Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

4. Коріолан закликає приборкати народ

Діонісій Галікарнаський

Переклад Івана Франка

А теперішня хвилина,

Бачиться мені, єдина,

Як лиш схочете почать,

Як отямитесь і сміло

Підете на праве діло,

Його в щасті й докінчать…

Більша часть їх не молотом

Тут прибита, а голодом

Притиснена до краю,

Решта задля браку грошей

Не піддержить час ще довший

Независимість свою.

Живності, бач, дуже мало

Та й за гроші скрутно стало,

І надія в мене та,

Що найгірші, найзавзятші,

Наші вороги найтяжші –

Наші міські ворота.

Попроїдають, повіються,

Хтозна-куди подіються,

А смирнішим буде стид

Робить бурди, верещати,

Сенатові докучати, –

І мир в місто загостить.

Тим-то збіжжя у запорі

Держіть і не будьте скорі

Ціни живності знижать,

Але ухваліть пождати

Й зерна нікому не дати,

Аж ще вищі набіжать.

На се привід справедливий –

Люду збір отой крикливий

Та докір, немов сенат

Був причина голоднечі,

Й інші недоладні речі,

Коли люд сам винуват.

Винуват тим, що з міста збіг,

Винуват тим, що з піль усіх

Збіжжя на прожиток брав,

Що фільварки та хутори,

Стайні наші та комори

Плюндрував і грабував.

Винуват, що посли наші

Нам ні хліба, ані паші

З-за границь не привезли,

Ще й до того, грошей много

З скарбу взявши державного,

Скарб до втрати довели.

Всьому лиху вони винні,

Ті безсоромні, безчинні

Лінюхи та брехуни!

Час тепер і їм пізнати,

Що ми вмієм підождати,

Аж поправляться вони.

Підождем, яке нам горе

Буде, скоре чи не скоре,

Як не будем потакать,

Як народові на збитки

Не попустимо ні нитки, –

Чим-то зможуть нас злякать?

Оттаке, отці народу!

Коли добру сю пригоду

Марно випустите з рук,

Будете не раз бажати

Ще подібної діждати,

Щоб такий зробився гук.

А як люд отсей зміркує,

Що відваги вам бракує,

Хоч була б у серці хіть

Його силу ізламати,

То від нього замість плати

Зачіпок нових не ждіть!

Бо у вашій він обхожі

Наміри пізнав ворожі,

То й потопче вашу власть;

Вашу ж ніби справедливість

Він признає за трусливість

І погорду вам віддасть».


Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 451 – 453.