали в один день дві битви,

А римляни у обох

Побідили; й що дивніше.

Що поміг їм найсильпіше

Один муж – не жаден бог.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 408 – 409.