Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Дослідження / Рідкісні слова у творах І. Франка / Д

Рідкісні слова у творах І. Франка

Д

Даки – давні фракійські племена

Дактилі – тут: фініки

Дактиль – плід дактилевої пальми

Дамасценка – шабля дамаської сталі

Дараба – сплав, пліт

Дараби – сплавляння дерева рікою

Даскал – дидаскал, учитель, дяк

Датки – пожертвування

Дафмня – лавровий кущ

Дачка – данина, податок

Дащо – дещо, щось

Двигатель – рушій

Двигач – рушій

Двір – панська садиба, маєток

Двірець – вокзал, залізнична станція

Двірський – належний до панського двору, поміщицький

Дворець – вокзал, залізнична станція

Дворурка – двостволка

Деберка – зменш. від дебра, невелике провалля, ярок

Дебра – лісистий яр, улоговина

Девестація – спустошення, знищення (девастація)

Девотка – святенниця, ханжа

Девоція – набожність, ханжество; релігійна реліквія

Девтероканонічні твори – второканонічні; біблійні книги чи розділи біблійних книг нижчого рівня канонічності, тобто такі, які церква визнає за менш вірогідні щодо їхньої «богодухновенності»

Дегоді – насилу, ледве, де-небудь

Дегресія – відступ, відхилення (дігресія)

Дедикація – присвята, дарчий надпис

Дезерція – втеча з війська, відмова від служби в армії, дезертирство, втеча з війська чи від якоїсь повинності

Дезидерат – 1) побажання, вимога, пропозиція; 2) поповнення, бажані в науковій роботі, бібліотеці, музеї тощо

Декаденція – занепад, декаданс

Декалог – «десятислів’я», десять заповідей, записаних у Біблії, які нібито богом Яхве були вручені пророку Мойсею

Декан – благочинний, священик, що очолював церковне управління певної кількості парафій

Деканат – церковна адміністративна одиниця в греко-католицькій і римо-католицькій церквах, що об’єднує декілька парафій

Деклінація – 1) відмінювання за відмінками; 2) відхилення

Декрет – присуд

Декретові (дозорці) – штатні

Делин – обтесана балка, брус

Делина – балка; груба дошка, брус, колода (дилина)

Делиння – дерев’яні колоди, дошки, колоддя, брусся

Деліберувати – обмірковувати, обдумувати

Делікт – правопорушення

Делінквент – засуджений до страти

Делірій – маячіння; порушення свідомості людини за деяких захворювань, отруєнь тощо

Делятор – донощик

Демена – колода, груба дошка, брус

Дементувати – спростувати

Демісія – звільнення зі служби, відставка

Денар – давня римська срібна монета

Денонседувати – попередити про відмову продовжити чинність якогось договору

Денунціант, денунціат, денунціатор – донощик

Денунціаторський – наклепницький

Денунціація – викриття, оголошення недійсним; донос; звинувачення, таємне донесення, наклеп

Денунціювання – донесення на когось

Денунціювати – виказувати, доносити, клепати

День – ніщо

Депортація – примусове виселення

Депортований – висланий

Депоседувати – здавати на збереження

Деправація – упадок, перекручення

Депреціація – зниження вартості чого-небудь

Дерга, джерга – вовняна ковдра, вовняне покривало, ліжник

Державець – володар, тут: поміщик; орендар, посесор

Держати на тузі – триматись в напрузі

Дернева – зроблена з дернини

Десені – узор, візерунок

Десер – десерт

Деспект – неповага

Десперати – люди, що перебувають у стані відчаю

Десперація – відчай

Десперувати – вдаватися у відчай (в розпач), убиватися, побиватися

Дестилярня – нафтоочисний завод

Деструкційний – руйнівний

Деструкція – руйнування, занепад, ламання

Десценденція – спадковість

Десятина – тут: повинність на користь церкви

Дефензивний – тут: обережний

Дефензивно – оборонно

Дефінітивний – визначений, означений

Дефінітивно – остаточно

Дефініція – визначення

Дефіцієнт – нездатний до служби

Дефравдація – крадіжка, розтрата урядових, казенних коштів; зловживання

Дефравдіція – тут: крадіжка грошей урядовцем; розтрата урядових, громадських грошей

Дефравдований – привласнений (маєток або гроші розорених власників)

Децемвірат – у Стародавньому Римі колегія з 10 чоловік, яку обирали для виконання спеціальних державних доручень

Децентний – пристойний, коректний

Децидований – вирішений, розв’язаний, ухвалений; рішучий, той, що має вирішальне значення

Децидувати – вирішувати, мати вирішальне значення; приймати постанову

Децизія – рішення (суду); постанова, ухвала

Джамія – соборна мечеть, в якій молилися по п’ятницях

Джерга – дерга, ліжник, вовняне покривало

Джура – зброєносець у козацького старшини

Джурка (криниця) – грайлива, дзюркотлива

Дзевгмати – мовні фігури, які складаються з двох або більше іменників і дієслова, яке за смислом відноситься лише до одного з них

Дзигар – годинник

Дзіньо (в дитячій мові) – дрібні гроші

Дзьобенка – торбина

Дзьобня – гуцульська вовняна торба

Дзюбак – заступ, лопата, кирка, сапка

Дзянканиста – плямиста, крапчаста

Дивіденди – доходи з акцій, доходи власників акцій

Дигнітар – сановник, сановна, достойна людина

Дигнітарство – почесті

Дигресія – відступ, відхилення, відхід

Дидекувати – присвячувати

Дик – дикий кабан, вепр

Дилин[а] – обтесана балка, брус, груба дошка

Диль – груба дошка, балка, брус

Дилькотати – дрижати, тремтіти

Дилькотіти – дрижати, тремтіти, трястися, труситися

Дильований – збудований з брусів (дилин)

Диля – брус, балка

Димавка – ручка, держак біля ковальського міха або насоса, яким качають воду з криниці

Димати – піддувати вогонь ковальським міхом

Димісія – відставка, вихід у відставку з військової служби

Димник – комин

Дипосидований – зданий на збереження

Дискретний – 1) роздільний, перервний, протиставлений до неперервного; непомітний; 2) стриманий, обережний, такий, що дотримується таємниці

Дискретно – непомітно

Дискреційний – той, що діє за власним розсудом

Дискреція – чітко виражене пошанування чужих таємниць, делікатність

Дискурси – жваве, активне обговорення

Диспенза – дозвіл; звільнення від регламентованих церквою обов’язків у особливих випадках; розпорядження, управління

Диспонувати – розпоряджатись (мати щось у своєму розпорядженні)

Дистингований – добірний, шляхетний

Дистинкція – витонченість у манерах, уміння поводитись у товаристві; елеганція; обізнаність з правилами поведінки в товаристві, гарна поведінка

Дифамація – знеславлення, публічне розголошування чуток, що ганьблять чию-небудь честь

Дихавиця – хвороба легенів (астма)

Дишель – товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними

Дишло – товста міцна жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней

Диюрна – поденний кошт

Диюрніст – канцелярист, писар

Діакритики або діакритичні знаки – надрядкові, підрядкові або середрядкові знаки, за якими розрізняють звуки, позначені однією й тією самою літерою

Діарій – щоденник

Діаспора – розсіяння по різних країнах народу, вигнаного завойовниками за межі батьківщини

Діатриба – сувора, різка критика, памфлет

Діахиль – спеціальний пластир

Дігнати – зробити прикрість, неприємність, засмутити

Дід – тут: старець

Дідаскал – учитель

Дідицтво – спадщина, маєток («дідич» – поміщик)

Дідич – поміщик, великий землевласник, спадковий власник маєтку

Дідичити – панувати

Дідичний – спадковий, отриманий у спадщину

Дідичні (хвороби) – спадкові (хвороби)

Дідне – вдосвіта

Дієтарій – канцелярський писар

Дієцезан – єпископ

Дієцезія (діоцезія, єпархія) – адміністративна церковна округа на чолі з єпископом; єпархія, область, підпорядкована в церковно-адміністративному відношенні єпископові

Діздрити – доглядати, доглянути

Діздріти – добачити, угледіти, запримітити

Діктерійка – анекдот

Ділати – впливати

Ділетка – міра ваги – 25 кг, чверть корця

Дільний – низький, ниций, підлий, негідний

Діоцезія – церковна адміністративна одиниця, яку очолює єпископ

Діставати буру – одержати нагінку, прочуханку

Дістанс – дистанція

Дістоді – справді, дійсно

Дістодь-то – мов, мовляв, нібито так

Дістодьто – нібито так, мовляв, мов насправді

Діткливо – прискіпливо, дошкульно, гостро

Дітський – дитячий

Діурністи – службовці з поденною платою

Діюрнист – початкуючий чиновник, писар з поденною оплатою

Длобливість – настирливість

Для того – в окр. випадках: тому що

Дневник – щоденна газета

До кумпанії – тут: в армію (Кампанія – область в Італії)

До шпунт – до дна, до кінця

Доборовий – добірний

Добра – маєтки; поміщицькі маєтки, велике господарство; шляхетські, церковні або державні маєтки в Галичині за часів Австро-Угорської монархії

Добра інститутські – майно установ

Добра камеральні – земельна власність держави

Добра публічні – громадські маєтки

Довбанці – взуття, видовбане з дерева

Довідний – переконливий

Доводити – командувати, керувати

Довпів – до половини

Доганяти – в окр, значенні: докоряти, висловлювати догану

Доглупатися – доміркуватися, здогадатися

Догудний – придатний на що-небудь

Догурити – допекти, дошкулити

Доживотний – пожиттєвий

Докапарити – насилу докінчити

Доксологія – поучення, моралізація; виклад поглядів давніх авторів

Докувати – містити

Долегливість – болячка

Долегливості – клопоти, нездужання

Доли – низинні райони

Долівка – тут: низ, долина, діл

Долман – плащ-пелерина

Дольман – куртка

Долягати – заважати, перешкоджати, непокоїти

Доматори – господарі

Домен – особисте земельне володіння

Домена – 1) визначальна риса, основна властивість (стіснює його домену – обмежує його властивість); 2) галузь, ділянка, царина; 3) тут: особисте земельне володіння

Доместикальний – домашній, господарський, для внутрішніх потреб (фонд)

Домінійний – той, то має або опікає велике земельне чи лісне володіння

Домінікальний – панський

Домінікальні грунти – підданські землі в Австро-Угорщині, якими на правах повної власності володіли поміщики, духовенство й міста за доби феодалізму

Домінікальні папери – папери, що стосуються панських маєтностей

Домінія – велика земельна власність, великий спадковий маєток; форма власності (вотчинної, церковної, державної) у період феодалізму, що поєднувалась з уособленою владою шляхти, церкви, держави (в королівщинах). В Галичині домінікальну владу пана присвоїла з 1784 р. держава

Донація – грошова сума або земельні добра, надані за заслуги, виконання певної функції, даровизна.

Донеслість – далекосяжність, важливість, значимість

Доочне – наочне

Дорожка – довгий віз без кузова з переднім і заднім місцем для сидіння, що поєднуються поздовжними брусами

Досадно – виразно, яскраво

Достави – військові постачання

Достарчати – доставляти, постачати

Достойник – особа, що має вищий духовний, військовий чин або займає керівну урядову посаду

Достотний – певний, точний

Дотинки – кепкування, шпигання (словами)

Доходження – дізнання, розслідування

Драб – здоровило, голодранець, ледащо, злодій, драбуга, волоцюга, ледар, ледащо, обідранець, босяк; вживається також як лайливе слово

Драбинка – ясла

Драбуга – волоцюга, ледар, пройдисвіт, голодранець, гультяй, ледар, ледащо, здоровило

Дралювати – бігти

Драперія – ширма, завіса з тканини, зібраної в складки

Драпцювати – втікати

Драстичний – відразливий, гострий, сильнодіючий, грубий, вульгарний, дразливий; дратуючий, той, що сильно діє; крутий, суворий; ризикований; роздратований

Драча – здирство, тяганина, податок

Драчі – побори, податки, здирства, тяганина, сварки

Драчка – форма оббирання, здирства

Дрегіт – судорога, тремтіння

Дреглі (драглі) – холодець

Дрекілля – дрюки, кілля

Дреколіє – друччя (церковносл.)

Дреліх – дешева тканина

Дрени – дренажне устаткування

Дриглі – холодець

Дріб – домашня птиця; дрібнота, дрібне птаство, пташенята

Дрохочучи – розтрощуючи

Друхнути – упасти

Друхотати – звалити, трощити в друзки, стерти на порох; ламати, розшматовувати; гриміти

Дуаліст – прихильник філософського вчення, за яким в основі всесвіту лежать два первені – духовний (ідеальний) і тілесний (матеріальний)

Дубельт – подвійний, удвічі

Дубельтівка – рушниця з двома стволами, двостволка

Дубина – дубовий ліс

Дубова каша – каша з ячмінної крупи

Дубти – копати, робити яму

Дудка – дрібна монета (2 австрійські крейцари)

Дудок – дрібна монета (два австрійські крейцари)

Дука – багач, багатій

Дукат – золота європейська монета, в Речі Посполитій карбувалась з 1528 р., в Австрії з 1753 р. Вартість дуката змінювалась в залежності від зміни ціни золота і срібла

Дундер – грім

Дур – черевний тиф

Дуриця – отруйний бур’ян, дурман, вид блекоти; отруйна рослина (блекота)

Дурійка – вид бур’яну

Дуфати – вірити, надіятися на щось; думати, надіятися, покладатися на щось; мати довір’я, уповати

Дуфать – мати довір’я, покладатися на когось, на щось

Дучка – дірка, нора, отвір

Дюгувати – штовхати

Дяга – щось величне

Дяківка – подяка

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1184

Модифіковано : 24.08.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.