Один крок до побіди [282 р. до р. Х.]
Валерій Максім
Переклад Івана Франка
Напружали усі сили
Бруттіани та луканці,
Аби Турії здобути,
Звалить мури їх і шанці.
Але консул Кай Фабріцій,
Ще й на прозвище Люсцін,
Добував всіх сил, щоб стати
Ворогам на перегін.
Не була се легка справа,
І стоять оба війська,
Мов мертвії, від утоми,
Так бо їх броня тяжка.
Побоялися римляни
Перший напад обновить,
І нема кому втомлених
Свіжим духом оживить.
Тут юнак на диво рослий
Між рядами виступа,
Промовляє щось огнисто, –
Слухає римлян товпа.
Слухає – не ворухнеться…
Заслабі його слова,
Та ось гордо піднялася
Враз угору голова.
Вхопив довгу він драбину,
Ряд залізний ворогів
Проламав, немов вилками
Добру пайку пирогів.
До валу драбину ставить,
На вал вдрапався, мов кіт:
«Ось один крок до побіди!
Решту жваво, ну ж робіть!»
І слова ті оживили
Помертвілії ряди;
Один одного корили:
«Мой, чого стоїш? Не жди!»
І мов хвиля та бурхлива
Стрімкий берег бурно б’є,
Сила схопилась страшлива:
«Провідник наш най жиє!»
В одній хвилі вал укрили
Деревляні драбини,
Бруттіїв розпорошили
Браві римськії сини.
Двадцять тисяч вороженьків
Покотом там полягло,
А п’ять тисяч живо взятих
У полон гуртом пішло.
Вождь їх теж Стадій Статілій
Пута рабськії потяг,
Бо хоч смерті в бою шукав,
Жив лишився й не поляг.
Двадцять три знаки військові
Та бойовії стяги
Й безліч зброї дорогої
Потеряли вороги.
Много теж було відзначень
Після битви другий день;
Удальця ж, що рушив перший,
Не відшукано лишень.
Він не згиб; мертвее тіло
Десь знайшлось би у траві;
Знайшли шолом і два пера,
Що він мав на голові.
Шолом простої роботи,
Та не людської руки,
Пера з птахів невідомих,
Ласки божої знаки.
На вид тих знаків військо
Жах божественний пробіг:
«Марс то, боїв бог могутній,
Тут римлянам допоміг».
Написано д[ня] 18 грудня 1915 р. на основі Валерія Максіма (т. І, гл. VIII, розд. 6).
Примітки
Автограф № 430, с. 409.
Бруттіани (Бруції) – населення південної області Італії – Бруттіанії.
Луканці – жителі Луканії, області в південній Італії.
Турії (Фурії) – місто в південній Італії.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 280 – 282.