1. Ціцерон від’їхав до Македонії

Діон Кассій

Переклад Івана Франка

Постигло горе Ціцерона.

Після свойого консулату

Він раптом з «батька вітчини»

Зробився ворогом закона.

Фортуна мов хвостом махнула

І з найвищої висоти,

І честі, й слави – бачиш ти! –

Його в недолі рів зіпхнула.

Даремно він супротивлявся,

В Римі по протекторах шлявся;

Ні Красс, ні Цезар, ні Помпей

Не помогли; і той і сей

Немов не той став; відмовлявся,

А вже Помпей найгірш списався,

Бо в власній віллі геть за Римом,

Куди нещасним пілігримом

Прибув проситель – Ціцерон,

Що не одну йому прислугу

Зробив як найліпшому другу,

Посоромивсь його прийняти,

А боячись щось обіцяти,

Чого б пізніше не сповнив,

Як лиш прибувший подзвонив,

Він, перервавши собі сон,

Лиш в туніці, як був заснув,

З свого покою в сад дмухнув.

Звичайно дуже говіркий,

При тім хвастун собі порядний,

І Ціцерон став не такий:

Ходив сумний, зовсім безрадний.

Знав лиш, що смерть йому грозила,

Що ворогів незримих сила

Його, знай, переслідує,

І знав, щоб лихо переждати,

Мусить він дім свій покидати,

Спасаючи життя своє.

Подався зразу на Сіцілью,

Та був там лиш коротку хвилю,

Бо претор, що з його підмоги

Курульське крісло там засів,

Йому писемно повелів

Не оббивать його пороги,

Щоб з більшим [лихом] не пізнаться,

З острова зараз забираться.

Хоч не було за ним погоні,

Поїхав аж до Македонії, –

Знайомі в нього скрізь були;

На римських вожаків сердитість

Не дбали греки, радо йшли

До Ціцерона, та честили

Його як римську знаменитість,

Та потішали, як хто вмів.

От і Філіск туди наспів,

Що ще в Афінах з ним пізнався,

Філософ, що не унимався

В розмові з другом острих слів

Вживати. Ось він і засів

З ним до розмови, не щоб марно

Час гаять, потім відійти,

А щоб у себе його гарно

Прийняти та допомогти

Йому без страху та турботи

Невідомо як довгий час

Вигнання прикрості й клопоти

В безпеці та без знеохоти

У дружній спілці провести.

Примітки

Ціцерон Марк Туллій (106 – 43 рр. до н. е.) – римський політичний діяч, оратор і письменник. Будучи консулом у 63 р. до н. е., викрив змову Катіліни. У 43 р. до н. е. він був занесений у списки проскрибованих осіб і вбитий.

Катіліна Люцій Сергій (бл. 108 – 62 рр. до н. е.) – римський політичний діяч. У 63 р. до н. е., спираючись на міський плебс і збіднілу знать, організував змову з метою захоплення влади. Викритий Ціцероном, утік до Етрурії, зібрав значне військо, але загинув у бою.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 351 – 352.