10. Суть диктаторської влади

Діонісій Галікарнаський

Переклад Івана Франка

Отсе був перший пан і самодержець

У Римі, вибраний із владою

Необмеженою і для війни, й для миру,

І всяких інших життєвих відносин.

Одержав прозвище диктатора

Тому, що власть мав диктувати та

Наказувати кождому по своїй

Волі та уподобі, що йому

Для інших видалось дозволеним і слушним.

А розпорядки й приписи про право

Й безправ’я звуться у римлян edicta.

Дехто твердить, що прозвище пішло

Від задиктовання; один задиктував

Йому уряд, який принять він мусив,

Не бувши вибраним громадою народу,

А тільки вибором одного мужа.

Диктатором його назвали також

В тій певності, що власть в державі вільній

Не мусить мати ненависної

й злопам’ятної назви ані для

Підвладних, щоб ненависная назва

Не додавала їм більш неспокою,

А також із дбання про зверхника,

Наділеного тою властю, щоб

На нього інший хтось не кинувся

Зненацька або сам він напасті

Не пошукав собі на іншім в почутті

Безмежності й неодвічальності

Своєї власті. Назва «диктатура»

Не висловляє всеї тої власті,

Яку покликаний на сю посаду

Одержує; «диктатор» не конечно

Той, кому з вибору приділено

На певний час самовласть у державі.

Утративши в цвітні 1908 р. можність писати й працювати оба своїми руками, я не раз жартом говорив, що я з письменника авансований на диктатора, бо мушу диктувати іншому те, що вперед міг писати власною рукою. Можність писати власною, хоч лише лівою рукою я відзискав аж у другій половині 1913 р. – Прим. І. Франка.

Ліціній Мацер, один із давніших

Римських істориків, твердить, що власть і назву

Диктатора переняли римляни

Від предків своїх, від альбанців. Там

Як смерть Амулія забрала й Нумітора,

А Ром і Ромул перейшли у Рим,

Вигасла королівська лінія,

А власть, яку держали королі,

Передано щорік вибираним

Регентам, що в Альбанії також

Одержали й диктаторів прозвання.

Се свідоцтво Діонісія дуже важне й, на мою думку, далеко цінніше від його власного погляду, буцімто римляни переняли диктатуру також від греків. Сей погляд він мотивує прикладами з історії дрібних грецьких держав та міст, які в тім часі, в V віці пер[ед] Хр[истом], ледве чи й з назви були кому відомі в середній, латинській та етруській Італії. – Прим. І. Франка.

Примітки

Ліціній Мацер – римський трибун, оратор й історик І ст. до н. е., автор «Римських анналів».

Амулій – за переказами, молодший брат Нумітора, відібрав у нього царський престол.

Нумітор – легендарний цар Альби Лонги.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 239 – 240.