Помпей і Сулла [83 р. до р. Х.]

Плутарх

Переклад Івана Франка

Помпей мав іще лиш двадцять і три роки.

Та вже шлях до слави протоптав широкий

Як сторонник Сулли почуття розпалом,

А не з волі люду зробивсь генералом.

А Сулла у Римі всевладним був паном,

Диктатором, республіканським тираном.

Помпей, звоювавши Африку для нього,

Попросив у Сулли тріумфу цілого.

Спротивився Сулла. «Ти, сину, забув,

Що консулом, претором ти ще не був.

Заслуга заслузі, та вищий закон.

Згадай, адже старший колись Сціпіон

Страшнішу війну у Іспанії звів,

В якій карфагенців побідить успів.

Про теє ж тріумфу собі не жадав,

Бо консульства, преторства ще не видав.

А як же Помпей, що в літа молоді

Волосся не має ще на бороді,

В тріумфі до города брам пририскає,

Коли його вік ще в сенат не пускає,

Тороліт страшенний, а в час рою в уллі

Підійметься проти пановання Суллі,

А може, й Помпею, як на те пішло,

Відзначення теє вміниться у зло».

От так сказав Сулла, щоб Помпей міг знати,

Що буде в тім ділі в нім ворога мати.

Та Помпей відмовив: «Ніщо не пошкодить.

Більш людей кланяесь, коли сонце сходить,

Ніж коли заходить». Тим дав йому знати,

Що його великість буде виростати,

А Сулли великість клониться додолу.

Не дочувши слів тих, у тих, що посполу

З Помпеєм стояли, Сулла став питати:

«Що таке він мовив, той дідько лабатий?»

Йому пояснили, а Сулла стрепався;

«А щоб він сказився! А щоб він розпався!

А проте він сміло сказав правду в очі.

Ну, хай тріумф має, який сам захоче!»

Написано д[ня] 25 – 26 серпня 1915 р. на основі Плутархового «Життя Помпея» (розд. 14).

Примітки

Автограф № 430, с. 107 – 108.

Сціпіон Публій Корнелій Африканський (помер 183 р. до н. е.) – видатний римський полководець, який у 209 р. до н. е. переміг карфагенян в Іспанії, захопивши їх основну базу – Новий Карфаген.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 266 – 267.