3. Ромул благословляє нові подружжя

Тіт Лівій

Переклад Івана Франка

А уранці не всі спали,

Многі вчасно повставали,

Бо спокою не знайшли;

Поспішали й пильнували,

Де бранки їх ночували,

І в двір Ромула пішли.

Ромул також розходився,

Мов наново народився,

Всіх весело він приймав,

Бо й сам дістав Герсілію,

Прехорошу, як лілію,

І вже й змову з нею мав.

Поставали панни в ряди,

А він до них: «Не для біди,

Не на сором вам і нам

Мої люди вас побрали,

А для почесті й похвали, –

Бачте, я вчинив се й сам.

Батьків ваших самих вина,

Пожаліли для вас майна,

Згордували моїм людом,

А нас змусила потреба

Та виразна воля неба

Вас добути таким трудом.

Не буде вам тут сорома

Ні невільницького ярма,

А подружня благодать;

З того, що в війні здобудем,

На що враз трудиться будем,

Вам і нам потіхи ждать.

Особливо ж та найвища

Суть домашнього огнища –

Тихий супокій святий,

І та радісна тривога,

Що веде людей до бога,

Се виховання дітий.

Бо жінок найперше діло

Держать чисті душу й тіло,

Лагодити гнів і страсть;

Кому тіло дала сила,

Тому мати люба-мила

Ніжну й чулу душу дасть.

Що вам кривда сталась тепер,

Прийде – вірю – такий четвер,

Що вам з неї радість буде;

Тим миліша жінка мужу,

Чим для неї більшу нужу

Потерпів він через люде».

Таким словом і многими

З людьми тими невбогими

Він зміняв на радість плач,

Тут і шлюб дав кождій парі

І вже в згоді, а не в сварі

Шлюбний краяли калач.

Ромул мовить:

«Жийте ж, любі, в дружбі й згоді,

Будьте славою в народі,

І хай, мов пусті вітри,

Вас минають звади й свари!

А всіх тут вас, брачні пари,

Шістсот вісімдесят три».

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 423 – 425.