Хиба – Хліб

Іван Франко

Хиба

1. Не велика хиба – з борщу єдна риба. (Гнідковський)

Одна суха риба заправляє борщ добре.

Хибити

1. Щось ї дуже хибит. (Ю. Кміт)

Вона чогось незадоволена, щось їй бракує.

Хижа

1. До новой хыжи пущают когута, штобы вшиткы дяблы выгнаў. (Лосе – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Народне вірування, що піяння когута проганяє нечисту силу.

2. Не замітай чужої хижі, смотри, чи твоя заметена. (Ількевич)

Не набивайся в чуже діло, не впоравши свого.

3. При закладанню хижи кладут в угло зілля, скло кришталеве, пінязи, сыль, штоб ся добре вело. (Лосе – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Народний звичай.

Хима

1. Говорити про Химині кури. (Гнідковський)

Говорити про щось байдуже або не варте уваги.

2. Їхала Хима до Єрусалима: візок скрегоче, Хима ся регоче. (Ількевич)

Жартлива поговірка.

3. Їхала Хима до Русалима, возок теркоче, кобила йти не хоче. Пішли до хати кія шукати, вовки прийшли, кобилу ззіли. (Нагуєвичі)

Жартлива поговірка.

4. Їхала Хима з Єрусалима, возок теркоче, Хима ся регоче. (Petruszewicz)

Жартлива поговірка.

Химка

1. Мої Химці по половинці. (Буданів)

Дати їй по половинці з двох або більше речей.

2. Який дідько Химка, така його й жінка. (Ількевич)

Химка тут мужеське ім’я, здрібніле від Юхим, Євфимій.

Хир

1. Бодай тя хыр взяў! (Жегестів – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Прокляття. Хир мабуть у значенні хвороба; пор. слово хиріти в значенні хорувати.

2. Нема хыру о нім. (Верхратський, Про говор галицьких лемків) Ани … (Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Нема про нього ані слуху. Пор. Záturecky XV, 356.

Хиріти

1. Бодай-єс хирів сім літ на єден бік! (Нагуєвичі)

Прокляття. Хиріти – хорувати.

Хирувати

1. Не хырувати о нім. (Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Не чувати про нього.

Хитатися

[Доповнення 1910 р.] 1. Хитайи сьи, як жид на г-ні. (Вербовець)

Пор. т. ІІ, Кивати 1.

[Доповнення 1910 р.] 2. Хитайи сьи, як жид на сабаш. (Вербовець)

Жид у сабаш, говорячи молитви, хитається, роблячи ненастанні поклони.

Хитрий

1. Хитрий як лисиці. (Kolberg Pokucie)

Звичайне міжнародне порівняння. Лис являється скрізь символом хитрості. Пор. Wander III, Listig 3; Adalberg Chytry 5. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 363.

Хитро

1. Хитро, мудро не великим коштом. (Lewicki, Petruszewicz)

Говорять про легку і дешеву роботу. Пор. Носович с. 452; Adalberg Chytro 1.

2. Хитро, мудро: як не даш, то ті видру. (Ількевич)

Домагається чоловік, що поза просьбою готов ужити насилля.

Хід

1. Не трать ходу до поганого роду. (Кобаки)

До поганого роду не варто ходити.

2. Тілько ходу, що з моста, та у воду. (Жидачів)

Говорить чоловік у безвихіднім положенні, якому не лишається нічого, хіба втопитися.

3. Три дни ходу, до полудня празнику. (Petruszewicz)

Марикують собі із короткого празнику, на який прийшли здалека. Образово говорять про всяке діло, що по великім заході дає малу користь.

4. Шкода ходу до поганого роду. (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 1. Говорить чоловік, кривдуючи собі з лихого прийняття у рідні.

Хідня

1. Три дні хідні, а до обіда празнику. (Darowski)

Варіант до Хід ч. 3.

Хлапнути

1. Хлапнув, як пес муху. (Комарно)

Вхопив ласо.

Хліб

1. Аби хліб, зуби будут. (Lewicki)

Коли є що, то знайдуться такі, що спотребують. Пор. Симони 359; Adalberg Chleb 1.

2. А бодай вас хліб обсів! (Кобаки)

Жартливе прокляття: щоб ви були в добрі!

3. Батьків хліб не навчит. (Лучаківський)

В ріднім домі чоловік звичайно не навчиться стільки розуму, що між чужими людьми.

4. Богацький хліб. (Буськ)

Говорять про хліб із злежаної муки.

5. Бог би тибе побив хлібом! (Жидачів)

Жартливе прокляття.

6. Бодай ти мій хліб боком виліз! (Нагуєвичі)

Прокляття такому, що зробив комусь кривду.

7. Бодай ти мій хліб кістьов у горлі став, а рогом у кишці! (Ценів)

Прокляття такому, що вкрав комусь хліб.

8. Бодай тя мій хліб побив! (Гнідковський)

Прокляття такому, що змарнував чиєсь добро. Пор. Носович с. 453.

9. Бохон хліба як точило. (Нагуєвичі)

Говорять про великий буханець хліба.

10. Буде хліба і соли при добрій воли. (Гнідковський)

Говорить батько, численної сім’ї надіючися достарчити їй прожитку.

11. Вже го мій хліб у зуби коле. (Лучаківський)

Вже собі розбирає, гримасує на моїм хлібі, на моїм удержанні. Пор. Гильфердинг 2109; Adalberg Chleb 17.

12. Вже му мій хліб боки розпирає. (Лучаківський)

Товстіє на моїм хлібі.

13. Відданий то хліб. (Гнідковський)

Говорять позичаючи у сусіди хліб, який треба віддати, і взагалі про всяку річ, яку позичають на те, щоб віддати натурою, а не грішми.

14. Він собі всюди хліб найде. (Нагуєвичі)

Знайде собі заробіток і удержання. Пор. Wander I, Brot 343.

15. Він уже на своїм хлібі. (Нагуєвичі)

Живе на своїм господарстві, заробляє сам на своє удержання.

16. Все йде за святим хлібом. (Лучаківський)

Кожний шукає заробітку і виживлення. Пор. Adalberg Chleb 176.

17. «Дай хліба.» – «Не маю. Іди до міста, там є тілько, що аж продают». (Кнігинин С.)

Говорять, відправляючи такого, що домагається даремного хліба.

18. Дали хліба, коли зубів не стало. (Гнідковський)

Прийшов чоловік до достатку тоді, коли не міг з нього користати. Пор. Wander I, Brot 32; Muka 769; Adalberg Chleb 53; Čelakovský 48; Brzozówski Chleb 1.

19. Де той хліб дів ся, що-сьмо вчора з’їли! (Ількевич)

Говорять, згадуючи про минулі приємності.

20. Де хліб і вода, там нема голода. (Lewicki) [Доповнення 1910 р.] Де хліб, сіль і вода, нема там голода. (Тростянець)

Говорять про звичайний мінімум екзистенції роботящого чоловіка. Пор. Носович с. 327; Schleicher 154; Adalberg Chleb 19. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 76.

21. Де хліб їдят, там дрібки дробйит. (Нагуєвичі)

Звичайна життєва обсервація. Пор. Wander I, Brot 306.

22. Для нового хліба не теряй старого. (Гнідковський)

Осторога, щоб не хапатися до нового заробітку, покидаючи старий, уже випробований.

23. Добрий хліб, коли нема калача. (Ількевич)

Добре те, що добре, коли нема ліпшого. Пор. Záturecky X, 661; Čelakovský 189 Adalberg Kołacz 4.

24. До готового хліба знайдеся губа. (Ількевич, Petruszewicz)

На готове добро знайдуться такі, що забажають ним користуватися.

25. Дорогий хліб, коли грошей нема. (Гнідковський)

Бо нізащо його купити. Пор. Wurzbach 326; Adalberg Chleb 62.

26. Єсть хліб, а зубів нема. (Лучаківський)

Говорять, коли є достаток, а нема можності користуватися ним. Пор. Adalberg Chleb 53.

27. Жебраний хліб легкий. (Лучаківський)

Але при тім не без прикрості.

28. Жорньиний хліб в зуби ті коле, питльованого забагаєш. (Дрогобич)

Говорять такому, що нарікає на разовий, жорняний хліб. Пор. Adalberg Chleb 17.

29. З хлібом усе добре. (Ясениця Сільна)

Маючи свій хліб чоловік може дбати спокійно про інші потреби.

30. І хліба шкода й за гостями банно. (Карлів)

Жартує чоловік, прощаючися з любими гістьми, що все-таки порядно об’їли його.

31. Коби бив Бог хліб не забрав, бив бим гадки не мав. (Мшанець)

Повідав газда по градобиттю 1908 р. (М. Зубрицький).

32. Коби хліб, а зуби будут. (Petruszewicz)

Варіант до ч. 1. Пор. Wander I, Brot 242; Гильфердинг 235; Adalberg Chleb 64.

33. Коби хліб, а зуби найдут си. (Ростоки) … знайдут сі. (Жидачів) [Доповнення 1910 р.] Коби хліб, а зуби сі найдут. (М. Яцків)

Варіанти до попереднього числа. Пор. Даль I, 81; Adalberg Chleb 1.

34. Коби хліб та одежа, то їв би чоловік лежа. (Ількевич)

Мрія нероботящого чоловіка, що лінується встати до роботи.

35. Коли виймуть хліб із печи, то хоч недопечений, не можна завертати назад, бо будуть рої вертатися. (Лучаківський)

Народне вірування.

36. Купований хліб борше сі минає. (Нагуєвичі)

Бо його звичайно купують не багато. Пор. Schleicher 154; Wander I, Brot 142.

37. Лежаний хліб не ситит. (Нагуєвичі)

Говорять образово про лінивого чоловіка, що лежачи не заробить на хліб і терпить голод. Пор. Даль II, 7.

38. Лекше хліб їсти, як на хліб робити. (Нагуєвичі)

Хліборобська праця належить взагалі до найтяжчих робіт. Пор. Wander I, Brot 39.

39. Має хліб на хліб. (Нагуєвичі)

Не терпить ніколи браку хліба. Пор. Bebel 407; Даль І, 200.

40. Має хліб роги, а нужда ноги. (Лучаківський)

Достаток робить чоловіка гордим, а нужда заставляє мандрувати. Пор. Adalberg Chleb 123; Čelakovský 167; Brzozówski Chleb 15. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 182.

41. Наїв ся мого хліба, тепер най ся випчихає. (Лучаківський)

Говорить чоловік, позбувшися дармоїда, який не швидко найде собі подібну оказію.

42. Найсмачніший хліб від свого мозоля. (Гнідковський)

Найліпше життя з власного зарібку.

43. На хліб і сіль памятати. (Гнідковський)

Дбати про щоденну поживу – це найперше старання кожного чоловіка.

44. Не буде він з того хліба їсти. (Нагуєвичі)

Це діло не дасть йому ніякого доходу.

45. Не має хліб остини, коли худі гостини. (Гнідковський)

Коли чоловік зголоднів, то не перебирає, чи хліб з вістяками, чи з чистої муки.

46. Нема то як хліб святий, а до хліба сир сухий, а до сира гарнець пива і дівчина чорнобрива. (Тернопіль)

Примовляв веселий, підпилий жебрак.

47. Нема хліба, нема Отченашу. (Теребовля)

Коли-сь не заплатив, не буду робити. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 160.

48. Нема хліба, скачи діда. (Нагуєвичі)

Говорить мати дитині, що просить хліба, а його нема вдома.

49. Нема хліба, то не буде й Отченаш. (Комарно) … нема й … (Добросин)

Варіанти до ч. 47.

50. Не маю хліба ні обруса, а біда сіла як покуса. (Миколаїв над Дністром)

Говорять про багачку, що зайшла в гостину до бідного чоловіка.

51. Не можна хліба руками лупити, бо на пальцях задирки поробляться. (Кобаки)

Народне вірування, що хліб треба краяти, а не лупати.

52. Не хтів хліба їсти, пішов землю гризти. (Нагуєвичі) … тай умер. (Лучаківський)

Говорять про помершого чоловіка.

53. Не хтів хліба їсти, тай пішов кози пасти. (Лучаківський)

Говорять про дармоїда, якого прогнано з дому.

54. Ов, ти сі вже до хліба береш! (Нагуєвичі)

Значить, ти вже зголоднів.

55. Пішов за прошеним хлібом. (Нагуєвичі)

Пішов на жебри.

56. Пішов хліба просити. (Нагуєвичі)

Пішов по жебрах.

57. Проїв му сі хліб. (Сороки)

Не хочеться йому хліба їсти, докучило йому якесь заняття.

58. Прошеним хлібом не дійдемо далеко. (Березів)

Не жебраниною, але заробітком живе чоловік безпечно.

59. Пустився на легкий хліб. (Ількевич)

Говорять про пройдисвіта, що пустився туманити людей.

60. Разовий хліб Іван, а питльований Ясьо. (Сороки)

Жартливо характеризують різницю між мужиком і паном.

61. Свій хліб їм, а не твій. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якому безпідставно дорікають, що об’їдає когось іншого. Пор. Wander I, Brot 358.

62. Старий хліб ліпший як новий. (Лучаківський)

Образово: старий досвід ліпший, як молодий розум.

63. Так ся хліб удав, що-б ся за шкіру кіт сховав. (Ількевич)

Говорять про закальцьоватий хліб, у якому шкіра відстала.

64. Ти на него хлібом, він на тебе каменем. (Ількевич) … а він … (Petruszewicz)

Загальна характеристика світової невдячності.

65. То буде відданий хліб. (Тростянець)

Це таке діло, за яке буде заплата або кара. Пор. Носович с. 393.

66. Тогди дали хліба, як зубів не стало. (Ількевич)

Прийшов достаток, коли не стало можності уживання, приміром чоловік занедужав. Пор. Wander І, Brot 338; V, Zahn 6, 67; Adalberg Chleb 8,59; Čelakovský 47, 48. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 289.

67. To гіркий кусень хліба. (Нагуєвичі)

Говорять про тяжкий заробіток. Пор. Wander I, Brot 332; Adalberg Chleb 43.

68. To мньиткий хліб. (Нагуєвичі)

Говорять про м’якосердого, делікатного чоловіка.

69. То тьижкий хліб. (Нагуєвичі)

Говорять про тяжкий заробіток.

70. У вас хліба від нового до нового, а в мене що? (Ю. Кміт)

Говорила бідна жінка до багатої.

71. У него хліба ніколи не доганяє. (Гнідковський)

Кожного року буває передновок, коли не стає хліба. Говорять про незаможного чоловіка.

72. Хліб і вода – бідного їда. (Ількевич)

Мінімум його екзистенції.

73. Хліб і вода – нема голода. (Ількевич, Petruszewicz) … і вода … (Теребовля)

Маючи хліб і воду, чоловік чує себе забезпеченим від голоду. Пор. Adalberg Chleb 19.

74. Хліба не много, а я до того. (Мінчакевич, Ількевич)

Значить: я поможу його з’їсти.

75. Хліба ни маю, пироги їм. (Котузів)

Жартливо характеризують багача, що відмовляє бідному хліба. Пор. Етнографічний збірник VI, 2.

76. Хліб в дорозі не затяжить. (Ількевич)

Бо його потрібніше ніж чого іншого. Пор. Adalberg Chleb 37; Čelakovský 287.

77. Хліб винятий із печі не мож дівці назад саджати в піч, коли не допечений, бо старости від неї будуть назад завертатися. (Березів)

Народне вірування.

78. Хліб – дар божий. (Нагуєвичі) … свйита річ. (Нагуєвичі)

Народний погляд на святість хліба, як головне удержання людського життя. Пор. Даль II, 402; Záturecky ХІІІ. 1; Brzozówski Chleb 3; Adalberg Chleb 34.

79. Хліб їж, а правду ріж. (Ількевич)

Незалежний чоловік, маючи своє удержання, не потребує нікому підхлібляти ані підбріхуватися. Пор. Носович с. 453; Симони 2482; Даль I, 220.

80. Хліб капуста – хата не пуста. (Нагуєвичі)

Говорить сільська господиня про найскромнішу поживу. Пор. Симони 2411.

81. Хліб має ноги й роги. (Кукизів)

Жене чоловіка з місця і робить його гордим.

82. Хліб має роги і ноги. (Ількевич, Petruszewicz)

Варіант до попереднього числа. Пор. Wander I, Brot 63; Adalberg Chleb 22, 123. Čelakovský 167.

83. Хліб – найстарша річ. (Кобаки)

Хліб – основа людського поживлення.

84. Хліб на хліб не шкодит, лише кій на кій. (Гнідковський)

Примовляють, коли хтось відмовлявся їсти, кажучи, що вже ситий. Пор. Носович с. 224.

85. Хлібови спір, а вам дай Боже здоровлє! (Добросин)

Побожне бажання, щоб хліба спорилося, множилося. Дякує жебрак, одержавши шматок хліба.

86. Хлібом не надаражьий сі. (Нагуєвичі)

Хлібом не гордуй.

87. Хліб погорів – не журися, не будеш го їв. (Ількевич)

Не весела потіха.

88. Хліб пухкий, як би мухи наносили. (Нагуєвичі)

Говорять про свіжий, пухкий хліб. Пор. Wander I, Biene 51.

89. Хліб розпирає боки. (Гнідковський)

Від хліба чоловік товстіє.

90. Хліб, сіль та вода – молодецька їда. (Сілець Беньків)

Говорять про мінімум людської живності. Пор. Славейков II, 195.

91. Хліб собі пан. (Нагуєвичі)

Образово: достаток дає чоловікові самостійне становище в житті.

92. Хліб святий – дар божий, карай нас Боже ним до віка. (Ількевич)

Народний погляд на святість хліба, і бажання, щоб його не хибло ніколи.

93. Хліб такий удав сі, що лиш коники з нього ліпити. (Нагуєвичі)

Говорять про гливкий хліб.

94. Хліб такий як градобить. (Нагуєвичі)

Говорять про невдалий хліб із грубої муки.

95. Хліб убирає, хто його має. (Сушиця)

Убирати хліб значить спрятувати збіжжя з поля.

96. Хліб усему пан. (Гнідковський)

Він піддержує людське життя.

97. Хліб як калач, як паска, як осух. (Нагуєвичі)

Говорять про гарний, добре випечений хліб. Осух – пшеничний хліб.

98. Ходи хлібе, зім ті. (Жидачів)

Жартують із лінивого чоловіка, що рад би хліб їсти, не робивши на нього. Пор. Záturecky IV, 645; Гильфердинг 2645; Славейков І, 169; II, 5; Adalberg Chleb 152.

99. Хоть хліба не много, а чоловік усе до того. (Яворів)

Хоч хліба не много, чоловік усе потребує його їсти.

100. Хочеш хліба? Скачи діда. (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 48. Говорять, коли нема хліба в хаті. Пор. Adalberg Chleb 10.

101. Хто з собов хліб носит, той їсти не просит. (Petruszewicz) Хто хліб … (Ількевич)

Хто має свій засіб, не потребує просити в іншого. Пор. Adalberg Chleb 96.

102. Хто має хліб в торбі, той сєди си й на горбі. (Миколаїв над Дністром)

Хто має чим поживитися, той поживиться де-будь.

103. Хто не вміє на хліб робити, той не вміє й хліба вкроїти. (Лучаківський)

Приповідка не зовсім вірна, бо хліб крають і такі люди, що не роблять на нього.

104. Хто свій хліб має, той їсти не просит. (Darowski)

Хто може сам себе поживити, не просить у іншого.

105. Хто хліб шанує, того хліб шанує. (Печеніжин)

Хто вміє добре на хліб робити, в того хліб удається.

106. Чий хліб їси, того пісню співай. (Ількевич)

Чоловік, що живе на удержанню іншого, мусить догоджати тому, хто його удержує. Пор. Wander I, Brot 64, 91 – 5, 303; Даль II, 191; Adalberg Chleb 99; Záturecky VIII, 1042.

107. Що мені по хлібі, коли зубів нема? (Ількевич)

Говорив чоловік, одержавши якесь добро, із якого не має можності користати. Пор. Adalberg Chleb 45.

108. Як баба хліб пече, то сє тілько не встече. (Глещава)

Тоді вона дуже зайнята і сердиться чого-будь. Пор. Adalberg Chleb 81.

109. Як є хліб в торбі, сідаю на горбі. (Орелець) … у торбі, сьиду й … (Нагуєвичі)

Варіанти до ч. 102. Пор. Носович с. 329.

110. Як є хліб і вода то нема голода. (Нагуєвичі)

Говорять про мінімум людської поживи, при якім нема голоду. Пор. Adalberg Chleb 19.

111. Як маю хліб у торбі, то си сєду і на горбі. (Миколаїв над Дністром)

Варіант до ч. 109.

112. Як нема хліба, то нема й обіда. (Лучаківський)

Без хліба обід не ситить. Розуміється, що наші селяни м’ясо не зачисляють до нормального обіду, бо масний обід може бути ситий і без хліба.

113. Як сі хліб саджьиє, то не годит сі збризкувати тов водов, що ним хліб примащує, бо сі тими бризками біда закропит. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

114. Я не хочу цілого хліба; переломи та дай мені одну букату, а потім другу. (Карлів)

Жартлива поговірка про чоловіка, що любить багато хліба їсти. Буката – з румунського значить шматок, часть.

[Доповнення 1910 р.] 115. Ліпше хліб з водов, як пиріг з бідов. (Тростянець)

Ліпше жити бідно, а з задоволенням, як у достатку без задоволення.

[Доповнення 1910 р.] 116. Не кидай хліба на землю, бо Бог не дасть. (Вербовець)

Остерігають такого, що гордує хлібом.