Пам’яті Публія Красса [131 р. до р. Х.]

Валерій Максім

Переклад Івана Франка

З Арістоніком воюючи,

Не мав щастя Публій Красс,

Між Елеєю та Смирною

Попав в руки ворогів якраз.

Се фракійці вхопили його,

Яких в службі своїй мав

Арістонік спореє число,

Красс ніколі не приймав.

Чуючи своє пониження,

Виходу ж ні круть ні верть,

Він одно лиш освобождения

Бачив – добровільну смерть.

І не много розмишляючи,

З варварів одного, що при нім

Їхав, нічого не чаючи,

На конику воронім.

Прутом, що коня ним поганяв,

Швякнув бистро по очах;

З болю той фракієць не сконав,

Тільки дико скрикнув: «Ах!»

А як тільки перший біль минув

І він тяжко відітхнув,

Свій фракійський острий пугінал

Римлянину в бік віпхнув.

Написано д[ня] 4 лютого 1916 р. на основі Валерія Максіма (кн. III, розд. II, уст. 12).

Примітки

Автограф № 430, с. 431.

Арістонік – побічний син пергамського царя Євмена II. Коли син Євмеиа II цар Аталл III заповів пергамське царство римлянам (133 р. до н. е.), Арістонік намагався захопити його. У 131 р. він розбив римське військо, яке вів консул Публій Ліціній Красс, але згодом був переможений і страчений у Римі (129 р. до н. е.).

Елея, Смирна – міста в Малій Азії.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 434 – 435.