Фай – Фурделити
Іван Франко
Фай
1. Фай би ти било! (Вислік Великий)
Прокляття.
Файка
1. Вас костен файка з цибухом? (Нагуєвичі) … файка за грейцар? (Нагуєвичі)
Передразнюють мішану мову жовніра.
2. «Ци не видів ти, де сі моя файка поділа?» – «А он там ї штири хлопи на друках понесли.» (Нагуєвичі)
Жартлива відповідь на питання про невелику згубу.
Файний
1. Всьо файне, а своє найкраще. (Kolberg Pokucie)
Файний у значенні гарний або добрий.
2. Ой, файна – де вс-е сі, там вщит сі. (Миколаїв над Дністром)
Говорять про малу дитину.
3. Файний бов би ярмарок, як бы шалюги. (Тухля)
Примовляв бойко ходячи по ярмарці без грошей. Шалюги – шеляги, з германського Schilling, польське szeląg.
4. Файний як фігура. (Печеніжин)
Про високого, статного чоловіка. Пор. Wander I, Fein 26.
[Доповнення 1910 р.] 5. Така файна, що аж ну! (Кривулянка)
Говорять про гарну людину або річ.
Файно
1. Ни файно, але користно. (Kolberg Pokucie)
Говорять про не зовсім чисте, але корисне діло, приміром шинкарство або лихварство.
2. Так му файно, як свини в ярмі. (Kolberg Pokucie)
Так йому придалося, ялося. Говорять про лихо одітого чоловіка.
3. Файно, красно, лиш коби сі ни розтрісло. (Kolberg Pokucie)
Говорять про гарно зроблену, але нетривку посудину.
4. Ще час файно ходити, коби йно було за що. (Лучаківський)
Говорить жінка, якій докоряють, що не гарно вбирається.
Фалда
1. Фалди присісти. (Гнідковський)
Говорять про чоловіка, що сідає чимось присоромлений. Пор. Adalberg Fałd 1. [У І. Франка вживається в переносному значенні: поводитися тихо, полишити звичайне зухвальство (Перехресні стежки, 1900 р.). – М. Ж., 19.06.2021 р.]
Фалуда
1. Як хопю фалуду, то ти голову поскіпаю. (Нагуєвичі)
Погроза. Фалуда – гілляка, ломака.
Фальшивий
1. Фальшивий, як святого Юра кінь. (Богородчани)
Говорять про брехливого, облесного чоловіка.
Фамілія
1. Він сі в велику фамілію вбиває, а тогди не дасть до себе приступити. (Голгочі)
Говорять про чоловіка, що шукає нагоди посвоячитися з багатими родами.
Фанаберія
1. Фанаберії показує. (Нагуєвичі)
Робить збитки, дивачить.
Фараон
1. Ти фарагоне! (Вислік Великий – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Лайка. Фараоном називають самовільного чоловіка.
2. Ти Фарийоне! Ти Юдо Фарийонський! (Ю. Кміт)
Лайка.
Фарбай
1. Фарбай – не дбай! (Винники)
Фарбай – із німецького: Vorbei – проїзджай, минай.
Фарисей
1. Ти фарисею! (Лосе – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Фарисеєм називають облудного, брехливого чоловіка.
Фарман
1. Фармани плести або гнути. (Збараж)
Говорити дурниці, обіцювати речі, які не сповняється. Фарман, турецьке Ferman – султанський указ.
Фартух
1. У фартух убратися. (Гнідковський)
Перейти на жіночий розум.
Фасоля
1. Від фасолі ср-й поволі. (Дрогобич)
Фасоля належить до тяжко стравних рослин.
Федь
1. Гони Федю, куди гладко! (Нагуєвичі)
Упоминають фірмана.
2. Гони, Федю, поза хрест! (Нагуєвичі)
Говорять, коли на гостинці показується велика баюра, а поза хрест в об’їздна дорога. Хрести стоять звичайно біля дороги.
3. Масти Федя медом, а Федь усе Федьом. (Снятин) [Доповнення 1910 р.] Масти Федьи медом, а Федь такой Федьом. (Вербовець)
Хоч ти поводися з ним як лагідно, він своєї натури не змінить.
Федько
1. Вживай Федьку то хрін то редьку. (Зазулинці) Уживай … (Ількевич)
Кепкують ів ласощів незаможного чоловіка.
2. Гони Федьку, а Федько босий. (Голгочі)
Говорив фірман, якому веліли їхати, а він ще не вбувся.
3. Їж Федьку то ріпу то редьку! (Petruszewicz) Заживай … то хрін … (Грибовичі)
Варіанти до ч. 1.
4. Майиш Федьку безголовйи. (Львів)
Жалується чоловік, якого спіткало нагле нещастя.
5. Не заманиш Федька редькою. (Кобаки)
Не здуриш його чим-будь.
Феник
1. Я би за тото й феника не дав. (Нагуєвичі)
Ця річ нічого не варта. Феник із німецького Pfennig, найменша, звичайно мідяна монета. Пор. Wander II, Heller 88.
Феся
1. Казала Фесє, що обійде сє. (Миколаїв над Дністром) … Фесі, що обийде сі. (Нагуєвичі)
Говорять, не можучи допроситися або дістати чогось, і резигнуючи з того.
Филига
1. Вже му филиги в г-ци грают. (Kolberg Pokucie)
Значення неясне. Филига – Oriolus galbula, Goldamsel.
Фиркати
1. Не фиркай, не фиркай, даю пять, то бери. (Перемишль)
Фиркати тут у значенні кривдувати собі, дорожитися.
2. Фиркає, як цісарська ремунда. (Нагуєвичі)
Фиркати тут у значенні гримасувати, прибагати собі. Цісарська ремунда – військовий кінь, призначений для верхової їзди, по-німецьки Remont-Pferd.
Фіалка
1. Фія-фіялочка: яка мати, така й дочка. (Сілець Беньків)
Говорять про матір і дочку, коли обі ще молоді і гарні.
Фіга
1. Дістанеш фігу з маком, та ще й з пастернаком. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Дістанеш фігу з маком, ще й до того з пастернаком. (Лолин)
Говорять образово в значенні: не дістанеш нічого. Пор. Тимошенко 74; Záturecky ХІІ, 417; XVI, 133.
2. Показав му фігу. (Нагуєвичі)
Фігою називають стулений п’ястук з великим пальцем просунений між вказівним і середнім. Показати комусь такий п’ястук значить сказати йому, що не дістане нічого. Пор. Adalberg Figa 3; Záturecky VIII, 713; Wander I, Feige 19.
3. Фігу кому в кишені показати. (Гнідковський)
Кепкують із пустої погрози: показати фігу, якої він не бачить. Пор. Le Roux I, 48; Adalberg Figa 3, 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 63.
Фігель
1. Фіглі му по голові свищут. (Нагуєвичі)
Йому жарти або кпини в голові; любить жартувати або кепкувати.
Фіглювати
1. Фіглює, бо над собов погрози не чує. (Нагуєвичі)
Фіглювати тут у значенні жартувати або робити пакості.
Філософ
1. То деревйиний фільозоф. (Ортиничі)
Кепкують із неписьменного чоловіка, що вдає дуже мудрого.
2. Фільозоф: обутий, а сліди босі за ним. (Гнідковський)
В давніх школах студенти двох найвищих клас, що відповідали теперішнім сьомом і восьмому класам, називалися філософами. Такі філософи дуже часто не кінчили науки, пускалися на мандрівку, робилися дяками або писарями, бували іноді душею корчевних компаній, які забавляли своїми фіглями, але при тім бували також предметом насміху для багатших господарів.
Фінанцвах
1. Від такого фінанцваху нема страху. (Дрогобич)
Фінанцвахом називають членів так званої фінансової сторожі, зорганізованої на взір правильного війська, але в окремих мундирах і з відмінним уоруженням. По селах таких стражників називають ревізорами. Ix компетенція далеко менша від компетенції жандармів, і розтягається тільки на монополі солі, тютюну і горілки.
Фіра
1. Хто приїде фірою, той уміє «Вірую». (Яворів)
Значення неясне. Фірою може їхати і такий чоловік, що не вміє «Вірую».
Фірман
1. Питає сі фірман, чи не полюбили би вже пани їхати? (Котузів)
Фірман не раз мусить годинами ждати на панів на дворі, поки вони забавляються в хаті.
Фляки
1. За флєки малі деки. (Іванівці Ж.)
Фляки уважають селяни гіршою стравою від мяса.
2. За фляки нема дяки. (Гнідковський) … флєкі … дєкі. (Старі Богородчани) [Доповнення 1910 р.] За фльики нема вдьики. (Вербовець)
Варіанти до попереднього числа.
3. Хто фляки їдає, і другому прихваляє. (Гнідковський)
Хто що любить, прихвалює іншому.
Фляшка
1. Фльишка як хольива. (Нагуєвичі)
Говорять про велику, плоску фляшку.
2. Чия фляшка на столі, того правда у селі. (Сяніцке)
Фляшка на столі розуміється з горілкою, могоричем. При давніших порядках громадських судів хотівши виграти справу в громаді, треба було порядно підпоїти суддів.
Форант
1. Йому форанта треба. (Сороки)
Форант – помічник, німецьке Vorhand. Кепкують із такого, що не хоче взятися до такої роботи, яку звичайно робить один чоловік.
Форс
1. А ци не видів ти форс на біле коня? (Дрогобич)
Передразнюють русько-німецьку промову. «Форс на біле коня», може образово «Frost auf dem weissen Pferde.»
Фоц
1. А бодай ти фоц було! (Нагуєвичі)
Прокляття неясного значення.
Фрай
[Доповнення 1910 р.] 1. На фрай пустити кого. (Серники)
Пустити на волю, приміром із арешту.
Фрайтер
1. Фрейтер не шаржі, гуцул не чоловік. (Ферескуля)
Фрайтер із німецького Gefreiter, дослівно новозвербований вояк, найменша шаржа в австрійськім війську.
Фрас
1. А фрас, а холера на тебе! (Комарно)
Фрас мабуть із німецького Frass. Прокляття.
2. Взяв на мене фрас. (Крехів)
Завзявся, загнівався.
Фрасуватися
[Доповнення 1910 р.] 1. Не фрасуй си по даремници. (Ізби)
Фрасуватися – журитися; по даремници – даремно; пор. польське: po próżnicy.
Фрасунок
1. На фрасунок добрий трупок. (Ількевич)
Фрасунок у значенні журба, турбота. Примовляють випиваючи чарку горілки для потіхи. Пор. Adalberg Frasunek 3: Čelakovský 186.
Фрашка
[Доповнення 1910 р.] 1. Ет, фрашки! (Ізби)
Згірдно: це пусте діло, дурниця.
Фрашкувати
[Доповнення 1910 р.] 1. Я фрашкував з ними. (Криворівня)
Фрашкувати – жартувати.
Фрибра
1. Фрибра – чорне би ї лице було! (Березів)
Фрибра, з німецького Fieber, латинське febris, лихорадка. Споминають із відворотною примівкою.
[Доповнення 1910 р.] 2. Не каже «фрибра», бо тьи сьи вчіпит, але кажи «цьотка». (Вербовець)
Народне вірування про заразливість лихорадки.
Фроїм
1. Фроїм, Фроїм, перекажи там моїм, що вже не буде Шльома на сабаш дома. (Нагуєвичі)
Промовляв жид, зловлений у рекрути, до свого товариша, схованого під мостом. Пор. Носович доповнення 106.
Фронт
1. На фронті за двирми. (Жидачів)
Значення неясне.
2. Фронт кому споневіряти. (Львів)
Вдарити в лице.
Фудулія
1. Фудулію з нього вигнав. (Нагуєвичі)
Фудулія – гордість, претензіональність.
Фузія
1. Зачьив міні стругати фузії. (Завадів)
Зачав говорити нісенітниці, підмовляти на пусте діло.
2. Фузія му сі трафила. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що сам нарвався на якусь немилу пригоду.
3. Якої фузиї шукаєш? (Нагуєвичі)
Якої лихої пригоди або напасті шукаєш собі?
Фук
1. Кожде фуком, кожде буком на мене. (Синевідсько)
Жалується чоловік, до якого кожний обертається з лайкою і погрозами.
2. Як би не фук, то би пук. (Княждвір)
Якби чоловік не міг бздіти, то би тріс.
Фума
1. Фум, що не можна, а кишеня порожна. (Мінчакевич)
Говорять про гордого, а незаможного чоловіка.
2. Фума: носом до неба дістає. (Тернопіль)
Кепкують із дуже гордого чоловіка.
Фурда
1. Фурда вурда, а кулеші грунт. (Довгополе над Черемошем)
Фурда – тут у значенні дрібниці. Вурда – сир із відігрітої жентиці. Кулеша – густа, кукурудзяна лемішка. Кулешу їдять гуцули звичайно пісну, а часом з вурдою або бриндзою.
2. Фурда не їзда, кріца не лошіца. (Берегомет)
Фурда мабуть циганська однокінка, а кріца – сталь.
Фурделити
1. Ой, фурделит, як хліб уздрит, а як кімак, то май ни так. (Kolberg Pokucie)
Фурделити тут у значенні поспішати, квапитися.
2. Фурделит на дворі, аж світа не видно. (Нагуєвичі)
Говорять про сніговійницю.